У команду нового головнокомандувача увійшли бойові генерали із зарубіжною освітою. Пише ТСН
Пояснюючи гучну відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та призначенням на його місце Олександра Сирського, президент Володимир Зеленський назвав кілька прізвищ військових, які отримають підвищення. Широкому загалу ці прізвища не дуже відомі, хоча в біографії кожного з них є видатні сторінки у війні з Росією.
«Я хочу, щоб бачення війни було єдиним і в наших воїнів у Роботиному чи Авдіївці, і в Генеральному штабі та на Ставці. Я провів десятки розмов із командирами різного рівня. Зокрема, сьогодні говорив із бригадними генералами Андрієм Гнатовим, Михайлом Драпатим, Ігорем Скибюком та полковниками Павлом Палісою і Вадимом Сухаревським. Усі вони розглядаються на керівні посади в армії та служитимуть під проводом найбільш досвідченого українського командувача», – заявив президент.
За оцінкою воєнного журналіста Юрія Бутусова, нова військова команда для керівництва ЗСУ «має обнадійливий вигляд». На його думку, ці військові, як і новий Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, мають бойовий досвід, і користуються авторитетом не тільки у своїх підрозділах, а й загалом в армії. Щоправда, поки конкретні посади, які вони займуть, не озвучувалися.
Хто ж увійшов у цю прогресивну команду молодих генералів, що мають символізувати оновлену армію та її готовність до нових викликів? Про це – далі детальніше.
Михайло Драпатий
Бригадний генерал, екскомандир 58 ОМПБр, піхотинець
Михайло Драпатий
фото з відкритих джерел
Бригадний генерал Драпатий – ексочільник угруповання «Херсон», колишній командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Як командир Другого механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади керував операцією зі звільнення заручників у захопленому сепаратистами міськвідділі міліції Маріуполя. Драпатий був за кермом БМП, яке здійснило легендарний прорив через барикади. У липні-серпні 2014-го на держкордоні України з Росією підрозділ Драпатого опинився в оточенні під обстрілами з усіх сторін, але командиру вдалося вивести з оточення з-під Ізвариного понад 260 людей та понад три десятки одиниць техніки. Хоча вийти тоді вдалося не всім підрозділам…
Згодом батальйон повернувся в зону бойових дій у район Волновахи, а Драпатий почав навчання в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, який закінчив з дипломом магістра в 2017 році.
У серпні 2016 року призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп), яка на той час виконувала завдання в Авдіївці та Ясинуватському районі Донецької області. З липня 2017 року бригада діяла в районі Бахмутської траси. У 2019 році Драпатому було присвоєне звання полковника, і він зосередився на навчанні слухачем Нацуніверситету оборони. Після початку повномасштабної війни був одним з керівників контрнаступу на Миколаївщині та Херсонщині.
Драпатий – лицар орденів Богдана Хмельницького, має Хрест бойових заслуг та… відкриту справу від російського Слідкому за «артобстріли цивільного населення».
Андрій Гнатов
Бригадний генерал, заступник командувача військ ОК «Південь» Сухопутних військ ЗСУ, морпіх
Андрій Гнатов
фото з відкритих джерел
Ще один бригадний генерал, морський піхотинець, який був задіяний в обороні півдня. У 2001 році закінчив Харківський інститут танкових військ. Гнатов – колишній начальник штабу 36-ї окремої бригади морської піхоти та екскомандир 36-ї бригади. З 2022 року – керівник штабу та заступник командувача військ оперативного командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ. Очолював оборону Бахмута та Миколаєва, був одним з учасників операції зі звільнення Херсонщини.
Має орден Богдана Хмельницького ІІІ ст., Хрест бойових заслуг та медаль «За військову службу Україні». Як майже кожен український топ-військовий ходить під кримінальною справою противника: «Генпрокуратура ДНР» в 2019 році звинуватила його у скоєнні терористичного акту через обстріли Горлівки.
Павло Паліса
Полковник, командир 93 ОМБр, піхотинець
Павло Паліса
фото з відкритих джерел
Павло Паліса з позивним «Хантер» у 2007 році закінчив Львівський інститут сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» (нинішню Національну академію сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного), у 2019 – командно-штабний інститут Національного університету оборони.
Широкомасштабне російське вторгнення застало його в США, де він навчався у престижному Командно-штабному коледжі армії США. Паліса не довчився лише три місяці, але в червні диплом йому видали під оплески, проте без особистої присутності. Паліса на той час вже очолював 5-й окремий штурмовий полк.
«23 лютого (2022 року) я презентував (Україну) для всіх студентів коледжу у великій залі. Презентація тривала 45 хвилин разом із відео- та фотоматеріалами, – згадував Паліса в інтерв’ю. – Вона відбулась після обіду – близько 16 години (різниця часу між Києвом і штатом Канзас складає 8 годин). Я приїхав додому, приготував собі смачну вечерю, включив новини і побачив звернення Путіна. Я настільки емоційно це сприйняв, що протягом п’яти днів не міг спати і їсти – весь час моніторив новини, соціальні мережі». Паліса стверджував, що американці не очікували, що війна затягнеться на період, довший за сто днів.
Після прибуття в Україну він попередньо мав стати заступником командира 58-ї бригади, яка перебувала під Черніговом. Але майже по дорозі отримав телефонний дзвінок, і командувач Сухопутних військ перекинув його на іншу ділянку – командиром 5-го окремого штурмового полку. У 2023 році Паліса став командиром 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», яка брала участь в обороні Бахмута. Військовий називав її «найжорстокішою битвою цієї війни». Паліса стверджує, що в Україні не залишиться людей, яких війна не торкнеться, і противника вдасться зупинити лише спільними зусиллями.
Полковник є лицарем Ордена Богдана Хмельницького. Брат Павла Паліси – Дмитро – один з наймолодших комбатів Збройних сил України, командир четвертого загону спеціального призначення 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ.
Бригадний генерал Ігор Скибюк
заступник командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ, десантник
Ігор Скибюк
фото з відкритих джерел
Військова кар’єра Ігоря Скибюка пов’язана з 80-ю десантно-штурмовою бригадою. Він почав військову службу тут ще в 1998 році на посаді командира взводу, а станом на 2022-й був командиром бригади. У 2023-му Скибюка призначено начальником штабу – заступником командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ. «Вісімдесятка» особливо проявила себе під час звільнення Харківщини, коли здійснювала рейд у тил ворога, який згодом ганебно тікав…
«Дії нашої бригади були як фата-моргана для ворога, – розповідав Скибюк. – Він був зосереджений на ударних угрупованнях наших військ. І те, що в тил зайде ціла десантно-штурмова бригада, зовсім не очікував. Ми розсікли оборону і виконали покладені на нас завдання».
Також 80-та бригада брала участь в обороні Миколаївської області. У вмотивованості Скибюка сумніватися не доводиться. «Ворог не може бути спокійний, ми гнатимемо його з нашої землі. Звільнимо до останнього сантиметра. Я щоранку вставатиму, питиму каву і йтиму вбивати російських загарбників», – запевняє він.
У жовтні 2022 року Скибюк отримав орден «Золота зірка» та звання Героя України за Харківську операцію. Також нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступеня.
Полковник Вадим Сухаревський
командир 59 ОМПБр, морпіх
Вадим Сухаревський
фото з відкритих джерел
Вадим Сухаревський з позивним «Барсук» є командиром 59 мотопіхотної бригади. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, та Львівський інститут Сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів. У 2004 році у складі 6-ї окремої механізованої бригади брав участь у Миротворчій місії в Іраку.
У 2011 році в статусі старшого лейтенанта Сухаревський був призначений командиром аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку. На початку україно-російської війни в 2014 році брав участь у боях на Донбасі. Відомий тим, що одним з перших порушив наказ не відкривати вогонь після початку АТО, вступивши в бій з бойовиками Ігоря Гіркіна, які атакували бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа». Отримавши поранення у боях під селом Красне на Луганщині, з 2014 по 2016 рік навчався в Національному університеті оборони ім. Черняховського.
З 2016-го був командиром 1-го лінійного батальйону 36-ї бригади морської піхоти, у складі якої виконував завдання на Маріупольському напрямку. З 2021 року – начальник штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. З початку широкомасштабної війни командує 59-ю окремою мотопіхотною бригадою імені Якова Гандзюка «Степові хижаки». Вона підпорядковується оперативному командуванню «Південь». Через наплив охочих вступити до бригади запущений окремий процес рекрутингу.
18 червня 2022 року Сухаревський нагороджений званням Героя України. У рідному місті Берегово полковника на його честь названа вулиця.
Полковник неодноразово відзначав роль безпілотників у сучасній війні і, скоріше за все, саме Сухаревський очолить новостворені Сили безпілотних систем ЗСУ.
Павло Вуєць, «Главком»
Нагадаємо Сирський розповів про нові завдання на посаді головнокомандувача ЗСУ
