Музей наразі зосереджується на науково-освітньому масовому напрямку.
Про це журналістці Фіртки розповіла директорка краєзнавчого музею “Бойківщина” Тетяни і Омеляна Антоновичів Ксеня Циганюк.
“За закритими дверима музей жити не може. Тому ми мусимо виносити це в будь-якій формі: гра, майстер-клас, квест, конференція, круглий стіл, ніч у музеї, фотовиставка або просто виставка.
Тому, звичайно, ми зосереджуємося на такій масово-освітній діяльності. У нас дуже розвинута науково-краєзнавча робота. Дуже багато видано книг, збірників з історії Долини, монографій, чи про Другу світову війну, чи про освіту, про школи.
Зараз ми дуже зосередилися на підготовці нашого проєкту “Сакральна Долинщина”, дуже хочемо її популяризувати. Це особливо актуально в наш час, коли руйнуються сакральні святині”, – зауважила Ксеня Циганюк.
Зі слів директорки, музей хочуть відфотографувати, написати краєзнавчі розвідки, тобто зробити спеціальне видання. Таку книгу вдасться створити, якщо виграють проєкт. Цю книгу хочуть зробити шрифтом Брайля.
“Тому що у нас поруч, у Вигоді є люди, які слабозорі або зовсім не бачать. І, власне, ми б хотіли, щоб вони теж мали дотичність до нашої історії. Також у цьому проєкті для цієї категорії людей плануємо відтворити та роздрукувати у 3D-моделях унікальні церкви.
Слабозорі люди не можуть осягнути це очима, а так хоча б на дотик зрозуміють, як виглядає та чи інша церква. У нас дев’ять церков є пам’ятками архітектури місцевого значення. Ми плануємо хоча б 4-5 з них відтворити.
Ну, власне, бойківське весілля. Ми вже двічі робили конференцію на цю тему. Зараз готуємо наступну, можливо, спільно з відділом культури в кінці року представимо. Вони хочуть зробити бойківський фестиваль з відтворенням традицій. Ми це робимо для невеличкої камерної аудиторії, вони хочуть вже більш масово.
За результатами цієї роботи хочемо видати книгу “Бойківське весілля на Долинщині” з описами усіх етапів цього урочистого дійства. Вже впродовж двох років досліджуємо і бачимо, що є багато відмінностей.
Хоча ми начебто й одна громада, але в обрядах помітна різниця”, – підкреслила Ксеня Циганюк.
Ксеня Циганюк додає: у час війни музей вважає своїм обов’язком займатися біографіями людей, які загинули, наших воїнів. Також працюють у цьому напрямку.
“Думаю, що після закінчення війни ми укладемо книгу про наших загиблих Героїв.
З 2021 року здійснюємо проєкт “Відтворення бойківської сорочки”. Для того, щоб витіснити з мас-маркету сорочки, вишиті абсолютно чужим орнаментом, ми розповсюджуємо вишиванки з бойківськими взорами.
Згідно з нашими схемами, або за схемами з інших музеїв машинною вишивкою відшивають бойківські сорочки. Таким чином бойківська сорочка стає більш доступною та популяризується”, – резюмує Ксеня Циганюк.
