На 91-му році життя перестало битися серце багаторічного ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (1986 – 2005), почесного ректора, завідувача кафедри загального та германського мовознавства факультету філології, академіка Віталія Кононенка.
Про це повідомили на сайті університету, інформує Правда.
З ініціативи В.І. Кононенка на базі Івано-Франківського педагогічного інституту в 1992 році було засновано Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, який 2004 року здобув статус національного.
За роки його роботи на посаді ректора було організовано підготовку фахівців за десятками нових спеціальностей, відкрито нові інститути, факультети і кафедри, аспірантуру і докторантуру, видавництво “Плай”, наукову бібліотеку. Також введено в дію нові навчальні корпуси і студентські гуртожитки, стадіон “Наука”, спортивно-оздоровчий табір “Смерічка”, ботанічний сад.
В.І. Кононенко – відомий учений у галузі українського, слов’янського і загального мовознавства, етнопедагогіки та лінгводидактики. Зробив вагомий внесок у розробку таких актуальних проблем, як мова і суспільство, мова і культура, мова і етнос, мова і художня література. Своїми дослідженнями суттєво збагатив теоретичні засади українського мовознавства, опрацював наукові принципи побудови підручників і навчальних посібників з української мови. Тема докторської дисертації: “Системно-семантичні зв’язки в синтаксисі” (1977), керівник наукової школи з проблем семантичного синтаксису, фундатор нової галузі в українському мовознавстві – лінгвокультурології. Дослідник мови творів Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника, сучасних письменників України, автор фундаментальних наукових праць з порівняльного вивчення слов’янських мов, доповідач на шести Міжнародних конгресах україністів, двох Міжнародних конгресах славістів.
Віталій Іванович розробив нові засади викладання рідної мови в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі у поєднанні з вивченням національної історії та культури. У ході лінгводидактичних досліджень обґрунтував теорію формування мовної особистості та мовного типу як чинників виховання національної гідності та патріотизму. Визначив шляхи використання при вивченні української мови широкого дидактичного матеріалу, зокрема творів класиків красного письменства, народної поезії, приказок і прислів’їв.
Автор більше як 600 наукових праць, понад 40 монографій, підручників і навчальних посібників. Серед них: “Шляхами народних приповідок” (1994), “Символи української мови” (1996), “Василь Стефаник – художник слова” (1996), “Іван Франко і національне та духовне відродження України” (1997), “Етнолінгводидактика” (1998), “Духовні цінності українського народу” (1999), “Українська мова в освіті” (2000), “Мій рідний край – Прикарпаття” (2000), “Рідне слово” (2001), “Мова. Культура. Стиль” (2002), “Шевченко. Франко. Стефаник” (2002), “Концепти українського дискурсу” (2004), “Українська етнопедагогіка” (2006), “Етнос. Соціум. Культура” (2006), “Мова в контексті культури” (2008), “Українська лінгвокультурологія” (2008), “Текст і смисл (2012), “Символи української мови” (2-е видання, 2013), “Текст і образ” (2014).
Віталій Іванович Кононенко —співавтор фундаментальних академічних видань: “Проблеми порівняльної стилістики східнослов’янських мов” (1981), “Українська мова: Енциклопедія” (1, 2, 3 вид.), “Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи” (2000), “Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002” (2002), “Педагогічна і психологічна науки в Україні”. Т. 4. (2002), “Педагогіка і психологія вищої школи” (2007), “Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі” (2008), “Самоідентифікація молоді” (2015) та ін. Видав серію статей у наукових збірниках університетів Польщі, Чехії, Болгарії, Німеччини.
