Цього року національний мультипредметний тест (НМТ) на Прикарпатті склало понад 11 000 учасників. Троє прикарпатських випускників отримали по 200 балів з трьох предметів.
Про це пише Правда.іф з посиланням на Галичину.
Це Юлія Купчинська з Івано-Франківського ліцею ім. Миколи Сабата, Арсен Сметаняк з Долинського ліцею «Інтелект» та Владислав Старчевський з Калуського ліцею ім. Дмитра Бахматюка. Максимальний бал з двох дисциплін отримали 13 учасників іспиту, з однієї – 135. У чому секрет успішного складання ЗНО/НМТ і як повномасштабна війна вплинула на підготовку до іспиту, журналістка «Галичини» з’ясувала, поспілкувавшись із педагогами та випускниками Івано-Франківського ліцею ім. Миколи Сабата. Адже цього року одинадцятикласники закладу здобули на НМТ 15 «двохсоток».
«Діти повинні змагатися»
Це вражаючий, але очікуваний результат. Директор ліцею ім. Миколи Сабата Ігор Дейчаківський наголошує, що він є наслідком налагодженої системи, яка дає можливість продуктивно навчатися. Від 2006 року, коли запровадили зовнішнє незалежне оцінювання, і до сьогодні учні закладу демонструють високі успіхи на рівні держави, області, міста.
– Те, що ліцеїсти здобули 15 «двохсоток» – це дуже високий результат. Він показує рівень наших випускників, який ми демонструємо щороку, – зауважує І. Дейчаківський. – У нас немає коливань у цьому плані. Успіх залежить лише від роботи. Вважаю, що нам треба переглянути всі ті підходи, які нині продукуються у форматі «Нової української школи». Зокрема коли говорять, що дітям не треба змагальності у навчальному процесі, не потрібно їх оцінювати, не потрібно рейтингів. Думаю, що цей шлях не дуже продуктивний у навчанні. Діти повинні змагатися. Мають бути школи, де можна зібрати дітей з таким рівнем знань, де вони могли б побачити своїх конкурентів. Тобто формат наукових ліцеїв у перспективі мав би дати ефект для досить високої інтелектуальної навчальної діяльності. Тому що створення на початку 90-х років Української гімназії №1 (попередня назва ліцею ім. М. Сабата, – авт.) себе виправдало. Це дало поштовх для розвитку обдарованості в навчанні. У нашій школі збираємо дітей з академічною обдарованістю. Але це не означає, що інші діти, які до нас не прийшли, не обдаровані. Всі діти обдаровані. Єдине, що треба шукати напрями цієї обдарованості. Ми це робимо, і завдяки цьому маємо певний успіх у цьому плані…
За словами Ігоря Дейчаківського, з початком повномасштабної війни насамперед змінилися учні закладу. Стали зосередженішими, відповідальнішими та серйознішими. «Вони у нас і раніше були такі заряджені до навчальної діяльності, до позитивних та моральних речей, – каже директор ліцею. – Тепер цього стало набагато більше, діти розуміють свою відповідальність, особливо перед державою та нацією».
Секрет «двохсотки» з української мови
Українська мова є одним з трьох предметів, які вступники склали найкраще. 40 прикарпатських учнів склали НМТ з цього предмета на 200 балів. За словами вчительки української мови і літератури ліцею ім. Миколи Сабата Марії Бабак, п’ять випускників закладу склали НМТ з української мови на 200 балів, а 24 із 58-ми – на 190 і вище! Багатьох із них від омріяної перемоги відділяла лише одна неправильна відповідь. Інші випускники ліцею теж склали тест з цього предмета на високому рівні, переважно це 180 балів і вище. «Так, цьогоріч є п’ять «двохсоток», а за всі роки їх було дуже багато! Пригадую випуск своїх учнів 2017-го, коли були мова й література разом, аналіз тексту, власне письмове висловлення. Тоді лише шестеро на всю Україну склали ЗНО на 200 балів, і серед них – моя учениця», – коментує вчителька.
Тож у чому секрет «двохсотки» з української мови? На думку Марії Бабак, секрет складання НМТ з української мови на високий бал полягає у систематичній та всебічній підготовці, яка охоплює кілька ключових аспектів. «По-перше, глибоке розуміння матеріалу, тому що досконале знання шкільної програми з української мови та ретельне опрацьовування підручників і додаткових джерел допомагає створити міцну базу знань, – коментує вчителька. – По-друге, практика виконання тестових завдань з минулих років та аналогічних за структурою сприяє ознайомленню з форматом і типами питань, які можуть бути на НМТ, розвиває навички швидкого й точного виконання завдань. По-третє, робота над помилками дає можливість зрозуміти, у яких темах виникають труднощі, це дозволяє зосередити зусилля на вдосконаленні саме цих аспектів мови. Ну і, звісно, читання української літератури, газет, журналів та інших текстів покращує розуміння мови та збагачує словниковий запас, а також тайм-менеджмент зобов’язує планувати свій час так, щоб залишалася достатня кількість хвилин на перевірку обраних відповідей. Безперечно, психологічна підготовка та впевненість у своїх силах, позитивний настрій і вміння справлятися зі стресом під час іспиту значно впливають на результати».
З Харкова – до Івано-Франківська
Випускниця Івано-Франківського ліцею ім. Миколи Сабата Юлія Купчинська набрала максимальні 200 балів з трьох предметів: української мови, англійської мови, історії України. Математику також склала на високий бал – 189. В Івано-Франківську дівчина навчалася лише рік – в 11 класі, адже переїхала сюди з Харкова. До цього рекордсменка навчалася у Харківському ліцеї №114. Юля каже, що їй було нескладно адаптуватися в новому середовищі, бо любить знайомитися з новими людьми. «Мої однокласники були особливо хорошими і дружніми до мене, – розповідає випускниця. – Вони так само багато готувалися до НМТ, це мені допомогло і з мотивацією, і з самою підготовкою, тому що ми допомагали одне одному».
Завжди запитую рекордсменів ЗНО/НМТ, у чому секрет складання іспиту на найвищі 200 балів. У кожного своя відповідь і свій секрет «двохсотки». «Як на мене, це щоденна підготовка, проте дуже маленькими шматочками, – каже Юля Купчинська. – Ніколи не готувалася декілька годин підряд без зупинки. Часто просто вчила якісь невеличкі теми або робила тести для практики, для задоволення і дуже маленьку частку часу на день. У мене була тільки репетиторка з математики, а до всього іншого готувалася сама».
Юля каже, що отримувала задоволення від підготовки до іспитів, бо не перенапружувалася і робила те, що їй подобалося. Майбутнім випускникам радить під час підготовки до НМТ багато відпочивати і не хвилюватися. Але головне, переконана вона, ґрунтовно підходити до підготовки. «Багато моїх друзів готували вже те, що знали, і те, в чому були впевнені, але трохи забували, і не звертали увагу на ті теми, яких не знали. У них так і залишилися пробіли в знаннях. Тому потрібно уважно підійти до вибору тем, добре зрозуміти, у чому ти впевнений, а в чому ні. Намагатись закривати пробіли й робити акцент на тих темах, в яких ти не впевнений. Але при цьому багато відпочивати», – наголошує моя співрозмовниця.
Юля зізнається, що коли побачила свої результати НМТ, подумала, що не туди подивилася і ці високі бали не її. «Я до кінця не повірила, що це мій результат. Змінила свою думку лише тоді, коли мені надійшов лист у персональний кабінет, де все було підтверджено», – каже вона.
Окрім навчання, дівчина захоплюється музикою. Закінчила музичну школу за класом «бандура». «Бандура – це український автентичний інструмент. І саме тому вона мені подобається. Також я люблю співати. А бандура – це якраз той інструмент, який гарно поєднується зі співом», – розповідає рекордсменка НМТ.
Щодо майбутньої професії, то дівчина планує вступати до Київської школи економіки. «Економіка – це дисципліна, яка поєднує все те, що мені подобається, – розповідає Юля. – Люблю математику, історію, суспільну науку, а економісти це все теж вивчають. Мрію про політичну кар’єру. Частково це є причиною того, чому я обрала економіку. Також хочу бути задіяною в громадській діяльності, творчості, волонтерстві. А ще хочу активного університетського життя».
Юля зауважує, що їй пощастило з умовами проведення НМТ, адже в тому пункті тестування, де вона складала іспит, було тихо й нічого не «зависало». І додає, що їй неважко було складати чотири предмети поспіль. «Як-не-як у школі на уроках сидимо по вісім годин, – каже вона. – А тут я впоралася за три години, навіть трохи менше. Останній блок, де були історія України й англійська мова, виконала досить швидко. Історію написала десь за 10 хвилин, англійську мову – за пів години. І певний час ще перевіряла свої відповіді».
Юля зізнається, що сумуватиме за Івано-Франківськом, коли поїде на навчання до Києва, адже знайшла в ньому хороших друзів. «Війна змусила мене адаптуватися, змінювати місця, міста, – каже Юля. – Думаю, що без війни моя підготовка до НМТ була б набагато спокійнішою, але це досвід. Війна, звісно, додала мені стресу, труднощів, але це змінило мене як людину і, напевно, в кращий бік. Стало набагато легше сприймати життєві труднощі і спокійніше до всього ставитися».
Зберігати холодний розум
У доробку випускниці Івано-Франківського ліцею ім. Миколи Сабата Софії-Марії Кравчук одна «двохсотка» з англійської мови, по 191 балу з української мови та історії України та трохи менше з математики. Дівчина склала НМТ на високі бали, проте максимальні 200 отримала з одного предмета. Це її трохи розчарувало. «Звісно, під час складання іспиту я, як і багато інших абітурієнтів, хвилювалася. Після того, як дізналася свої результати, була дуже розчарована, адже залишилось відчуття, що могла краще написати деякі предмети, не зробити якусь дурнувату помилку тощо», – зауважує моя співрозмовниця.
– Немає якоїсь визначеної формули для успішного написання НМТ, – переконана Софія-Марія, – адже тут багато залежить не тільки від рівня знань, а й від уміння зберігати холодний розум, розуміння формату тесту та удачі. Але, безсумнівно, підготовка до НМТ необхідна, адже тільки так можна бути впевненою у здобутті високого результату. До іспиту готувалась переважно сама та під час уроків у школі, а репетитора мала лише з математики. На мою думку, запорукою успіху також були послідовна підготовка відповідно до програми іспиту та виконання багатьох пробних тестів за минулі роки. А ось здобуттям 200 балів з англійської мови я передусім завдячую своїй вчительці англійської мови Наталі Кудлі, адже саме її викладацькі здібності та підтримка допомогли мені досягти достатнього рівня знань для отримання такого високого результату.
Щодо організації тестування та вражень від складання іспиту, то Софія-Марія наголошує, що «організація була досить хорошою, у центрі тестування були справні ноутбуки й у кожній аудиторії вжито заходів для того, щоб пересвідчитися у дотриманні академічної доброчесності кожним учнем. Із суттєвих зауважень можна виділити нестабільну електромережу, через що учні втратили декілька хвилин, відведених для написання НМТ. Також можна зауважити, що варіанти були нерівноцінними за ступенем складності, отже, йшлося не зовсім про перевірку рівня знань, а деколи й про удачу вступника. Ще одним великим мінусом стала неможливість переглядати умови завдань після завершення тесту та мати змогу їх апелювати. Щодо складання чотирьох тестів у один день, то я не відчувала втому чи зниження концентрації уваги під час іспиту, але, напевно, це пов’язано з досвідом написання олімпіад».
Повномасштабна війна внесла певні корективи у вибір закладу вищої освіти, в якому дівчина планує продовжити своє навчання. Софія-Марія вирішила здобувати майбутній фах за спеціальністю «право» у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, адже їй цікава юриспруденція. Вона впевнена, що в обраному навчальному закладі зможе отримати необхідні професійні навички та особистісний розвиток.
– Війна значно вплинула на життя всіх українців, не оминуло це й абітурієнтів. Звісно, погіршилась якість підготовки до НМТ, зокрема й через часті вимкнення світла тощо, – каже Софія-Марія Кравчук. – Особисто в мене під час складання іспиту пролунав сигнал повітряної тривоги. На мою думку, це мало негативний психологічний вплив на учнів, а також забрало декілька хвилин, відведених на складання іспиту, адже таймер не зупинився відразу. Але з найбільшими труднощами зіткнулися вступники на сході України, адже, за переказами деяких знайомих, під час повітряної тривоги дехто по кілька годин перебував в укриттях без телефонів. Війна вплинула і на мій вибір закладу вищої освіти: нині я орієнтуюсь не лише на місце університету в рейтингах чи відгуки про нього, а й на розташування, адже попри все проживання на заході України є менш небезпечним, ніж на сході чи в центрі, через небезпеку ракетних ударів…
