Тисячі хлопців до 25 років, яких визнали “обмежено придатними у воєнний час”, досі підлягають мобілізації. На відміну від їхніх здорових однолітків, які не підходять до мобілізації за віком. При цьому розгляд законопроєкту, що має усунути юридичну прогалину, досі затягують, хоча політики визнають існування проблеми.
Попри переконання, що в Україні мобілізують після 25, а молодших – тільки добровільно, BBC Україна наводить випадок мобілізації 21-річного Анатолія Захаревича, якого доставили до ТЦК, а згодом на навчання.
У кінці травня він із дівчиною вирішив поїхати на день у Карпати, але в результаті з працівниками Верховинського ТЦК за кілька днів побував у Рівному, Кам’янці-Подільському і потрапив на полігон.
Пара приїхала до Ворохти поїздом, каже хлопець. Далі їхала до полонин на автобусі, як дорогою на мобільному блокпосту їх зупинили працівники Верховинського ТЦК.
Під час перевірки документів Анатолію сказали, що в нього неоновлені дані та “запросили проїхати до ТЦК”.
Він каже, що не переживав – йому 21, у нього бронхіальна астма, через яку він мав статус “обмежено придатного у воєнний час”, та і за законом він мав іще майже два місяці на оновлення даних у ТЦК, ЦНАПі чи онлайн.
Але “ми хотіли продовжити подорож і піти в гори, а вони (представники Верховинського ТЦК. – Ред.) сказали, що це мало би зайняти 20 хвилин, тому я не пручався”.
Уже в ТЦК, каже він, його попросили підписати згоду на проходження ВЛК у Верховинській лікарні. Він відмовився і в результаті, за його словами, до нього почали ставитися агресивно і вибили із рук телефон, коли він намагався розповісти про ситуацію на роботі.
Після цього він таки пройшов ВЛК у Верховині – “відвезли у лікарню, погрозами змусили зробити флюорографію”, “медсестри взяли кров з вени”, а інші обстеження “проставили у приміщенні ТЦК”, визнавши повністю придатним.
Наступного ранку Анатолія та ще кількох хлопців завезли в Рівне на територію однієї із військових частин. Він каже, що там у палатках сиділа комісія, яка приймала людей в частину.
Там він уперше побачив документи, які нібито сам підписав. Анатолій запевняє, що за весь час навіть не брав ручки (але працівники ТЦК, за його словами, при ньому зробили фото з його Дії, де в тому числі видно не надто вигадливий підпис хлопця).
Він сказав це чоловіку, який мав його оформити, той накричав на людей, які привезли 21-річного хлопця та відмовився приймати його у військову частину. Після цього Анатолія та ще двох хлопців відвезли назад у Верховину, де “змусили ночувати у холодному приміщенні”. Заступник керівника Верховинського ТЦК, за словами хлопця, сказав, що “за вас уже все зробили, ви будете служити”, і що для них нібито знайдуть інші військові частини, де їх погодяться прийняти.
Вранці Анатолія та інших повезли в Кам’янець-Подільський, де він побачив ті ж дивні документи, що і в Рівному, але там його вже не слухали та прийняли на навчання.
Анатолій на полігоні уже третій місяць. Через свою хворобливість та ніч у холодному приміщенні він уже встиг потрапити в лікарню.
У розмові з ВВС Україна хлопець зізнається, що фактично не відвідує навчання, він відмовляється одягати форму. Тим часом його дядько Олександр Захаревич, колишній військовий, який у 2022 році пішов до армії добровольцем, з адвокатами подали заяви у поліцію, ТЦК, ДБР, військову прокуратуру та офіс омбудсмена з прав людини.
Чоловік надав ВВС Україна фото відповідей цих відомств на свої запити. Згідно з документами, Верховинське районне відділення поліції провело перевірку в місцевому ТЦК і ознак правопорушень не виявило.
На запит Івано-Франківського зонального відділу Військової служби заступник начальника Верховинського ТЦК пояснив, що Анатолія затримали прикордонники, “які склали адміністративний протокол за незаконну спробу перетину державного кордону”. Зараз адвокатка вимагає показати їй цей адміністративний протокол.
Натомість на адвокатський запит у Верховинському ТЦК відповіли, що Анатолій Захаревич “не був у Верховинському ТЦК” і не проходив там “медогляд”.
Поки що вдалося добитися того, що спеціалізована прокуратура Західного регіону (після звернення депутата Олексія Гончаренка, який є ініціатором законопроєкту про заборону мобілізації до 25-ти) відкрила справу за фактом “можливого незаконного затримання” Анатолія Захаревича “з ознаками кримінального правопорушення”.
“Ми вже не знаємо, куди йти і що робити”, – каже Олександр Захаревич, не стримуючи свою злість та гнів.
Окрім того, видання пише й про історію сина Олени (жінка просить BBC не вказувати його ім’я, щоб не нашкодити), якого теж мобілізували на Прикарпатті.
Хлопець мав вступати на магістратуру цього року, але його теж зупинили у Карпатах на блокпості біля Ворохти. Люди у військовій формі пояснили, що 23-річний хлопець у розшуку, хоча у поліції, куди пізніше звернулася родина, інформацію про розшук не підтвердили.
“Син стояв на обліку за місцем реєстрації, не ховався. До нього в машину сіла людина у військовому і погрожуючи зброєю наказала їхати в місцевий ТЦК та СП в Івано-Франківській області”, – розповіла жінка ВВС Україна.
На ВЛК, яку хлопець проходив у супроводі військового, каже мама, йому перевірили зір і визнали придатним за категорією Б, тобто до служби у “забезпеченні, ТЦК, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення і охорони”.
У хлопця поганий зір – міопія високого ступеня і астигматизм обох очей, “без окулярів він практично не бачить”, каже мама.
Жінка запевняє, що її син, так само як і Анатолій Захаревич, “нічого не підписував ні в ТЦК, ні на ВЛК”.
“Відповіді на наші скарги та запити – формальні. Військовий квиток син підписав уже перед полігоном, на нього фізично тиснули. Ми писали заяви в поліцію про викрадення, але це ні на що не вплинуло”, – каже Олена.
На полігоні, каже вона, сину було складно. Це важко фізично, але до нього також погано ставилися, пояснює матір.
“Син пробував скаржитися, а у відповідь тільки смішки – іди в суд і вирішуй. У суд ми подавали, але рішення не на нашу користь. Суд вирішив, що все добровільно і за законом”, – каже Олена.
Що каже генштаб, міноборони і депутати
Таких історій – багато, кажуть депутати, до яких звертаються батьки мобілізованих хлопців до 25 років. Наскільки багато – невідомо, ця інформація закрита.
У коментарях ЗМІ та на засіданнях комітету з національної безпеки і оборони генштаб та міноборони не підтримали жоден із трьох законопроєктів, які пропонували усунути юридичну колізію, що дозволяє мобілізувати обмежено придатних до 25-ти.
У офіційному коментарі у відповідь на законопроєкт 11379 міноборони, серед усього іншого, вказало, що “певна кількість громадян” використовували “норми законодавства стосовно визнання призовників непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час для ухилення від проходження строкової військової служби”.
На засіданні комітету 25 липня проблему обговорювали півтори години.
“Це ж додатковий “мобілізаційний ресурс”, чому би не використати можливість спонтанного схематозу і загреби більше людей? Чесність перед суспільством? Політична обіцянка, що до 25 років добровільно? Та ні”, – розкритикувала затягнуте обговорення депутатка Мар’яна Безугла, яка виклала в соцмережі аудіостенограму засідання.
Депутати були емоційними, говорили про “верх цинізму” та “несправедливість”, але представники міноборони і генштаб були непохитними.
“Справедливість оцінюють інші відомства, а ми оцінювали законопроєкти з точки зору підвищення чи заниження обороноздатності”, – наголосив на засіданні полковник Роман Горбач, начальник головного управління персоналу генштабу.
Директор департаменту міноборони, полковник Вадим Жураковський казав, що якщо ініціативу підтримують, “перелік тих, хто має відстрочку – розшириться і це занизить мобілізаційний ресурс, а з мобілізацією важка ситуація”.
У відповідь деякі депутати висловили ідею, що раз проблеми є, треба змінювати загальні правила мобілізації, а саме понижувати мобілізаційний вік, “а не робити крайніми обмежено придатних хлопців до 25-ти”, як сказав нардеп Максим Бужанський.
Пізніше цю тему підняли й інші чиновники.
Через кілька днів член комітету Федір Веніславський сказав, що західні партнери України “періодично” порушують питання зниження мобілізаційного віку до 18 років, тому що молодь “в силу своїх фізичних та психологічних якостей могли би активно воювати”.
Але зараз ініціативи на рівні держави немає, додав він.
Якщо мобілізувати всіх людей від 18-ти, то можна буде воювати до 2033 року, висловився недавно голова військової розвідки Кирило Буданов на закритій зустрічі в Київській школі економіки.
Проте додав, що навряд хтось зможе воювати так довго.
Після довгих суперечок 5 серпня комітет схвалив ініціативу заборонити мобілізацію обмежено придатних до 25-ти.
На основі трьох альтернативних законопроєктів створили один комітетський під номером 11379-д. І він не тільки забороняє мобілізувати обмежено придатних до 25-ти, а і дозволить демобілізувати тих із них, хто вже служить чи на полігоні.
На попередніх засіданнях про можливість демобілізації говорили мало, але чим довше розглядали законопроєкти, тим актуальнішим ставала і ця проблема.
Спочатку демобілізацію молоді планували винести в окремий законопроєкт, але в понеділок члени комітету вирішили втиснути все в один документ і рекомендують прийняти його “за основу та в цілому”.
То коли приймуть законопроєкт 11379-д
У телеграм-спільноті “Обмежені до 25” святкували рішення комітету як велику перемогу, але поки що невідомо, коли законопроєкт винесуть на голосування Верховної Ради.
Засідань Верховної Ради не буде практично до кінця серпня. Перше орієнтовно відбудеться 20 серпня і там в першу чергу обговорюватимуть “церковний закон”, каже депутат Олексій Гончаренко.
Але і дата цього засідання поки що не ухвалена, уточнює він.
Мар’яна Безугла сказала ВВС Україна, що законопроєкт про хлопців до 25-ти розглянуть у той же тиждень, що і “церковний закон”.
Невідомо, чи виступатимуть на засіданні Верховної Ради представники генштабу та міноборони – вони не подавали жодних письмових заяв про те, що змінили позицію щодо законопроєкту 11379-д, каже Гончаренко.
Але Гончаренко вважає, що це не має “жодного значення”.
У липні 330 депутатів проголосували за те, щоб комітет з нацбезпеки “невідкладно” розглянув тоді ще ініціативу Гончаренка про заборону мобілізації обмежено придатних до 25-ти.
“Якщо депутати згодні, тоді це проблема генштабу і міноборони – подобається їм, не подобається. Рада часто приймала закони, які не підтримувала виконавча влада”, – каже депутат, який переконаний в тому, що є всі шанси на успіх у залі голосування.
Для рідних, які переживають за мобілізацію обмежено придатних синів до 25, час критичний. Чимало хлопців із цієї категорії зараз вступають на магістратуру чи аспірантуру, а вступна кампанія закінчується.
Без оновлених військово-облікових документів університети не зараховують на навчання, така вимога закону і нагадування про це можна побачити на сайтах вузів.
Але, як пояснила ВВС Україна одна з мам із телеграм-спільноти, в багатьох під час оновлення онлайн через Резерв+ чи ЦНАП з’являлося повідомлення “не на обліку”, і особливо це стосувалося хлопців із деокупованих територій.
Щоб вирішити проблему – їм треба йти в ТЦК, а поки законопроєкт не схвалили, вступники туди йти не хочуть.
