2 жовтня в Івано-Франківську відбулася зустріч влади з військовими, медіа, представниками громадської ініціативи “Парк ветеранів України” щодо побудови реабілітаційного центру біля озера. Депутати Івано-Франківської міської ради на найближчій сесії розглянуть рішення про скасування інвестиційного договору щодо будівництва цього центру у зеленій зоні, сказав під час зустрічі голова громади Руслан Марцінків.
Докладніше про те, яку позицію висловлюють військовослужбовці, представники громадської ініціативи та міський голова Івано-Франківська, та що відбувається довкола будівництва реабілітаційного центру неподалік міського озера, читайте у репортажі Суспільного.
Позиція прихильників облаштування парку
Представники ініціативи “Парк ветеранів України” зустрілися з медіа у мистецькому просторі “Ваґабундо” й розповіли, чому хочуть зупинити неконтрольовану забудову озера.
“Ми бачимо парк на всій території зеленої зони”, — говорить дружина військовослужбовця Аліна Садовська.
З її слів, діяльність ініціативи продовжуватиметься у трьох основних напрямах:
- створення громадської організації;
- організація публічних обговорень з жителями громади і проведення опитувань у соцмережах;
- робота у правовому полі.
Паралельно представники новоствореної громадської організації розроблятимуть проєкт облаштування парку із залученням жителів громади та спеціалістів, продовжує Аліна Садовська. Надалі з цим проєктом звертатимуться до міської влади.
За останні два місяці на території зеленої зони, де планують спорудити реабілітаційний центр для військових, представники ініціативи провели чотири толоки, каже Максим Сич. Також відбулося декілька зустрічей з жителями міста, організували навчання з тактичної медицини й показ фільму просто неба.
“До всіх подій доєднувалися жителі різних соціальних категорій, груп, що вкотре доводить, що парк ветеранів України стане універсальним місцем для дозвілля усіх франківців”, — говорить Максим Сич.
Зустріч з представниками ініціативи “Парк ветеранів України” у “Ваґабундо”. Суспільне Івано-Франківськ
“Створення безбар’єрного парку — це і є частина реабілітації”
Фізіотерапевтка Анна Азарова пояснила, що представники ініціативи “безумовно й безкомпромісно” підтримують ідею облаштування зони для реабілітації військових.
“Створення комфортного, безбар’єрного парку — це і є частина реабілітації. Основний запит від військових, з якими ми спілкувалися, — тиша, можливість пройтися навколо озера, споглядати краєвиди. Це і є частина адаптації до цивільного життя”, — розповіла Анна Азарова.
Як приклад, фізіотерапевтка назвала Мартинівський парк у Львові, де зараз будують майданчики для кардіо та силових вправ. Крім того, додала Анна Азарова, одним з методів лікування посттравматичних розладів є перебування на природі, зокрема “можливість зануритися, доторкнутися до дерев, помедитувати”.
Голова громадської організації “Д.О.М.48.24” Наталія Вишневецька вважає, що навколо створення реабілітаційного центру відбуваються маніпуляції: “Те, що в цій темі використовують ветеранів, призводить до розколу в суспільстві й між ветеранами”.
З її слів, громадську організацію представники ініціативи створюють, щоб продемонструвати свою відкритість та прозорість.
“Щоб відкинути будь-які звинувачення в тому, що ми представляємо якусь іншу сторону. Ми хочемо, щоб ця ділянка залишалася вільною. Все, що ми будемо робити, то із залученням широкої громадськості”, — сказала Наталія Вишневецька.
Відстоювати зелену зону біля міського озера почали з 2018 року
Ветеран російсько-української війни Андріан Волгін почав відстоювати збереження ділянки поблизу міського озера шість років тому.
“У 2018 році я тоді, як депутат міської ради, почав боротися з підприємцем Бородайком з фірми “Гаразд”. Міська влада зробила імітацію боротьби. Руслан Марцінків по всіх чотирьох гектарах встановив дерев’яні хрести. Ввечері відразу приїхали священники, почали споруджувати капличку”, — пригадує Андріан Волгін.
З його слів, у 2020 році Руслан Марцінків на сесії міської ради сказав, що місту вдалося знайти компроміс із забудовником.
“Сказали про компроміс: “Забудовник віддає 1,2 гектара землі місту, а 3 гектари ми змушені віддати забудовнику через те, що на нас відкрили кримінальну справу”. Я на це відповів на сесії, що це ніякий не компроміс, а капітуляція. Тому що 1,2 гектара — це стрічка землі вздовж дамби, і забудовник все одно не зміг би там нічого забудувати, бо там немає навіть 50 метрів до води, а згідно з Водним кодексом України має бути відстань від 50 метрів”, — пояснює Андріан Волгін.
Проте, зі слів Волгіна, депутати міської ради підтримали це рішення.
Пізніше Руслан Марцінків на зустрічі, що відбулася через три години в приміщенні обласної військової адміністрації, так прокоментував цю ситуацію: “4 гектари ми відстояли. Рішенням суду продовжили оренду до 2029 року. Була мирова угода, щоб громада хоча б частину забрала у власність. Ми повернули у власність гектар. Решта — ми продовжили оренду, щоб не судитися. Це нам дозволило тоді зупинити будівництво, бо вже були видані містобудівні умови рішенням суду”.
Надалі, розповідає представник громадської ініціативи Андрій Волгін, міський голова заявляв, що ділянку неподалік озера передадуть у власність комунального підприємства “Центр розвитку та рекреацій”. Утім цього так і не відбулося.
“Реабілітаційного центру там буде 20%, все решта — приватний бізнес”
У 2024 році міська рада передала ділянку на баланс управління капітального будівництва.
“Ми розуміємо, зі слів іншої сторони, що всього реабілітаційного центру там буде 20%, все решта — приватний бізнес. Шукаймо якісь компроміси. Міський голова місяцями каже, що там не буде жодної житлової забудови. Нащо тоді там вказані 53 метри?” — звернувся Андріан Волгін.
Він також сказав, що для роз’яснення цього запитання варто провести обговорення із забудовником та міським головою.
“Після того інциденту, коли я потрапив до лікарні з розбитою головою, і представники 3 окремої штурмової бригади, і мої побратими заявили, що жодних перемовин з тією стороною в нас більше не буде, оскільки вони вирішили нахабно забрати цю земельну ділянку”, — сказав Андріан Волгін.
Позиція прихильників створення реабілітаційного центру
Зустріч з військовими, медіа та представниками громадської ініціативи “Парк ветеранів України” відбувалася в сесійній залі адмінбудинку. Під час неї військовослужбовець і підприємець Руслан Колішенко розповів, що першим ініціював створення реабілітаційного центру для воїнів і звернувся з цією ідеєю до міського голови Руслана Марцінківа.
“Коли постало питання, де це можна зробити, ми вирішили, що було б непогано біля озера, тому що там поруч — центральна міська клінічна лікарня. Потім цей процес почався. Ми зрозуміли, що немає конструктиву, і я з нього вийшов. І те, що військові рухають це зараз далі, це — їхня ініціатива”, — прокоментував Руслан Колішенко.
З його слів, жодних нових багатоповерхівок на ділянці біля міського озера будувати не планували.
“Я спілкувався з кінцевим бенефіціаром цієї ділянки. Нам підтвердили, що там не планувалися багатоповерхові забудови. 53 метри — це право, а не намір. Зменште цю висоту до 17, і цього права не буде. Бенефіціар задекларував, що колись дав меру обіцянку не будувати там житло. Сказав: “Даємо тобі цю обіцянку і можемо дати всім”, — розповів Руслан Колішенко.
Вперше військові та ветерани виступили за створення реабілітаційного центру на сесії міської ради 11 місяців тому, говорить військовослужбовець Микола Бітюк.
З його слів, військові, які підтримують спорудження центру, не проти парку ветеранів. Однак, додає Микола Бітюк, місту необхідні спеціалізовані заклади для реабілітації бійців. Він каже: таку ініціативу з побратимами розробив, щоб воїни могли отримувати допомогу безкоштовно.
“Реабілітаційний центр має охоплювати фізіотерапевтичний напрямок. Люди, які вже вилікувалися, з протезами могли б отримувати гідну психологічну допомогу, масажі. Варто ті ж соляні печери зробити для них, щоб вони дихали там. До прикладу, я втратив здоров’я на війні, перехворів двома пневмоніями, зараз у мене — астма. Лікуюся власним коштом”, — розповів Микола Бітюк.
Військовий каже, що ділянка неподалік міського озера є найбільш привабливою для інвестора: “Вона підходить для того, щоб за день “проганяти” 100 військовослужбовців”.
Про важливість спорудження реабілітаційних центрів у місті висловився і ветеран російсько-української війни Михайло Шутак.
“Війна не закінчилася. Навіть якщо побудують неподалік озера і в центральній міській лікарні, і на Софіївці, їх не вистачатиме. У міській лікарні реабілітаційне відділення катастрофічно маленьке. Хлопцям постійно потрібні реабілітації. Дуже часто проводять реампутації, бо ставлять протез, людина починає ходити, а воно недобре. Буде ще більше людей без ніг, без рук, без очей”, — сказав Михайло Шутак.
Позиція міської влади
“Я готовий сідати за конструктивний діалог, але в межах правового поля. Я — за парк і за реабілітаційний центр. Коли хлопці підійшли і сказали: “В нас є така ідея — створити реабілітаційний центр, побудувати басейн, тренажерний зал, мені вона сподобалася”, — сказав міський голова Руслан Марцінків.
Зустріч в адмінбудівлі. Суспільне Івано-Франківськ
Він прокоментував декілька аргументів представників громадської ініціативи “Парк ветеранів України”. На запитання про те, чому ділянку землі неподалік міського озера не передали на баланс комунального підприємства “Центр розвитку та рекреації міста” у 2020 році, відразу після ухвалення відповідного рішення депутатами міської ради, Руслан Марцінків відповів, що “про це треба питати в Руслани Василюк” [директорки комунального підприємства].
Зі свого боку, міський голова пояснив, чому через чотири роки, в день ухвалення рішення міською радою про проведення інвестиційного конкурсу, ділянку передали на баланс управління капітального будівництва.
“Тому що управління капітального будівництва є розробником проєкту, який має пройти державну експертизу: що там має бути. За цим є дуже жорсткий контроль від правоохоронних органів. У конкурсі прописується, що найперше інвестор має збудувати реабілітаційний центр і передати місту. І після того може займатися комерційним будівництвом”, — розповів Руслан Марцінків.
Він також додав, що забудовник не може збудувати щось інше, ніж те, що передбачене проєктом.
“Наприклад, створюється 8 тисяч метрів квадратних: 1,5 тисячі має відійти місту. Але на 8 тисяч метрів квадратних є розроблений проєкт, що там може бути тільки басейн, таке-то приміщення, спортзал і все”, — пояснив міський голова.
Він також розповів, на якому етапі зараз будівництво реабілітаційного центру в мікрорайоні Софіївка. З його слів, щоб повноцінно обладнати центр, потрібно 2 мільйони євро.
“Ми в пошуках цих грошей, але я не можу сказати, що знайду 2 мільйони євро за день. Ми звертаємося до французів, американців, щоб залучити ці гроші. Приміщення є, його треба відремонтувати й закупити дороге обладнання, бо це — ціла система: лікування, психіатрія, команда лікарів, утримання закладу”, — сказав Руслан Марцінків.
“Ухвалили рішення, що на найближчій сесії скасуємо інвестиційний конкурс”
На зустрічі міський голова заявив, що рішення про скасування інвестиційного конкурсу щодо спорудження реабілітаційного центру на березі озера депутати розглянуть на найближчій сесії міської ради.
“Зважаючи на останні конфлікти між учасниками бойових дій, ми ухвалили рішення, що на найближчій сесії скасуємо інвестиційний конкурс, — сказав Марцінків і анонсував створення комісії. — Я пропоную створити комісію, яка б пропрацювала, щоб тих майже три гектари землі повернути. Але треба все зробити юридично грамотно. Бо ухвалити рішення — просто. Ну ухвалимо, а орендар наступним рішенням суду візьме заборону на будь-які дії”.
Зі слів Руслана Марцінківа, після того, як депутати ухвалять рішення про скасування інвестиційного конкурсу, є два варіанти розвитку подій. Один з них — домовленість з орендарем.
“Я думаю, що найперше треба запропонувати орендарю домовитися полюбовно, щоб він повернув землю на якихось умовах. Зрозуміло, якщо людина платила оренду, вона скаже: “Я платив десять років оренду, хто мені поверне гроші?” — каже Марцінків.
Другий варіант, зі слів міського голови, — суд.
Руслан Марцінків також сказав, що міська влада готова розмовляти з орендарем, однак у цій ситуації є “арбітром”.
“З реабілітаційним центром не я був ініціатором, а учасники бойових дій і центральна міська клінічна лікарня. Вони ініціювали, сесія розглянула, і ми ухвалили позитивне рішення. З’явилися ви (опоненти — ред.) І нормальним є процес, коли дві сторони сідають домовлятися. Ми, як влада, — третій арбітр. Ми готові, але думали, що є нормальні люди, які можуть сісти, поспілкуватися, поговорити, знайти компроміс. Тут ми робимо сквер, тут — реабілітаційний центр”, — сказав Руслан Марцінків.
Щодо того, чому міська влада не проводила громадських слухань, голова прокоментував так: “Усі, хто приходив на сесії, знали про це. Але просто, коли треба було політичні бали набирати, вони порушили питання”.
Марцінків також сказав, що ситуацію зі спорудженням реабілітаційного центру використовують у політичних цілях.
“Ми не нинішні. Розуміємо, що політичний сезон уже триває. Дехто вже створив штаби, дехто з активістів є кандидатами або депутатами міської ради. Я не коментую, це — їхнє право. Цю ситуацію хочуть використати, зокрема, з політичною метою. Моє завдання — підтримувати ветеранів”, — додав Руслан Марцінків.
