В Івано-Франківську в мікрорайоні Калинова Слобода помітили квадробера – прихильника нової підліткової субкультури, яка стрімко поширюється містами країни.
Відповідне відео опублікували на одному з місцевих Телеграм-каналів.
“Квадробера помітили на Калиновій Слободі”, – написали під відео очевидці.
Що відомо про квадроберів
В Україні набирає обертів нова субкультура під назвою “квадробіка”. Цей незвичний вид фізичної активності, що поєднує елементи аеробіки та імітацію рухів тварин, викликає як захоплення, так і занепокоєння серед українців.
Останнім часом в Україні з’явилася нова субкультура – квадробіка, яка швидко набуває популярності серед молоді. Цей трендовий напрямок фізичної активності поєднує в собі елементи аеробіки та імітацію рухів і звуків тварин.
Що таке квадробіка?
Квадробіка (від “квадро” – чотири та “аеробіка”) – це вид фізичної активності, основою якого є пересування на чотирьох кінцівках та виконання різноманітних трюків, таких як стрибки через перешкоди та швидкий біг. Ця практика вимагає від учасників, яких називають квадроберами, значної витривалості, балансу та координації.
Історія виникнення
Засновником квадробіки вважається японський спринтер Кенічі Іто. Він розробив методику пересування на чотирьох кінцівках, вивчаючи рухи мавп. У 2008 році Іто встановив світовий рекорд, подолавши 100-метрову дистанцію на чотирьох за 18,58 секунди, що було зафіксовано в Книзі рекордів Гіннеса.
Особливості тренувань
Квадробіка поєднує елементи аеробіки та калістеніки – системи фізичних вправ з власною вагою тіла. Ці тренування спрямовані на розвиток сили, гнучкості та витривалості.
Атрибутика квадроберів
Учасники руху часто використовують маски тварин (котів, собак, вовків, ведмедів), а також пухнасті хвости та рукавички-налапники для створення відповідного образу.
Реакція суспільства
Нова субкультура викликає неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Деякі батьки висловлюють занепокоєння щодо захоплення їхніх дітей квадробікою, особливо через поодинокі повідомлення про випадки агресивної поведінки квадроберів.
Чи небезпечні квадробери в Україні – про що потрібно знати батькам
Кожен дорослий, який бачить, що його дитина почала захоплюватися новомодною субкультурою, має розуміти, чим відрізняються теріантропи від квадроберів і фуррі, а потім точно визначити, до якої течії насправді “лежить душа” дитини.
Сторчеусов вважає, що теоретично таке захоплення може призвести до психічних розладів, але для цього потрібен фундамент:
- високий рівень тривоги;
- схильність до депресії;
- потужний стрес у житті.
Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка – одне із захоплень – з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.
У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом “я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування”. Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.
У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала “я тварина”, – це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована.
Психолог радить батькам звернути увагу на те, скільки часу дитина живе в ролі тварини – яка частина життя для неї відведена. Якщо в сина чи доньки з’явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, – то це “тривожний дзвінок”.
Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.
Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя – це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Хобі може бути лише “дзвіночком” про те, що в родині давно були проблеми. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині.
Чи потребують діти-квадробери психотерапевта
Сторчеусов переконаний, що якщо є “тривожні дзвіночки”, потрібно звернутися до дитячого психолога або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш – кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.
Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці. Слід налагоджувати стосунки в сім’ї, щоб дитина була готова відмовитися від цього хобі, оскільки в родині все добре.
Якщо батьки вмовлятимуть дитину відмовитися від квадроберингу – це погіршить ситуацію. Варто діяти за принципом “клин клином вибивають” – у сім’ї має бути більше позитиву для того, щоб дитина була самостійно готова зменшити цінність цього захоплення.
Психолог вважає, що має відбутися психологічний процес зменшення цінності квадроберінгу, і, найімовірніше, дитячий психолог піде за цим алгоритмом. Зменшити цінність хобі можна шляхом налагодження стосунків між дитиною та батьками. Квадробіка має ставати не єдиним способом життя, а додатковим захопленням, чимось цікавим, але не супер цінним.
Якщо дитина отримує емоції тільки від цього хобі, то, очевидно, що вона буде себе ідентифікувати виключно в ньому. Якщо ж квадробіка – це лише 10% від її захоплень, тоді є шанс, що друзі-квадробери швидко “зблякнуть” на тлі більш цікавих захоплень.
Головне фото ілюстративне
