Радіодиктант національної єдності по праву можна вважати наймасштабнішим україномовним флешмобом, оскільки щороку об’єднує мільйони українців та знавців української мови.
Сьогодні з нагоди Дня української писемності та мови у Прикарпатському університеті об’єднались для написання вже традиційного Радіодиктанту національної єдності-2024 біля двох сотень учасників. Серед яких студенти, викладачі, військові, представники духовенства та влади.
Радіодиктант у стінах вишу пишуть впродовж дев’яти років. Його розпочали із вшанування пам’яті Героїв, інформує Правда.іф з місця події.
Цьогоріч текст Радіодиктанту “Магія голосу” підготувала відома українська письменниця Оксана Забужко. Диктує його поет, музикант та військовий Павло Вишебаба.
“Нашою місією є не просто зберігати і передавати добрі традиції, а поширювати любов до рідної мови, до рідної України. Пам’ятаймо про військових, які в важкі часи війни дають можливість нам почуватись вільними у стінах рідного університету і країни. І про тих Героїв, які вже не напишуть свого диктанту,” – каже перша проректорка ПНУ ім. В. Стефаника Валентина Якубів.
Переконана, що хорошим прикладом для студентів є написання диктанту разом із відомими франківцями, викладач і організатор події Ольга Деркачова. Вона стверджує, що з 2016 року у Прикарпатському університеті пишуть Радіодиктант єдності:
“Це вже стало такою доброю традицією. На жоден рік ми не переривались. І навіть під час карантину писали онлайн. Це ті речі, які об’єднують. Щоб студенти навіть у час війни могли згадати щось хороше”.
Очільник Івано-Франківської громади Руслан Марцінків також долучився до україномовного наймасштабнішого флешмобу і поділився очікуваннями:
“З добрим настроєм і налаштуванням буду писати. Однак переживаю, бо давно не писав диктантів. Востаннє – це було 5 років тому”.
Приєднався до написання і поет, освітянин, депутат облради Богдан Томенчук:
“Чомусь складається так: чим складніше нам у житті, тим більше ми горнемось до того, що об’єдную. Від тексту Оксани Забужко, каже, чекаю тієї глибини, яка їй властива, широти фрази”.
Студентка другого курсу Кафедри військової підготовки Вікторія зізнається, що пише Радіодиктант вперше. Але їй цікаво спробувати себе в такому амплуа, бо вірить, що “українська мова – це нетільки душа нації, це інструмент у боротьбі з ворогом, нам потрібно плекати і розвивати свою мову”.
Студентка другого курсу і майбутній вчитель української мови і літератури Ліліана вважає за необхідність написання такого Радіодиктанту:
“В університетських лавах пишу його вдруге, і в школі також кілька років поспіль брала участь. Тим паче, що така хороша атмосфера налаштовує позитивно”.
Через кілька хвилин після початку написання Радіодиктанту пролунала повітряна тривога. Однак, вона не завадила учасникам продовжити його писати в укритті.