У столиці ініціюють публічне обговорення проєкту пам’ятника військовому Дмитру “Да Вінчі” Коцюбайлу, який похований на Аскольдовій могилі.
Про це йдеться у дописі 1 ОШБ ім. Дмитра Коцюбайла в Facebook, пише Правда.іф.
Колектив бригади вважає, що меморіал на могилі “Да Вінчі” стане “місцем колективної сили українців”. Тому, на їхню думку, художнє оформлення, проєкт та напис на обеліску мають обирати, враховуючи позицію громадськості, істориків, архітекторів, діячів культури, однодумців, побратимів та членів родини Дмитра Коцюбайла.
“Лише формат відкритого діалогу навколо цих питань призведе до справедливого і обґрунтованого спільного знаменника у справі історичної фіксації постаті нашого командира”, — зазначили в бригаді.
Перша окрема штурмова бригада звернулася до Інституту національної пам’яті та Музею історії Майдану з проханням забезпечити майданчик для відкритих громадських обговорень.
“Водночас просимо владу Києва публічно надати інформацію щодо наявності дозвільної документації на проведення монтажних робіт на місці поховання Героя України Дмитра Коцюбайла, які проводяться невідомими особами без врахування думки громадськості та членів його родини”, — йдеться в повідомленні.
Що відомо про Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківської області. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та вчився на художника в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї.
На війні Дмитро з 18 років, туди потрапив одразу після Революції Гідності. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области, після одужання повернувся на фронт. До початку повномасштабного вторгнення був добровольцем, потім вступив у ЗСУ. Вісім років готувався сам та готував інших до “великої” війни.
“Спочатку наш підрозділ направили на запорізький напрямок, щоб не дати росіянам пройти до Запоріжжя і прорватися до Дніпра. Потім мене покликали у Київ, бо маю досвід роботи з артилерією. Коли російські війська почали рухатися на Бориспіль, ми нанесли якісне вогневе ураження, знищили понад 20 одиниць техніки та “Бук”, — розповідав Дмитро Суспільному у проєкті “Командири, до перемоги!”.
Далі були дніпровський та херсонський напрямки, а згодом Луганщина: “Ми були у Лисичанську, Білогорівці, Золотому. А зараз воюємо за мою рідну Донеччину, мій другий дім”. Ось що “Да Вінчі” казав про незалежність: “Це можливість говорити українською, носити шеврон та захищати свою країну”.
30 листопада 2021 Дмитро Коцюбайло був відзначений званням Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
У 2022 році отримав звання молодшого лейтенанта. “Да Вінчі” загинув 7 березня 2023 року на Бахмутському напрямку.
