Росія веде війну проти України в лісах Харківщини, степах Херсонщини, серед териконів Донбасу. Але територія бойових дій не обмежується лише сходом і півднем України. У своїй війні проти українців росіяни використовують не лише ракети і кориговані авіаційні бомби, танки і артилерію.
Для Кремля не менш важливим є інформаційний фронт, на боротьбу в якому виділяються шалені кошти. У проекті бюджету на 2025 рік на державну пропаганду закладено 137 200 000 000 руб (1,42 млрд дол). У порівнянні з 2024 роком витрати на медіа збільшаться на 15,9 млрд руб, або 13%, а їх загальний обсяг перевищить річні бюджети середніх російських регіонів (наприклад, 135 млрд рублів у Калінінградській області, 110 млрд рублів у Пермському краї).
Москва прагне дискредитувати українське військово-політичне керівництво в очах росіян та міжнародної спільноти, підірвати до нього довіру з боку західних, африканських, лантиноамериканських та азійських лідерів, внести розкол в українську еліту і деморалізувати українців.
За інформацією, отриманою на правах анонімності з поінформованих джерел, обізнаних з російською гібридною активністю за кордоном, наразі спостерігається активізація російських інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію Президента України, керівництва Офісу Президента України, та інших представників воєнно-політичного керівництва України. На тлі неспроможності досягнення поставлених цілей так званої «СВО» на полі бою, пропагандистська машина РФ під керівництвом Сергія Кірієнка найближчим часом планує розгорнути масштабну антиукраїнську інформаційну кампанію із фабрикування та поширення маніпулятивних меседжів та відвертої брехні про начебто «нелегітимність керівництва України», його «недоговороздатність та бажання воювати до останнього українця», «толерування нацизму» та «підтримку міжнародного тероризму», «тотальну корупцію в органах влади», «неефективне використання Західної допомоги» та ін.
Вже сьогодні в окремих ЗМІ ми можемо спостерігати появу публікацій, які грають на руку російській пропаганді, що свідчить про те, що Росія починає заміряти реакцію цільової аудиторії на той чи інший наратив для визначення найбільш реакційних тем.
Прогнозується, що своєї кульмінації кампанія досягне напередодні інаугурації Дональда Трампа та у перші місяці після його офіційного вступу на посаду. Активізація пропагандистських зусиль пов’язується зі спробою перешкодити налагодженню конструктивного діалогу між Україною та новою адміністрацією президента США з метою недопущення завершення війни на невигідних для Росії умовах.
Планами Кремля передбачається використання своїх можливостей в оточенні опозиційних українських політиків, експертів та журналістів, для провокування заяв із критикою на адресу Володимира Зеленського та його команди, що лунатиме в унісон з наративами російської пропаганди, вноситиме розбрат в українське суспільство та даватиме можливість російський пропаганді спекулювати в Західних медіа на темі «політичної кризи» в Україні.
При цьому, не виключається сценарій, за яким російські спецслужби можуть вдатись до радикальних дій, в тому числі із скоєння замахів на опозиційних діячів України, що матиме на меті провокування та підбурення українського суспільства до протестних дій.
Головна мета російських інформаційно-психологічних операцій — створити образ українського керівництва як некомпетентного, корумпованого та неспроможного до ефективного управління. І тому останніми місяцями російські пропагандисти намагалися поширити такі «новини», як «відмова від проведення виборів зробила київську владу нелегітимною», «українська нація може зникнути повністю», «Зеленський придбав у Куршевелі готель за 88 мільйонів євро», «син колишнього голови МЗС України придбав залізний трон із «Гри престолів»…
Найвищі ланки російської влади, до яких тягнеться керівництво дезінформаційною діяльністю Кремля в іноземному інформаційному просторі, детально досліджувало видання The Wasington Post ще в лютому 2024 року.
Згідно з даними The Washington Post, головний куратор подібних кампаній — перший заступник голови адміністрації президента РФ Сєргєй Кірієнко, близький до Володимира Путіна. Під його керівництвом фактично були створені дві групи з дезінформації.
Кампанію, зосереджену на дестабілізації ситуації всередині України, очолив один із найближчих соратників Кірієнка — начальник управління президента РФ із питань моніторингу та аналізу соціальних процесів Алєксандр Харічєв. А групу, спрямовану на підрив підтримки України в західних країнах, очолила начальниця управління президента РФ із розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і інфраструктури зв’язку Татьяна Матвєєва.
Як повідомив наш співрозмовник, окрім вказаних осіб, до реалізації кампанії з дискредитації вищого військово-політичного керівництва України, зокрема до створення медіа контенту і його поширення в ЗМІ та соціальних мережах під загальною координацією С. Кірієнка активно залучені АНО «Діалог», «Студія Артємія Лебедєва», окремі російські фахівці з ІПСО, медійники, піарники та провладні блогери.
АНО «Діалог» – структура, створена у 2019 році формально для прискорення вирішення питань, з якими люди звертаються до органів влади. В реальності ж вона займається продукуванням та розповсюдженням фейкових новин та дезінформації про агресивну війну Росії проти України з метою підтримки кремлівської пропаганди, а також відповідає за ведення акаунтів багатьох російських держорганів, комунальних закладів освіти та пропагандистів (наприклад В. Соловйова) у соцмережах.
Після віроломного повномасштабного вторгнення в 2022 році «Діалог» почав аналізувати, як у соцмережах реагують на новини, пов’язані з війною, а також складати рекомендації для Міноборони РФ щодо реакції на резонансні події.
«Діалог» відповідальний за поширення багатьох фейків, зокрема, про те, що українські військові нібито почали продавати свої нагороди на eBay, про швейцарську нерухомість високопоставлених українських чиновників, про «принизливі» вакансії, які пропонують українським біженцям у Польщі, про те, що в Україні нібито розпочалася мобілізація жінок, про те, що українським військовим дають таблетки, що підвищують агресію, тощо. Крім іншого, «Діалог» займався і поширенням постів із критикою голови ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина, який конфліктував із Міноборони Росії.
28 липня 2023 року АНО «Діалог» включено до списку санкцій країн Євросоюзу за поширення дезінформації та пропаганди на підтримку війни Росії проти України. 4 вересня 2024 року АНО «Діалог» та його керівника Володимира Табака включено до списку санкцій США за «шкідливий вплив» на президентські вибори 2024 року.
Сам Володимир Табак став відомим у 2010 році, після виходу скандального календаря з фотографіями студенток МДУ в спідній білизні, який був присвячений 58-річчю Володимира Путіна. Тоді він став активним учасником проектів тодішнього заступника голови адміністрації президента Росії Владислава Суркова. Після його відставки роль покровителя Табака зайняв Сергій Кирієнко – перший заступник голови АП РФ. Саме за Кирієнка Табак очолив «Діалог».
Роль «Студії Артемія Лебедєва» у кампанії з дискредитації України більш невизначена. Вірогідно, креативні агенції Лебедєва залучені до створення текстів та візуальної продукції, що супроводжує інформаційну складову.
Сам Лебедєв здобув репутацію найвідомішого веб-дизайнера та головного троля російського інтернета. Втім, від анексії Криму та повномасштабного вторгнення Росії в Україну його риторика все більше синхронізувалась з російською пропагандисткою машиною.
Звинувачення в тому, що «Студія Артемія Лебедєва» приховує великі державні контракти, окрім чисельних контрактів на ребрендинги російських міст, московського метрополітену чи Росгвардії, лунали на адресу дизайнера ще від Олексія Навального.
Лебедєв також є засновником агентства інтернет-реклами «Реклама.ру», а з жовтня 2023 року – директор з дизайну соціальної мережі ВКонтакте, де нібито відповідає за «управління дизайном продуктів соціальної мережі та формування підходів до роботи над інтерфейсами користувача», а також розробляє «загальне бачення дизайну соцмережі».
Після призначення у «ВКонтакті», який давно став державним та цілком підконтрольним ФСБ РФ активом, ширились чутки, що люди, які прийняли рішення про призначення Лебедєва, стоять вище за гендиректора холдингу VK Володимира Кирієнка (сина першого заступника голови АП РФ Сергія Кірієнка) та 29-річного глави соцмережі «ВК» Степана Ковальчука.
Лебедєв активно підтримує Путіна та розв’язану ним війну проти України. Неодноразово їздив в окупований Росією Крим і на непідконтрольні українській владі території Донбасу.
У 2020 році Артемій взяв участь у зйомках агітаційного ролика про поправки в Конституцію Росії для телеканалу RT, а з липня 2021 року став ведучим вказаного пропагандистського медіа.
Вочевидь, робота Лебедєва на адміністрацію президента РФ не обмежується його публічними активностями. Ще у 2020 році він отримав медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня «за заслуги у становленні та розвитку російського сегменту інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет».
Намагаючись досягнути своєї мети, Кремль та російські пропагандисти використовують декілька методів роботи зі статтями міжнародних масмедіа. По-перше, виривають фрази із контексту. По-друге, роблять маніпулятивне інтерпретування, спотворюючи сенс публікацій. По-третє, зміщують акценти, коли критичний аналіз чи коментар перетворюється на відверті звинувачення. По-четверте, фабрикують фейки, базуючись на реальних західних публікаціях.
У світі, який створюють російські пропагандисти, матеріал Foreign Policy про виснаження України через війну подається як заклик Заходу до українського керівництва припинити «безглузду війну». Публікації Newsweekпро нестачу особового складу виглядають як «готовність воювати до останнього українця». Аналіз The Spectator про виклики корупції в Україні перетворюється на «докази» необхідності припинити підтримку України.
У грудні 2022 року The Washington Post опублікувала аналітичний матеріал про виклики, що стоять перед Зеленським, зокрема внутрішні дискусії щодо тривалості війни. Стаття фокусувалася на складності рішень, з якими стикається президент в умовах зовнішнього тиску. Але російська пропаганда використовувала цей матеріал, щоб представити Зеленського як «маріонетку Заходу», яка нібито діє на шкоду інтересам України. Заголовки на російських сайтах, таких як RT і «Взгляд», стверджували, що «Захід розчарований Зеленським» і «Зеленський не справляється з управлінням країною». При цьому контекст, що вказує на підтримку міжнародної спільноти, був повністю проігнорований.
Західні ЗМІ нерідко висвітлюють конфлікти всередині військово-політичного керівництва України. Наприклад, західні мас-медіа писали про напругу між військовими та політичними лідерами через розподіл ресурсів. Часто статті націлені на аналіз демократичних процесів в умовах війни. Але російські медіа представляють їх як «розкол між армією і владою». І якщо раніше це був «розкол» між президентом Зеленським і колишнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, то тепер — між Зеленським і нинішнім головнокомандувачем Олександром Сирським.
Такого роду інтерпретація спрямована на підрив довіри українського суспільства до своїх лідерів. У російських ЗМІ широко поширювалися твердження про «хаос у верхах», що, за їхнім задумом, мало деморалізувати як українських громадян, так і військовослужбовців.
Але головне — за допомогою маніпуляцій публікаціями західних ЗМІ створюються наративи, спрямовані на союзників України. Мета — посіяти сумніви в компетентності українських лідерів і продемонструвати зниження підтримки з боку Заходу.
Російські ЗМІ часто спотворюють реальні заяви західних лідерів, щоб підтримувати свої тези про «неплатоспроможність України» або «виснаження підтримки Заходу». Наприклад, у січні 2023 року російські медіа активно цитували Die Welt, де обговорювалися затримки в постачанні озброєнь. Ці матеріали супроводжувалися маніпулятивними висновками про те, що «Захід втомився від Зеленського».
Щоб просувати пропагандистські наративи, які дискредитують українське керівництво, Кремль готовий платити великі гроші за розміщення проросійських коментарів у відомих західних ЗМІ та за оплату зусиль тих «впливових осіб» у соцмережах США та Європи, які були готові працювати з російськими клієнтами. Так, The Wasington Post пише про те, що росіяни були готові заплатити до 39 тис. доларів за насадження проросійських коментарів у провідних західних ЗМІ.
Застосовуючи викривлені цитати, брехливі наративи та псевдоаналітику, російська пропаганда вміло створює ілюзію міжнародної легітимності своїх посилів. Однак цей підхід також розкриває і її слабкі сторони — залежність від маніпуляцій і фальсифікацій замість реальної підтримки або аргументів.
Викриття подібних кампаній і консолідація зусиль вільних медіа залишаються головними інструментами протидії цьому потоку дезінформації. Питання не лише в захисті України, а й у збереженні глобальних демократичних цінностей, які також стають цілям інформаційних операцій РФ. Якщо збройна агресія Росії наразі ведеться проти України, то гібридна війна Росії з використанням інформаційно-психологічних операцій, іноземного втручання та маніпулювання інформацією ведеться проти всього цивілізованого світу, спричиняючи політичну та соціальну напруженість і ставлячи під загрозу існування західних демократій.
