Згідно результатів соціологічного опитування GfK, оприлюднених Центром економічної стратегії (ЦЕС), найбільша кількість як прихильників, так і противників вільного ринку землі проживає в західних областях країни.
В середньому вільно розпоряджатися (купувати/продавати) землю сільськогосподарського призначення висловили бажання – 34,7% опитаних, 52,5% – проти (або скоріше проти), 13,1% – не визначилися.
На Івано-Франківщині на питання: «Чи маєте Ви бажання вільно купувати/продавати землю сільгосппризначення», – ствердно відповили 30,1%, висловились проти – 53,5%, не визначились – 16,4%.
По результатах опитування бачимо чіткі тенденції:
– в західних регіонах – досить висока поляризація суспільства, високий відсоток «за» і «проти» земельної реформи і невеликий – тих, хто не визначився;
– більша частина респондентів центральних, південних та східних областей не мають позиції щодо реформи;
– у східних регіонах рекордно низька кількість противників реформи, проте більшість взагалі не мають власної позиції щодо мораторію.
Коментуючи рівень підтримки українцями земельної реформи, яку демонструють соціологічні опитування, керівник програми Світового банку “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні” Денис Нізалов в статті на «Економічній правді» нещодавно зауважив, що «результат соціологічних досліджень залежить від того, як сформульоване запитання. Питання щодо мораторію теж можна сформулювати у різний спосіб».
Дослідження GfK підтверджує існування прямої кореляції в результатах, в залежності від того, як сформульоване питання. У даному випадку,звучить воно як «Бажаєте Ви вільно розпоряджатися землею сільгосппризначення?» чи «Підтримуєте впровадження вільного ринку землі/скасування мораторію?»
По суті, мова йде про одне і те ж питання, проте позиція респондентів іноді може відрізнятися до 10-ти процентних пунктів. Тобто часто опитані не розуміють про що йдеться, коли говорять про мораторій та вільний ринок землі.
В ситуації, коли респонденту пропонують відповісти на питання про мораторій, а не ро можливість вільно розпоряджатися своєю землею, кількість тих, хто не визначився, – зростає.
Найбільший рівень підтримки реформи продемонстрували кияни: 44,9% підтримують право вільно розпоряджатися землею, і лише 26,7% – проти.
-Реклама-
Найбільша кількість прихильників вільного ринку землі проживає в Івано-Франківській області
-Реклама-
НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ
2 КОМЕНТАРІ
Comments are closed.
-Реклама-
Це не Європа 21 століття, це Азія 12 століття.
Українці не можуть приватизувати свої земельні ділянки, які отримали від батьків, дідів.
А всяка зайшла наволоч, невідомо якої національності, невідомо якої політичної, релігійної і сексуальної орієнтації, загарбує гектарами ласі шматки землі разом з біоресурсами, сировиною, корисними копалинами та іншими об’єктами живої і неживої природи.
На початку незалежності (1991-1993 роки) частина колгоспних полів була поділена на земельні ділянки і роздана людям під городи.
Це добра справа і одна з найбільших заслуг української влади.
Але справу до кінця не довели!
Питання:
Чому зразу не було закріплено за людьми право постійного користування ними (чому не присвоєно кадастрові номери, не виготовлені державні акти)?!
Чому люди мусять місяцями-роками оббивати пороги бариг і корупціонерів, витрачати час, кошти, здоров’я?!
Чому чесні і порядні люди повинні потерпати від корумпованих чиновників і лихих сусідів?!
За все це повинна відповідати і теперішня влада і її “папєрєднікі”, починаючи від 1991 року!
Ті, хто не допрацював ці закони і не закріпив належним чином право власності людей на земельні ділянки, повиннні бути притягнуті ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ГЕНОЦИД ПРОТИ НАРОДУ України і за злочин проти безпеки і цілісності держави!
Тих, хто виступає за вилучення цих ділянок від людей, також треба карати!