“Я зараз буду переконливо просити Кабмін, щоб був міністр у справах ветеранів. Бо вже набридли ці гойдалки між Мінсоцом, МОЗом, Мінфіном та іншими. Учасники АТО не розуміють, куди їм іти”.
Цій заяві заступника голови фракції БПП Олександра Третьякова майже півтора роки. Вперше про необхідність створення міністерства, яке б займалося справами ветеранів, він заявив УП ще у жовтні 2016 року.
Правда, з того часу жодного руху в цьому напрямку не було. Аж поки у вівторок Верховна Рада 241 голосом не звернулась до Кабміну з вимогою створити Мінветеранів.
Таке рішення депутатів з’явилося не на порожньому місці. Воно стало результатом кількох тижнів вправного публічного шантажу, до якого вдався Третьяков.
“Справи – як завжди. Всі “за”, але ніхто нічого не робить. І президент за створення міністерства, і прем’єр за створення, а результату – нуль”, – обурювався Третьяков в розмові з УП восени 2017 року.
Тоді ж він пообіцяв, що візьметься за це питання предметно. Чим і зайнявся уже на початку нової сесії.
7 лютого на засіданні комітету у справах ветеранів, який він очолює, Третьяков заявив, що готовий вийти з коаліції.
“Питання створення Міністерства у справах ветеранів, яке б взяло на себе відповідальність за забезпечення соцзахисту, залишається в підвішеному стані. За час роботи головою комітету я вже втомився слухати претензії з приводу того, що не належить до компетенції нашого комітету. Я готовий вийти з коаліції, тому що більше не можу терпіти і бути її членом, відповідаючи за цю бездіяльність”, – написав Третьяков у Facebook після комітету.
Крім цілком благородної мети, інтерес до створення нового міністерства можна пояснити і більш приземленими речами. Наприклад, концентрацією всього матеріального і фінансового ресурсу, який передбачений для ветеранів, але зараз розпорошений по різних міністерствах і службах. Той, хто контролюватиме нове міністерство, контролюватиме і його видатки.
Тут варто згадати також історію створення Міністерства тимчасово окупованих територій. У квітні 2016 року, коли Арсеній Яценюк подав у відставку, і на Банковій ділили портфелі в Кабміні Гройсмана, саме Третьяков пролобіював створення МінТОТ і призначення його очільником близького до себе Вадима Черниша.
Якщо Третьякову вдасться протиснути свого главу і для нового міністерства, то він матиме двох міністрів за столом уряду. А це чудова точка входу у “велику гру”: як політичну, так і фінансову.
Така гра варта легкого ризику, яким є шантаж виходом із фракції.
Загалом чинна коаліція знала не одну хвилю виходу депутатів. Але усі попередні рази лави більшості залишали поодинокі “попутники”, які не входили в кістяк БПП чи “Народного фронту”. Можливий вихід Третьякова – це історія зовсім іншого порядку.
По-перше, його вважають одним з основних спонсорів президентської фракції. По-друге, Третьяков очолює одну з найбільших неформальних груп всередині БПП, яка об’єднує близько 25 депутатів. Ця група орієнтується на генпрокурора Юрія Луценка, давнього друга Третьякова.
Останній, до всього, є ще й заступником голови БПП і входить у так звану раду фракції, яка приймає головні рішення у президентській партії.
І хоч зараз у Раді він очолює “скромний” комітет у справах ветеранів, але якщо він зі своєю групою вийде з коаліції, то це поставить на ній хрест. І, відповідно, потягне за собою відставку уряду.
Така перспектива виглядає досить загрозливою, якщо взяти до уваги непублічну війну між чинним прем’єром Володимиром Гройсманом та генпрокурором Луценком, який не проти сісти у прем’єрське крісло.
Саме на цих страхах зіграв Третьяков. Щоб його погроза виглядала більш переконливо, він майже місяць про неї нагадував. Спершу 9 лютого на круглому столі в парламенті, а тоді – на погоджувальній раді 26 лютого.
Більше того, Третьяков пригрозив заблокувати трибуну, якщо питання ветеранів не винесуть на розгляд.
Питання створення нового міністерства також обговорювалось на засіданні фракції БПП ввечері в понеділок, і досить гостро.
Як розповіли УП депутати президентської фракції, Третьяков начебто погрожував вивести з коаліції свою групу, якщо у вівторок не заслухають його ініціативу з Мінветеранів.
Сам депутат відмовився підтвердити УП таку погрозу.
“Від мене публічно ніхто такого не чув, а слова інших людей я коментувати не буду. Але бачите, ситуація зрушилась з місця. Не буду казати як, може, боженька почув”, – віджартувався Третьяков.
Але навіть попри палку розмову на фракції, вранці вівторка у Раді не було певності, що питання нового міністерства буде розглянуте.
“Ну яке міністерство? Для 200 тисяч людей будемо робити міністра? То давайте тоді для афганців зробимо міністерство, їх ще більше. Або міністерство релігії”, – обурювався один із депутатів БПП.
“Третьякову просто мало Служби ветеранів, то він хоче ціле міністерство”, – сказав інший депутат президентської фракції, натякаючи на спробу скандального призначення главою згаданої служби Валентина Манька.
Останнього називали креатурою Третьякова. Їхню близькість в ефірі одного з каналів підтвердив “сірий кардинал” БПП Ігор Кононенко.
І шантаж Третьякова досяг свого результату. У вівторок за кілька годин до початку засідання у Раді з’явилась постанова-звернення до Кабміну щодо створення Міністерства ветеранів. А ще за кілька годин за неї проголосував 241 депутат.
Третьяков одразу “передумав” виходити з фракції.
“Раніше я заявляв, що готовий вийти з фракції і коаліції, якщо фракція не підтримає наші ініціативи щодо забезпечення соціального захисту ветеранів. Тепер питання мого виходу з фракції не актуальне. Що стосується виходу з коаліції – все залежить від подальших дій Кабміну”, – написав Третьяков у Facebook майже одразу після голосування.
На запитання, що він робитиме, якщо прем’єр Гройсман, як у 2017-му, відмовиться створювати ще одне міністерство, Третьяков відповів досить однозначно – мінятиме прем’єра.
“Якщо прем’єр-міністр адекватний, то він мусить послухати Раду. Якщо він не адекватний, то його треба замінити. Нам не вперше”, – з посмішкою сказав Третьяков журналістам у парламенті.
Правда, як запевнили УП у Гройсмана, депутату не доведеться витрачати сили на такий малоймовірний сценарій.
“Сьогоднішнє рішення є технічним, бо Гройсман і так підтримує створення міністерства ветеранів”, – заявив представник прем’єра в парламенті Вадим Денисенко.
За його словами, на реалізацію цього задуму піде три-чотири місяці:
“Першим етапом має стати створення робочої групи, яка розробить функціонал міністерства. Це необхідно, щоб за правильною назвою не було створено пустишку. На це треба 3-4 місяці. Потім може бути створене саме міністерство”.
Роман Романюк, УП
