“Своїм вчинком я хочу звернути увагу на те, у чому ви мовчки берете участь – продаж партійної організації негідникам”, – написала в серпні 2015 року у своїй заяві про вихід з партії “Батьківщина” Катерина Гандзюк. Політичній силі Юлії Тимошенко вона присвятила десять років життя, очолюючи місцевий молодіжний осередок.
Вона назвала “негідником” місцевого бізнесмена Владислава Мангера. Той був офіційним помічником у нардепів-регіоналів Володимира Сальдо та Олексія Журавка, який з початком війни виїхав до Москви.
Того самого Мангера, якого Шевченківський суд після триденного розгляду арештував з правом застави у майже сто тисяч доларів у справі організації вбивства активістки.
У своїй заяві вона називала Мангера людиною, причетною до “роботи проросійських структур на Херсонщині” та “відвертим ворогом України, чиї патрони з Москви нам сіють війну”.
Попри це в 2015 році його прийняли в лави “Батьківщини” і одразу зробили кандидатом від партії на міського голову Херсону.
У той час Гандзюк підтримала його конкурента Володимира Миколаєнка, який переміг Мангера. Сама Катерина зайняла посаду керуючої справами міськвиконкому. Мангеру довелося обійтися мандатом обласного депутата, але згодом його обирають головою Херсонської облради.
У серпні 2018 року, рівно за три роки після виходу з партії через Мангера, Гандзюк, лежачи у реанімації після замаху, назве його прізвище серед кількох імовірних замовників нападу на неї.
А за півроку Мангеру оголосять підозру в організації вбивства Гандзюк.
Сам підозрюваний постійно повторюватиме, що не був знайомий з загиблою, і натякне, що став жертвою політичного протистояння.
Та вже з перших днів після оголошення підозри видається, що давно очікуваний кінець історії з пошуком замовника може стати лише початком великого політичного шоу та міжусобних розбірок
Чому зараз?
Оголошення підозри ймовірному замовнику нападу Катерина так і не дочекалась. Вона померла через три місяці після розмови з генпрокурором, де озвучила прізвища тих, хто міг бажати її смерті.
Задовго до оголошення підозри Мангеру його прізвище називалося серед імовірних замовників на сторінці “Хто замовив Катю Гандзюк”, у журналістських розслідуваннях, на банерах активістів на десятках акцій протесту та врешті у виступі батька загиблої.
“Для мене тепер партія “Батьківщина” – це партія вбивць моєї доньки. Для мене тепер “Блок Петра Порошенка” – це партія вбивць моєї доньки”, – заявив Віктор Гандзюк членам парламентської слідчої комісії наприкінці січня.
Окрім Мангера, він назвав ще прізвища голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва та його заступника Євгена Рищука. За словами батька, вони разом з Мангером співпрацювали з раніше судимим за важкі злочини Олексієм Левіним, який теж підозрюється у співорганізації вбивства Гандзюк.
“(Левін – УП) пішов на це вбивство не просто так (…) Він пішов на це з будівлі Херсонської обласної державної адміністрації, де тісно співпрацював з конкретними людьми, для яких виконував конкретні завдання”, – додав батько загиблої.
Буквально за кілька днів до оголошення підозри Мангеру журналісти оприлюднили інформацію, що юрист голови Херсонської облради за безцінь передав Левіну в оренду базу відпочинку на березі Чорного моря. Зараз цей юрист захищає Мангера в суді як адвокат. Згодом він цей факт визнав, але запевнив, що база належить його юридичному агентству, а не Мангеру чи облраді.
Крім виступу батька на парламентській комісії, ключову роль в оголошенні підозри Мангеру могли відіграти ще дві причини.
Перша – акції з банерами з прізвищами Мангера, Гордєєва і Рищука.
Одна з таких акцій відбулася перед форумом, де Порошенко оголошував про свою участь у президентських виборах. Згодом активісти зустрічали з цими банерами Порошенка біля Центральної виборчої комісії, куди він ніс подавати документи.
4 лютого акція відбулася під Адміністрацією президента та офісом “Батьківщини”.
Активісти наголошували, що політичні лідери покривають імовірних убивць з числа членів “Блоку Петра Порошенка” та “Батьківщини”. Ця картинка в медіа точно не грає на руку кандидатам у президенти у розпал виборчої кампанії.
А після затримання і побиття членів радикальної “С14” справа Гандзюк знову стала топ-темою у новинах і максимально повернула до неї увагу суспільства.
І якщо Тимошенко хоч і зі скрипом, але врешті виключила Мангера з партії, то в Порошенка щодо своїх відмовчуються і надалі.
За два дні після виключення з партії генеральний прокурор Юрій Луценко несподівано називає Мангера ймовірним замовником вбивства Гандзюк.
При цьому слідство наполягає, що доказів причетності членів “БПП” Гордєєва і Рищука до вбивства так і не виявили.
Друга причина оголошення підозри саме зараз – знову ж таки вибори. З одного боку, влада може додати до своїх “перемог” розкриття резонансного злочину, чи не вперше довівши до оголошення замовника.
Щоправда, в існуючих реаліях це ще зовсім не означає, що справа буде доведена до вироку. Або ж вирок дотягнуть вже до парламентських виборів як додаткову галочку в копілку “перемог”.
З іншого боку – цим кроком підконтрольні президенту Генпрокуратура та СБУ, яке вело сдідство, вдарили по одному з головних конкурентів Порошенка – Юлії Тимошенко, партія якої кілька місяців не реагувала на ситуацію з Мангером.
Один з політтехнологів штабу Порошенка, Віктор Уколов майже одразу після оголошення підозри опублікував список колишніх одіозних партійців “Батьківщини”, які були фігурантами гучних кримінальних справ. Мовляв, після цього вже не можна довіряти кадровій політиці Тимошенко, яка нібито вирощує злочинців і вбивць.
Наступного вечора підконтрольний Порошенку телеканал присвятив ціле ток-шоу не так справі Гандзюк, як конкретно партійній приналежності підозрюваного Мангера. Головні висновки телепрограми: партія Тимошенко – “уособлення зла”, де панує “воровська солідарність”.
І хоча “Батьківщина” виключила Мангера з партії, сама Тимошенко в день оголошення підозри несподівано стала на захист вже свого колишнього партійця.
Підозру Мангеру вона назвала “безпределом”.
“Очевидно, що це політична провокація. Очевидно, що це брудна боротьба Порошенка за владу. Очевидно, що робиться все, щоб вивести БПП з-під удару і приліпити в це жахливе вбивство “Батьківщину”. Через прокуратуру переводять стрілки на людину, яка твердо заявляє про свою непричетність і готова доводити це в суді”, – заявила Тимошенко.
За її словами, у тексті підозри Мангеру немає “жодного факту чи доказу причетності, лише домисли прокуратури”.
Які ж докази?
У тексті підозри дійсно не наведені беззаперечні докази, на підставі яких слідство дійшло до висновку, що саме Мангер замовив вбивство Гандзюк.
Зате чітко виписані мотиви:
“Мангер, керуючись особистою неприязню, яка в нього виникла на підставі активної громадської діяльності Катерини Гандзюк, яка в тому числі, публічно заявляла про неприпустимість і корупційність підпалів лісів, які потім використовувалися для особистого збагачення кримінальним середовищем Херсонської області за сприяння окремих представників органів місцевої влади та правоохоронних органів у зв’язку з тим, що Катерина Гандзюк проводила акції протесту та висвітлювала це у ЗМІ, усвідомлюючи, що така критика Гандзюк перешкоджає його корисливим інтересам з метою залякування населення та громадських активістів Херсонської області, які публічно разом з Гандзюк критикували такі дії, вирішив організувати умисне вбивство Гандзюк у спосіб, який завдасть потерпілій особливих фізичних та моральних страждань”.
“Ту фабулу, яку я прочитав, вона витягнута з інтернету, вона взята з преси. Жодного відношення до того горя, яке трапилося в Херсонській області, я не маю”, – заявив Мангер одразу після вручення підозри.
Дійсно, там вказано те, про що неодноразово писали медіа, в тому числі й “Українська правда” ще восени минулого року.
Зокрема про те, що Гандзюк віддавна гостро критикувала очільників обласної влади. І могла як соратниця херсонського мера бути на перепоні політичним амбіціям Мангера або Гордєєва зайняти посаду міського голови Херсону на майбутніх місцевих виборах. При тому сама Гандзюк теж могла висунути свою кандидатуру.
Також ми писали, що спусковим гачком для замовлення вбивства могли стати події 6 липня під будівлею Херсонської ОДА і облради – у підозрі наголошується, що Мангер задумав злочин саме на початку липня. Тоді сталися сутички між представниками різних громадських формувань, в тому числі з числа ветеранів АТО.
Одна частина зібрала мітинг проти обласної влади, звинувачуючи її у підпалі лісу на Херсонщині задля незаконної рубки, інша – вийшла на захист влади. Звинувативши перших в тому, що ті хочуть дестабілізувати ситуацію в області і захопити адмінбудівлю ОДА й облради.
У цій групі “захисників” обласної влади був помічений і Сергій Торбін, якого арештували як підозрюваного в організації нападу на Гандзюк ще у серпні.
У день цих подій під ОДА Гандзюк зробила на своїй сторінці у Facebook два дописи. У першому виставила фото Мангера, вказавши, що саме “його люди” “за підтримки місцевих поліції і СБУ” влаштували акцію на захист обласної влади за участі “гопників”, яким “пошили форму”.
А в коментарях додала, що насправді це “бандити з обох боків сваряться за право п*здити ліс, прикриваючись патріотичними гаслами”.
У другому дописі вона виставила фото голови ОДА Гордєєва. Вказавши, що той вийшов до мітингуючих “за дорученням” Мангера – “щоб розібратись з мітингом, який привертає зайву увагу до незаконної вирубки лісів всіма сторонами цього, простигосподи, конфлікту”.
Вже під час суду про запобіжний захід щодо Мангера стало відомо, що основними доказами проти нього є свідчення двох підозрюваних у організації вбивства – Торбіна та затриманого двома місяцями пізніше Ігоря Павловського, який був помічником нардепа від БПП Миколи Паламарчука.
Адвокати не вважають свідчення цих осіб достатніми доказами. Вони добилися від судді рішення переглянути в залі суду диск з відеозаписом допитів.
Прокурори, посилаючись на таємницю слідства, наполягли на закритому перегляді. Проте за два дні засідання черга до перегляду диску так і не дійшла.
Фабулу подій виклав генпрокурор Луценко. Мангер нібито передав Левіну та Павловському не менше 10 тисяч гривень “для придбання необхідних засобів зв’язку та закупівлі знаряддя вбивства” – кислоти.
Крім того, за словами Луценка, Мангер узгодив з Левіним і Павловським суму винагороди за вбивство – не менше $5 600, і погодив кандидатуру Торбіна як безпосереднього організатора групи виконавців нападу.
Як писала раніше УП, номери телефонів людей з “групи” Торбіна також фігурували в ухвалі суду у справі підпалу лісу. Сам він ще у серпні в суді розповідав, що привіз колишніх бойових побратимів на Херсонщину на прохання якогось місцевого підприємця щось “охранять”.
»
Контр-наступ Мангера
На свій захист Мангер теж згадав тему вирубки лісу. І теж пов’язав її з вбивством Гандзюк.
Тільки в його викладі незаконну вирубку лісу ніби покривав колишній очільник Херсонської обласної СБУ Данило Доценко. І начебто саме цей генерал СБУ витягував з рук поліції браконьєрів, коли їх затримували.
За версією Мангера, між органами МВС і СБУ в області – давній конфлікт, і саме щоб “дискредитувати органи поліції”, сбушник Доценко нібито організував напад на Гандзюк. Сама вона, за словами адвокатів, була позаштатним агентом СБУ з позивним “П’ята”.
У СБУ заяву Мангера назвали “абсурдною, безпідставною та наклепницькою”.
Гандзюк і правоохоронці
Сама Гандзюк дійсно гостро критикувала поліцію, могла назвати їх “мєнтами”, а також звинувачувала начальника управління захисту економіки Нацполіції у Херсонській області у вимаганні хабарів.
Заяву Мангера можна було б назвати логічною, якщо згадати чимало дивних кроків з боку слідства після того, як справу з Нацполіції передали в СБУ. Виглядало, що Служба безпеки свідомо затягує із оголошенням підозр та затриманнями.
Так, підозру Ігорю Павловському оголосили (а потім тихцем арештували без відома медіа) лише після того, як його прізвище як посередника між замовником і виконавцями назвали на сторінці “Хто замовив Катю Гандзюк?”.
Хоча ім’я Павловського ще в серпні слідчим озвучив один з виконавців нападу Володимир Васянович.
СБУ знадобилося півтора місяця, щоб оголосити в розшук іншого ймовірного посередника, Олексія Левіна. Це півтора місяця (!) після публічного оприлюднення Луценком його імені як підозрюваного.
Проте до того, як за справу взялася СБУ, Нацполіція працювала не краще. Херсонські слідчі “повісили” злочин на непричетну людину, яку відпустили лише після оприлюднення журналістами алібі підозрюваного.
І тут версія Мангера, що за організацією нападу стоїть СБУ, не зовсім в’яжеться – бо навіщо тоді у поліції з самого початку намагалися покривати справжніх нападників?
Крім того, новий підозрюваний, Сергій Торбін виявився таки колишнім співробітником міліції у Херсоні.
Ще один факт, що може свідчити про причетність представників МВС, а не СБУ, до злочину – зв’язки підозрюваного Ігоря Павловського з органами поліції. Місцеві подейкують, що в Нацполіції у нього був фактично “дах”. Зрештою, Павловський був помічником нардепа Миколи Паламарчука, який двадцять років пропрацював на високих посадах у МВС, у тому числі очолював Херсонське обласне УМВС.
“Пан Мангер каже, що в нього є беззастережні докази причетності генерала СБУ до вбивства, але не каже які. Коли питання йде про підозру у такому важкому злочині, то не думаю, що при наявності реальних доказів вони не були б озвучені в судовому засіданні. Тобто захист зараз сигналізує, як маяк, але кому і про що, це відомо тільки тим, хто причетний до замовлення вбивства”, – коментує УП юрист та друг Катерини Гандзюк Масі Найєм.
Незважаючи на хиткість заявленої версії, Мангер здаватися не збирається і, очевидно, далі вестиме захист як жертва війни між СБУ та МВС і влади з опозицією, розповідаючи про те, як генерал СБУ Доценко йому особисто обіцяв знищити “Батьківщину” на Херсонщині.
Тим часом, п’ять його адвокатів вибрали тактику зведення оголошеної підозри до абсурду.
Вони три дні по черзі завалювали суддю клопотаннями, хоча деякі з яких уже викликали сміх у залі суду навіть у журналістів.
“Тактика адвокатів звичайна: захистити клієнта. Проте те, у який спосіб вони це роблять, прискіпливість до кожної сторінки підозр, може просто спрацювати проти них самих, адже є тонка межа між процесуальними правами і зловживанням ними”, – додає Масі Найєм.
***
“На лаві підсудних не вистачає ще мінімум двох осіб. І поки вони там не з’являться, крапку в цій історії ми ставити не будемо.
Прокуратура казала, що справу розслідували на 90%, можливо прізвища Рищука та Гордєєва якраз у тих 10%, що залишились?”, – написали активісти групи “Хто замовив Катю Гандзюк?”
За даними наших джерел, максимум, чого нині можна чекати від слідства – відкриття справи на Євгена Рищука у справі лісу. Шукати причетність високопосадовця-члена БПП до вбивства Гандзюк там не готові.
Адвокати Мангера не втрималися і озвучили це прізвище на третій день суду. Посилаючись на допити підозрюваних, де Мангера називають “Миколайовичем”, згадав, що заступник голови херсонського губернатора Рищук також є Миколайовичем.
Сам Рищук, як стало відомо в день оголошення підозри Мангеру, написав заяву про тимчасове відсторонення від виконання обов’язків заступника голови ОДА.
Поки очевидно, що наступні кроки у справі Гандзюк будуть продиктовані виборчою кон’юнктурою.
І поки сторони вирішують, здавалось би, не настільки ключове питання, як по батькові фігурантів, реальне розв’язування справи полягає не в “Миколайовичах”, а в ініціалах зовсім інших особистостей. Які поки зайняті не питанням істини, а елементарною жагою до влади.
Мар’яна П’єцух, для УП
