Їм світила велика ідея: 75 років від створення легендарної дивізії “Галичина”

28 квітня — день створення першої бойової формації Української Національної Армії, що ввійшла в історію як «Дивізія «Галичина». І нині — це ювілейна дата. Адже минає 75 років від появи легендарного добровольчого легіону, що воював хоч і в чужинських одностроях, але за волю й державницьку самостійність України, і цією боротьбою вписав яскраву сторінку в літопис національної героїки.
Результат пошуку зображень за запитом "дивізія галичина"

Перейнявши й розвинувши традиції галицьких січових стрільців, які вибороли ЗУНР, а відтак захищали УНР не лише від «червоних», а й від «білих» та ворогів інших мастей, гренадери «Галичини» мовби передали естафету визвольної боротьби добровольчим батальйонам, бійцям «Правого сектору», іншим учасникам АТО, а точніше — теперішньої війни з Московією на сході України, пише газета Галичина.

Постання української стрілецької дивізії «Галичина» влітку 1943 р., коли змагалися на території України брунатно-коричнева німецька та червона московська імперії, треба розглядати як продовження боротьби українського народу за відновлення свого самостійного державного життя. Українська молодь, зокрема на західноукраїнських землях, вихована на традиціях і легендах революційно-визвольної боротьби у Галичині 1918—1921 рр., відчула на власній шкурі всі «блага» чужого панування, коли окупанти забороняли українські мову, Церкву і навіть культурно-освітню працю та найелементарніші потреби народу в самовизначенні з тим, аби зденаціоналізувати його, тримати в темноті, щоб було легше ним управляти. Тому, повторюю, формування дивізії «Галичина» було дійством закономірним, а не випадковим, відірваним від загальної історичної тенденції української нації, було ще однією ланкою боротьби нашого народу за своє існування.

Ще перед Другою світовою війною, коли в Європі почали переглядати кордони, встановлені Версальським договором, видавалося, що настає час, коли буде виправлено кривди й українського народу. Але так не сталося, бо український нарід не мав тоді жодного союзника — всі великі держави не хотіли навіть чути про якесь «українське питання». У такому становищі наші провідники мусили шукати когось чи йти з кимось, чиї інтереси так чи інакше збігалися б з інтересами українців. Єдиними, хто оголосив гасла, які найбільше відповідали українцям, були німецькі націонал-соціалісти, котрі вимагали ревізії кордонів і виступали проти комунізму, проти Совєтського Союзу — найбільш жорстокого поневолювача України.

Видавалося, що теза «ворог мого ворога — мій приятель і союзник» знайшла своє застосування. Бо коли 1941 р. між Німеччиною й СРСР вибухнула війна, весь український нарід своїми симпатіями був на боці Німеччини. Сотні тисяч українців з Червоної Армії йшли добровільно в німецький полон, бажаючи стати до боротьби з Москвою. Українці вірили, що з німецько-московського конфлікту Україна має вийти незалежною державою.

Але цей психологічний стан довго не тривав, бо ще до закінчення 1941 р. з’ясувалося, що поява самостійної й соборної Української держави не входила в плани Німеччини. Окупаційний режим не лише не дозволив творити Українську державу, проголошену 30 червня 1941 р., та організувати українську армію для боротьби з московським большевизмом, а й знищив навіть зорганізоване самоврядування та закрив вищі школи в Галичині, а на всіх інших українських землях — навіть і середні. Крім того, німці розпарцелювали Україну, віддаючи Буковину Румунії, Закарпаття — Мадярщині, а Галичину долучили до польського генерал-губернаторства. З частини інших українських земель, віддалених від фронтових дій, німці створили так званий Райхскомісаріат «Україна» зі столицею в місті Рівному в західній Волині.

Так Німеччина перетворила Україну в свою найбільш експлуатовану колонію, запровадивши в ній терор, не менший, ніж московсько-большевицький. Виморювання голодом полонених вояків-українців з Червоної Армії, які добровільно здалися в полон, вішання і розстріли цивільних за найменші провини або через провокації, спричинені московсько-большевицькими диверсантами, викликали відповідну реакцію населення України, яке стало організовувати відділи самооборони, з яких потім постала Українська Повстанська Армія.

Але 2 лютого 1943 р. настав для німців трагічний Сталінград і почався німецький відступ на всьому фронті, а це означало, що в Україну повернеться московсько-большевицька влада з усіма притаманними їй ознаками. і перед українцями знову постало питання: що робити? Саме тоді, в березні

1943 р., німецька адміністрація Галичини пригадала, що українці були готові взяти до рук зброю для боротьби з большевизмом, і звернулася до Українського Центрального Комітету (УЦК), який тоді очолював професор Володимир Кубійович, з пропозицією творити українську збройну формацію — наразі у складі однієї дивізії. Правда, свої пропозиції німці не пов’язували з жодними політичними передумовами, але провідні українські кола прийняли пропозицію з власних ідейних мотивів.

Якими ж були ті ідейні мотиви, що вплинули на рішення УЦК підтримати організацію дивізії «Галичина», до того ж — у складі німецької зброї СС? Передусім те, що партизанська боротьба, яка почалася тоді на Волині, була дуже ризикована й не могла зрівнятися з бойовими діями регулярної армії, зокрема без підтримки ззовні, тобто без союзників, які допомагали б зброєю і військовим вирядом. Аналізуючи політичну ситуацію, українські провідні кола, зокрема ветерани української визвольної боротьби 1918—1920 рр., дійшли таких висновків: Німеччина війни не виграє, але у крайньому разі укладе мир, зберігаючи за собою свої етнографічні терени, і тим самим буде змушена залишити всі окуповані країни, в тому числі й Україну; або ж Німеччина й далі вестиме війну, але під ударами московітів та альянтів — їхніх західних союзників — розпадеться, залишаючи хаос насамперед у Східній Європі.

У першому разі дивізія «Галичина» стала б осердям української народної армії, завданням якої було відновити і скріпити незалежну державу, що наприкінці Першої світової це зробили січові стрільці. Служба молодих парубків у дивізії стала б для них добрим бойовим вишколом. У разі ж іншого, було очевидним, що українцям потрібна буде збройна формація, щоб оборонити народ і його майно від нищення та грабунку, до чого вдавалися фашисти, відступаючи, а край застерегти від можливого революційного хаосу.

Отож із німцями домовилися, що дивізія воюватиме тільки на східному фронті проти більшовиків і ніколи не виступатиме проти їхніх ворогів на Заході. Вже хоч би з цього видно, що дивізія збиралася воювати не за німецьку «Нову Европу», а лише за інтереси українського народу. Крім того, Військова Управа ухвалила негайно нав’язати контакт із альянтами, щоби слушного моменту дивізія й інші українські військові частини могли поставити себе в їхнє розпорядження. Отже, українські провідні кола при організації дивізії «Галичина» ні політично-програмових ідей німців не поділяли, ні допомагати їм у їхніх загарбницьких планах не збиралися.

У часі творення дивізії совєти, бажаючи застрашити населення, а зокрема молодь, яка зголошувалася до служби в ній, вислали в рейд через Волинь і Галичину партизанський загін під командою Сидора Ковпака. А польський екзильний уряд видав через свого представника в краю погрозу українцям як своїм громадянам, щоб вони не вступали до дивізії. Отже, це також вказує, що нашим ворогам і 1943-го не подобалася ідея окремої української військової формації — так само, як поляки виступали 1914 р. проти формування Легіону Українських Січових Стрільців, чи як 1917-го москалі були проти створення українських полків у російській армії. Виходить, що наші вороги добре розуміли вагу українського війська.

Зрештою, тут варто згадати й те, що не всі німці були за формування української військової частини, бо не довіряли українцям. Можливо тому вони ніколи не перекидали «Галичину» на західний фронт. Адже ще в серпні

1944 р. німці перекинули було до Франції 30-ту піхотну дивізію, що складалася з москалів і так званих козаків, на боротьбу з французьким підпіллям. У складі цієї дивізії перебував і третій курінь 1-го полку, що складався з українців. Він прибув до Франції 18 серпня 1944 р., а вже 27 серпня цілковито — у складі 820 старшин, підстаршин і стрільців — перейшов до французького резистансу.

Мовлячи про дивізію «Галичина», слід підкреслити, що наша молодь зголошувалася до неї, бо вона мала бути українською, а не тому, що її було приділено до зброї СС. Перед німцями було поставлене домагання, щоб ця формація мала суто український характер, але вони від того відмовилися. Спочатку не дозволяли офіційно вживати навіть назву «українська», а допускали лише найменування «галицька». Але згодом це було переборено, і дивізія після битви під Бродами мала формально назву «14 Дивізія Зброї СС (Українська ч. I)».

Тут одначе виникає запитання: чому саме СС? Дивізію приділено до зброї СС проти волі українців, покликаючись то на регіональний характер дивізійників, то знову ж таки — на міжнародне право, яке не дозволяє творити військових частин у завойованих країнах, а коли ж вони виникали на добровільній основі, то їх підпорядковували зброї СС, як і всі інші чужонаціональні частини. Отже, підпорядкування дивізії СС було тільки формальним і воно не мало нічого спільного з нацистською ідеологією чи взагалі з партійною належністю. Дивізія «Галичина» відрізнялася від інших частин СС у декількох аспектах. По-перше, офіційно її йменували «Waffen Grenadier Division der SS», a не «SS Grenadier Division», як називалися німецькі дивізії зброї СС. Тут важливо згадати й те, що вояки дивізії також не мали права носити відзнаки СС, ані називати себе СС. Стрільців дивізії іменували Ваффен гренадір, а не СС-гренадір. Крім того, дивізія мала українські кольори й відзнаку золотого галицького лева на синьому тлі, яку всі вояки-українці носили на правому рукаві, або срібного лева на ковнірі, там, де німці мали знак СС. Але найважливішим ненімецьким виявом були військові капелани у дивізії, яких не мала жодна німецька частина.

Деякі документи стверджують, що організатори «Галичини» сподівалися, що заки всі добровольці перейдуть вишкіл, війна закінчиться і дивізія служитиме суто для українських цілей на українських землях. Та одначе так не сталося, бо війна тривала ще 22 місяці і дивізія побувала на українських землях, на протибольшевицькому фронті під Бродами, на Словаччині, поборюючи большевицьких партизанів, та у Словенії, де діяла проти комуністичних партизан Тіта.

Хоча дивізія творилася, сказати б, у таких умовах, як колись Легіон УСС, та доля їй судилась інша. Війна закінчилася не так, як сподівалися чи хотіли українці. Замість повоєнного хаосу на сході Європи запанували москалі… Але несподівано дивізія відіграла важливу політичну роль. Перебуваючи в таборах полонених, молоді дивізійники свідчили про Україну й надавали розголосу українській справі. Тому про Україну заговорили в Лізі Націй, відтак — в ООН і на нарадах у Потсдамі, де Сталін вимагав видачі дивізії москалям. Отже, зі згадкою про дивізію йшлося не про ту Україну, «що об’єдналася навіки з Росією», як твердила московсько-совєтська пропаганда, а про ту, котра боролася за вихід із Совєтського Союзу і вимагала своєї незалежности. Адже особовий склад «Галичини» був національно свідомий, його не можна було підманути побрехеньками.

«Галичина», що пізніше стала 1-ю Дивізією Української Національної Армії, виправдала своє існування тим, що завдяки їй німецький терор на українських теренах дещо послабився, що німці таки випустили частину українських політичних в’язнів, що за плечима дивізії перед большевицькою навалою виїхало з України чимало біженців — політичних емігрантів, які продовжили боротьбу доступними їм засобами за визволення свого народу.

Насамкінець варто зацитувати слова блаженнійшого патріарха Йосифа Сліпого, який з нагоди

40-річчя створення дивізії писав:

«В 1943 р. у складній воєнній ситуації на нашій землі з’явилася нова можливість творення наших військових формацій з модерним військовим вишколом і постала Українська Галицька Дивізія, яка під кінець війни стала основою Української Національної Армії як її перша Дивізія, у склад якої входили вояки з усіх українських земель. Продовжуючи славну традицію Українських Січових Стрільців, на зміну батькам ішли їхні сини, щоб з поміччю св. Юра і Пречистої Матері «підняти червону калину» — символ потоптаної нашої Батьківщини.

Клонимо наші голови перед тими, що в молодечому запалі голосилися добровольцями, щоб здобути для свого народу те, чого століттями не могли здобути для своєї Батьківщини їхні батьки і прадіди…»

* * *

Серед небагатьох колишніх «дивізійників», котрі цього року зустрічають ювілейну дату створення «Галичини», — 97-літній голова станиці Галицького братства вояків УД УНА «Галичина», почесний громадянин м. Івано-Франківська Михайло МУЛИК. Уродженець Тернопілля він зголосився добровольцем до дивізії «Галичина» за завданням ОУН, у лавах якої перебував з перших днів заснування організації. Служив радистом, брав участь у боях під Бродами… Витримав два роки допитів на Луб’янці в Москві, вісім років сибірських таборів, п’ять років заслання. Наприкінці 50-х років минулого століття Михайло Мулик повернувся в Україну та оселився в Івано-Франківську.

(Visited 202 times, 1 visits today)

Коментарі:

    Гість,

    Ох як почали звиватись, як гадини. Добре видно пече. Напишіть краще про каральні і заград. отряди НКВС (які винищували не гірше гітлерівців цілі села, щоб не було підтримки партизанам ОУН-УПА), про ваших сумасбродних маршалів пабєди типу Жукова, які сотні тисяч бійців ложили, щоб відрапортувати про взяту висоту. Про концентраційні табори у Сибірах, де людей з різних республік СССР знищували мільйонами (інколи навіть за десять зібрагих колосків чи просто за національною ознакою, бо він українець чи чеченець).

    Гість,

    Ганбааа

    Гість,

    Москалям и колаборантам пораджу краще обговорити дияльнисть роа русской освободидельной армии Власова. А своими вийськовими формациями ми сами розберемось

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



3185

загрузка...

На "Пасічній" зрізали квітучі дерева. Люди забили на сполох (відеофакт) 15:12

У четвер, 18 квітня на вулиці Хіміків невідомі люди зрізали кілька квітучих дерев. Про це в редакцію Бліц-Інфо повідомила пані Вікторія. За словами жінки,  в четвер після обіду вона гуляла з дитиною...

Франківські бігуни прибирали у Вовчинецьких горах (фоторепортаж) 14:31

В четвер, 18 квітня в рамках разової акції учасники "Gutsul Running Club" зібрали сміття у популярному місці відпочинку франківців - Вовчинецьки горах. Про це в мережі повідомила учасниця флешмобу Mariya Domchak....

На Прикарпатті перевіряють якість ремонту дороги державного значення (фотофакт) 14:17

Фахівці державного підприємства «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції» (ДП «Дорцентр» Укравтодору) провели забір зразків дорожнього одягу на км 176+450 дороги загального користування державного значення Р-24 Татарів...

Українська футзалістка здивувала пікантним фото, зробленим на популярному курорті в Карпатах (фотофакт) 12:53

Українська футзалістка полтавського ПЗМСу та збірної України Юлія Дударчук здивувала своїх підписників пікантним фото. Його вона поширила на власній сторінці в Instagram, інформує WestNews. “Давно так хотіла сфотографуватися,і я це...

Що цікавого можна побачити в Національному заповіднику «Давній Галич» (фоторепортаж) 12:03

Національний заповідник «Давній Галич» – унікальний історико-археологічний пам'ятник загальнодержавного значення. В його складі перебувають пам'ятки, які збереглися до нашого часу на території колишньої столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства. На...

Стало відомо, як депутати Івано-Франківської міської ради виконували свої обов’язки щодо прийому громадян 11:42 2 коментарі

18 квітня експерти ГО “Центр Політичних Студій” презентували результати роботи проекту “Приймальня Депутата”. Протягом останніх 9-ти місяців вони відвідували прийоми громадян депутатів Івано-Франківської міської ради. Згідно Закону України “Про статус...

На вулицях Коломиї з’явилась провокативна реклама (фотофакт) 11:28

У центрі міста розмістили нову рекламу пабу “Кружало”. На сітілайті зображена дівчина в нижній білизні з підписом “Чоловіки шукають м’ясо”. У цій рекламі жінок порівнюють з м’ясом?  – обурюються користувачі...

Без житла, але продав авто і має готівку: як за рік змінились статки голови Делятинської ОТГ 10:35

1 квітня 2019 року в Україні збіг термін подачі щорічної електронної декларації, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Традиційно WestNews показує, як змінилися статки чиновників. За 2018 рік свою щорічну декларацію подав і...

Стали відомими подробиці смертельної ДТП на Коломийщині, у якій загинув водій «свиновоза» (фотофакт) 08:15

Стали відомими подробиці смертельної ДТП на Коломийщині, у якій загинув водій «свиновоза» (фотофакт) Вчора у другій половині дня, о 14:56 годині, в Коломийському районі, у селі Матеївці, трапилася смертельна автопригода....

Заробітчанські трагедії минулого століття: кров, любов і великі гроші (фоторепортаж) 20:48 3 коментарі

Перша хвиля трудової міграції до Америки, яка розпочалася понад сто років тому, захопила десятки тисяч галичан. На початку 20 століття галицька преса рясніла оголошеннями про перевезення заробітчан на другий бік...

На Тисмениччині відкрили першу в області амбулаторію сімейної медицини (фоторепортаж) 16:45

Новозбудованих заклад сфери охорони здоров’я загальною площею 225 м.кв. обслуговуватиме 3200 жителів. Завідувати амбулаторією буде лікар загальної практики сімейної медицини Уляна Гавриляк. Загалом, персонал закладу налічуватиме 9 осіб, з яких...

Хресна дорога для молоді відбулася в Івано-Франківську (фоторепортаж) 12:18

У днi Великого посту багато людей відвідують вiдправу Хресної дороги. Це особливий тип богослужiння, коли згадують страждання Iсуса на хрестi. А участь у Хреснiй дорозi прирiвнюють до проходження Хресного шляху Iсуса...

Забудовник-вандал продовжує знищувати архітектурну пам’ятку у центрі Івано-Франківська (фоторепортаж) 23:21 6 коментарів

Не пройшло і тижня, як «Муніципальна інспекція» демонтувала будівельний паркан на Василіянок, а на цьому місці «виросла» нова огорожа – самовільний будмайданчик огородили сіткою. Будівельний скандал розгорівся на початку квітня,...

Зима не відступає: у Карпатах відомий курорт засипало снігом (фоторепортаж) 22:06

Від початку тижня на Закарпатті різко похолодало. Місцями в області температура опустилася майже до нуля. Вночі у низинних районах стовпчики термометрів опустилися до 1-5 градусів тепла, а вдень — від...

«Укрнафта» передасть Долині три соціальних об’єкта 21:47

Відбулось підсумкове засідання спільної комісії з питань передачі у власність територіальної громади міста Долини об’єктів соціальної сфери ПАТ «Укрнафта». Про це повідомили в Долинській міській раді. Йдеться про дитячий садок...

Нових автобусів більше не буде, зараз зосереджені на оновленні тролейбусного парку, – Марцінків 21:18

Франківців, які сподіваються на продовження традиції майже щомісячного запуску нового автобусного комунального маршруту, чекає розчарування – мерія не має наміру цьогоріч купувати нові автобуси. З початку року у Франківську вже...

Як у Франківську всіх охочих вчать розписувати писанки (фоторепортаж) 21:07

Готуючись до свята кожен намагається зробити свій кошик оригінальним і неповторним. І одним з головних атрибутів великоднього кошика є писанки. Звісно писанку можна купити завчасно на великодніх ярмарках чи на...

На Прикарпатті міністр оборони зустрівся з родинами загиблих військовослужбовців та волонтерами (фоторепортаж) 20:07 1 коментар

Сьогодні, 18 квітня, перебуваючи з робочим візитом на Івано-Франківщині у Коломиї, Міністр оборони України Степан Полторак зустрівся з родинами військовослужбовців 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади та волонтерами. "Ми дуже часто спілкуємося з військовими...

Франківці, яка сама виховує доньку, потрібна допомога на ремонт 19:53 8 коментарів

Франківка живе у двокімнатній квартирі з 13-річною донькою. Раніше з ними жив брат жінки, який постійно пиячив. Зараз квартира у неналежному стані, а матір сама не може забезпечити дитину нормальними...

Франківців закликають зібрати великодній кошик для бідних 19:41

Великодню акцію в Івано-Франківську ініціювала Спільнота Святого Егідія. Її активісти щотижня роздають безпритульним і стареньким людям гарячу їжу. А цьогоріч вирішили зробити їм сюрприз – подарувати продукти для святкового кошика,...
  • ріел ІФ виринаюча