Калуш: чому Домбровський кар’єр став джерелом забруднення?

Калійне виробництво вже давно вже зупинилося, але ще довго будуть турбувати такі проблеми, як засоленість водоносних горизонтів, розсоли хвостосховищ, куди скидали глину і відходи від переробки руди, просідання і провали землі над шахтними виробітками та й сам кар’єр.

Чому Домбровський кар’єр став джерелом забруднення?

«Вікна» пропонують публікацію калушанина, який спостерігав за кар’єром упродовж 50 років.

Спершу про себе: я — сторонній спостерігач майже з 50-річним стажем, дачник. Бачив кар’єр від початку до теперішніх днів. Тому мої думки суб’єктивні. А наштовхнули на них публікації у «Вікнах» директора державного підприємства «Науково-дослідний інститут галургії», кандидата технічних наук Івана Костіва.

Уважне і всебічне обговорення потрібне, щоб знайти напрямки вирішення екологічних проблем. Зрозуміло, що заведення річкових вод у кар’єр приведе до виносу солей у Дністровий басейн і збільшить проблеми. Згадайте, до чого привело прорив дамби з розсолами на калійному заводі у місті Стебник. Крім того, у виробітках кар’єру зібралася значна кількість нижніх важких розсолів, що можуть стати цінною сировиною для одержання сульфату натрію, хлориду натрію, калімагнезії, хлориду магнію, тощо, або, можливо, і базою для лікування ревматичних хвороб. Стверджую це на особистому прикладі, маючи майже 30-річний стаж купання в теплий період у розсолах кар’єру, де і тепер збирається невелика група явно не самогубців, які купаються в розсолах морського типу, тільки в 5-10 разів міцніших. До них відноситься і шановний Іван Костів — автор вищеназваних статей.

Близько шести років тому я розказав про можливе лікування ревматоїдних хворих у соляних розсолах типу Мертвого моря професору, декану медичного факультету ІФНМУ Роману Яцишину, який виявив зацікавлення і погодився на детальне вивчення цієї проблеми, приїжджав у Калуську міську раду, але, можливо, негативне ставлення деяких працівників санстанції та відсутність коштів на дослідження відштовхнули від вивчення цієї проблеми. А шкода, бо розсоли самоочищуються глиною і синьо-зеленими водоростями, що під час дощу розмножуються у верхньому шарі прісної дощової води, а потім при змішуванні з солоними шарами випадають на дно кар’єру у вигляді органічних решток. Своєрідний «снігопад» органічних решток і глини, що розмивається з берегів кар’єру, може бути добрим адсорбентом домішок солоної води. Це можна легко перевірити, відібравши чорний мул з дна соляного кар’єру.

Ніяких гір не планувалося

Кар’єр планувалося розробляти в межах окунтурених дренажною канавою (глибиною близько 30 метрів), що захищала кар’єр від проникнення грунтових вод. Ці води відкачували дві насосні станції, які тепер уже під водою. Сама територія кар’єру була розділена на ділянки чи поля. Землю і гравій при розробці першого поля планувалося складувати за межами дренажної канави — і все. Вибравши руду з першого поля, туди планувалося завозити землю і гравій з другого поля, а в друге — із третього, а в останній — скидалися вивезені за межі канави грунт і гравій першого поля. Ніяких гір не планувалося.

Відкрили перше поле: руда хороша, але пласти осадження солей не горизонтальні, як майже в усіх відомих калійних покладах, а зсунуті, скручені. Уявіть собі кригу під час льодоходу, яку зупинило в заторі. Крижини повернуті, тиснуть одна одну, хаотично нагромаджені. Але соляні пласти не плавають. Які сили їх зсунули в лінзи і заховали під 25-30-метровим шаром гравію, а зверху — метрів півтора глини? Це вберегло, як і верхній шар соляних пластів із гіпсу, від проникнення води і вимивання солей із пластів у нашому перезволоженому кліматі.

Учені вважають, що поварена сіль і калійно-магнієві солі утворилися при випаровуванні морської води. Море, що знаходилося  в басейні теперішньої річки Дністер, стало інтенсивно випаровуватися. Морська вода відклала сіль (Коломия — Долина — Дрогобич), а в Калуші і Стебнику чомусь море відклало калійно-магнієві солі. А залишок хлориду магнію, можливо, змили води пізніших тисячоліть, бо він легкорозчинний, чи, можливо, десь ще зберігається під товщею землі.

Калійні родовища можуть відкрити невідомі сторінки історії землі. Адже тут ще якихось 30-40 тисяч років тому паслись руді шерстисті (10-15 см шерсть) носороги, один з яких мав нещастя втопитися в болоті біля села Старуня, що біля міста Солотвино. В 40-х роках минулого століття копачі озокеритру, копаючи вручну колодязі глибиною до 60 метрів для добування озокериту, натрапили на засолену тушу цього носорога в солоній глині. Польські вчені організували розкопки, опустили залізничну платформу і витягли носорога, який знаходиться тепер у Кракові. Чи було тут за життя носорога ще море чи може вже сили землі його зруйнували? Що призвело до його загибелі? Просто застряг у болоті, приймаючи болотяну ванну, а може потрапив у сель у повінь і його замулило на десятки метрів? Там же були знайдені кістки мамонта.

Отже, якихось 30-40 тисяч років тут був сухий і жаркий клімат. Стільки питань тільки тому, що соляні пласти покручено і стиснено.

Та все-таки повернімось до першого поля. Чим глибше вибирають солі, тим вони повинні бути біднішими на калійно-магнієві солі, і представляють собою галіти. А тут чим глибше видобували руду в кар’єрі, тим її якість не погіршувалася. Тому вирішили, напевно, відкрити друге поле, а глину і гравій вивезти також за межі канави до відвалів першого поля. Це дозволяло забирати руду з першого поля на переробку, поки буде відкриватися друге поле, щоб не було перерви у видобуванні руди. Але  тут — сюрприз. Руда другого поля містила багато глини — у 2-2,5 рази більше. Переробляти таку руду важко, адже втрачаються насичені розсоли з глиною. А план — «горить». І тут приймається неправильне рішення: руду як некондиційну списують і відвозять за межі дренажної канави. І ось ця руда ще й тепер є джерелом вимивання солей дощами і засолення підземних вод.

Усе це — мої припущення. Але гори солоних глин свідчать: вони — за межами дренажної канави.

Дренажні канави затоплює, насосні станції ідуть під воду

Друге поле, після глини, з наступних горизонтів також дає погану руду. Що робити? Відкривають третє поле. Перше поле дає ще потрохи руди. Що робити з верхнім шаром грунту і гравію? Розширили відвал за межами канави і вивозять туди ж. Гори ростуть. Руда добра, але найкраща — біля північно-західного боку. Треба розширити це поле до дренажної канави, а канаву справа і зліва засипають глиною. Але тут почалися промоїни, зсуви, збільшилася кількість води, що потрапляє в кар’єр, і перше поле затоплює. Розсоли стають більш насиченими. Робота в зимовий період стає пеклом: холод, під ногами — місиво солоної води, солі і глини. Суміш льоду і солі охолоджує, а тут ще й мороз. Насоси не справляються з відкачуванням каші з льоду і солі. На стінках труб кристалізується мірабіліт, труби забиваються, вода наступає, БелАЗи застрягають, екскаватор потрапляє в пастку, буксує, вода збільшується поступово, затоплює електрокабелі. Додаткова насосна станція, встановлена в кар’єрі, не справляється з викачуванням води. Затоплюється один, а потім — другий екскаватор. Немає руди — немає грошей. Дренажні канави затоплює, насосні станції ідуть під воду.

Досвід добування калійних руд відкритим способом можна вважати проблемним, особливо в холодну і дощову пори року. Тепер навіть важко уявити, яким шаром липкого бруду була покрита дорога від кар’єру до дробильного цеху.

Може в теплу пору вдасться відкачати розсоли з кар’єру? Але ціни на електричну енергію зростають. Починаються віялове відключення електроенергії, кар’єр швидко заповнюється. Акумулюючі ємкості, куди відкачували воду з кар’єру, переповнюються. Виникає загроза прориву дамби. Що робити? Прийнято рішення скинути ці розсоли в шахтну виробітку. І, швидше за все, — знову неправильне рішення. Чому? Розсоли насичені по хлориду натрію, а в шахті — калійно-магнієві солі. Відбувається висолювання хлориду натрію, розчинення калійно-магнієвих солей. Тобто, можливе руйнування так званих целіків, тобто тієї частини руди, що залишено для підтримання верхніх шарів землі над родовищам (опорних стовпів). А ще верхні шари розсолів часто ненасичені, вони легші, і на межі розсол-повітря, як пилкою, підрізаються соляні глиби. Це добре видно в кар’єрі, де підточені водою пласти солей відвалюються. У місцях потрапляння води утворюють карстові явища, небезпечні через можливі провали.

У результаті в кар’єрі використано приблизно половину площі, а південно-західну і пвнічно-східну частини окунтуреної дренажною канавою площі не відкривали взагалі.

Щодо заповнення кар’єру. При зрівнянні рівня розсолів у кар’єрі із рівнем водоносного горизонту можна очікувати значне зменшення надходження води в кар’єр. Тоді надходження води залежатиме тільки від кількості опадів. При перевищенні рівня розсолів в кар’єрі рівня вод водоносного горизонту можливе просочування їх спочатку в дренажну канаву, яка буде буфером від можливого засолення водоносних горизонтів (крім північного борту. — Авт.). Спостерігаючи за сезонним рівнем води в дренажній канаві і її питомою вагою як мірою засоленості, можна буде судити про можливі загрози засолення водоносних горизонтів.

Про бездумне використання коштів на рекультивацію кар’єру і хвостосховищ декілька років тому, виділених Кабінетом міністрів після оголошення Калуша зони екологічного лиха, згадувати не буду.

Пропоновані інститутом галургії способи переробки шляхом переміщення твердих залишків із хвостосховища, досить дороге і, можливо, проблемне. Щоб закачати пульпу в  шахтні виробітки, потрібні скважини до камер. Крім того, тверда фаза на хвостосховищі пройшла гідросеперацію. Біля труби-закачки осаджена крупніша фракція пульпи, глина винесена на дальні ділянки озера. Можливо, глина була пластифікатором, що запобігала забиванню труб. Само собою кристалізація мірабіліту може ускладнити перекачування твердих залишків у холодну пору року.

Простіше — упорядкувати хвостосховище: тверду фазу перемістити ближче до бортів дамби, що дозволить її укріпити, поглибити середину хвостосховища, куди буде збиратися рідка фаза. Це призведе до пониження рівня розсолів. При цьому можна організувати переробку розсолів: зимою — з одержання міробіліту, а влітку, випарюючи розсоли, — отримувати галіт калімагнезію і хлорид магнію. Крім того, залишки руди, відмивши від галіту, можна випускати як калійне добриво пролонгованої дії (вміст К2О 20-25%), що представляють полігаліт. І пора освоювати технологію отримання цезію — елементу приладів нічного бачення та відео.

Іван САВЧАК, колишній науковий співробітник інституту галургії

(Visited 449 times, 2 visits today)

Коментарі:

    Гість,

    Природу, навколишнє середовище і всіх живих істот (в тому числі і в першу чергу людей), звичайно, шкода.
    А тепер УВАГА !
    Чистота навколишнього середовища прямопропорційно залежить від чистоти душі людей, які в ньому живуть, особливо тих, котрі займають високі становища в суспільстві, мають вплив і користуються авторитетом.
    Там, де над чесними і порядними людьми домінують бандити, злодії, хапуги (ласі до чужого майна і чужої землі), корупціонери, аферисти, пройдисвіти, зрадники і перешиванці, там земля, повітря і вода наповнені всякими отрутами і нечистотами, які домінують над цілющими і сприятливими для живої природи речовинами.

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



8490

загрузка...

У селі на Рожнятівщині посеред поля влаштували стихійне сміттєзвалище (відеосюжет) 19:15

Величезне сміттєзвалище влаштували просто серед поля у селі Небилів на Рожнятівщині. Відходи там стоять місяцями, подекуди видніються згарища. В сільській раді припускають - сміття зносять місцеві жителі. Та це не...

На Франківщині фахівці виявили місця із забрудненням атмосферного повітря 18:33 3 коментарі

ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» проводить лабораторний контроль (моніторинг) за станом атмосферного повітря в місцях проживання населення та в зонах рекреації. В атмосферне повітря області щорічно викидається близько...

У карпатській резиденції Зеленського хочуть витратити понад 300 тисяч гривень на вирубку лісу 08:03 2 коментарі

15 серпня цього року в державній резиденції президента України Володимира Зеленського в селі Гута (Богородчанський район) оголосили тендер на послуги лісозаготівлі. За даними сайту публічних закупівель Проззоро,  на придбання  понад...

Нашестя “рудих”: Прикарпаття й надалі потерпає від іспанських ненажер-слимаків 15:44

В Івано-Франківській області жителі приватних секторів продовжують боротися із масовим нашестям рудого іспанського слимака, повідомляє УНН. “До нас звертаються мешканці приватних секторів. Найбільше страждають від масового нашестя рудих (іспанських — ред.) слимаків...

Вибух в Архангельську: у РФ заявили, що науковці загинули під час випробувань нового “спецвиробу” 09:14 4 коментарі

У Росатомі заявили, що п'ятеро співробітників Саровського ядерного центру загинули в Архангельській області минулого тижня під час випробування “нового спецвиробу”. Про це повідомляє РБК. “Ми провели в останню путь наших...

На Городенківщні висушили унікальну “Блакитну лагуну” (фото+відео) 14:50 1 коментар

Озеро знаходилося в колишньому глиняному кар’єрі у селі Стрільче, що на Городенківщині,  та здобуло велику популярність серед прикарпатців. У соціальній мережі Facebook з’явилися світлини популярної “Блакитної лагуни”, від якої залишилась невеличка водойма. В коментарях до...

Зоозахисники показали жахливі кадри знущання над птахами на Снятинській птахофабриці (відео) 13:33 2 коментарі

Компанія Миронівський хлібопродукт бізнесмена Юрія Косюка оголосила про рішення припинити виробництво гусячого м’яса та фуа-гра на Снятинській птахофабриці до початку вересня 2019 року. Про це повідомила прес-служба МХП. Для отримання фуа-гра...

Калушанам рекомендують не вживати воду з джерела «Капличка» 11:53

26 липня відбулося чергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Про це повідомили у Калуській міській раді. У ході розгляду питань порядку денного, членами комісії особливу...

У Домбровському кар’єрі під Калушем почастішали зсуви ґрунту – чим це загрожує 23:24 1 коментар

На Прикарпатті під Калушем в Домбровському кар’єрі активізувалися зсуви ґрунту. Це дуже небезпечно. Берег почав стрімко обвалюватися після дощів, які заливали Івано-Франківщину останні місяці. А сам кар’єр інтенсивно і неконтрольовано...

У Верховинському НПП зафіксовані численні порушення 13:11

У Верховинському НПП зафіксовані численні порушення Національний природний парк Верховинський звинувачується в незаконних лісопорушеннях 24 липня 2019 року до адміністрації Парку приїхала перевірка за участю осіб вказаних у нижче наведених...

Цьогоріч у прикарпатських браконьєрів конфіскували понад 200 кг риби 14:47

Протягом шести місяців 2019 року франківські рибпатрульні провели понад 200 рейдів, у результаті яких викрили 346 порушень правил рибальства. З них 28 – грубих. За цей період на порушників наклали...

Екоінспекцію знову не допустили на планову перевірку Бурштинської ТЕС (відеофакт) 13:11 1 коментар

Екоінспекцію знову не допустили на планову перевірку Бурштинської ТЕС щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України. Про це у мережі Facebook повідомив активіст Василь Абрамів. У пресслужбі екоінспекції “Галці” підтвердили факт...

У Галицькому районі перевіряють воду, повітря та ґрунти 17:49

17 липня, у місті Галич відбувся брифінг з представниками Інститут Медицини Праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України. Вони брали для дослідження проби ґрунту, води та повітря в Галицькому районі....

У Бурштині на золовідвалах піднявся пил 11:53 1 коментар

28 червня у Бурштині на золовідвалі пориви сильного вітру підняли у повітря золу та пил. Про це повідомили в прес-службі ДТЕК. «Попередньо для проведення робіт на золовідвалі працівники підрядної організації...

Мешканці Галицького району потерпають від бурі попелу з Бурштинської ТЕС (фото+відео) 17:14

З минулих вихідних через спеку 10 ярус золовідвалу Бурштинської ТЕС, а це близько 20 га почав пилючити. Про це повідомив франківський активіст Василь Абрамів. За його словами, першим запобіжником мала б...

У Бурштині виявили незначне перевищення концентрації діоксиду азоту у повітрі 22:27 1 коментар

Бурштинська міська рада оприлюднила результати вимірюванння забруднення атмосферного повітря на території Бурштина. «Дослідження стану забруднення атмосферного повітря показали незначне перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації діоксиду азоту на контрольній точці...

Фахівці не виявили у водоймах Прикарпаття збудників холери 16:45

Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України з профілактичною метою щорічно в період з 1 червня по 1 жовтня здійснює моніторинг води з відкритих водойм на наявність холерних вібріонів. Про це...

У Бурштині провели заміри забруднення атмосферного повітря (фотофакт) 20:15

11 червня на проханням міського голови Бурштина Роксолани Джури з метою мобільного вимірювання стану забруднення атмосферного повітря на території Бурштина працювала пересувна екологічна лабораторія Львівської міської ради. Про це повідомили...

Прикарпатців попереджають про обприскування полів 22:44

Бурштинська міська рада інформує мешканців громади про проведення технологічних операцій з обприскування сільськогосподарських культур у період з 10 по 17 червня. Попередження проводиться з метою: дотримання відповідальності та відкритості перед...

Хто вирубує ліси на Прикарпатті і чому штрафи не зупиняють (відеосюжет) 19:27 6 коментарів

Що не виборча кампанія, чимало українських кандидатів і політсил прописували у своїх програмах активну боротьбу з вирубкою лісів, такі заклики лунають і зараз, а тим часом, Україна втрачає зелені легені....
  • ріел ІФ виринаюча