Калуш: чому Домбровський кар’єр став джерелом забруднення?

Калійне виробництво вже давно вже зупинилося, але ще довго будуть турбувати такі проблеми, як засоленість водоносних горизонтів, розсоли хвостосховищ, куди скидали глину і відходи від переробки руди, просідання і провали землі над шахтними виробітками та й сам кар’єр.

Чому Домбровський кар’єр став джерелом забруднення?

«Вікна» пропонують публікацію калушанина, який спостерігав за кар’єром упродовж 50 років.

Спершу про себе: я — сторонній спостерігач майже з 50-річним стажем, дачник. Бачив кар’єр від початку до теперішніх днів. Тому мої думки суб’єктивні. А наштовхнули на них публікації у «Вікнах» директора державного підприємства «Науково-дослідний інститут галургії», кандидата технічних наук Івана Костіва.

Уважне і всебічне обговорення потрібне, щоб знайти напрямки вирішення екологічних проблем. Зрозуміло, що заведення річкових вод у кар’єр приведе до виносу солей у Дністровий басейн і збільшить проблеми. Згадайте, до чого привело прорив дамби з розсолами на калійному заводі у місті Стебник. Крім того, у виробітках кар’єру зібралася значна кількість нижніх важких розсолів, що можуть стати цінною сировиною для одержання сульфату натрію, хлориду натрію, калімагнезії, хлориду магнію, тощо, або, можливо, і базою для лікування ревматичних хвороб. Стверджую це на особистому прикладі, маючи майже 30-річний стаж купання в теплий період у розсолах кар’єру, де і тепер збирається невелика група явно не самогубців, які купаються в розсолах морського типу, тільки в 5-10 разів міцніших. До них відноситься і шановний Іван Костів — автор вищеназваних статей.

Близько шести років тому я розказав про можливе лікування ревматоїдних хворих у соляних розсолах типу Мертвого моря професору, декану медичного факультету ІФНМУ Роману Яцишину, який виявив зацікавлення і погодився на детальне вивчення цієї проблеми, приїжджав у Калуську міську раду, але, можливо, негативне ставлення деяких працівників санстанції та відсутність коштів на дослідження відштовхнули від вивчення цієї проблеми. А шкода, бо розсоли самоочищуються глиною і синьо-зеленими водоростями, що під час дощу розмножуються у верхньому шарі прісної дощової води, а потім при змішуванні з солоними шарами випадають на дно кар’єру у вигляді органічних решток. Своєрідний «снігопад» органічних решток і глини, що розмивається з берегів кар’єру, може бути добрим адсорбентом домішок солоної води. Це можна легко перевірити, відібравши чорний мул з дна соляного кар’єру.

Ніяких гір не планувалося

Кар’єр планувалося розробляти в межах окунтурених дренажною канавою (глибиною близько 30 метрів), що захищала кар’єр від проникнення грунтових вод. Ці води відкачували дві насосні станції, які тепер уже під водою. Сама територія кар’єру була розділена на ділянки чи поля. Землю і гравій при розробці першого поля планувалося складувати за межами дренажної канави — і все. Вибравши руду з першого поля, туди планувалося завозити землю і гравій з другого поля, а в друге — із третього, а в останній — скидалися вивезені за межі канави грунт і гравій першого поля. Ніяких гір не планувалося.

Відкрили перше поле: руда хороша, але пласти осадження солей не горизонтальні, як майже в усіх відомих калійних покладах, а зсунуті, скручені. Уявіть собі кригу під час льодоходу, яку зупинило в заторі. Крижини повернуті, тиснуть одна одну, хаотично нагромаджені. Але соляні пласти не плавають. Які сили їх зсунули в лінзи і заховали під 25-30-метровим шаром гравію, а зверху — метрів півтора глини? Це вберегло, як і верхній шар соляних пластів із гіпсу, від проникнення води і вимивання солей із пластів у нашому перезволоженому кліматі.

Учені вважають, що поварена сіль і калійно-магнієві солі утворилися при випаровуванні морської води. Море, що знаходилося  в басейні теперішньої річки Дністер, стало інтенсивно випаровуватися. Морська вода відклала сіль (Коломия — Долина — Дрогобич), а в Калуші і Стебнику чомусь море відклало калійно-магнієві солі. А залишок хлориду магнію, можливо, змили води пізніших тисячоліть, бо він легкорозчинний, чи, можливо, десь ще зберігається під товщею землі.

Калійні родовища можуть відкрити невідомі сторінки історії землі. Адже тут ще якихось 30-40 тисяч років тому паслись руді шерстисті (10-15 см шерсть) носороги, один з яких мав нещастя втопитися в болоті біля села Старуня, що біля міста Солотвино. В 40-х роках минулого століття копачі озокеритру, копаючи вручну колодязі глибиною до 60 метрів для добування озокериту, натрапили на засолену тушу цього носорога в солоній глині. Польські вчені організували розкопки, опустили залізничну платформу і витягли носорога, який знаходиться тепер у Кракові. Чи було тут за життя носорога ще море чи може вже сили землі його зруйнували? Що призвело до його загибелі? Просто застряг у болоті, приймаючи болотяну ванну, а може потрапив у сель у повінь і його замулило на десятки метрів? Там же були знайдені кістки мамонта.

Отже, якихось 30-40 тисяч років тут був сухий і жаркий клімат. Стільки питань тільки тому, що соляні пласти покручено і стиснено.

Та все-таки повернімось до першого поля. Чим глибше вибирають солі, тим вони повинні бути біднішими на калійно-магнієві солі, і представляють собою галіти. А тут чим глибше видобували руду в кар’єрі, тим її якість не погіршувалася. Тому вирішили, напевно, відкрити друге поле, а глину і гравій вивезти також за межі канави до відвалів першого поля. Це дозволяло забирати руду з першого поля на переробку, поки буде відкриватися друге поле, щоб не було перерви у видобуванні руди. Але  тут — сюрприз. Руда другого поля містила багато глини — у 2-2,5 рази більше. Переробляти таку руду важко, адже втрачаються насичені розсоли з глиною. А план — «горить». І тут приймається неправильне рішення: руду як некондиційну списують і відвозять за межі дренажної канави. І ось ця руда ще й тепер є джерелом вимивання солей дощами і засолення підземних вод.

Усе це — мої припущення. Але гори солоних глин свідчать: вони — за межами дренажної канави.

Дренажні канави затоплює, насосні станції ідуть під воду

Друге поле, після глини, з наступних горизонтів також дає погану руду. Що робити? Відкривають третє поле. Перше поле дає ще потрохи руди. Що робити з верхнім шаром грунту і гравію? Розширили відвал за межами канави і вивозять туди ж. Гори ростуть. Руда добра, але найкраща — біля північно-західного боку. Треба розширити це поле до дренажної канави, а канаву справа і зліва засипають глиною. Але тут почалися промоїни, зсуви, збільшилася кількість води, що потрапляє в кар’єр, і перше поле затоплює. Розсоли стають більш насиченими. Робота в зимовий період стає пеклом: холод, під ногами — місиво солоної води, солі і глини. Суміш льоду і солі охолоджує, а тут ще й мороз. Насоси не справляються з відкачуванням каші з льоду і солі. На стінках труб кристалізується мірабіліт, труби забиваються, вода наступає, БелАЗи застрягають, екскаватор потрапляє в пастку, буксує, вода збільшується поступово, затоплює електрокабелі. Додаткова насосна станція, встановлена в кар’єрі, не справляється з викачуванням води. Затоплюється один, а потім — другий екскаватор. Немає руди — немає грошей. Дренажні канави затоплює, насосні станції ідуть під воду.

Досвід добування калійних руд відкритим способом можна вважати проблемним, особливо в холодну і дощову пори року. Тепер навіть важко уявити, яким шаром липкого бруду була покрита дорога від кар’єру до дробильного цеху.

Може в теплу пору вдасться відкачати розсоли з кар’єру? Але ціни на електричну енергію зростають. Починаються віялове відключення електроенергії, кар’єр швидко заповнюється. Акумулюючі ємкості, куди відкачували воду з кар’єру, переповнюються. Виникає загроза прориву дамби. Що робити? Прийнято рішення скинути ці розсоли в шахтну виробітку. І, швидше за все, — знову неправильне рішення. Чому? Розсоли насичені по хлориду натрію, а в шахті — калійно-магнієві солі. Відбувається висолювання хлориду натрію, розчинення калійно-магнієвих солей. Тобто, можливе руйнування так званих целіків, тобто тієї частини руди, що залишено для підтримання верхніх шарів землі над родовищам (опорних стовпів). А ще верхні шари розсолів часто ненасичені, вони легші, і на межі розсол-повітря, як пилкою, підрізаються соляні глиби. Це добре видно в кар’єрі, де підточені водою пласти солей відвалюються. У місцях потрапляння води утворюють карстові явища, небезпечні через можливі провали.

У результаті в кар’єрі використано приблизно половину площі, а південно-західну і пвнічно-східну частини окунтуреної дренажною канавою площі не відкривали взагалі.

Щодо заповнення кар’єру. При зрівнянні рівня розсолів у кар’єрі із рівнем водоносного горизонту можна очікувати значне зменшення надходження води в кар’єр. Тоді надходження води залежатиме тільки від кількості опадів. При перевищенні рівня розсолів в кар’єрі рівня вод водоносного горизонту можливе просочування їх спочатку в дренажну канаву, яка буде буфером від можливого засолення водоносних горизонтів (крім північного борту. — Авт.). Спостерігаючи за сезонним рівнем води в дренажній канаві і її питомою вагою як мірою засоленості, можна буде судити про можливі загрози засолення водоносних горизонтів.

Про бездумне використання коштів на рекультивацію кар’єру і хвостосховищ декілька років тому, виділених Кабінетом міністрів після оголошення Калуша зони екологічного лиха, згадувати не буду.

Пропоновані інститутом галургії способи переробки шляхом переміщення твердих залишків із хвостосховища, досить дороге і, можливо, проблемне. Щоб закачати пульпу в  шахтні виробітки, потрібні скважини до камер. Крім того, тверда фаза на хвостосховищі пройшла гідросеперацію. Біля труби-закачки осаджена крупніша фракція пульпи, глина винесена на дальні ділянки озера. Можливо, глина була пластифікатором, що запобігала забиванню труб. Само собою кристалізація мірабіліту може ускладнити перекачування твердих залишків у холодну пору року.

Простіше — упорядкувати хвостосховище: тверду фазу перемістити ближче до бортів дамби, що дозволить її укріпити, поглибити середину хвостосховища, куди буде збиратися рідка фаза. Це призведе до пониження рівня розсолів. При цьому можна організувати переробку розсолів: зимою — з одержання міробіліту, а влітку, випарюючи розсоли, — отримувати галіт калімагнезію і хлорид магнію. Крім того, залишки руди, відмивши від галіту, можна випускати як калійне добриво пролонгованої дії (вміст К2О 20-25%), що представляють полігаліт. І пора освоювати технологію отримання цезію — елементу приладів нічного бачення та відео.

Іван САВЧАК, колишній науковий співробітник інституту галургії

(Visited 102 times, 8 visits today)

Коментарі:

    Гість,

    Природу, навколишнє середовище і всіх живих істот (в тому числі і в першу чергу людей), звичайно, шкода.
    А тепер УВАГА !
    Чистота навколишнього середовища прямопропорційно залежить від чистоти душі людей, які в ньому живуть, особливо тих, котрі займають високі становища в суспільстві, мають вплив і користуються авторитетом.
    Там, де над чесними і порядними людьми домінують бандити, злодії, хапуги (ласі до чужого майна і чужої землі), корупціонери, аферисти, пройдисвіти, зрадники і перешиванці, там земля, повітря і вода наповнені всякими отрутами і нечистотами, які домінують над цілющими і сприятливими для живої природи речовинами.

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



5580

загрузка...

Солотвинський лісгосп майже повністю винищив ліси у селах довкола курортної Гути. Довколишні села підтоплює, а директор лісгоспу - переховується (відеосюжет) 20:07 20 коментарів

Масові вирубки на Прикарпатті. Чергове варварське знищення лісів виявили жителі села Яблунька. Люди обурені, кажуть - лісоруби вже настільки знахабніли, що рубати почали просто біля села. Хто дозволив? Розбирались мої...

Міжбанк: гривня почала тиждень зміцненням 09:47

11 лютого котирування гривні до долара на закритті міжбанку встановилися на рівні 27,04 - 27,08 гривні за долар. Про це повідомляє Finance.ua. На 16:59 середні курси валют на міжбанку були...

Франківський військовий лісокомбінат оштрафували на півмільйона гривень за незаконну вирубку лісу 08:02 2 коментарі

Господарський суд Івано-Франківської області вирішив стягнути з Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” на користь Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області 521 715 гривень шкоди. Про це йдеться в рішенні від...

З першими променями сонця прикарпатські авторагулі з’їжджаються до річок, щоб помити свої автомобілі 09:39

7 лютого 2019 року в охоронних зонах відповідальності рятувально-водолазних станцій в містах Івано-Франківськ, Галич, Коломия особовим складом велося цілодобове чергування. Рятувальниками Івано-Франківської, Галицької та Коломийської рятувально-водолазних станцій відпочиваючим в зоні...

Поблизу Галича виявили замасковану трубу, нечистоти з якої зливають просто у Дністер (фоторепортаж) 22:44 2 коментарі

Поблизу Галича виявили стихійне сміттєзвалище та приховану трубу (злив), через яку в річку Дністер потрапляють нечистоти.   Про свою знахідку громадянин (дані якого не розголошують для конфіденційності) повідомив в ГО “Івано-Франківський риболовний...

Прикарпатці стали менше купувати новорічних ялинок та гілок, – лісівники 10:29

Щороку лісогосподарські підприємства Івано-Франківського обласного управління беруть участь у новорічній кампанії з реалізації деревної зелені. У період 2018-2019 рр. лісівники Івано-Франківського ОУЛМГ реалізували 6 411 новорічних дерев та 990 гілок. До прикладу,...

Чиновник Яремчанської міськради виділив собі земельну ділянку в рекреаційній зоні 14:57 4 коментарі

Згідно закону всі учасники бойових дій мають право на отримання земельної ділянки. Втім, на Прикарпатті землі для атовців не вистачає. Зокрема, і в курортному Яремче. Втім секретарю Яремчанської міської ради...

На Франківщині зросла середня зарплата. У яких галузях платять більше 19:14 1 коментар

Середній розмір зарплати у грудні 2018 року на Франківщині становив 8334 гривень, що майже у 2,2 рази перевищує  розмір мінімальної зарплати (3723 гривень). Про це інформує Головне управління статистики в області,...

У Бурштині сніг змінив колір. Місцеві мешканці звинувачують у цьому ахметівський ДТЕК (фотофак) 16:02 5 коментарів

За одну минулу ніч сніг у прикарпатському містечку Бурштин, відомому як "місто енергетиків", став сірим. Фото снігу, припорошеного сірим, з Бурштина у мережі виставив місцевий мешканць, депутат міської ради Ігор...

За незаконну рубку лісу Прикарпатський військовий лісгосп сплатить чималий штраф 14:45 4 коментарі

Після тривалих судових розглядів Прикарпатському військовому лісгоспу ДП «Івано-Франківській військовий ліс промкомбінат» таки доведеться примусово сплатити понад півмільйона гривень збитків за незаконну рубку лісу. Про це повідомили у Державній екологічній...

Звозять звідусіль: на Горденківщині проблеми зі сміттєзвалищем (відеосюжет) 11:18

На Горденківщині проблеми зі сміттєзвалищем. Воно розташоване за межами райцентру, а от обслуговують його міські служби. Сміття звозять звідусіль. Зі слів міського голови Городенки коштів на обслуговування полігону у міста...

З початку січня Івано-Франківський рибоохоронний патруль затримав 36 браконьєрів 10:55

В період з 2 по 15 січня 2019 року інспектори Івано-Франківського рибоохоронного патруля викрили 36 порушень природоохоронного законодавства. В тому числі: 35 – за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення...

На Прикарпатті зафіксували незаконну рубку трьох дерев, але ніхто не фіксує вивезення лісу ешелонами (фотофакт) 19:14 2 коментарі

Нещодавно державною лісовою охороною спільно з працівниками поліції проводилося патрулювання лісових масивів ДП «Коломийський лісгосп». Близько 23.00 години 10 січня 2019 року у кварталі № 35 виділ 8 Шепарівського лісництва...

Під час нересту на франківському міському озері заборонять рибалити (документ) 16:17

Під час нересту рибалити на міському озері буде заборонено! Начальник управління державного агентства рибного господарства в Івано-Франківській області надав відповідь на звернення від ГО “Івано-Франківський риболовний клуб”. У відповіді чітко...

Франківців кличуть на фільм про справжню ціну хутра 10:58 1 коментар

“Клітки” – документальний фільм про активістів та активісток, які озброївшись відеокамерами борються за права тварин. Демонструючи нам те, якою насправді є хутрова промисловість і справжня ціна хутра. Перегляд фільму відбудеться...

Річки Прикарпаття перетворюють на смітники 21:30 4 коментарі

Обстежуючи місця масового купання людей на Водохреща, працівники обласної водолазно-рятувальної станції витягнули з дна водойм понад центнер різних небезпечних предметів. Здебільщого, це пляшки. Трапляються уламки бетону. А, скажімо, на дні...

Карпатські ліси і далі під загрозою: ЄС продовжує просити лісу-кругляка 10:55 1 коментар

ЄС офіційно попросив провести консультації з Україною в рамках Угоди про асоціацію щодо її мораторію на експорт необробленої деревини. Про це йдеться у повідомленні Європейської комісії. "ЄС вважає, що довгострокове обмеження...

Повітря у Калуші відповідає санітарним нормам 22:25

Управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради інформує, що Калуською міськрайонною філією ДУ «Івано-Франківський лабораторний центр МОЗ України» було проведено відбір проб атмосферного повітря в межах санітарно-захисної зони підприємства...

Свидовець під загрозою знищення: у Карпатах планують створити курорт-“монстр” 00:14 4 коментарі

Гірський масив в східних Карпатах опинився під загрозою знищення. Тут плануються створити мега-курорт. Про це повідомляється на сайті #Free Svydovets, який створений з ціллю зберегти масив. Свидовецький масив — це місце в...

Причиною пожежі на заводі в Калуші могли стали зношені трубопроводи (відеосюжет) 21:19

Причиною масштабної пожежі в Калуші на олефіновому заводі найімовірніше стали зношені трубопроводи. Такий попередній висновок надзвичайників. Підприємство раніше належало російському "Лукойлу" і не працювало. Два роки тому власниками стали нібито...
  • ріел ІФ виринаюча