Лікар з Прикарпаття розповів про досвід роботи у різних країнах світу

Народився і виріс у Казахстані, працював педіатром в Москві, Африці та Києві, а тепер трудиться в селі на Івано-Франківщині. Колись він ріс і не знав, що його родину репресували з України після війни, бо дід був “ворогом народу” – бандерівцем.

А тепер саме в батьківському селі Старі Кути, звідки вивезли родину після війни, Сергій Глебчук обладнав свій приватний кабінет сімейного лікаря і став одним з перших лікарків-ФОПів, які долучилися до медреформи. Свою дивовижну історію він розповів “Українській правді. Життя”.

Сергій з дитинства хотів бути дитячим хірургом, але при вступі сказали: “Казахи йдуть перші, тому шансів мало, йди спочатку на педіатра”.

– Я не хотів, бо там самі жінки на педіатрів вчилися, але сказали: “Надо”.

Після трьох років навчання у Караганді у 1983 році Глебчук отримав направлення – на три роки у Ленінградську область.

– Нас готували як педіатрів, а там я зразу став сімейним лікарем, дали мені і дорослих, і дітей, і пологи приймав…

У перший робочий день довелося рятувати дитину, яка могла померти.

– До району 400 км, ніхто не поможе. Тоді було бойове хрещення.

Коли вчився, то маленьких дітей до року терпіти не міг: пахнуть, оце все. А потім до них така любов пішла! Коли перші роди прийняв: мама плаче, я разом з нею…

Через три роки Сергій повернувся додому. І подякував людині, яка відправила його на село:

– Сказав: “Тепер я знаю, що таке медицина”.

Я впевнений, що лікар має пройти сільську практику. Бо вона – найсильніший екзаменатор: біля тебе ні вчителя, ні мами, ні тата, ти сам.

У Караганді в 1985 лікар влаштувався працювати у місцевій лікарні.

Працював спокійно, поки одного дня не викликало начальство і не відправило на “співбесіду”.

– Приїхав, сказали: до міністра охорони здоров’я.

До того чоловік бачив його хіба по телевізору.

Поговорили, а через два дні Сергія переводять на роботу в Москву.

– Моя реакція: “Ви здуріли?”. Відмовився. Прийшов додому, кажу: розіграш.

Наступного дня пішов на роботу. Телефонує мама: “Срочно додому, летиш ввечері в Москву, завтра маєш бути в МОЗі”.

– Виявилось, уже 12 наших забрали. За Союзу так лікарів з периферії звозили в Москву на роботу.

МОСКВА І ВНУЧКИ КОБЗОНА

Того ж 1985 року у Москві Сергія скерували в Кіровський район міста, в 42-у дитячу поліклініку.

Дали комуналку – на три сім’ї.

Через рік педіатра вибирають головним лікарем поліклініки.

– Кіровський район – це весь бомонд, Мосфільм…

Якось на озері, каже Сергій, він врятував посла Німеччини, не знаючи, хто то.

Іншого разу допоміг хлопчику Петі у дитячому таборі, де сам був вожатим. Дитина впала з сосни, порвала живіт.

– Поки приїхала швидка, я йому все зашив, дренаж вивів, шив звичайними чорними нитками, нічого ж не було під руками.

Мама хлопчика виявилась головним музкерівником “Союзмультфільму”.

– І так потрошки у мене з’явилася книжечка з пацієнтами, які могли мені в разі чого помогти, – розповідає.

Був багато разів у Леоніда Брежнєва вдома, лікував його Аліну (правнучку – УП).

Найбільше мені платив Йосиф Кобзон. Я лікував його внучок. Неважливо, чи 2 ночі, чи 5 ранку, він мені 100 доларів платив. Це були шалені гроші в 88-му році!

Іноді Сергій лікував і дорослих. Наприклад, головного бухгалтера ТАССу і його сім’ю. А потім – багатьох дітей працівників ТАССу.

Якось вони вирішили йому подякувати, і у 1986 році подарували подорож в Уганду на два тижні.

– Жінка налякалась, десь начиталась, що там крокодили, бегемоти, людожери. Вмовляв: “Та покупаємось, позагораємо”. Ніяк.

Поїхав сам.

В АФРИКУ У ШЛЮБНОМУ КОСТЮМІ

– Я ж тоді був совєтською людиною. Навіть не знав, як шорти виглядають.

Поїхав серйозно, у весільному чорному костюмі.

Тоді в СРСР неважливо було, де ти, хоч на Алясці, мав бути в костюмі та галстуці.

Приїхали в аеропорт Уганди, зустрічає перший секретар посольства, і тут хряп!

На мій чорний костюм падає велика біла какашка – як сметана! І така смердюча!

Кажуть: то марабу! – сміючись, пригадує пташку лікар.

З першої поїздки в Африку у Сергія назбиралась добра дюжина історій.

Наприклад, для басейну йому купили шорти з серпом і молотом.

– Я кажу: “Ви здуріли? Мені стидно в такому ходити!” Пішли в місцевий магазин, купили нормальні кольорові.

Якось вночі він встав води попити, пішов до холодильника, а там пляшка води, тепла.

– Думаю, зроблю температуру в холодильнику нижчу, щоб на ранок вода була холодна. Зранку крики: “Ви мої яйця заморозили!”.

Виявилось, чоловік з Талліна поклав у холодильник страусині яйця, бо хотів їх везти додому розводити, тому й налаштував оптимальну для яєць температуру.

Поїхали наступного дня разом на сафарі. Яйця у страусів красти.

– Він відірвав листя пальми і зображав з себе самця, звуки видавав (мужику 60 років!), поки я хапнув яйця і бігти. Самка мене догнала, як копнула! Все боліло потім, лікували.

Ще одна історія стосується мавп.

– Просили нас: не годуйте мавп. А як же? У мене хороша камера. Ми купили банани і пішли годувати гамадрил.

Погодували, довольні! Ми і в обнімку з мавпами фотографії робили. Думаю: “О, жінці дома покажу”. Роздали всі банани, і тут з кущів виходить вожак. А бананів йому уже нема…

І всі ті мавпи, які їли наші банани, починають на нас кидатися… Тікали так, що навіть машину покинули.

У 1991-му Сергію пропонують залишитись в Африці працювати. Він погоджується.

“ДОВГА ДОРОГА” В УКРАЇНУ

Наприкінці 80-х у Казахстані стає некомфортно “русским”, пригадує Сергій Глебчук.

У 1986 відбувається повстання, молодь в Караганді висловлює антирадянські та націоналістичні гасла.

Того ж року на батька Сергія пишуть донос: його тато – бандерівець.

Цього достатньо, щоб чоловіка виключили з партії, позбавили нагород і звільнили з престижної інженерної роботи.

Тоді ж Сергій дізнається, що його дід був “врагом народа”.

Василь Глібчук, дід Сергія, був членом ОУН та вояком УПА.

Його арештували у рідній хаті під час облави і засудили на 10 років.

Відправили на Колиму у радянські концтабори.

Його дружину Марію разом з дітьми депортували до Караганди взимку 1946 року.

Татові Сергія тоді було 7.

Весною 1947-го у бараках гуляв тиф, тому дітей відправили у дитбудинок. Там їм змінили прізвище на ГлЕбчук, видали нове свідоцтво про народження і визнали сиротами при живих батьках.

З біографії Сергія зникла інформація, що він – син “ворогів народу”, тому хлопець зміг спокійно жити в Казахстані.

Після доносу в 1986 році і звільнення, батько Сергія працював у спортклубі профспілок області тренером-інструктором з боксу, яким сам займався з малечку. Судив всесоюзні і міжнародні змагання.

Після розвалу СРСР і ухвалення закону України про реабілітацію жертв політичних репресій сім’я повертається додому у рідне батькове село.

Сергій бере український паспорт і продовжує працювати в Уганді.

У 1993 році починаються проблеми. 9 травня лікар приходить в російське посольство вшанувати загиблих на війні, а його не пускають.

Виявляється, контракт з ним анулювали через те, що українець, і в посольстві він уже небажаний гість.

Сергій розізлився і надрукував у місцевій газеті оголошення: 9 травня проводить у себе вдома прийом. Того ж дня прийом був у російському посольстві.

– Я проста людина, лікар. На прийомі у мене були посли Великобританії, США, Франції, міністр оборони та міністр фінансів Уганди, брат президента Уганди… Багато поважних людей.

Мене викликають в російське посольство: “Ви совість маєте? Ми вам роботу давали, а ви нам таке…”. Кажу: “Ви мене звільнили. Люди самі вибрали, до кого піти. Вони пішли до українського лікаря”.

Сергій починає працювати в Уганді самостійно. Обслуговує як лікар сім’ю президента Уганди. Стає представником міжнародної організації, працює у різних країнах Африки, лікує місцевих і веде приватну медичну практику.

ЯК ПОВЕРНУВСЯ В УКРАЇНУ

Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка, 2000 рік.

Сергій телефонує додому і з’ясовує, що його тата переїхала машина.

– Я в чому був, в тому й прилетів. Тато на п’яту добу прийшов до тями, була амнезія. Телефоную в Йоганнесбург, що не прилечу і лишаюсь вдома.

Чую, що за зірваний контракт будуть проблеми. Кажу: “Або я рятую тата, або поховаю його”.

Сім місяців тата виходжував. Виходив, хоча й втратив хорошу роботу.

Почав шукати вакансію лікаря в селі, сказали: “Місць нема”.

Через знайомих знайшов роботу у першій дитячій поліклініці №1 Святошинського району Києва і переїхав туди.

– Жив при поліклініці. Не було де жити, то Наталія Андріївна, головний лікар, дала мені кімнату в поліклініці.

Вів три дільниці сам, на вихідні мав чергування. У суботу на “швидкій” просив дати мені роботу.

У 2012 півтора роки Сергій вчився сімейній медицині в Національній медакадемії післядипломної освіти.

Але того ж року кидає роботу в поліклініці і їде в Старі Кути доглядати за мамою.

– Їй було зовсім погано (серце). Сестра з чоловіком вмовили мене переїхати, а вони будуть помагати.

Глебчук розповідає, що їздив з мамою до Києва до фахівців, були і в кардіохірурга Бориса Тодурова.

– Тодуров подивився маму. сказав: даю три роки, або 200 тисяч на операцію (шунтування і так далі). Тепер уже шунтування (безоплатне – УП) є на кожну область.

Ми прожили не три, а сім років, бо я сів за підручники, ми підібрали ліки, які їй дійсно допомагали.

Сергій відвертає убік голову, щоб ми не бачили його сліз. Він поховав батьків у 2017 і 2018-му роках. На його столі – їхні портрети.

Коли Сергій переїхав до батьків, зміг знайти роботу в місцевій поліклініці.

Окремого кабінету не мав. В одному приміщенні сиділо троє сімейних лікарів і три медсестри.

Медреформу, розповідає Сергій, у його поліклініці не вітали.

Він же їздив на зустріч до Уляни Супрун, був на конференціях по сімейній медицині, вступив до Асоціації сімейних лікарів.

– І коли вони (в поліклініці – УП) дізналися, що я вже маю державну ліцензію, а вони ще ні, пішло: “Ти ніхто, нічого мати не будеш”. Кажу: “Ну, побачимо”.

Так у 2018-му році Глебчук відкрив свою приватну практику.

ЛІКАР-ФОП НА СЕЛІ

Сергій став одним з перших ФОПів, які підписали договір з Національною службою здоров’я і яким держава платить гроші за кожного підписаного пацієнта. У Сергія таких – майже 500.

– Тут я сам. Наді мною – тільки Національна служба здоров’я.

Обладнання своє. Я ще пішов у банк, взяв кредит на 50 тисяч на три роки, докупив, що мені сюди треба було.

Його сільський кабінет дивує: просторо, інформаційна дошка з оголошеннями та матеріалами про профілактику хвороб, дитячий куток, бібліотека, одноразові розхідні матеріали, посередині – комп’ютер, принтер, кавомашина і кулер з водою.

Працює сам, без медсестри.

– Я з пацієнтами говорю як зі своїми гостями, – каже. – Малюю, показую фотографії, щоб людина зрозуміла, яка в неї біда.

Виходять здивовані: “Та ви мені виписали тільки 4 препарати! А крапельниця де?”.

Кажу, що не треба їх! І ліків на 5 тисяч накупляти не треба.

“А хіба тоді допоможе?”, – питають. Але на 4-й день приходять: “Лікарю, мені добре!”.

Ще одна особливість Сергія: він намагається максимально здешевити лікування людині.

– Наприклад, по протоколу я маю призначити препарат за 600 гривень. Але є інший препарат, ще совєтський.

Мені іноді дорікають: “Ви несучасно лікуєте”. Вибачте, коли людина приїжджає на “Мерседесі”, я призначу те, що по протоколу. Але коли прийшла проста людина, якій і сім’ю прогодувати, і за газ заплатити…

Вони приходять до мене з рецептами від лікарів зі стаціонару по кілька тисяч: “А як це? А що робити?”.

Моє завдання яке? Допомогти і постаратись вилікувати. Я це і роблю.

Також лікар намагається підбирати такі ліки, які можна було б отримати за держпрограмою “Доступні ліки”, щоб пацієнт зекономив.

Але не все так весело, як може здатися на перший погляд.

“ДЕКЛАРАЦІЯ Є, АЛЕ НЕ У ВАС”

– Коли я почав ФОП оформляти, мене зразу запитали: “А головний лікар знає, що ви таке робите?”. Кажу: “Та це моя особиста справа!”.

Я хотів працювати і в поліклініці, і в себе як ФОП, по закону маю право, чи взяти хоча б в суборенду свій кабінет.

Головний лікар заборонив поєднувати: “Або в нас, або ніде“.

Між Сергієм та уже колишніми колегами з комунального закладу – напружені стосунки:

– Люди приходять до мене, я зразу: “Декларація?” – “Сергій Андрійович, чесно, декларація є, але не у вас… Але подивіться ножку, я впала“.

Я не відмовив і навіть гроші не взяв, хоча по закону маю право.

Поміг, кажу: “Ідіть тепер до свого сімейного лікаря, хай вас далі веде”. А вона далі до мене приходить. І таких багато.

Декларацію та жінка з Сергієм так і не підписала.

– Якщо ти вже забрав пацієнта, то лікуй його так, щоб пацієнти до мене не прибігали з папірцями. Ті гроші получають, а я сюсюкаюсь, – сумує лікар.

Або кажуть: “Сергій Андрійович, в мене грошей нема” (щоб як приватному лікарю за прийом заплатити – УП):

Кажу: знаю, що нема. Я ж не прошу від вас ніяких грошей. Але мені теж треба щось їсти, на щось жити… Ну правий я?

Тому і потрібні декларації. Щоб за лікування цих людей Сергію платила держава.

– Деколи кажуть: “Декларацію підписати? То ви будете на мені гроші заробляти?!”.

Люди думають, що мільйони за них платять.

Насправді один пацієнт “коштує” мало – 370 гривень на рік + коефіцієнти.

Враховуючи таку ситуацію, питаємо, чи планує Сергій і далі залишатися у селі. Він відповідає лаконічно:

– Мама і тато поховані тут… Тут історична родіна…

Так, я тут сам. Ні друзів, ні рідних, нікого. Ледве і цих пацієнтів набрав.

Так, я не місцевий, не тут народився. На жаль – москалик (так лікаря називають в селі – УП), але я стараюсь.

Французьку, казахську, арабську знаю, а українська ще не дуже, але вчуся, усе пишу українською… – замовкає, повертаючись до пацієнта.

– Це гарне село, тут багато народу, і газди усі. Район хороший, люди розумні, вчених тут багато, і батьки його відси… – каже чоловік, який прийшов на процедуру.

– А чого ж така ситуація? – питаю.

– Та ще його так не знают. Але люди йдут, йой… Цей кабінет він тут недавно відкрив, 7 місяців. Багато людей не знают ще, що він тут є.

– То ще як не було сімейної медицини, я до нього ходив. Бо в тих лікарів тільки послухати було і тиск поміряти, більше нічого, – додає інший пацієнт, який чекає своєї черги.

– А це в мене місце для педіатра, – раптом показує рукою на стіл і кушетку в кутку Сергій. – Я все мрію, що наберу пацієнтів і візьму собі педіатра.

Там один молодий думає іти до мене: молодий і дуже розумний. Молю Бога, щоб прийшов.

Ірина Андрейців, УП

Фото Юрія Валька

(Visited 375 times, 1 visits today)

Коментарі:

    Гість,

    Файний лікар.

    Гість,

    Цього лікаря призначити головним лікарем Косівської районної лікарні! Можливо порядок там був би.

    Гість,

    що це в нього на голові

    Гість,

    Чому в нього сімейні труси на голові? Розумію що в державі скрута і медицина сі здохла після Супрун, але скіньтеся вже лікареві на файну медичну шапку

    Гість,

    Труси на голові ти як клоуни петі комуніста все гадиш би лише вам було дрбре.таких лікарів мало толкових,то і тримайтесь його не звертайте увагу на всяких сволочів .

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



3463

загрузка...

Прикарпатців кличуть до лав патрульної поліції. Обіцяють зарплату від 10 тисяч 22:40

Триває набір до лав патрульної поліції Івано-Франківської області. Про це повідомили на офіційній сторінці патрульної поліції в області у Фейсбук. Вимоги до кандидатів: громадянство України; вік 20-40 років; наявність повної...

На Прикарпатті оштрафували кількох посадовців, відповідальних за утримання доріг, на яких трапилися ДТП 21:07

У судовому реєстрі з’явилися постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне утримання доріг голови Крихівецької сільради, начальника "Івано-Франківського ДЕ" та інженера КП "Муніципальна дорожня компанія". Голову Крихівецької сільської ради...

П'яний молодик "замінував" школу на Гуцульщині 19:28

В Косівському районі правоохоронці розшукали чоловіка, який повідомив про псевдозамінування школи. 26-річний чоловік, будучи в стані алкогольного сп’яніння, повідомив про «замінування» навчального закладу. За це йому загрожує до шести років...

Богородчанці хочуть бачити президентом Петра Порошенка, нардепом – Святослава Никоровича 17:14 20 коментарів

Богородчанці хочуть бачити президентом Петра Порошенка, нардепом – Святослава Никоровича. Про це свідчать результати опитування проведені 14-20 березня Прикарпатською студентською спілкою у Богородчанському районі, пише Правда іф. Депутат обласної ради...

На території Кутського лісгоспу виявлено незаконну рубку на суму понад 880 тисяч гривень 16:49

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області нарахувала 880 722 гривень збитків за результатами планової перевірки, проведеної на території ДП «Кутське лісове господарство». Такий розмір шкоди, нанесеної довкіллю внаслідок наступних порушень:...

На території Пнівського замку люди зробили сміттєзвалище (відеосюжет) 16:27 1 коментар

поблизу м.Надвірна, на території Пнівського замку люди зробили сміттєзвалище. Відеозапис на якому можна побачити купи сміття опублікували в соціальній мережі Фейсбук.

У високогір’ї Карпат і досі лавинонебезпечно 16:08

У високогір’ї Карпат і досі лавинонебезпечно 25 березня в високогір”ї Івано-Франківської області зберігається значна сніголавинна небезпека ( III рівень), йдеться у повідомленні УПЦЗ.

Ні дня без ДТП: на пасічнянському мості затори через аварію (фотофакт) 15:55

Сьогодні, 24 березня у Івано-Франківську трапилася аварія. На пасічнянському мості зіткнулися два автомобілі марки "Audi" та "Range Rover", повідомляє кореспондент Правди.іф. 

На Прикарпатті продовжують знаходити вибухонебезпечні предмети 15:32

На території області за минулу добу вибухонебезпечних предметів, повідомляє Правда.іф. з посиланням на управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської облдержадміністрації. Виявлено: 1 ВНП. - 23.03 2019 р. Галицький р-н, с....

Реабілітація через навчання. Як у Франківську жінки атовців змінюють фах і досягають успіху 14:50 1 коментар

У Франківську з 2014 року на базі університету нафти і газу для учасників АТО та членів їхніх сімей організовують курси з перепідготовки. За фінансування міністерства закордонних справ Норвегії тут навчають, як розпочати власну справу....

Як у Франківську повернути товар назад у магазин 14:23

Якщо товар з магазину зіпсований, то втрачено не все. Коли в магазині ваші прохання і чек ігнорують, має допомогти Держпродспоживслужба. Головне – знати свої права. Треба документи і чек Із ситуацією, коли куплені м’ясо...

Франківський нардеп Олександр Шевченко витратив на рекламу лише одного допису у Facebook від 10 тисяч доларів 14:07 1 коментар

Протягом останніх днів адміністрація соціальної мережі Facebook працює над тим, щоб дані про замовників політичної реклами більш відкритими. Так, якщо зайти на публічну сторінку кандидата в президенти України від Прикарпаття...

У фан-зоні на території Палацу Потоцьких прикарпатці вболівали за МФК “Прикарпаття” (фотофакт) 13:48

У суботу, 23 березня, МФК “Прикарпаття” провело перший офіційний поєдинок у новому році - на виїзді проти “Колоса” з Ковалівки. Щоб підтримати рідний клуб, понад сто франківських уболівальників зібралось у...

У Івано-Франківську нагородили кращу спортсменку року міста (фотофакт) 12:47

Під час відкриття зимового чемпіонату України зі спортивної ходьби, який відбувається 23-24 березня в Івано-Франківську, нагородили найкращу спортсменку року міста.  Як відомо, нею стала бронзова призерка Командного чемпіонату світу зі...

Стало відомо коли відбудеться прощання з прикарпатцем який загинув на війні 12:40 1 коментар

Як повідомив Василь Андріїв, завтра на Прикарпаття привезуть тіло бійця, який трагічно загинув на Сході. "Щойно екіпаж з загиблим вирушив на західну Україну.  Завтра зранку орієнтовно в 10:00 Івано-Франківськ буде...

На Прикарпатті під час перевірки екологічна інспекція нарахувала 880 722 гривень збитків 12:22

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області нарахувала 880 722 гривень збитків за результатами планової перевірки, проведеної на території ДП «Кутське лісове господарство». Такий розмір шкоди, нанесеної довкіллю внаслідок наступних порушень: незаконна рубка...

Популярна співачка з Івано-Франківська презентує нову пісню 10:52

У понеділок, 25 березня, відома співачка з Івано-Франківська презентує нову пісню. Про це Lama повідомила на власній сторінці у Фейсбук, інформує WestNews. “Друзі! В цей понеділок 25го березня почуємося о 10.00...

У Івано-Франківську посилять піше патрулювання 10:21

З початку квітня з метою недопущення вуличної злочинності та задля безпеки громадян співробітники прикарпатської поліції і бійці Національної гвардії України вийдуть на посилене патрулювання. Напередодні відбулася нарада під головуванням т.в.о....

На Франківщині жінка заявила в поліцію на коханця: каже, розбещував її 12-річну доньку 10:09

21 березня до Коломийських поліцейських звернулася 32-річна мешканка одного із сіл району.   Вона повідомила, що її 44-річний співмешканець розбещував 12-річну доньку. Це було в той час, коли вдома інших...

На Прикарпатті молодик регулярно вступав у статевий зв’язок із 13-річною дівчинкою. Батько неповнолітньої написав заяву у поліцію 09:57 5 коментарів

На Прикарпатті молодик регулярно вступав у статевий зв’язок із 13-річною дівчинкою. Батько неповнолітньої написав заяву у поліцію Заява від 45-річного чоловіка, мешканця одного із сіл району надійшла до Рожнятівського відділення...
  • ріел ІФ виринаюча