Модальні дієслова вживаються для позначення можливості, зобов’язання, необхідності або припущення реалізації певних дій. Гадаємо, ви вже знаєте в яких випадках вживати дієслово can, а в яких ліпше обрати might. Проте, правильне використання модальних дієслів все ще може спричиняти труднощі навіть для самих просунутих учнів.
Ділова англійська від професіоналів: https://cambridge.ua/uk/business/ отримайте повний набір знань з англійської для бізнес спілкування.
Вираження можливості
Форма can + present infinitive вказує на загальну теоретичну можливість певного явища:
You can swim in this lake in the summer.
Форма can/could/may/might + present infinitive вказує на специфічну можливість певного явища, тобто беручи до уваги конкретний контекст:
- Please, keep our tickets in a safe place.
- Why would I do that?
- I believe we may need them later.
Зверніть увагу! В запитальних реченнях ми ніколи не можемо вживати may:
Do you agree that you may move to another country? – Wrong
Do you agree that you might/can/could move to another country? – Correct
Вираження зобов’язання та необхідності
Щоб виразити необхідність виконання певної справи, ми вживаємо модальне дієслово need. Воно також може вживатись як і звичайне дієслово без зміни у значенні, але все-таки з граматичною різницею:
Need I follow all of the instructions? – No, you needn’t do this. (modal verb)
Do I need to follow all of the instructions? – No, you don’t need to do this. (ordinary verb)
Щоб виразити сильну необхідність або слабке зобов’язання використовуємо модальні дієслова should або ought to. Зазвичай вони звучать як заклик до совісті іншої людини, а не строгий наказ:
You should/ought to practice more if you want to make you dream a reality.
До того ж should ви можете часто бачити в формальних нагадуваннях та інструкціях:
All the participants should fill in their personal data before the competition begins.
Водночас форма should/ought to + continuous infinitive вказує, що виконавець дії недобросовісно виконує свої зобов’язання:
We shouldn’t be fooling around all day long. We ought to be studying right now.
Щоб виразити важливе зобов’язання когось щодо виконання певної дії ми використовуємо модальне дієслово have to. Зверніть увагу, що важливою певну дії вважає не лише мовець, а й треті сторони:
You have to wear the dress code to enter this restaurant. – Дрес-код є вимогою ресторану.
На відміну від have to, модальне дієслово must виражає найбільш нагальне зобов’язання. Втім, нагальність певної дії визначає саме мовець. Порівняймо:
You must ventilate the living room every evening since I can’t simply breathe in here! – Виникає персональний наказ мовця з особистих причин (can’t breathe).
You have to ventilate the living room every evening since your doctor prescribed so. – Третя сторона (doctor) вважає за потрібне для об’єкта повідомлення провітрювати кімнату.
Вираження логічного припущення та умовиводів
Коли ми впевнені у правильності своїх догадок щодо когось або чогось, ми зазвичай використовуємо модальне дієслово must:
I’ve seen Jessica several times parking near this office, she must be working here.
Зверніть увагу на різницю між минулими формами must для вираження припущення та сильного зобов’язання:
You must have been hurt hearing this news. – Припущення зберігає форму must в минулому часі.
You had to warn me before showing up! – Зобов’язання змушує змінити форму must на had to.
Якщо ж ми не впевнені наскільки вірними є наші умовиводи стосовно будь-чого, краще використовувати модальні дієслова may та might:
- Do you know what happened to our colleague Steve?
- He may be on a seek leave.
В такому випадку колеги не можуть напевно сказати, що могло б статись з їхнім співробітником. Розглянемо приклад, в якому один з колег Стіва бачив його у відділі товарів для пляжного відпочинку:
- Do you know what happened to our colleague Steve?
- He must have went on a vacation.
В цьому випадку наявний ймовірний доказ того, що Стів швидше за все у відпустці, адже він обирав речі для неї.
На противагу для вираження заперечного припущення використовуємо форму can’t/couldn’t + present infinitive/be/continuous infinitive:
- Tom must be on his way home at the moment.
- He can’t be driving home now! I’ve heard him telling his sister that he had broken his leg and had been taken to hospital.
Зверніть увагу! Якщо наше припущення з’явилось в минулому або починається з дієслова в минулому часі, ми вживаємо лише couldn’t:
Mom told us we couldn’t have met our uncle Jim at the train station that day.
В усіх інших випадках можемо замінити couldn’t на can’t.
Знайомтеся з Question Tags & Tag Questions у блозі https://cambridge.ua/uk/blog/question-tags-i-tag-questions-v-angliyskom-yazyke/ – все про розділові питання в англійській мові.
Отже, запам’ятавши ці короткі правила, ви зможете вільно орієнтуватись у виборі модальних дієслів, що підходять до конкретних життєвих ситуацій. Якщо ж ви бажаєте дізнатись більше тонкощів вживання модальних дієслів, а заодно підвищити свій рівень англійської – запрошуємо вас обрати будь-який з наших захопливих курсів згідно з вашими потребами.
