Які саме компанії найбільше завинили перед державою та які успіхи України у стягненні цих боргів. Розслідування Олени Соколовської для програми “ШУСТРОВА LIVE”
Понад 80 млрд гривень, або 10% від зведеного бюджету, заборгували державі через несплату податків українські компанії та фізичні особи. Ця сума стала рекордною за останні 10 років.
Найбільшими неплатниками виявилися державні підприємства, що працюють в енергетичній та вугільній галузях. За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кияна, здебільшого не платяться ПДВ, рента та податок на прибуток.
Так, згідно даних Фіскальної служби, державний сектор загалом заборгував близько 25 млрд грн. Трійка галузей економіки, де зосередилася найбільша кількість боржників, виглядає так: енергетичний сектор — більше 26 млрд грн, видобуток вугілля — майже 7,5 млрд та банківська сфера — 6,5 млрд грн. На компанії, що перебувають у стані ліквідації припадає 5,3 млрд грн боргу. Фірми, спеціально створені для схем ухилення від податків, не сплатили приблизно 3 млрд грн.
БОРГИ “УКРНАФТИ”
Лідером виявилась нині державна “Укрнафта” з боргом у 15 млрд грн, з яких 13 млрд — борг по ренті, який накопичився ще за часів, коли компанія належала Ігорю Коломойському. Адвокат та член Європейської асоціації податкових професорів Данило Гетманцев стверджує, що співвласників “Укрнафти” можна зрозуміти. Адже вони вважають, що держава винна їм за відпущений газ для населення. “Ми повинні враховувати позицію обох сторін”, – наполягає експерт.
В Офісі великих платників податків ДФС нам повідомили, що держава намагається повернути борги через суди.
ВУГІЛЬНІ БОРЖНИКИ
Вугільні підприємства та енергетичні генерації заборгували державі понад 7,5 мільярдів гривень. Серед лідерів: ДП “Регіональні електричні мережі”, “Центренерго” та “Криворізька теплоцентраль”. Також 19 державних шахт загалом завинили майже 5,5 млрд грн. Експерти пов’язують борги енергетичного комплексу, зокрема, й з незадовільною сплатою спожитих послуг громадянами та комунальними підприємствами. Так, експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський стверджує, що незважаючи на використання формули “Ротердам+”, ці компанії отримують недостатньо коштів, і це не дозволяє їм розрахуватися з державою. Сама ж держава також використовує всі можливі інструменти для стягнення цих боргів, – повідомили нам в Офісі великих платників податків ДФС.
У той же час, за словами народного депутата від фракції “Народний фронт” Тетяни Чорновол, катастрофічною виявилась ситуація з підприємствами, що залишились на тимчасово окупованих територіях, котрі нині сплачують податки до бюджету країни-агресора. Та й це питання можна буде вирішити, зокрема, через позови України проти Росії до міжнародних судів.
БАНКІВСЬКІ БОРЖНИКИ
Рейтинг неплатників податків банківської сфери очолює сумнозвісний “Дельта-банк” Миколи Лагуна. Сума боргу сягає 2-х млрд грн, який складається переважно із зобов’язань щодо сплати ПДВ за операціями з продажу майна. Далі йде Південкомбанк, який винен державі трохи більше 900-т млн грн.
На думку експертів, банківські борги утворилися, зокрема, через девальвацією гривні та економічну ситуацію загалом. Щодо “Південкомбанку”, то в Офісом великих платників податків заявлено кредиторські стягнення на всю суму боргу.
“КОНЦЕРН СТИРОЛ” ФІРТАША
У списку найбільших боржників не так давно з’явився й “Концерн Стирол”, що входить до холдингу «Ostchem» Дмитра Фірташа і знаходиться в окупованій Горлівці. За даними ДФС, заборгованість концерну перевищила 1,3 млрд грн. Народний депутат Тетяна Чорновол каже, що Фірташ навмисно доводить свої підприємства до стану збитковості або банкрутства, і таким чином уникає сплати боргу. «Звичайно, можна всі ці несплати повернути в бюджет. Тому що є активи», – наполягає народний депутат.
БОРГИ ОНИЩЕНКА
Окреме місце в списку найбільших боржників займають компанії нардепа-втікача Олександра Онищенка. Це, зокрема, ТОВ “Надра Геоцентр”, Фірма “Хас”, “Карпатнадраінвест”, “Цевей” та ПАТо “Пласт”. Усі вони працювали з державою за договором спільної діяльності.
Борги почали накопичуватися після того, як урядом Арсенія Яценюка була введена 70-відсоткова рента на видобуток газу. Як згодом стало відомо, з грошей, не сплачених за ренту, Онищенко фінансував кампанію з дискредитації тодішнього прем’єр-міністра та політичну корупцію. На це він витратив, щонайменше, 30 мільйонів доларів.
Тоді втриматися Онищенку на плаву допомагали колеги по парламенту. Так, Юлія Тимошенко у 2015-му році всіляко лобіювала прийняття закону про зниження ренти, і врешті, домоглася свого. Але навіть занижену зусиллями Тимошенко рентову ставку Онищенко не сплачував державі. Загалом на сьогодні його підприємства заборгували близько 3 млрд грн, з яких 1,3 млрд — борг по ренті.
“Схема, завдяки якій збагачувався Онищенко, виявилася дуже простою», – каже Ілля Несходовський. У першу чергу йдеться про махінації з перепродажу газу. Газ нібито постачався населенню за цінами, нижчими від ринкових, і згодом списувався. А вже потім перепродавався промисловим підприємствам за реальною ринковою ціною. Та дельта, що утворювалася між ціною на газ промисловим споживачам і населенню, й привласнювалася Онищенком.
З 2016-го року поціновувач розкоші, дорогих коней і любитель віп-вечірок переховується від українського правосуддя в Іспанії.
В Україні Національним антикорупційним бюро він підозрюється в ухиленні від сплати податків. На думку правоохоронців, компанії Онищенка незаконно отримували розстрочку від колишнього очільника ДФС Романа Насірова, через що державний бюджет недоотримав 2 млрд грн. Багато подільників нардепа-втікача уже притягнуто до відповідальності, у кількох справах уже є судові вироки, а заставне майно фірм Онищенка частково реалізоване на користь держави. Разом з тим, за словами Тетяни Чорновол, державі вдалося навести лад зі свердловинами, тому далі надзбагачуватися за державний кошт нардеп-утікач не зможе.
ЩО РОБИТЬ ДЕРЖАВА
Звісно, держава намагається стягнути борги з несумлінних компаній. Але інколи це нереально, тоді цей борг просто списується. Минулого року, за даними ДФС, було списано податкових боргів на 5 млрд гривень. Та, як стверджує експерт з податкового права Данило Гетманцев, у межах компетенції ДФС робить усе для того, аби захистити інтереси держави: “Фіскальна служба не може не піти до суду і не увімкнути процедуру примусового стягнення. Ця процедура вмикається автоматично. І якщо посадовець фіскальної служби не піде на певні кроки щодо примусового погашення боргу, то він буде, щонайменше, звільнений. Оскільки підпаде під дисциплінарну, а можливо, кримінальну відповідальність. Тому фіскали, безперечно, вчиняють усі дії для погашення податкового боргу”, – каже експерт.
Водночас, на думку члена парламентського комітету з питань податкової та митної політики Олександра Кірша, врегулюванню ситуації сприятиме й підвищення відповідальності платників податків та фіскальних органів. “Оскільки для великих платників останньою інстанцією є суд, треба, щоб сума, яка є предметом спору, стягувалася з винуватця у п’ятикратному розмірі”, – переконаний народний депутат.
СВІТОВА ПРАКТИКА
Між тим, у світовій практиці найкращим взірцем боротьби з ухиленням від сплати податків є досвід Скандинавських країн. Так, наприклад, у Швеції, котра є прикладом фіскальної зразковості, громадяни ставляться до податкової служби з повагою і довірою. Попри те, що сплачують одні з найвищих податків у світі. Фіскальні органи цієї країни регулярно публікують так званий “поіменний список ганьби”, до котрого входять усі без винятку неплатники і порушники податкового законодавства. “Це називається “naming and shaming”, коли списки усіх неплатників податків стають публічними. Усіх, а не лише топ-20, тому що так захотілося фіскальній службі. Це, безперечно, впливає на репутацію цих осіб”, – розповів адвокат та член Європейської асоціації податкових професорів Данило Гетманцев.
Згідно національних опитувань, податкова служба в Швеції займає третє місце за популярністю серед майже 30-ти основних відомств. Сприяє цьому, зокрема, й легкість спілкування з податковими структурами: подати декларацію можна будь-яким зручним способом, навіть по телефону чи через смс.
Найбільшими неплатниками виявилися державні підприємства, що працюють в енергетичній та вугільній галузях. За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кияна, здебільшого не платяться ПДВ, рента та податок на прибуток.
Так, згідно даних Фіскальної служби, державний сектор загалом заборгував близько 25 млрд грн. Трійка галузей економіки, де зосередилася найбільша кількість боржників, виглядає так: енергетичний сектор — більше 26 млрд грн, видобуток вугілля — майже 7,5 млрд та банківська сфера — 6,5 млрд грн. На компанії, що перебувають у стані ліквідації припадає 5,3 млрд грн боргу. Фірми, спеціально створені для схем ухилення від податків, не сплатили приблизно 3 млрд грн.
БОРГИ “УКРНАФТИ”
Лідером виявилась нині державна “Укрнафта” з боргом у 15 млрд грн, з яких 13 млрд — борг по ренті, який накопичився ще за часів, коли компанія належала Ігорю Коломойському. Адвокат та член Європейської асоціації податкових професорів Данило Гетманцев стверджує, що співвласників “Укрнафти” можна зрозуміти. Адже вони вважають, що держава винна їм за відпущений газ для населення. “Ми повинні враховувати позицію обох сторін”, – наполягає експерт.
В Офісі великих платників податків ДФС нам повідомили, що держава намагається повернути борги через суди.
ВУГІЛЬНІ БОРЖНИКИ
Вугільні підприємства та енергетичні генерації заборгували державі понад 7,5 мільярдів гривень. Серед лідерів: ДП “Регіональні електричні мережі”, “Центренерго” та “Криворізька теплоцентраль”. Також 19 державних шахт загалом завинили майже 5,5 млрд грн. Експерти пов’язують борги енергетичного комплексу, зокрема, й з незадовільною сплатою спожитих послуг громадянами та комунальними підприємствами. Так, експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський стверджує, що незважаючи на використання формули “Ротердам+”, ці компанії отримують недостатньо коштів, і це не дозволяє їм розрахуватися з державою. Сама ж держава також використовує всі можливі інструменти для стягнення цих боргів, – повідомили нам в Офісі великих платників податків ДФС.
У той же час, за словами народного депутата від фракції “Народний фронт” Тетяни Чорновол, катастрофічною виявилась ситуація з підприємствами, що залишились на тимчасово окупованих територіях, котрі нині сплачують податки до бюджету країни-агресора. Та й це питання можна буде вирішити, зокрема, через позови України проти Росії до міжнародних судів.
БАНКІВСЬКІ БОРЖНИКИ
Рейтинг неплатників податків банківської сфери очолює сумнозвісний “Дельта-банк” Миколи Лагуна. Сума боргу сягає 2-х млрд грн, який складається переважно із зобов’язань щодо сплати ПДВ за операціями з продажу майна. Далі йде Південкомбанк, який винен державі трохи більше 900-т млн грн.
На думку експертів, банківські борги утворилися, зокрема, через девальвацією гривні та економічну ситуацію загалом. Щодо “Південкомбанку”, то в Офісом великих платників податків заявлено кредиторські стягнення на всю суму боргу.
“КОНЦЕРН СТИРОЛ” ФІРТАША
У списку найбільших боржників не так давно з’явився й “Концерн Стирол”, що входить до холдингу «Ostchem» Дмитра Фірташа і знаходиться в окупованій Горлівці. За даними ДФС, заборгованість концерну перевищила 1,3 млрд грн. Народний депутат Тетяна Чорновол каже, що Фірташ навмисно доводить свої підприємства до стану збитковості або банкрутства, і таким чином уникає сплати боргу. «Звичайно, можна всі ці несплати повернути в бюджет. Тому що є активи», – наполягає народний депутат.
БОРГИ ОНИЩЕНКА
Окреме місце в списку найбільших боржників займають компанії нардепа-втікача Олександра Онищенка. Це, зокрема, ТОВ “Надра Геоцентр”, Фірма “Хас”, “Карпатнадраінвест”, “Цевей” та ПАТо “Пласт”. Усі вони працювали з державою за договором спільної діяльності.
Борги почали накопичуватися після того, як урядом Арсенія Яценюка була введена 70-відсоткова рента на видобуток газу. Як згодом стало відомо, з грошей, не сплачених за ренту, Онищенко фінансував кампанію з дискредитації тодішнього прем’єр-міністра та політичну корупцію. На це він витратив, щонайменше, 30 мільйонів доларів.
Тоді втриматися Онищенку на плаву допомагали колеги по парламенту. Так, Юлія Тимошенко у 2015-му році всіляко лобіювала прийняття закону про зниження ренти, і врешті, домоглася свого. Але навіть занижену зусиллями Тимошенко рентову ставку Онищенко не сплачував державі. Загалом на сьогодні його підприємства заборгували близько 3 млрд грн, з яких 1,3 млрд — борг по ренті.
“Схема, завдяки якій збагачувався Онищенко, виявилася дуже простою», – каже Ілля Несходовський. У першу чергу йдеться про махінації з перепродажу газу. Газ нібито постачався населенню за цінами, нижчими від ринкових, і згодом списувався. А вже потім перепродавався промисловим підприємствам за реальною ринковою ціною. Та дельта, що утворювалася між ціною на газ промисловим споживачам і населенню, й привласнювалася Онищенком.
З 2016-го року поціновувач розкоші, дорогих коней і любитель віп-вечірок переховується від українського правосуддя в Іспанії.
В Україні Національним антикорупційним бюро він підозрюється в ухиленні від сплати податків. На думку правоохоронців, компанії Онищенка незаконно отримували розстрочку від колишнього очільника ДФС Романа Насірова, через що державний бюджет недоотримав 2 млрд грн. Багато подільників нардепа-втікача уже притягнуто до відповідальності, у кількох справах уже є судові вироки, а заставне майно фірм Онищенка частково реалізоване на користь держави. Разом з тим, за словами Тетяни Чорновол, державі вдалося навести лад зі свердловинами, тому далі надзбагачуватися за державний кошт нардеп-утікач не зможе.
ЩО РОБИТЬ ДЕРЖАВА
Звісно, держава намагається стягнути борги з несумлінних компаній. Але інколи це нереально, тоді цей борг просто списується. Минулого року, за даними ДФС, було списано податкових боргів на 5 млрд гривень. Та, як стверджує експерт з податкового права Данило Гетманцев, у межах компетенції ДФС робить усе для того, аби захистити інтереси держави: “Фіскальна служба не може не піти до суду і не увімкнути процедуру примусового стягнення. Ця процедура вмикається автоматично. І якщо посадовець фіскальної служби не піде на певні кроки щодо примусового погашення боргу, то він буде, щонайменше, звільнений. Оскільки підпаде під дисциплінарну, а можливо, кримінальну відповідальність. Тому фіскали, безперечно, вчиняють усі дії для погашення податкового боргу”, – каже експерт.
Водночас, на думку члена парламентського комітету з питань податкової та митної політики Олександра Кірша, врегулюванню ситуації сприятиме й підвищення відповідальності платників податків та фіскальних органів. “Оскільки для великих платників останньою інстанцією є суд, треба, щоб сума, яка є предметом спору, стягувалася з винуватця у п’ятикратному розмірі”, – переконаний народний депутат.
СВІТОВА ПРАКТИКА
Між тим, у світовій практиці найкращим взірцем боротьби з ухиленням від сплати податків є досвід Скандинавських країн. Так, наприклад, у Швеції, котра є прикладом фіскальної зразковості, громадяни ставляться до податкової служби з повагою і довірою. Попри те, що сплачують одні з найвищих податків у світі. Фіскальні органи цієї країни регулярно публікують так званий “поіменний список ганьби”, до котрого входять усі без винятку неплатники і порушники податкового законодавства. “Це називається “naming and shaming”, коли списки усіх неплатників податків стають публічними. Усіх, а не лише топ-20, тому що так захотілося фіскальній службі. Це, безперечно, впливає на репутацію цих осіб”, – розповів адвокат та член Європейської асоціації податкових професорів Данило Гетманцев.
Згідно національних опитувань, податкова служба в Швеції займає третє місце за популярністю серед майже 30-ти основних відомств. Сприяє цьому, зокрема, й легкість спілкування з податковими структурами: подати декларацію можна будь-яким зручним способом, навіть по телефону чи через смс.
