У четвер, 14 вересня, у громадському ресторані Urban Space 100 пройшла відкрита дискусія «Нові виклики для інфраструктури міста». Говорили про зелені зони, парки, велику кількість авто на дорогах та інше.
Зокрема, представники профільних підприємств і департаментів обговорили, чого бракує інфраструктурі Івано-Франківська та які виклики чекають на місто в найближчі роки, пише Правда.іф з посиланням на Репортер.
Доступне місто
У першу чергу на дискусії говорили про те, що Івано-Франківськ має ставати більш інклюзивним. Зокрема, з огляду на те, що з’являється багато поранених військових, а не вся інфраструктура є доступною для них.
Серед іншого, зараз у місті облаштовують пониження на дорогах, щоб людині на візку було легше переміщатися.
Ми напрацювали разом з громадськими організаціями людей з інвалідністю список доріг, де у першу чергу потрібні ці пониження. Зараз розпочали роботу з облаштування, – каже перший заступник директора департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Назарій Рогів. – У перелік увійшли перехрестя та пішохідні переходи, якими вони найчастіше користуються. Але, на жаль, це далеко не половина з усіх, які потрібно зробити.
Все ж, хоч при теперішніх ремонтах доріг враховують вимоги інклюзивності, в Івано-Франківську є дуже багато об’єктів радянських часів, коли про такі потреби не задумувались. Зокрема, старі будинки часто не мають пандусів, або ж вони зроблені неправильно, а нерідко й ліфтів. Тож часто люди з інвалідністю потрапляють у пастку власної квартири майже без можливості жити нормальним життям.
Будинки радянських часів дуже важко облаштувати. Місто хотіло б це вирішувати й буде намагатися це робити. Але потрібно окремо підходити до кожного будинку, – говорить перший заступник директора департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради Ігор Сенчук.
Не можна не помітити, як змінюється будівельний сегмент і підходи до будівництва, – каже Назарій Рогів. – Як би тяжко не рухалась ця галузь, але зараз уже важко когось здивувати безбар’єрним середовищем у дворі й відсутністю прольотів на нульовому рівні будинку. Тому позитивна тенденція в цьому плані є. І забудовники теж намагаються рухатися в ногу з часом. Але у старому житловому фонді, не раз був свідком, що людина з інвалідністю живе на верхньому поверсі – і добре, якщо там є ліфт. Але до ліфта теж є ще один сходовий прольот.
У такому випадку, за словами Назарія Рогіва, людина звертається до міста, аби й облаштували пандус, щоб доїхати до ліфта. Та, на жаль, часто ще й сусіди обурюються, мовляв, навіщо? Тож, у першу чергу, треба змінювати свідомість мешканців.
Поменше брукувати
Як зазначила директорка комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк, в Івано-Франківську помітно бракує зелених зон. Найбільші зелені об’єкти – парк Шевченка, міське озеро і парк Молодіжний – не можуть закрити всю потребу населення.
Втім, якщо порівнювати з іншими містами, стан зелених насаджень у нас є добрий, – каже Руслана Василюк. – Є, звісно, речі, на які ми не можемо вплинути, – це хвороби дерев, наприклад, ясенів і в’язів, які зустрічаються по всій Європі. Але дуже важливим є догляд за зеленими насадженням. Інколи думаєш: нічого страшного, я зріжу дерева, а натомість посаджу 20. Але ці 20 нових дерев дадуть віддачу через кілька десятків років. Тому дуже цінним є збереження зелених насаджень, які у нас є зараз.
За словами директорки підприємства, при підборі нових дерев, які висаджують у парках, варто враховувати зміну клімату. Нові дерева мають замінити ті види, які можуть зникнути в нашому кліматичному поясі уже через кілька років. Зараз «Центр розвитку міста і рекреації» вивчає норми та правила європейських країн – бо наші трохи застарілі.
Парки, озера, сквери – це дуже важлива річ. Треба збільшувати кількість навіть малих зелених острівців і поменше брукувати, – каже Руслана Василюк. – Навіть наші колеги у Польщі раніше забрукували всі площі, де дерева були лише у декоративних горщиках. Зараз вони задумуються над тим, як розбрукувати вулиці й насадити дерева стаціонарно.
Як мешканцю міста мені теж здається, що зелені у нас мало, – говорить Ігор Сенчук. – Департамент благоустрою у цьому напрямку також працює багато. Упродовж року на всіх об’єктах, де ми проводили благоустрій, намагаємось передбачати озеленення. Навіть на тротуарі, у дворах, робимо лунки для дерев, там, де їх раніше не було. Але постійно є конфліктні ситуації з мешканцями, які просять зробити натомість додаткові паркомісця. Але стараємось пояснювати, що дерева потрібні.
Велосипед замість авто
Серед інших викликів, через війну в Івано-Франківську збільшилася кількість мешканців, зокрема й на машинах. Через це – додаткові затори на дорогах.
Мешканці великих міст більш залежні від автомобілів, вони звикли розв’язувати всі свої питання на авто, враховуючи тамтешні відстані, – каже Ігор Сенчук. – Також важливий нюанс – не всі вони знають наше місто, щоб пересісти на велосипед чи прогулювати пішки.
Те, що кількість автомобілів збільшилася, відчувається. Але звички людей змінюються, залежно від інфраструктури, якої вони користуються. Тож люди зможуть підлаштовуватися під Франківськ, – додає Назарій Рогів.
За словами учасників дискусії, наше місто більш підлаштоване під користування громадським транспортом чи двоколісними засобами пересування, тож радять мешканцям інколи залишати авто вдома. Зрештою, таким курсом зараз йде і Європа.
Особливістю Івано-Франківської міської територіальної громади є доволі розвинена мережа громадського транспорту, – каже Назарій Рогів. – Це стимулює користуватися громадським транспортом замість власного авто. Інша особливість – компактність і рівнинність, що дозволяє використовувати електросамокати, велосипеди.
Зараз, за словами Назарія Рогіва, розвиток велосипедної інфраструктури Франківська призупинився через війну. Після перемоги його сподіваються відновити.
