Пристрасті на виборах в Станіславові понад сто років тому: як авторитетний єврей ледь не став послом до австрійського парламенту

На виборах до австрійського парламенту (Державної Ради) у 1907 році в Станіславові (тепер – Івано-Франківськ) ледь не переміг представник партії сіоністів, колишній міський рабин Маркус Брауде. Авторитетний юдейський проповідник несподівано випередив обох «польських» кандидатів – чинного посла Павла Ствертню та так званого «польського» єврея, підприємця Едмунда Рауха.

Як тепер, так і тоді кандидатів на виборах було – не проштовхнутися. А втім, серед того натовпу вирізнялися головні конкуренти: чинний посол до рейхсрату, представник польської національно-демократичної партії («ендеків») Павел Ствертня, асимільований (чи, як тоді казали, «польський») єврей Едмунд Раух і представник партії сіоністів, яка тоді вперше взяла участь у виборах, доктор Маркус Брауде – колишній рабин, який донедавна проповідував у тутешній поступовій (реформаторській) синагозі, пише Правда іф.

Сіоніст Маркус Брауде мав значний авторитет серед станіславівських євреїв. Цей юдейський проповідник  походив із дуже-дуже давніх рабинських родин. Його батько, Лейб Брауде, був прямим нащадком чеського рабина Абрагама Брауде (1650-1717), автора релігійного трактату «Ешель Абрагам». Інша гілка цього роду вела до славетного вільнюського рабина Йошуа Гешля. Мати Маркуса Брауде була донькою львівського рабина Гірша Орнштайна, предком якого був кабаліст і краківський рабин Ашер Лемль, померлий 1541 року.

Маркус від шести років перебував під впливом свого енергійного дідуся. З дідового дозволу він, окрім ортодоксальної юдейської науки, здобув і загальну освіту, причому і в реальній школі, і в гімназії іспити щоразу складав екстерном і з відзнакою. Поглиблювати знання подався до Берліна, де вступив одночасно і до ортодоксальної рабинської семінарії, і на філософський факультет університету. Згодом він склав іспити на доктора філософії, а його докторська робота «Початки теорії пізнання» 1899 року вийшла друком у Львові.

У процесі навчання Маркус Брауде сильно перейнявся ідеями сіонізму, тож ще в Берліні заснував товариство «Сафа берура», яке дбало про розвиток рідної мови – івриту. Окрім того, він був серед засновників сіоністського товариства «Юнг-Ізраель», яке навіть представляв на славнозвісному першому конгресі сіоністів у Базелі (1897).

1 червня 1900 року Маркус Брауде обійняв посаду рабина в поступовій синагозі (темплі) Станіславова. І хоча йому не вдалося здобути прихильність асимільованих («польських») євреїв, які займали в храмі перші лавки і до яких належала майже вся тогочасна єврейська еліта міста на чолі з бургомістром Артуром Німгіном, але на його проповіді сходилися з вулиці молоді люди, які потім на тій же вулиці переказували зміст його казань.

Коли через активну громадсько-політичну позицію Маркуса Брауде відсторонили від посади станіславівського рабина, він 6 квітня 1907 року виголосив прощальну проповідь, послухати яку зійшовся велелюдний натовп, заповнивши цілу площу перед синагогою. Після промови її автору влаштували овацію і потім супроводжували його оплесками аж додому.

А вже майже через місяць Маркус Брауде повернувся до Станіславова як висуванець сіоністів на парламентських виборах. Його приїзд перетворився на справжній тріумфальний похід. Як зауважила місцева газета «Кур’єр Станіславівський», доктора Брауде зустрічали «як визволителя єврейського народу з польської неволі». Стихійна маніфестація почалася ще біля вокзалу, куди потягом зі Львова прибув колишній ребе. Натовп, над яким майоріли плакати з написами німецькою та на ідиш «Вибирай доктора Брауде!», супроводжував його аж до приміщення товариства «Ерец-Ісраель» на вулиці Липовій (тепер – вулиця Шевченка). Там відбулося віче, яке постановило підтримати кандидатуру Маркуса Брауде на посла до парламенту від міста Станиславова.

Кандидатурою, яка мала відібрати голоси у Брауде, став прихильник асиміляції євреїв із тогочасним «польським світом», комерсант (торговець шкурами, власник парового млина та патенту на торгівлю алкоголем) Едмунд Раух. Головним своїм завданням у парламенті кандидат Раух назвав проведення податкової реформи, яка передбачала би, зокрема, підвищення рівня річного заробітку, з якого нараховується податок з прибутку, з 1200 корон річно до 2000 корон. Завдяки цьому більшість службовців й урядників, які отримували у той час середню місячну платню у 100 корон, були би взагалі звільненні від оподаткування.

Також Едмунд Раух ратував за зниження відсоткової ставки та навіть повного скасування деяких податків, які, за його словами, провокують підвищення цін на деякі товари та послуги. Хитрий торгівець сирими шкурами також пообіцяв, що боротиметься за такий собі худоб’ячий «безвіз» – відкриті кордони для торгівців худобою, щоби ліквідувати дорожнечу м’яса в Станіславові. Кандидат ще раз підкреслив свою належність до «польського світу», пообіцявши відстоювати в парламенті запровадження польської мови у галицькій жандармерії та на залізниці.

Передвиборна агітація у той час велася бурхливо. Зокрема, агітаторів за чинного посла до парламенту, залізничника Павла Ствертню звинувачували у надмірній нав`язливості, з якою вони поширювали передвиборні листівки із, як би тепер сказали, «чорним піаром». У пана Ствертні, зауважували газетярі, «погані порадники і приятелі, які, випускаючи летючки образливого та наклепницького змісту, завдають шкоди перш за все самому пану Ствертні».

«Ми не вважаємо, що пан Ствертня схвалює такі методи боротьби. Хорони Боже кожного кандидата від таких тлумків і зарозумілих радників, які більше шкодять, ніж допомагають», – писав  «Кур’єр Станіславівський».

Водночас в газеті обурювалися цілеспрямованим і регулярним здиранням афіш, розклеєних у місті на підтримку підприємця Едмунда Рауха, якого вважали компромісною фігурою як для польського, так і для єврейського електорату.

Тим часом Маркус Брауде здобував щораз більшу прихильність у Станіславові, його підтримка зростала не лише серед «темної маси євреїв», юдейського проповідника підтримували також деякі представники інтелігенції. «Сіоністична агітація, як усім відомо, проводиться дуже жваво і може створити для нас результати немислимі та несподівані. На це треба зважати, ситуація є дуже напруженою, можемо вийти з неї переможцями тільки за умови нашої солідарності… В день виборів нехай нікого не забракне біля виборчих урн, бо не відомо, чий голос стане вирішальним», – закликала виборців газета польської громади.

Однак, щоб здобути прихильність абсолютної більшості виборців і пройти до парламенту вже в першому турі, сіоністу Брауде забракло 730 голосів. Виборці в Станіславові розподілили свої голоси між трьома головними конкурентами майже порівну: доктор Брауде отримав 1204 голоси, Павел Ствертня – 1151, Едмунд Раух – 1119.

Решта кандидатів безнадійно відстали: соціаліст Макс Зайнфельд набрав лише 222 голоси, українець Володимир Янович – 134, а доктора Еліяша Фішлера підтримали тільки 23 особи. «За нього голосували навіть не всі з тих 75 осіб, які входили до його виборчого комітету і поставили свої підписи на афішах», – саркастично зауважив «Кур’єр Станіславівський».

А своєрідний антирекорд встановив місцевий лікар, який був відомий тим, що практикував у найбідніших єврейських кварталах, доктор Фелікс Берґгоф – йому свою довіру висловили лише 13 виборців.

У тогочасній пресі відзначали надзвичайно високу активність мешканців Станіславова, які прийшли на дільниці, щоби віддати свій голос на тих виборах. «Із 4 350 виборців взяли участь в голосуванні 3 866, тобто 89% – цифра небувало велика, яка свідчить про нечувану агітацію, яку проводили прихильники всіх кандидатів», – оперативно, уже через день після голосування, повідомляли результати підрахунків газетярі.

До речі, щоб забезпечити високу явку виборців, у станіславівському магістраті спеціальним розпорядженням бургомістра дозволили видавати талони для голосування у переддень та в сам день виборів. Не дивно, що в результаті тільки 244 виборці не отримали своїх талонів на голосування і не змогли стати учасниками виборів.

Сама ж процедура голосування у той час виглядала так. Місто було поділене територіально на чотири виборчі секції, три з яких мали облаштовані виборчі дільниці у реальній школі (тепер – стоматологічний корпус медичного університету на вулиці Незалежності), а ще одна – у жіночій школі імені Королеви Ядвіги (тепер – ЗОШ №7 на вулиці Грушевського). Проголосувати тут можна було від 8-ї години ранку до 6-ї вечора. Для цього потрібно було прийти на виборчу дільницю з отриманим в магістраті талоном, в якому було вказано секцію, до якої належить виборець, і власноручно та правильно вписати у нього ім’я та прізвище кандидата (лише неправильне написання деякими виборцями імені Маркуса Брауде завадило йому стати переможцем у другому турі). Заповнені картки виборці складали вдвоє чи вчетверо і віддавали голові виборчої комісії, а той вкидав їх в урну.

«Ніхто не повинен нікому повідомляти, за кого голосує і яке ім’я на своїй картці написав, бо голосування є таємним. Голосувати за дорученням не можна, кожен повинен віддати свій голос особисто, а про всяк випадок добре би було мати при собі документ для ідентифікації особи», – нагадував у спецвипуску в переддень виборів «Кур’єр Станіславівський».

Коли після підрахунку голосів у Станіславові з’ясувалося, що абсолютної переваги (для перемоги в першому турі слід було отримати 1934 голоси) не має жоден із кандидатів, одразу ж на наступну п’ятницю, 24 травня, було призначено другий тур голосування, до якого вийшли сіоніст Маркус Брауде та польський націонал-демократ («ендек») Павел Ствертня.

У другому турі польський кандидат лише на 123 голоси випередив свого головного опонента.

«Перше повідомлення про результат виборів було оприлюднене близько восьмої години вечора. Натовп чекав із напруженням, а коли пролунали слова: «Ствертня переміг», нечуваний запал і ентузіазм охопив присутніх. Старші та поважні люди падали одне одному в обійми, радіючи, що наше місто так щасливо відбило соціалістично-гайдамацько-сіоністичну навалу», – писав «Кур’єр Станіславівський»

Із музикою та радісними вигуками натовп виборців рушив до будинку, де мешкав повторно обраний депутатом місцевий залізничний інженер Павел Ствертня, і там вигукували привітання на його адресу. Потім на його честь влаштували смолоскипну ходу, яку супроводжували грою музиканти залізничного оркестру «Гармонія» та Товариства святого Йосифа. Кінцевим пунктом походу було Міщанське казино (тепер – бібліотека для юнацтва на «стометрівці»), з балкона якого Павел Ствертня звернувся з подячною промовою до своїх симпатиків.

Перевага польського кандидата була дуже хиткою. Одновірців Маркуса Брауде, яких у місті було чимало (із 4 351 виборця в Станіславові лише 1809 були християнами), підтримали українці та соціалісти. Натомість кандидата польських «ендеків» Ствертню підтримали асимільовані (так звані «польські») євреї та русини-москвофіли.

Незначний розрив між кандидатами другого туру був би ще меншим, якби виборча комісія зарахувала всі голоси, віддані за Маркуса Брауде. Але 82 бюлетені були визнані недійсними, бо, за свідченнями єврейського дослідника Леона Штрайта, ім’я кандидата було написано там неправильно – через латинську букву «с». Окрім того, декілька з них були подерті на одній із виборчих дільниць, коли кілька чи кільканадцять осіб, за свідченням тамтешнього головуючого, доктора Леона Борала, намагалися проголосувати під чужими прізвищами.

«На кого були заповнені бюлетені, невідомо. Всі ті особи були передані в руки поліції», – повідомляв через газету голова виборчої дільниці Леон Борал.

(Visited 306 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



7174

загрузка...

"Легені - орган, який є мереживом із повітря та крові",- лікар пульмонолог про свою професію 09:08 2 коментарі

Вчора, 17 травня, своє професійне свято відзначали лікарі пульмонологи. Журналісти Правда.іф поспілкувалися з лікарем пульмонологом обласного фтизіопульмонологічного центру, асистентом кафедри фтизіатрії та пульмонології Івано-Франківського медичного університету та експертом Департаменту охорони...

"Коли я їхав на Чемпіонат, то вже розраховував, що виграю",- Чемпіон Світу про свою перемогу (фото+відео) 09:04

Нещодавно, Івано-Франківська команда з джиу-джитсу у складі збірної команди України, привезла до міста 4 нагороди та один вихованець став Чемпіоном Світу. Журналісти Правда.іф поспілкувалися з тренером клубу Gerula - Михайлом...

Прикарпатська дизайнерка Ірина Гладуняк: «Вишиванка ручної роботи не може бути дешевою» 12:33

Якщо десь у світі сказати, що ти з України, то перше що згадують іноземці – це брати Кличко та співачка Руслана. Та якщо задуматися, то українців асоціюють з милозвучною піснею,...

«Я ніколи не шкодувала про свій вибір». До дня медичної сестри про свою професію розповідають медсестри Івано-Франківська 17:24 1 коментар

Щорічно, 12 травня, відзначають Міжнародний день медичної сестри. З нагоди свята, журналісти Правда.іф поспілкувалися з кількома медсестрами різних медичних закладів Івано-Франківська про особливості їхньої професії та про те, якою на...

Скажені пси Станіславова: за собаку без намордника на вулиці міста понад сто років тому карали велетенським штрафом 17:03

На початку ХХ століття у Станіславові (тепер – Івано-Франківськ) не було спасу від скажених собак. Влада запроваджувала у місті суворі обмеження для собак, з якими дозволено було гуляти тільки на...

Як працює Товариство Червоного Хреста на Прикарпатті 17:42

8 травня у всьому світі відзначається Всесвітній день Червоного Хреста. Як працює та які саме програми реалізовує Товариство Червоного Хреста на Прикарпатті, читачам Правда.іф розповідає голова Івано-Франківської обласної організації Товариства...

Божий суд: понад сто років тому поліція в Станіславові не могла зупинити масові дуелі 08:31

На початку ХХ століття у Станіславові базувався потужний військовий гарнізон: за переписом населення у 1900 році в місті з населенням близько 30 тисяч осіб перебувало 3 тисячі військових. Не дивно,...

Претенденти на прикарпатський трон: з’явилися нові імена політиків, яких Коломойський може призначити керувати Івано-Франківською ОДА 08:31 21 коментарів

Ще до офіційного оголошення Володимира Зеленського переможцем президентських виборів деякі голови ОДА поквапилися оголосити про свою відставку – зокрема, так зробили очільники Львівщини та Миколаївщини. Невдовзі, очевидно, звільниться й крісло...

Гуцульські дивовижі: як перших туристів заманювали в Карпати мандрівкою з Делятина у Ворохту (фоторепортаж) 12:48

З відкриттям у 1894 році залізниці, яка сполучила місто Станіславів (тепер – Івано-Франківськ) із гірською Воронєнкою, сотні туристів з цілої Австро-Угорщини почали відкривати для себе невідомі досі закутки Гуцульщини, безперестанно...

На Прикарпатті планують створити унікальний Музей повстанських родин 08:32

Незабаром у Івано-Франківський області з’явиться новий музей, унікальністю якого є те, що його експозиції розповідатимуть історію легендарних повстанських родин Прикарпаття. Яким буде цей музей та в якому населеному пункті його...

"Песах та Великдень - абслютно різні теми",- як у Івано-Франківську відзначається юдейське свято 15:10

Ще вчора, 19 квітня, після заходу сонця усі іудеї розпочали святкування найважливішого свята в році - Песах. Цього року свято розпочалося 19 квітня та триватиме 7 днів, до ночі 27...

Заробітчанські трагедії минулого століття: кров, любов і великі гроші (фоторепортаж) 20:48 4 коментарі

Перша хвиля трудової міграції до Америки, яка розпочалася понад сто років тому, захопила десятки тисяч галичан. На початку 20 століття галицька преса рясніла оголошеннями про перевезення заробітчан на другий бік...

Володимир Гайдар: «Копію завжди можна зробити, а зберегти справжню пам’ятку значно відповідальніше і важче» 13:14

Сьогодні відзначають Міжнародний день пам’яток історії та культури. Про те, які унікальні пам’ятки нашої історії Прикарпаття втрачає щодня, про важливість популяризації своєї історії читачам Правда.іф розповідає директор КП «Простір Інноваційних Креацій...

Запчастини для бульдозерів на франківському сміттєзвалищі постачатиме фірма, яка співпрацює з росіянами 08:43

Не тільки “Укроборонпрому” потрібні запчастини для техніки, які досі випускають лише російські підприємства. На івано-франківському полігоні твердих побутових відходів, що в селі Рибному, працюють бульдозери Т-170 та Б-10М, які були...

Віддати дитину в Пласт, не означає збутися. Франківський пластун розповів, чому батьки згадують про організацію перед літом 08:31

Пласт – Національна скаутська організація України, яка є найбільшою молодіжною організацією в державі. Пласт виховує свідомих і відповідальних.Серед вихованців Пласту – Любомир Гузар, Ярослав Ажнюк, Кетрін Винник, Богдан Гаврилишин, Настя Станко,...

В Івано-Франківську відбудеться турнір з міні футболу на кубок Архієпархії 20:16

10-11 травня, 2019 року, з нагодисвяткування Року Родини та 135-річчя з дня народження блаженного священномученика Омеляна Ковча, в м. Івано-Франківськ вул. Мазепи 142а в Коледжі фізкультурного виховання, відбудеться турнір з...

Мобільники – у підошвах кросівок, алкоголь – у презервативах, наркотики – у цукерках. Як саме до СІЗО Івано-Франківська намагаються передати заборонені речі 16:35

На вулиці Коновальця у Івано-Франківську знаходиться Установа виконання покарань. Тут утримують людей, які очікують обрання їм запобіжного заходу у суді. Чи можна передавати ув’язненим тут передачі, та як саме до...

Повернення Палійчука чи пришестя Шевченка? Хто з "нових облич" може очолити Івано-Франківщину, якщо переможе Зеленський 17:01 13 коментарів

Кандидат в президенти Володимир Зеленський, який здобув найбільшу прихильність виборців у першому турі, загадково мовчить про політиків, які допомагатимуть йому «ламати стару систему влади» у випадку перемоги на виборах. Тим...

Марія Бойко: «Ми самі відповідаємо за своє здоров’я». Інтерв’ю з начальником управління охорони здоров’я Івано-Франківська 11:07 1 коментар

Сьогодні відзначають Всесвітній день здоров’я. Чи стали мешканці Івано-Франківська більш відповідально ставитися до свого здоров’я, наскільки активно вони підписують декларації з лікарями, чи потрібно проходити щорічні профілактичні обстеження? На ці...

Майже як Коломойський: у старому Станіславові обкрадали банки одним розчерком пера і після того тікали закордон 17:24 3 коментарі

Понад сто років тому декілька фінансових установ у Станіславові (тепер — Івано-Франківськ) постраждали через шахрайські махінації респектабельних фінансистів, які користувалися довірою та повагою серед місцевих банкірів. Збитки, які були завдані...
  • ріел ІФ виринаюча