Пережити зиму на фронті – ще те завдання для військових. Зігрітися в морози нашим бійцям неабияк допомагають окопні свічки. Й на них волонтери щодня отримують замовлення.
Але багатьом бригадам доводиться відмовляти. Бо волонтерам бракує рук. Тему продовжать мої колеги.
Пані Оксана не відводить очей від чайників на плитах. Підкидає в них куски парафіну. Чекає, щоб ті добре розтопилися, – і розливає гарячу масу в металеві бляшанки, пише Правда.іф з посиланням на Подробиці.
Я сьогодні на розливі, заливаю гарячий віск, парафін ось цей, заливаємо в готові вже бляшанки із накрученим картоном.
Оксана – медсестра, працює в районній лікарні, а паралельно – із перших днів великої війни волонтерить. Спершу плела маскувальні сітки, потім робила консервацію для фронту, а останні три місяці – виготовляє окопні свічки. Приходить сюди постійно після роботи на кілька годин.
Оксана, волонтерка:
Я вам скажу чесно, тут відпочиваю морально, я тут собі сама в своїх думках, стала – працюю. Мені це приносить задоволення, бо я знаю для кого я це роблю і для чого я це роблю.
У жінки на фронті двоє синів. Обоє мінометники, воюють пліч-о-пліч в одній бригаді на Запорізькому напрямку. На передовій хлопці вже другу зиму. Від них пані Оксана і дізналася – наскільки важливі зараз для бійців окопні свічки.
Оксана, волонтерка:
Вибачте. В мене два сина, вони близнюки, їм 27 років. вони воюють із квітня 22-го року. І я стараюся чим можу допомогти. На даний час якраз мороз 20 градусів, мій один із синів на позиції на нульовці в окопі. І вони гріються й окопними свічками.
Виготовляє окопні свічки для захисників і Катя. Вона переселенка з Харкова. Практично щодня відводить дитину в садок, а потім приходить сюди… Каже, ця робота її заспокоює і допомагає відволіктися. Адже на фронті із перших днів війни служить її чоловік.
Катя, волонтерка:
Неможливо сидіти, коли в тебе є дуже багато друзів, майже всі родичі, які знаходяться на фронті, на передовій. І зрозуміло, що навіть твій маленький вклад – окопні свічки, які можуть когось зігріти – це дуже потрібно.
Виготовлення окопних свічок в Надвірній налагодила Тетяна, ще в березні дві тисячі двадцять другого. Виробництво – розгорнула вдома, у гаражі.
Тетяна Охотник, волонтерка:
Є люди, які дома накручують. Тобто тут накрутки картоном немає, ми не працюємо з картоном. Це роблять дома – десь пʼять-шість людей. Ті, хто постійно приходять в гараж, заливає, – це людей шість сім.
Помічників та матеріали для виготовлення окопних свічок – Тетяна шукає через соцмережі. Порожні бляшанки, каже, раніше люди зносили їй безпосередньо додому. А віднедавна для їх збору – встановила кілька контейнерів у магазинах. Інші компоненти – папір і парафін – купує за донати.
Тетяна Охотник, волонтерка:
Це гідроочищений парафін, технічний парафін не підходить бо більше чадить. Вдень може йти 50 кілограм, може шістдесят.
Виготовити окопну свічку доволі легко, пояснює Тетяна. Втім, багато свічкарів у роботі допускаються грубих помилок.
Свічкарі, які тільки починають робити, беруть о такі банки .. сюда входить 560 грам парафіну. Прогорає о так, а тут залишається парафін. Тобто йому не вистачає кисню піднятися.
Така свічка згорає лише на половину. А це – купа грошей і праця на вітер. Тому всі великі бляшанки тут підрізають. Важливо також правильно розмістити в банці картон. Від цього залежить – тепловіддача свічки.
Щільніше трошки буде більша тепловіддача, якщо дуже мало картону а більше парафіну – гарно горить, але тепла дає менше. Ось така маленька гурмешка, ми їх називаємо, горить в середньому дві години. На ній можна зігріти горняток чаю, кави, щось підсушити. Такі у нас кукурудзки – кукурудзка горить шість-сім годин.
Найбільша – “тушонка”… Вона горить понад дев’ять годин. Бійці їх часто замовляють для обігріву бліндажів.
Окопна свічка ставиться, закривається. Сюди ставиться гофра, витяжка. Якщо на вулиці то так і залишається. І все воно там горить.
Важливість окопних свічок на фронті важко переоцінити, кажуть волонтери. Адже альтернативи їм на передовій наразі немає. Роблять їх цілий рік, а не лише взимку. Літні запаси цьогоріч розійшлися буквально за лічені дні.
Оксана, волонтерка:
Тільки почалися холоди, відразу пішло дуже багато запитів. І їх не вистачало зразу.
Катя, волонтерка:
Це розходний матеріал, тому що нині вони згоріли, а завтра їм потрібна інша. Це те що потрібно робити кожного дня.
Потреба в окопних свічках на фронті величезна. Більше тисячі штук на день, – каже Тетяна. Задовольнити такий попит волонтери не в змозі. Бо катастрофічно бракує робочих рук.
Тетяна Охотник, волонтерка:
Не вистачає людей. Запити кожного дня приходять. І я вимушена відмовляти. Бо ми не встигаємо зробити. В порівнянні із тим роком мені здається менше стало свічкарів, ніж було в тому році взимку. Не витримують, немає грошей.
Оксана, волонтерка:
Не вистачає допомоги, в тій же таки накрутці свічок картоном, в заливці. Мало людей, на жаль, дуже мало людей, які приходять працювати.
На Прикарпатті наразі це одне із наймасштабніших виробництв окопних свічок. За місяць надвірнянські волонтери виготовити і передали на фронт майже п’ять тисяч штук.
Тетяна Охотник, волонтерка:
Найстрашніше – це коли ти робиш свічки, а потім тоді пишуть: “Вибачте” вже не треба”. Все, ми їх не встигли зробити. Тому що вже нема кому передавати.
