Повна антисанітарія, гора непотребу, цілі колонії щурів, нечистоти, використані шприци повсюди, нестерпний сморід та гучні розбірки ледь не щовечора – таке «захламлене сусідство» добряче дошкуляє мешканцям вулиці Хмельницького в Івано-Франківську.
За 10 років невелика сміттярка розрослась до стихійного сміттєзвалища.
«Більше 10 років моя оселя межує зі стихійним сміттєзвалищем на Хмельницького, 72. За цей час сміттярка не те, що не прибирається, а навпаки – розростається ще більше», – розповідає Мар’яна Ковальчук.
В занедбаному приміщенні повна антисанітарія: через гори непотребу завелось море щурів, стоїть нестерпний сморід, збираються наркомани, а безхатьки просто неба справляють природні потреби, пише Правда.іф з посиланням на Версії.
Діти часто хворіють…
Це все негативно впливає на здоров’я сім’ї – діти часто хворіють, мають алергію.
«В мене також почалась алергія, хоча до цього ніколи таких проблем в мене не було. А після того, як я трохи прибирала на тому подвір’ї, бо терпіти цю антисанітарію вже було неможливо – то потім майже чотири роки не могла вилікувати екзему на нозі», – відмічає франківчанка.
Майже щовечора в занедбаному приміщенні збираються місцеві п’яниці та наркомани – все це супроводжується постійним галасом, а подекуди і гучними розбірками. Вже неодноразово сусіди викликали поліцію. Але найгірше, що повсюди валяються використані шприци, що становить велику небезпеку для дітей.
«Кожного дня коляться… Ми вже змушені були поставити закритий паркан, хоч і живемо з іншого боку подвір’я і ніби безпосередньо з цією ділянкою не межуємо. Це трохи закриває вигляд. Бо найбільше боялися, що діти, коли граються, можуть ті шприци підняти. Там до біди недалеко», – каже Мар’яна.
Викидають збитих на дорозі котів та собак
Вже кілька разів за адресою занедбаної ділянки приїжджали і рятувальники – через пожежу, влаштовану безхатьками.
«А ще сюди часто викидають збитих на дорозі котів та собак. Уявляєте, який стоїть сморід, коли вони починають розкладатися?! От пару днів тому знову викинули збитого кота. Поки зараз холодно, то ще так не чути, але коли потепліє – то буде неможливо дихати», – кажуть сусіди.
Реакція місцевої влади
Мешканці сусідніх будинків нещодавно звернулися до міського голови з проханням встановити власника ділянки та занедбаного приміщення і притягнути його до відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері благоустрою, а також вивезти сміття, відходи і привести ділянку у належний стан, відповідно до санітарних норм.
«Не перший раз йому приписи виписують. Але він раз на 5 років заплатить штраф – та й по всьому. Власник тут майже не з’являється, на телефонні дзвінки та повідомлення у месенджері не відповідає. Якось з’явився минулого року – приїхав переміряти земельну ділянку. Можливо вже її і продав», – розповідають сусіди.
Захламлене сусідство: як вирішити проблему
Це вже не перший випадок, коли у Франківську сусіди скаржаться на безлад та антисанітарію в квартирах чи на приватних подвір’ях. Медіа неодноразово писали про історії «плюшкіних» на Хоткевича, Павлика та Івасюка, які перетворили свої оселі на смітник, стягуючи туди різний мотлох.
Як діяти, щоб вирішити проблему «захламленого сусідства», Версії поцікавились у юриста.
“В ситуації, що склалася, порушено низку норм законодавства. Згідно Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Також Цивільний кодекс України гарантує кожному право на безпечне для життя та здоров’я довкілля”, – відмічає Ірина Припхан, адвокат, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри права та публічного управління Університету Короля Данила.
За Цивільним кодексом діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.
Також в лютому 2023 року міська рада затвердила правила благоустрою території Івано-Франківської міської територіальної громади. Дії власника земельної ділянки, на якій утворилося стихійне сміттєзвалище, порушують одразу декілька пунктів правил.
- Фізичні особи на власних, орендованих та закріплених територіях повинні здійснювати увесь комплекс робіт, спрямованих на забезпечення та постійне підтримання чистоти і порядку, зокрема забезпечити постійне прибирання та вивезення сміття, бруду, побутових відходів.
- Забороняється викидати трупи собак, котів та інших тварин або захоронювати їх у не відведених для цього місцях.
- На території Івано-Франківської міської територіальної громади заборонено викидати сміття у не відведених для цього місцях.
Згідно законів «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та “Про відходи” саме на органи місцевого самоврядування покладено обов’язок щодо здійснення контролю за діяльністю у сфері поводження з відходами та ліквідації «безхазяйних» відходів.
Куди звертатися?
“В разі отримання від громадян звернення про порушення вимог щодо поводження з відходами, обласні держадміністрації та органи місцевого самоврядування зобов’язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та вжити заходів для визначення власників відходів. У разі потреби для визначення власників відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти”, – додає Ірина Припхан.
Також потрібно звернутися зі скаргою до Державної екологічної інспекції з вимогою провести перевірку додержання вимог законодавства про поводження з відходами та розрахувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
“Державна екологічна інспекція повинна встановити факт забруднення (засмічення) земель та оформити це актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення”, – додає юристка.
Крім того, відповідно до ст. 242-1 КУпАП, Державна екологічна інспекція України уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 82 КУпАП “Порушення вимог поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення”, тобто Державна екологічна інспекція України має право притягати винних осіб до адміністративної відповідальності та, відповідно, накладати штраф (від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
За невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків, ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу на громадян від дев’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, як Державній екологічній інспекції, так і прокурору в порядку захисту інтересів держави надано право на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища та зобов’язання з ліквідації несанкціонованих звалищ відходів на території.
“Оскільки, за забруднення та псування земель передбачається кримінальна відповідальність за ст. 239 Кримінального кодексу України, тому необхідно заявити про виявлені несанкціоновані звалища до управління Національної поліції, яке повинно розпочати досудове розслідування, встановити винних осіб та притягнути їх до відповідальності за забруднення та псування земель”, – радить Ірина Припхан.
