pravda.if.ua
http://pravda.if.ua

Стало відомо, що робили скандальні хасиди в Коломиї: місто може стати ще одним центром паломництва «гуцульських євреїв»29 Чер, 18:32

Минулого тижня на вулицях прикарпатської Коломиї зауважили групу євреїв-хасидів, які упродовж кількох останніх років, за звичай, здійснюють паломництво до Умані – містечка на Черкащині, де похований один із духовних лідерів цієї містичної течії іудаїзму, цадик Нахман.

Багатотисячні зібрання цих людей у старомодних чорних костюмах та капелюхах, які приїжджають з Ізраїлю, США та деяких європейських країн, перетворюються на своєрідний «карнавал», оскільки молитви хасидів у місцях, де поховані їхні вчителі-цадики, супроводжуються екзальтованими піснями та танцями. Своєю незвичною поведінкою представники хасидизму нагадують українських горян-гуцулів. І це не випадково, адже основоположник цього релігійного вчення Баал Шем Тов (або коротко Бешт) тривалий час прожив на Гуцульщині та саме тут отримав свої одкровення, при цьому перейнявши від місцевих мешканців специфічне ставлення до Всевишнього. Більше дізнавалися журналісти Правди іф.

 

Оселятися в Коломиї, як і більшості міст Галичини, євреї розпочали ще в князівські часи, але компактні поселення виникли щойно наприкінці 16 століття, коли ожив торговий шлях із Німеччини та Польщі на Валахію (Молдову).  У 1616 році спеціальна королівська комісія Речі Посполитої, у складі якої тоді перебувала Галичина, видала розпорядження про облаштування у місті єврейського кладовища та виділення місця під спорудження синагоги.

Як правило, євреї селилися у центральній дільниці міста довкола ринку і займалися насамперед торгівлею або були орендарями корчм, млинів та фільварків у польських магнатів. Власне таке заняття і закріпило за ними тоді образ визискувачів трудового народу, яких селяни вважали ворогами навіть більшими за панів, з якими прості люди не перетиналися щоденно. Тож під час народних повстань, особливо національної війни під проводом Хмельницького євреї ставали ледь не головними об’єктами стихійного  народного гніву.

Містично налаштовані іудеї вважали Богдана Хмельницького «бичем Божим» і, опираючись на пророцтва Тори, проповідували швидке пришестя свого месії. Такі проповіді лунали і у збудованій у 1664 році Великій синагозі у Коломиї, коли у краї поширилося саббатіанство – іудейська єресь такого собі Саббатая Цві, який оголосив себе спасителем іудейського народу ( в християнській традиції лже-месією, Антихристом). Довкола Коломиї цей рух, осередок якого був у Підгайцях, ширили кабаліст Хаїм Малах та рабин Єгуда Хасид.

 

Після кривавих подій Хмельниччини відбулися певні переміни у соціальному становищі вцілілих євреїв: багато хто покидав зруйновані козаками міста та перебирався села. У новому середовищі вони ставали ближчими до природи, відповідно у них змінювався дух релігійності. Саме в такий час серед цих людей виникла інша містична течія іудаїзму – хасидизм. Її засновник Баал Шем Тов після мандрів містечками та містами Галичини осів як пустельник у Карпатах, у покинутій опришками печері біля Сокільського.

Через чотири роки усамітненого життя Бешт почав свої проповіді в Косові та інших містах Покуття. У 1734 році він побував у Великій синагозі в Коломиї, подорожуючи з містечка Товсте до села Кошелівці коло Язлівця. Багато чудес, про які розповідають легенди, пов’язано з коломийською родиною Кун.

 

Першим проповідником – маггідом – хасидизму у Коломиї став рабин Давид бен Моше, якого прийняв до свого дому Баал Шем Тов. Перебуваючи коло Бешта рабин Давид став свідком багатьох чудес, які дотепер переповідають хасиди, а також добре засвоїв науку «жидівського святого», як називали цадика Бешта гуцули.

Бешт учив, що джерелом пізнання Бога є все створене: небо, сонце, зорі, земля, дерева, квіти, звірі і птахи, і все це потрібно любити та радіти з того, що маємо змогу цим усім насолоджуватися. Радість – ключове почуття хасидизму.

Баал Шем Тов вважав, що служити Богові – це не мучити себе, а виявляти щиру радість. Саме тому молитви хасидів супроводжуються танцями, піснями, плесканням у долоні. Дослідники звертають увагу, що такі танці дуже  нагадують «гуцулку» в супроводі коломийок. Улюбленою формою молитовної дії хасидів було розповідання  різних казок та захоплюючих історій, які вважалися рівноцінними молитві.

Взагалі вчення Баал Шем Това було життєстверджуючим. Навіть смерть він вважав лише переходом до іншої форми існування. А поки живеш – потрібно радіти, бо все, що дає тобі задоволення, радує також Бога. Навіть такі начебто чисто фізіологічні дії, як споживання  їжі, втамування спраги та плотська любов теж схвалюється Богом, бо дає радість та приносить задоволення людині.

До речі, у 1977 році у Гарвардському університеті (США) відбулося наукова конференція,  на якій йшлося про взаємодію гуцульського фольклору та хасидських легенд.

 

Історія хасидизму в Коломиї закінчилася разом із історією всієї єврейської громади. Ще у 1872 році в місті діяло 16 синагог і 35 молитовних домів, але вже через 70 років вони спорожніли. У 1942 році під час гітлерівської окупації внаслідок масових розстрілів, які здебільшого відбувалися у Шепарівському лісі біля Коломиї та на двох єврейських цвинтарях у самому місті, було винищено більшість єврейського населення.

Після війни громада відроджувалася підпільно, на рівні побутових стосунків. Лише в 1992 році, після розвалу СРСР, єврейська громада відродила свій юридичний статус, а в 1997 році міськрада передала їй синагогу «Єрушалаїм», стіни якої майже три століття тому благословив молитвами ребе Баал Шем Тов і яка ще донедавна була складом для коломийської солі…

 

Нагадаємо, що В Коломиї помітили велику групу скандальних хасидів (фоторепортаж)

(Visited 1 082 times, 1 visits today)