Перший День гуцульської культури у Львові об’єднав понад 150 учасників творчих колективів, колядників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва зі столиці Гуцульщини – Верховини Івано-Франківської області
Про це повідомляє Еспресо.TV.
“Дуже багато народу, площа повна. Це говорить про те, що гуцульська культура, автентика цікава львів’янам, вони можуть побачити гуцульське весілля, танці, співи, відчути дух Гуцульщини, який передається через емоції, слово, спів”, – розповів голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк.
Глядачі могли не лише поринути в автентичну атмосферу святкування Різдва, почути стародавні колядки, а й побачити традиційне гуцульське весілля. У цей час народні майстри ділились секретами давніх промислів – бісероплетіння та кушнірства. На вишивання традиційного гуцульського орнаменту витрачається чимало часу. Найлегший візерунок на сорочку вишивають від 3 місяців. Є і символічне значення кожного орнаменту.
“Ми живемо в Карпатах, високо в горах. Ми ранком пробуджуємося, гори зовсім інші відблистки дають. І ми в цьому настрої душі поєднуємо ці кольори, відображається стан душі”, – розповіла майстриня з Верховини Галина Ваджурак.
Мистецтво виготовлення кептаря – хутряного кожушка без рукавів – передають з покоління в покоління. А опановувати його починають ще змалку. Кольори та китиці кептаря не довільні. Зелений орнамент символізує смереки, а його колірність – різноманіття карпатських трав.
“Змалку прививали любов до такого. І хотілося багато цього. Сорочки вишивала дочкам. Я це люблю і роблю”, – каже майстриня з Криворівні Марія Гусяк.
До організація свята долучилось чимало державних органів, у тому числі комітет Верховної ради з питань культури і духовності. Депутати переконані – це не просто свято, а важливий культурний обмін, об’єднання України через автентичну і самобутню культуру кожного її регіону.
“У день утвердження сторіччя української державності ми повинні пам’ятати ті джерела, де ця державність народжувалася, тих людей, які за неї боролися ще з давніх часів, і тих людей, які до сьогодні зберегли унікальну українську культуру, гуцульську культуру, гуцульську коляду. Дуже добре, що львів’яни настільки відкриті до Гуцульщини, львів’яни завжди любили Гуцульщину. А нам важливо, щоб уся Україна побачила, як Львів сьогодні зустрічає гуцулів, щоб їх запрошували в інші міста, щоб українська давня культура об’єднувала всю Україну від сходу до заходу”, – сказав голова комітету Верховної ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький.
На фестивалі Гуцульської культури у Львові гостей не лише розважали, а й популяризували туристичну галузь. Відбулася презентація турів вихідного дня мальовничими Карпатами – на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку – у місця містерії “Тіней забутих предків”.
