pravda.if.ua
http://pravda.if.ua

«Я ніколи не шкодувала про свій вибір». До дня медичної сестри про свою професію розповідають медсестри Івано-Франківська12 Тра, 17:24

Щорічно, 12 травня, відзначають Міжнародний день медичної сестри. З нагоди свята, журналісти Правда.іф поспілкувалися з кількома медсестрами різних медичних закладів Івано-Франківська про особливості їхньої професії та про те, якою на сьогодні є праця медсестри. На запитання відповідали головна медична сестра комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної консультативної і діагностичної допомоги» Роксолана Кузишин, медсестра «Кабінету здорової дитини» міської дитячої поліклініки Ольга Тутка та медсестра інфекційного кабінету КП «Міська поліклініка №5» Марія Мах.

 

– Чому ви обрали саме цю професію і скільки часу уже працюєте медсестрою?

Роксолана Кузишин: У виборі професії мене завжди тягнуло до медицини, я ще з 15-річного віку точно знала, що працюватиму у медичній сфері. Дуже любила навчання, була відмінницею. Працюю уже сім років, раніше була практичною медсестрою, потім – старшою сестрою відділення лікувально-консультативної допомоги у міській поліклініці №1, а зараз займаюся переважно адміністративною роботою.

Ольга Тутка: Поступити у медичне училище – було моєю мрією дитинства. Ще малою дитиною я гралася, лікуючи ляльок. І моя мама мріяла про те, щоб я стала медиком.  Тому я вибрала таку професію і ніколи не шкодувала про свій вибір. Медичною сестрою працюю уже 33 роки.

Марія Мах: Мріяла про професію медичної сестри ще з дитинства, хотіла стати саме медсестрою. І після закінчення школи, поступила до медичного училища. Працюю досить недавно, лише 7 місяців, і думаю, що правильно обрала собі професію.

 

– Роксолано, чи важкою є адміністративна робота медичної сестри? Що до неї входить?

– Це дуже об’ємна і різнопланова робота, адже потрібно уміти працювати і з документами, і з людьми. Мова не лише про робочий колектив, але й про людей «ззовні» – постачальників, різних контактних осіб, тощо.

 

– Ольго, ви працюєте з наймолодшими пацієнтами і їхніми батьками. Якими є нюанси вашої роботи?

– Я починала працювати у стаціонарі дитячої лікарні, а останні 33 роки працюю в дитячій поліклініці. І це робота не лише з дітьми, але й з батьками. Медсестра водночас повинна бути і психологом: коли дитина хворіє, то батьки переживають за її здоров’я, потрібно уміти їх заспокоїти, знайти до них підхід. Що стосується маленьких пацієнтів – важливо, аби вони не боялися білого халату, особливо, якщо мали перед тим досвід певних уколів. Потрібно знайти такий підхід, аби дитина подолала свій страх і не боялася медичних процедур.

 

– Маріє, якою є робота в інфекційному кабінеті? Сюди ж приходять пацієнти з найрізноманітнішими захворюваннями, серед яких і досить небезпечні?

– До нас приходять пацієнти, переважно, із такими захворюваннями, як кір, вітрянка, ангіна та інші. Ми завжди маємо бути в масках, дотримуватися усіх правил захисту, регулярно проводити кварцування кабінету. Пацієнти часто налякані, їм потрібно пояснити усе про їхню хворобу, про ризики зараження інших людей. Також вони хвилюються через можливі ускладнення. Тому потрібно уміти заспокоїти людину, проінформувати її і бути не лише медсестрою, але й психологом.

 

– Чи доводиться навчатися додатково? Чи вимагає ваша професія якихось нових знань?

Марія Мах: Звичайно, ми постійно навчаємося, відвідуємо різні курси, та й самостійно доводиться читати багато різної літератури.

Ольга Тутка: Кожні п’ять років я проходжу курси підвищення кваліфікації, але окрім того люблю читати різні медичні новини, цікавлюся робою інших кабінетів. Мій кабінет веде «Школу майбутніх матерів»: читаємо лекції вагітним жінкам про те, як доглядати за дитиною після народження, розповідаємо про важливість і переваги грудного вигодовування. Також у нас діє «Школа молодих матерів», під час якої виникають різні теми і різні запитання, тому доводиться постійно вчитися новому, аби мати змогу допомогти пацієнтам.

Роксолана Кузишин: Зараз моя робота абсолютно відрізняється від того, чому нас навчали у медучилищі. По суті, моя робота – це одночасно і моє навчання. Нормативна база нашої країни постійно оновлюється, тому потрібно вчитися.

 

– Окрім роботи, чи маєте ви якесь хобі? Чим займаєтеся у свій вільний час?

Роксолана Кузишин: Переважно, увесь свій вільний час я читаю, маю план щодо книг, які потрібно прочитати і реалізовую його. Це і класична література, яку призабула з часів навчання, чи й пропустила, також – книги сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних.

Ольга Тутка: Понад усе люблю організаторську роботу, нещодавно до Дня міста ми організовували виставку вишивок і виставку дитячих малюнків. Мені дуже подобається, якщо хтось із наших працівників займається творчістю, тому люблю влаштовувати виставки їхніх робіт, аби усі побачили, які обдаровані люди в нас працюють. А у свій вільний час люблю в’язати.

Марія Мах: Дуже люблю вишивати, почала ще із 10-річного віку – це ікони, картини, як нитками, так і бісером. Багато робіт дарую, одна з них навіть поїхала до Франції, у подарунок моїй хрещеній мамі.

Розмовляла Любов Загоровська

 

(Visited 638 times, 6 visits today)