Як рубати ліс, щоб Карпати не лисіли: досвід Європи для українських лісівників

Тема лісу, його збереження і вирубки роками тримається в топі тем, які генерують найбільше зради і срачів в українському фейсбуці.

Результат пошуку зображень за запитом "вирубка лісів"

Диванні експерти збирають сотні лайків під фото з лісосік у Карпатах, а якщо пощастить сфотографувати кругляк у вагонах десь на вокзалі – то й тисячі. Під відео і фото повеней неодмінно з’являться десятки коментаторів, які безжально порадять «рубайте далі», пише КУРС.

І байдуже, що ледь не половина фото, які гуляють по фейсбуку і медіа, – з Румунії. Що ліс у вагонах переважно не карпатський, а то й не український. Що обсяг опадів, які спричинили чергову повінь, у разів десять перевищував норму для місцевості і часу, й ніякі первісні джунглі цю воду б не спинили. «Карпати вже лисі» – не вщухає у мережах істерика, і голос здорового глузду майже не має шансів крізь неї пробитися. Репутація лісівників впала нижче нульової позначки. Саме слово «лісник» стало синонімом до «злодій».

Безглуздо заперечувати провину лісівників. Нинішня криза галузі і втрата суспільної довіри до професії – в першу чергу їхня власна заслуга. Надто багато задокументовано: і діловий ліс під виглядом «дров» на експорт, і незаконні рубки, і змови на аукціонах, і торгівля посадами й хабарництво в держлісагентстві. Але так само безглуздо стверджувати, що, крім цього, нічого доброго не було і немає.

Суспільна свідомість сьогодні заражена стереотипами і міфами про лісове господарство. Мережі їх мультиплікують, популістичні політики підігрівають. Короткий список таких міфів: «треба просто перестати рубати» (це мрія найрадикальніших мережевих хом’ячків, які люблять милуватися гірськими краєвидами з вікон затишних дерев’яних котеджів), «треба рубати, як в Європі» (наївна віра, що в Європі не вирубують ліс або ж майже не вирубують), «ліс отримав безвіз» (переконання, що хитрі європейці свій ліс бережуть, а живуть за рахунок нашого), «в Україні ніколи ще стільки не рубали, Карпати голі» (просто неправда, розрахована на вразливі натури).

Що точно – в галузі назріли зміни. Але перед тим, як братися до реформи, слід спокійно, без «зради» проаналізувати стан справ, відкинути стереотипи й тверезо подивитися на європейських сусідів, оцінити власні ресурси і можливості.

Про те, що робити з лісовим господарством, що взяти в Європи, а що не варто, говоримо з кандидатом лісотехнічних наук, досвідченим лісівником-практиком Романом Олійником.

Роман Олійник
Роман Олійник

Роман Олійник працював у лісовому господарстві майже сорок років. За час робити в івано-франківському обласному управлінні побував у трьох десятках країн Європи і США, де вивчав принципи і технології лісового господарства. Олійник  зсередини знає, як робилися і чим закінчилися спроби реформувати галузь в Україні, та має ідеї, як змінити ситуацію на краще.

Як і скільки рубають в Європі

Одразу скажемо: дуже по-різному, єдиної системи нема. Тому обмежимося для порівняння трьома країнами – Австрією, Польщею і Словаччиною. Вибір міг бути іншим, але зупинимося на цих з огляду на те, що в Австрії – давні традиції лісового господарства, які вона в XIX столітті принесла й на наші терени, а Польща із Словаччиною – сусіди, які на момент розпаду СРСР мали фактично ту саму систему лісової господарки і ті самі проблеми, що й Україна.

Для наочності змоделюємо ситуацію. Уявімо ділянку експлуатаційного зрілого лісу, важкодоступну, доволі віддалену від населених пунктів, скажімо, десь в Дальньому Дарові за Осмолодою. Що буде з цим лісом в Україні, Австрії, Польщі й Словаччині?

Для початку, пояснює Роман Олійник, у кожній з цих країн Євросоюзу ухвалять принципове рішення: рубати чи не рубати. Воно залежить від того, де проблемна ділянка розташована, скільки з неї можна отримати прибутку, а скільки збитків і втрат – у тому числі екологічних. Якщо збитки, у тому числі екологічні, будуть переважати, ділянку можуть залишити неторкнутою.

У Польщі і Словаччині рубки проводяться згідно з лісовпорядним планом, який складають на 10 років. У разі стихійних лих й інших форс-мажорних обставин план може бути зроблений на коротший термін. Для лісів, що не є державною власністю, у Словаччині складається спрощений план.

Структура власності лісів у Словаччині: державні – 40,8%, приватні – 11,3%, громадські – 24,8%, сільські 9,4%, церковні – 2,9%, з невизначеною формою власності – 10,9%.

В Україні такий ліс теж можуть не зрубати, але з дещо інших причин.

«Хіба що підприємець порахує, що йому вигідно ганяти трактор умовні 10 кілометрів до цієї ділянки руслом потоку і «закриє» екологічних інспекторів, тоді ліс таки зрубають», – відверто каже Олійник.

ліс рубка
Верхів’я заповідної Лімниці, приблизно 15 км від Осмолоди. Цю деревину лісовози звезуть руслом ріки. Так триває десятиліттями.

В Україні не буде дороги до лісосіки і грошей на її будівництво. Трактори і лісовози, ймовірно, будуть їздити руслом ріки, що, звичайно, незаконно, але на це традиційно не зважають.

В Австрії дорога вже є: там давно і чудово розвинена мережа лісових доріг. Проблем з транспортуванням деревини не буде.

У Словаччині дорогу до ділянки рубки зроблять за пів року. Звісно, вона не зачіпатиме русло жодної ріки чи потоку. Полякам на будівництво дороги знадобиться пів року-рік.

У Словаччині, Австрії і Польщі тип рубки залежатиме від того, який це ліс. Якщо одновіковий одноярусний, його зріжуть смужками – це так звана вузьколісосічна рубка (коли на вузьких зрізаних смужках зявиться підріст – почнуть зрізати дерева на смугах, які перед тим не чіпали). Якщо ж ліс різновіковий – рубатимуть вибірково. За таких підходів з відстані важко й помітити, що ліс вирубують. Нема приводу для «зради» в мережах.

Як рубати ліс, щоб Карпати не лисіли: досвід Європи для українських лісівників 1
Єдина в Україні робоча канатна дорога для трелювання лісу Тайфун MOZ-300 у Вигодському лісгоспі.

В Україні, найімовірніше, це буде суцільна рубка. Залишиться «лисина» на схилі. Туристи зроблять фото, яке поширять у мережах з прокльонами на адресу лісників.

По завершенню рубки в Україні відходи залишаться на ділянці. Виглядати це буде також не надто естетично. Австрійці також рубочні рештки залишають на місці, бо не варто забирати з ділянки всю органіку: вона потрібна для відновлення лісу.

У Словаччині інколи залишають дуже чисті зруби, особливо коли розробляють вітровальну деревину. Підвісними канатними системами там забирають дерева разом з кронами. Гілля внизу на площадці перемелюють на щепу.

«Такі методи, коли лісосіка залишається чиста, не дуже відповідають природі карпатського лісу», – каже Олійник.

Після рубки розраховують потенційний приріст дерев і приймають рішення про лісовідновлення. Якщо ділянка дуже порожня – її засаджують. В Івано-Франківській області засаджують приблизно 45% зрубів.

Як рубати ліс, щоб Карпати не лисіли: досвід Європи для українських лісівників 2

«Щоправда, якість цієї посадки не надто добра. Велика частина посадкового матеріалу з розсадника – а це 10-сантиметрові смерічки – загине», – каже Олійник. В австрійців, поляків і словаків просунутіші технології лісовідновлення: використовується посадковий матеріал з закритою кореневою системою. Потрохи це приходить і в Україну.

За словами Олійника, на сьогодні близько 70% дерев в українських Карпатах сформувалися природно. І це непогано для гірських лісів: «Якщо збереглося відновлення на лісосіці, значить, рубали не по-варварськи».

В радянські часи 95% лісосік на Прикарпатті заліснювалися штучно. «Тракторів було багато, пальне дешеве. Вони їздили і тягали ліс, нещадно пошкоджуючи середовище. На екологію не надто зважали, тому після рубок багато садили», – каже Олійник.

Висновок: в Австрії, Польщі і Словаччині на такій умовній ділянці врешті-решт зрубають такий самий об’єм деревини, що й в Україні. Але завдяки розвиненій інфраструктурі і технологіям шкода для природи буде меншою і зруб не буде виглядати по-варварськи. В Україні все навпаки.

Як рубати ліс, щоб Карпати не лисіли: досвід Європи для українських лісівників 3
Фото Роберта Еріка

Як рубати вдвічі більше без «зради» і шкоди довкіллю

Роман Олійник спростовує популярний в українському фейсбуці міф, що Карпати нещадно вирубують та вивозять за кордон, а європейці свій ліс нібито не рубають.

Насправді з сьогоднішніми об’ємами рубок Україна займає лише 7-8 місце серед країн Європи.

За даними Євростату, у 2017 році у країнах ЄС зрубали 470 мільйонів метрів кубічних лісу. В Україні останніми роками рубають в середньому 16-22 мільйони кубів.

Найбільше лісу у Європейському Союзі рубають шведи – 72 мільйони кубометрів, фіни – 63 мільйони кубометрів та німці – 53 мільйони.

Поляки, у яких співмірна з Україною площа лісів, – на п’ятому місці. У 2017 році в Польщі зрубали 45 мільйонів кубометрів лісу.

Виходить, поляки рубають вдвічі-втричі більше, ніж українці, і не мають конфліктів з екологами, активістами й населенням. А їхні Карпати не здаються «лисими».

Роман Олійник пояснює: у Польщі дуже авторитетна лісова служба. Чітко, а не формально працюють усі процедури, тому довіра до працівників лісового господарства висока.

Місцеві громади – ґміни – зацікавлені, щоб лісові підприємства були прибутковими, оскільки вони реально наповнюють бюджети. Тому у Польщі не так багато лісів відносяться до заповідників – лише 2%.

Також у Польщі, на відміну від України, у більшості лісів спеціального призначення (ґрунтозахисних, водозахисних, зелених зон тощо) дозволено проведення рубок головного користування. Обмеження торкаються лише параметрів лісокористування. У деяких випадках забороняються суцільні рубки, обмежується площа лісосік, збільшується вік рубки.

А завдяки будівництву мережі доріг та закупівлі нових технологій поляки в останні роки майже відмовилися від суцільних рубок.

За словами Олійника, на Франківщині ситуація з вирубками не катастрофічна. Просто у нас не будують лісових доріг, і рубки зосередження поблизу популярних маршрутів, населених пунктів – де є сяка-така дорожня інфраструктура. Зрозуміло, що вони впадають в око.

«У нас великі території лісів не зайняті господарським втручанням. Якби у нас була інфраструктура, технічне оснащення, канатні системи, ми могли б збільшити абсолютно без збитків для природи лісозаготівлю в області приблизно у два рази. Рубати не мільйон кубометрів, а два», – каже Олійник.

Олійник зазначає, що за таких умов не було б суцільних зрубів, зменшилася б загроза лісових пожеж, ліс став би здоровіший. І не було б такої напруги в суспільстві.

Ще однією проблемою є жорсткі екологічні обмеження щодо господарювання в українських лісах, яких… немає у країнах Європи. Дивно? Але факт.

Після повеней 1998, 2002 та 2008 років в Україні прийняли низку законів, які обмежують роботу лісгоспів. Зокрема, ухвалили норми про заборону використання гусеничних тракторів та мораторій на експорт лісу-кругляку за кордон. На користь лісовому господарству це не пішло, вважає Олійник.

Що робити?

Відкинемо одразу мрію заборонити вирубку повністю як утопічну. Людству ще потрібні вироби з дерева, підприємцям – сировина, а громадам – податки і робочі місця. Але слід знайти спосіб сталого розвитку лісової промисловості з мінімальною шкодою для довкілля.

Для цього, каже Роман Олійник, треба зробити кілька важливих і непростих кроків.

Інвентаризація лісів. Наводити лад у лісовому господарстві треба з повного обліку лісів, наголошує Олійник. Востаннє облік лісу в Україні проводили в 2011-му – і то на обмеженій території.

«Це видається дивним. Ми в центрі Європи, але об’єктивної і повної інформації про наші ліси у нас немає», – каже Олійник.

Інвентаризацію робити потрібно новітніми технологіями, а не прописаними у вітчизняному законодавстві методами.

«Для прикладу, у скандинавських країнах запровадили технологію сканування з літаків. Літак сканує територію лісових масивів лазерними променями і збирає інформацію про кожне дерево. Отримується повна і абсолютно об’єктивна картина. Залишається ці дані формалізувати у матеріали лісовпорядкування, таксаційні описи, і вже з них виходити на приріст, об’єми та види рубок», – каже Олійник.

Наслідком інвентаризації має бути також перерозподіл лісів у бік збільшення експлуатаційних. В Україні зараз 54% лісу виключені з користування.

Також до лісового господарства треба включити ліси, які з’явилися на не землях лісфонду. Це покинуті полонини, річища, комунальні землі, які давно заросли деревами. За підрахунками Романа Олійника, лише в Івано-Франківській області приблизно 40 000 га такого лісу.

«У цьому лісі заготовляють дрова й ділову деревину. А ті, хто управляють лісами, «не бачать», де він є і що з ним відбувається. У нас в долині Лімниці гектарів десять мого віку червоного дуба, який пиляють, хто собі хоче. А за документами його не існує. Голова сільради взагалі про це не думає. А лісники кажуть: то не наше».

Ліси у державній власності. Українці практично одностайно проти будь-якого приватного володіння лісами. Такий суспільний консенсус, з ним доведеться рахуватися. Зрештою, сьогодні у Європі помітна тенденція, коли держава викуповує у приватних власників їхні ліси, відкриваючи їх для доступу громадян.

Управління лісами. Наглядати за ситуацією в лісах, контролювати їхній стан повинне Державне лісове агентство і його регіональні підрозділи. Незалежно від користувача лісу. Єдина мета агентства – збільшувати кількість лісу і підвищувати його якість.

Доцільно перейняти досвід Польщі, де реформа лісового господарства виявилася дуже успішною. Серед іншого – слід розділити сферу управління лісами і господарську діяльність. Це зменшить корупційні ризики. Формально у нас це наче й зроблено, як у Польщі. Однак на практиці агентство і обласні управління постійно втручаються в роботу лісгоспів.

«Агентство нав’язує клієнтів, може змусити щось придбати, навіть портрети Януковича (!), а за фінансовий результат підприємства відповідає директор лісгоспу. Він ще й підвішений контрактом, і, якщо не хоче виконувати вказівок начальства – його звільнять», – каже Олійник.

Інфраструктура. Це передовсім лісові дороги. Без них годі мріяти про ефективне стале й дружнє до довкілля господарювання.

Поштовхом для розвитку інфраструктури може бути сприятливе оподаткування. «Все, що лісове господарство вкладає в інфраструктуру, лісовідновлення, капітальні прибирання, які йдуть на користь лісу й екології, треба вивести з оподаткування», – каже Олійник.

Також слід змінити процес ціноутворення і реалізації деревини в Україні. Частину деревини варто дозволити продавати за прямими договорами місцевим деревообробникам. Вони зараз дуже потерпають від нестачі матеріалів. Решту реалізовувати на внутрішніх аукціонах, а все, що не викупили, виставляти на аукціони для нерезидентів.

Мораторій на вивезення кругляку теж має бути скасований: це популістичний і лобістський закон, який не дав жодної користі, лише вигоду творцям схем. Європейці не забороняють експорт, і це ніяк не шкодить їхнім лісам.

Технології. Новітні технології лісозаготівлі і лісовідновлення потрібні і для ефективного господарювання, і для зменшення соціальної напруги.

Суцільні рубки мають залишитися в минулому. На це є суспільний запит. Львівська обласна рада уже приймала рішення про заборону суцільних рубок, юридично воно було нікчемне, але все йде до того, що таке рішення приймуть у парламенті.

«І від якості того рішення буде залежати майбутнє лісової галузі. Якщо це буде популістичне, заради піару рішення про миттєву заборону суцільних рубок, то це вб’є лісову галузь», – каже Олійник.

Україні потрібне продумане покрокове вирішення проблеми: спершу треба подбати про закупку техніки і технологій, будівництво мережі лісових доріг, а вже тоді забороняти суцільні рубки. Це справа кількох років.

Як рубати ліс, щоб Карпати не лисіли: досвід Європи для українських лісівників 4
Єдина в Україні робоча канатна дорога для трелювання лісу Тайфун MOZ-300 у Вигодському лісгоспі.

Поки що з цим в Україні сумно. Про «харвестери» на резинових гусеницях лісгоспи навіть не мріють. А канаток – повітряно-трелювальних установок, якими стягують дерева при вибіркових рубках – в Україні за останнє десятиліття купили аж три. Робоча зараз лише одна – у Вигодському лісгоспі на Прикарпатті. Але використовують її переважно для «показух» перед журналістами чи начальством…

(Visited 123 times, 1 visits today)

Коментарі:

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



5138

загрузка...

Річка Рибниця на Косівщині потерпає від забруднення стоками (фотофакт) 15:13 1 коментар

Мальовнича гірська річка Рибниця, яка протікає через Косів, часто потерпає від забруднення стоками. Лише цього місяця зафіксовано вже два випадки забруднення – 7 і 11 вересня. Міський голова Косова Юрій...

Голос соцмереж: на Рожнятівщині масово вирубують ліс (фотофакт) 18:51

В урочищі “Батин”, що у Рожнятові масово вирубують ліс, - заявляють користувачі соцмереж. Про це повідомила у спільноті Рожнятівщина у смартфоні Діана Данилюк. “Добралися “хижацькі руки” і до цього місця! А коло...

В мережі з’явилася інтерактивна мапа радіаційного забруднення на Прикарпатті 19:27

Протягом 2019 року фахівцями Івано-Франківської, Надвірнянської міськрайонних та Рожнятівської районної філій проводились моніторингові вимірювання вмісту радону-222. Також проводилося вимірювання замірів потужності експозиційної дози   гамма-випромінювання (ПЕД) у приміщеннях 63 загальноосвітніх...

Франківська петиція за заборону фотопослуг з дикими тваринами і птахами набрала необхідну кількість голосів 12:57

Петиція про заборону фотопослуг з дикими тваринами і птахами в Івано-Франківську набрала необхідну кількість голосів. Як раніше інформували ЗМІ, 17 вересня в Івано-Франківську небайдужі жителі створили електронну петицію, у якій вимагають від...

Що ми залишимо для майбутніх поколінь? На Рожнятівщині масово вирубують ліс (фотофакт) 15:44 1 коментар

В урочищі "Батин", що у Рожнятові масово вирубують ліс, інформує Правда.іф. Про це повідомила у спільноті Рожнятівщина у смартфоні Діана Данилюк. "Добралися "хижацькі руки" і до цього місця! А коло так званої...

На Прикарпатті масово горить суха трава 08:31

На Прикарпатті масово горить суха трава За минулу добу в області зареєстровано 46 пожеж: - 16.09.2019 о 07.02 год. м. Івано-Франківська МР, с. Угорники. Пожежа побутового сміття. - 16.09.2019 о...

На Прикарпатті масово горить сухостій 08:02

На Прикарпатті масово горить сухостій: - 12.09.2019 о 11.44 год. Тисменицький р-н.. Пожежа сухої трави. - 12.09.2019 о 12.44 год. Галицький р-н.,. Пожежа сухої трави. - 12.09.2019 о 12.45 год....

На Франківщині трапилося масштабне загорання сухої трави: вогонь розкинувся відразу на декілька гектарів площі 08:57 1 коментар

На Франківщині трапилося масштабне загорання сухої трави: вогонь розкинувся відразу на декілька гектарів площі Вчора пізно ввечері, о 21.51 годині, на території Рогатинського району, в селі Чернів, трапилася масштабна пожежа...

Бурштинська ТЕС у трійці найбільших забруднювачів повітря України 22:35 3 коментарі

У 2018 році Бурштинська ТЕС збільшила викиди забруднюючих речовин у повітря на 24 тисячі тонн. LIGA.net на основі останніх доступних даних Мінекології склала рейтинг компаній, які справляють найбільший вплив на...

Що робити, коли сусіди палять траву та листя. Поради франківських комунальників 21:43 3 коментарі

З початком осені прикарпатці взялись активно палити суху траву та листя. Від їдкого диму потерпають також мешканці Івано-Франківська, але «горить» у всіх навколишніх селах. Про те, як діяти у ситуаціях,...

На Снятинщині ввели карантинний режим 19:27

В Снятинському районі накладено карантинний режим у зв’язку із виявленням західного кукурудзяного жука.  Про це повідомили у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. При здійсненні фітосанітарного моніторингу сільськогосподарських угідь з...

На Прикарпатті люди вже 10 років не підпускають лісівників до лісу. Губернатор пропонує ввести війська 16:23 6 коментарів

Незвична ситуація з контролем над лісом у Косівському районі триває близько десяти років. Четвертого вересня в обласній державній адміністрації відбулася нарада щодо посилення заходів контролю за використанням та охороною лісів....

На жителя приміських Угорників склали протокол за спалювання сухої трави 10:29

Мобільна група, яка слідкує за паліями трави, склала перший протокол на порушника. Як раніше інформували ЗМІ, у Франківську створили мобільну групу, яка обстежує територію міста, проводить бесіди з мешканцями прилеглих сіл та...

На Прикарпатті масово горить суха трава 09:08

На Прикарпатті масово горить суха трава: - 02.09.2019 о 09.16 год. м. Івано-Франківськ, вул. Хіміків. Пожежа сміття. - 02.09.2019 о 10.45 год. Городенківський р-н, с. Поточище. Пожежа сміття на сміттєзвалищі....

Агрохолдинг прикарпатського мільйонера Бахматюка збільшив збиток втричі 23:21 1 коментар

Агрохолдинг "Авангард", найбільший виробник яєць в Україні, в січні-червні 2019 року отримав чистий збиток у розмірі 110,89 млн доларів, що в 3,1 рази перевищує показник за аналогічний період 2018 року....

Поблизу Франківська планують збудувати сміттєпереробний завод 20:56 3 коментарі

На Прикарпатті діє 16 офіційних полігонів твердих побутових відходів. Про це під час апаратної наради в ОДА повідомив начальник управління екології та природних ресурсів Андрій Пліхтяк, інформує кореспондентка Бліц-Інфо. За...

У селі на Рожнятівщині посеред поля влаштували стихійне сміттєзвалище (відеосюжет) 19:15

Величезне сміттєзвалище влаштували просто серед поля у селі Небилів на Рожнятівщині. Відходи там стоять місяцями, подекуди видніються згарища. В сільській раді припускають - сміття зносять місцеві жителі. Та це не...

На Франківщині фахівці виявили місця із забрудненням атмосферного повітря 18:33 3 коментарі

ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» проводить лабораторний контроль (моніторинг) за станом атмосферного повітря в місцях проживання населення та в зонах рекреації. В атмосферне повітря області щорічно викидається близько...

У карпатській резиденції Зеленського хочуть витратити понад 300 тисяч гривень на вирубку лісу 08:03 3 коментарі

15 серпня цього року в державній резиденції президента України Володимира Зеленського в селі Гута (Богородчанський район) оголосили тендер на послуги лісозаготівлі. За даними сайту публічних закупівель Проззоро,  на придбання  понад...

Нашестя “рудих”: Прикарпаття й надалі потерпає від іспанських ненажер-слимаків 15:44

В Івано-Франківській області жителі приватних секторів продовжують боротися із масовим нашестям рудого іспанського слимака, повідомляє УНН. “До нас звертаються мешканці приватних секторів. Найбільше страждають від масового нашестя рудих (іспанських — ред.) слимаків...
  • Калуський бровар