pravda.if.ua
http://pravda.if.ua

Яким було життя в українському Станіславові сто років тому: навала переселенців зі сходу та шалена інфляція01 Чер, 20:01

Менш ніж півроку Станіславів (Івано-Франківськ) був столицею Західно-Української народної республіки. На початку 1919 року в теперішньому Будинку правосуддя на вулиці Грюнвальдській працював уряд, у приміщенні нинішнього готелю «Дністер» жив і працював президент ЗУНР Євген Петрушевич. В середині травня під натиском переважаючих сил польської армії генерала Галлєра Українська Галицька Армія відступила за Збруч і уряд ЗУНР залишив Станіславів. В кінці травня місто знову зайняли польські війська.

Спогади про те, яким було столичне життя українського Станіславова, залишив дописувач до чернівецької газети Czernowitzer Tagblatt, який разом із товаришами з Відня побував у місті в останні дні української влади у місті, пише Правда іф.

«Наш інформатор, який провів деякий час у Станіславі, дає нам наступну інформацію про події та ціни на продукти харчування. Станіслав досить перенаселений східними українцями. Це переважно багаті люди. Страх більшовизму змусив їх покинути Київ та інші великі міста та переїхати на захід. Вони збільшують вартість життя у місті. Всі готелі та приватні будинки переповнені. Існує шалена інфляція. Тяжке становище бідного населення досягло свого піку. Щоб виправити ситуацію, український уряд у Станіславі був змушений виселяти східних українців. Ці заходи вважаються дуже суворими. Але інфляція не зменшилася, а навпаки ще більше зросла. Монетний двір запровадив нові валюти і встановила для них курс обміну, але насправді лише випустив великі банкноти, які повністю паралізували торгівлю і викликали нове зростання цін.

Випущені були карбованці та гривні. Незважаючи на те, що офіційний курс цих банкнот був встановлений на дві або одну корону, продаються вони зі знижкою 20-25%. Фундаментальна помилка полягала в тому, що ці банкноти видавалися лише на 100 і 200 корон. Внаслідок цього були труднощі в торгівлі через нестачу дрібних купюр, нічим було давати решту. Покупцеві треба було залишити 100 корон за меншу суму або вийти з магазину без будь-якої покупки. Австрійська корона перебуває в обігу і охоче приймається», – повідомляла німецькомовна газета із Чернівців.

Дописувач водночас зауважив, що в Станіславові повністю підтримується мир і порядок. Багато колишніх австрійських офіцерів поповнили українську армію. Разом з тим, за даними інформатора, в суспільстві поширювалися ідеї про марність боротьби із поляками і потребу в створенні автономії у межах польської держави.

«Проблеми з продовольством, які до останнього часу були відносно хорошими, значно зросли після приходу російських біженців. Один кілограм хліба коштує від 20 до 25 корон, м’ясо до 36 корон, 100 горіхів 30 корон, один кілограм яблук 24 корон, вершкове масло від 80 до 100 корон», – повідомляла  Czernowitzer Tagblatt.

До речі, за даними газети Österreichische Illustrierte Zeitung, після Першої світової війни ціни в колишній Австро-Угорщині зросли вдесятеро. Цю інформацію навесні 1919 року видання проілюструвало порівнянням вартості сніданку до війни та після неї.

«Сніданок 1914 року: гуляш – 48 гелерів, 2 булки – 8 гелерів, чвертка вина – 24 гелери, 2 сигарети – 20 гелерів. Усього – 100 гелерів (1 корона).

Сніданок 1919 року: гуляш – 6 корон, восьмушка хліба – 0,5 корони, чвертка вина – 2,5 корони, 2 сигарети – 3 корони. Разом – 10 корон».

(Visited 1 013 times, 1 visits today)