Рік тому росіяни захопили в районі Керченської протоки три українські військові кораблі, на яких було 24 моряки
Еспресо.TV пропонує згадати як почалася так звана Азовська криза, як росіяни атакували українські судна і як моряки та кораблі повернулися додому.
1. У травні 2018 року Росія збудувала автомобільний міст через Керченську протоку. Перед цим російські прикордонники почали здійснювати силові дії, які згодом отримали назву Азовська блокада.
З 30 квітня 2018 року росіяни стали масово затримувати українські судна в Азовському морі. Перевірок зазнавали й іноземні судна, що заходили в Азовське море.
Станом на кінець вересня 2018 року, понад 200 суден було затримано, з них близько 120 — під прапорами ЄС. Перевірки розтягувалися на кілька діб замість звичних кількох годин. Такими діями росіяни завдали чималі збитки маріупольському і бердянському портам.
Під димовою завісою нібито охорони новозбудованого мосту росіяни відкрили ще один фронт проти України. Знаючи про слабкість українських ВМС, вони вирішили заблокувати азовське узбережжя України.
2. Росіяни влаштовували масові перевірки в Азовському морі ще й тому що свого часу не було вирішено питання про кордон між двома країнами в цьому районі.
24 грудня 2003 року президенти України і РФ Леонід Кучма і Володимир Путін підписали в Керчі угоду про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Договір передбачав спільне використання Керченської протоки і визначав Азовське море як внутрішні води України і Росії.
3. У відповідь на російські перевірки Україна вирішила показати, що не боїться погроз з боку російських ВМС.
20 вересня минулого року пошуково-рятувальне судно «Донбас» та морський буксир «Корець» вирушили походом з Одеси до Бердянська, де створювалася нова база ВМС. Цей перехід мав не тільки практичне, але й символічне та психологічне значення. Українські ВМС таким чином показували, що не визнають анексію Криму.
Поблизу окупованого Севастополя українські кораблі почав супроводжувати патрульний корабель ФСБ, згодом до нього долучився ще один не встановлений корабель.
Українські кораблі пройшли Керченський міст у супроводі великої кількості кораблів ФСБ та ВМФ Росії. Однак тоді ще росіяни не знали як реагувати на такий прохід українських кораблів і пропустили їх.
25 вересня буксир «Корець» зайшов до порту Маріуполь і перехід було завершено.
4. Через два місяці українські ВМС вдруге спробували пройти з Одеси до азовських портів. Однак на цей раз росіяни вже були готові до протистояння.
25 листопада в районі Керченської протоки Росія захопила українські військові кораблі Бердянськ, Нікополь та Яни Капу. Замість того, щоб забезпечити вільний прохід, російські диспетчери викликали кораблі ФСБ. Російські кораблі “Соболь”, “Дон”, “Мангуст”та “Суздалець” здійснили напад.
Зокрема, «Дон» здійснив таран українського буксира. Було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик.
Росіяни обстріляли катер “Бердянськ”. Як уточнили в українських ВМС, окупанти цілеспрямовано вели стрільбу з метою знищення особового складу, а не пошкодження матеріально-технічної частини катера. Під час атаки росіян було поранено троє українських моряків.
5. 27-28 листопада окупаційні “суди” в Криму заарештували 24 захоплених у полон українських моряків. Усім заарештованим морякам інкримінували частину 3 статті 322 КК РФ — незаконний перетин кордону групою осіб за попередньою змовою.
Усі захоплені Росією українські моряки в той же день назвалися військовополоненими. Потім арешт моряків було неодноразово продовжено.
6. Ввечері 25 листопада було скликане екстрене засідання РНБО, на якому ухвалили рішення запропонувати президенту Порошенку ввести воєнний стан на 60 діб. Для запровадження воєнного стану голова ВР Андрій Парубій скликав позачергове засідання Ради.
26 листопада Порошенко підписав указ про запровадження воєнного стану строком на 60 діб.
Однак багато депутатів під час обговорення пропозиції президента висловилися критично щодо необхідності введення воєнного стану. Тому Порошенко заявив, що проситиме Верховну Раду запровадити воєнний стан на всій території країни терміном на 30 днів. Він пояснив, що таким чином воєнний стан не накладатиметься на початок виборчої кампанії.
Верховна Рада врешті-решт прийняла рішення щодо запровадження в 10 областях України воєнного стану. Області, в яких було запроваджено воєнний стан — це прикордонні області з РФ, невизнаним Придністров’ям, а також ті, що мають вихід до Чорного та Азовського морів.
26 грудня 2018 року воєнний стан в Україні було офіційно скасовано.
7. 25 травня 2019 року розпочалося засідання Міжнародного трибуналу ООН з морського права щодо справи захоплення українських кораблів і екіпажів. За результатами засідання було визначено, що Росія має негайно звільнити 3 судна і всіх членів екіпажів. Це рішення підтримали всі судді, крім представника Росії. Проте в рішенні не вказувалася заборона на подальше кримінальне переслідування моряків.
8. 7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в’язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців. Серед них були і 24 українських моряки. Росія провела обмін таким чином, щоб це виглядало не як виконання рішення трибуналу, а як …жест доброї волі.
9. 18 листопада, майже через рік після нападу в районі Керченської протоки Росія повернула Україні захоплені військові судна. Кораблі було повернуто у розграбованому стані.
Колишній військовий прокурор Анатолій Матіос опублікував документ, в якому вказав перелік пошкоджень і вкраденого майна на повернутих українських кораблях. На всіх кораблях були відсутніми: зброя, боєзапаси та документація; обладнання для радіозв’язку; надувний човен з мотором; блоки апаратури розпізнавання; вогнегасники, ліхтарі, аварійний буй; батареї, камбузна плита, унітаз.
Також стало відомо, що повернені Росією українські судна і далі є речовими доказами у справі в РФ щодо українських моряків. Формально їх передали Києву на “відповідальне зберігання”. Тобто, судна хоч і повернули Україні, вона не може їх ремонтувати чи експлуатувати, аж поки кораблі не вилучать з переліку речових доказів.
10. 22 листопада координатор адвокатів українських моряків Микола Полозов заявив, що Федеральна служба безпеки РФ відновила слідчі дії у справі про інцидент в районі Керченської протоки. Раніше Полозов заявляв, що Росія може оголосити звільнених з полону українських моряків у розшук.
