Бистриця Солотвинська відома багатьом людям як знаковий розділ мікрорайону Пасічна та решти м. Івано-Франківськ, які ніяк не може поєднати новий міст.
Туристам, крім того, ця річка відома своїм цікавим знаком, подібним до автомобільного, що стоїть біля витоку річки на полонині Рущина, на висоті майже 1500 метрів.
Однак загалом, попри свою скромну довжину і повноводність, порівняно з “сусідками” – Лімницею і Бистрицею Надвірнянською, ця річка збирає свої води із території, де знаходиться дуже багато цікавих та невідомих широкому загалу місцин, а на її притоках є цілий ряд водоспадів, яких наразі задокументовано та описано на Вікіпедії аж цілих 10, пише Правда.іф з посиланням на Туристичний клуб “Слабіножки”.
Увага! Прохід до деяких водоспадів є необлаштованим і потребує руху долиною річки або дуже крутими схилами! Будьте обережні і не ризикуйте власним життям і здоров’ям!
1. Раковецький (Бруси) поріг (водоспад)
Висота: 1,5 м
Дуже неоднозначний як і з точки зору назви (Вікіпедія та Google Maps дає різні назви), так і по характеру (в часи повноводдя даний водоспад скоріше є порогом на Бистриці Солотвинській). Однак він є, напевно, найдоступнішим водоспадом, якщо ви подорожуєте автомобілем. Знаходиться водоспад недалеко від смт. Солотвин, на краю села Раковець, по дорозі в с. Стара Гута. Стан дороги до села – ідеальний, а від центральної дороги до водоспаду вас веде цілком нормальна грунтова дорога довжиною менше ніж 500 м. Водоспад є місцем відпочинку місцевих жителів, тому погожого дня влітку тут доволі людно.
2. Малий Кузьминець
Висота: 4 м
Ще один водоспад, до якого дуже легко дістатися, коли ви подорожуєте автомобілем. Розташований він на однойменному потоці і знаходиться за селом Стара Гута. Ви можете без проблем дістатися ідеальною дорогою до Гути, потім непоганою грунтовою дорогою до села Стара Гута, після чого запаркуватися в місці старту маршруту на гору Висока та пройтись менш ніж 300 м далі вздовж дороги до місця, де стартує чорне маркування на гору Ігровець через полонину Плаєк. Тут дорога йде через міст, а ліворуч перед мостом є спуск до альтанки який завершується стежкою до водоспаду, до якого з дороги менше ніж 100 м.
3. Водоспад під Комином
Висота: декілька каскадів сумарною висотою 10 м
Добирання до цього, а також наступного водоспаду є трохи складнішим, однак не надто. Тут прийдеться трохи пройтися, і для цього є два шляхи. Перший – на виїзді із села Пороги в бік Гути, припаркуватися на головній дорозі та грунтовкою пройтись 600 метрів до Бистриці Солотвинської, після чого перейти річку вбрід і на одному зі схилів побачити водоспад, що пробивається через флішові відкладення в річкову долину. Водоспад складається з декількох каскадів, найбільший з яких має близько 4 метрів. Прямо по водоспаду можна піднятися вище і каньйоном потоку, прокладеним у фліші, пройти вгору до наступного водоспаду.
Другий варіант – ближче до центру села Пороги, біля автомобільного моста через Бистрицю, повернути в вулицю Степана Бандери, залишивши машину там. Вулиця йде вздовж річкової долини, однак незабаром звертає вліво і різко піднімається вгору грунтовою дорогою. Тут в певний момент відгалужується стежка вправо, що проходить понад долиною річки мальовничим лісом і через кілометр після початку підйому виводить вас у долину струмка, на якому лежать водоспади, якраз між двома водоспадами. Спустившись вниз, ви побачите згори водоспад під Комином, а піднявшись догори, зустрінете…
4. …Водоспад під Комином Верхній
Висота: декілька каскадів сумарною висотою 12 м
Цей водоспад відділяє від його нижнього “родича” 200 метрів долини струмка, спадає декількома каскадами. Доступ до нього здійснюється або через підйом долиною струмка з долини Бистриці, або вищезгаданою стежкою. Загалом, ці водоспади, як і дуже багато водоспадів передгір’я району Горган є типовим місцем, де струмок перетинає флішові відкладення. Із позитиву – проходитися долинами струмків тут легше і приємніше, ніж в районах, де водоспади протікають через пісковики або в районах з глиняними грунтами – грязюки менше, а долини струмків менш захаращені. Однак слід бути уважними з іншими факторами – дрібний фліш дуже ненадійний і сипкий, а краї більших каменюк доволі гострі.
5. Водоспад Липники
Висота: 2 м
Ще один водоспад в селі Пороги, що знаходиться в мальовничій лісовій місцевості. Хоча по прямій водоспад Липники та попередні водоспади розділяє якийсь кілометр, однак дістатися до нього краще з центральної дороги, залишивши автомобіль в одній з вуличок, що відходять від неї навпроти церкви. Тут, пройшовши повз кладовище і перетнувши потічок, ви підніметесь лісом до альтанки, а згодом, пройшовши ще трохи стежкою, опинитесь біля самого водоспаду, який схований у вузькому руслі невеличкого струмочка. Водоспад скромний, однак природа довкола доволі мальовнича, а прогулянка до нього доволі приємна, що нечасто буває з непопулярними водоспадами, де приходиться ходити руслом річки і продиратися через хащі. Від центральної дороги до водоспаду – близько кілометра.
6. Водоспад Перемога
Висота: 2 м
Назви наступних двох водоспадів прижилися не так давно, та і відомі широкому загалу вони теж стали недавно. Ці водоспади знаходяться на річці Плоска – доволі повноводній, як на карпатське передгір’я, притоці Бистриці Солотвинської. Ріка Плоска бере свій початок зі схилів хребта Чортки, недалеко від полонини Малиновище, приймаючи у себе притоки, що стікають зі схилів г. Шиворис та хребтика, що відділяє басейн Плоскої від басейну Манявки. Хоча Плоска вливається в Бистрицю Солотвинську аж в районі с. Яблунька, заїзд до долини річки можна так само зробити з села Пороги. Варто сказати, що берегом Плоскої йде хороша грунтова дорога, яка в одному місці перетинає річку. Навігатор може пропонувати вам грунтовки довколишніми лісами, але “вестися” (як це зробили ми) на це не варто Просто доїдьте, доки дозволяє грунтова дорога з Порогів (починається вона гарно, але чим ближче до долини Плоскої, тим більше з’являється “нюансів” у вигляді колій), і, перейшовши через ріку по каміннях, пройдіть близько двох кілометрів дорогою вздовж річки.
Ще один нюанс – це спуск безпосередньо до водоспаду. Тут є два варіанти. Перший – не доходячи пару сотень метрів до водоспаду, почати шукати спуск в долину річки і продовжити шлях руслом. Другий варіант – безпосередньо в районі водоспаду почати пошук спуску крутим схилом. Особисто мені, попри потребу йти долиною ріки і часто її перетинати, більше подобається саме перший варіант – другий є дуже травмонебезпечним, складним і я б радив його тільки досвідченим туристам, які знають на що вони йдуть, впевнені у своїй підготовці, і взутті. Бо це лазіння на чотирьох по схилу крутизною до 60 градусів, і коли ти повзеш вгору, хапаючись за кожне можливе деревце, веселого мало.
Після цього всього варто напевно розказати про сам водоспад (точка 1) він достатньо повноводний, широкий, хоча й не дуже високий. Взагалі, долина Плоскої дуже мальовнича і дика – як правило вздовж таких доволі повноводних річок стоять села, однак Плоска зустрічається з першими хатами на своєму шляху тільки ближче до гирла. Це дикий прекрасний закуток Карпат, який варто відвідати.
7. Водоспад Біля Пасіки
Висота: 2 м.
Водоспад Біля Пасіки – брат-близнюк водоспаду Перемога. Знаходиться він на тій же річці Плоска 400 метрів вище по течії від попереднього. На відміну від водоспаду Перемога, доступ до цього водоспаду дещо легший – ви просто продовжуєте рух, по грунтовій дорозі, що йде зверху вздовж долини річки і в певний момент виходите безпосередньо до водоспаду – такого ж перетину флішевих відкладень бурхливими водами Плоскої.
Окремо варто згадати, що коли ми йшли до цього водоспаду, щось несподівано рикнуло в кущах, після чого решта часу в дорозі перестали бути нудними. Ще веселіше стало через пару місяців, коли ми прочитали що в долині р. Плоска на коня напав ведмідь Тому подорожуйте компаніями, носіть із собою засоби відлякування тварин (наприклад, спреї), і, як би це не було дивно, але робіть галас і позначайте свою присутність – як правило звірі не хочуть контактувати з людьми, тому якщо ви даєте знати про себе, це буде краще, ніж застати звіра зненацька, коли він “буде змушений” захищатися.
8. Водоспад Манявський
Висота: 20 м.
Напевно, не тільки найвідоміший у цьому переліку, а й один із найвідоміших у всіх Карпатах. До опису Ялинського водоспаду в Мармароському масиві, Манявський водоспад вважався найвищим однокаскадним водоспадом Українських Карпат. Описів водоспаду є достатньо і в інших джерелах, але деякі нюанси подорожі до нього все-таки відзначимо. Автомобілем після ідеальної дороги до Солотвина слід рухатися ліворуч через с. Маркова до с. Манява. В с. Манява переїжджаємо міст і продовжуємо рух верхньою частиною села. Наперед скажу, що з певними вміннями та відповідним кліренсом автомобіля можна доїхати ледь не до самого водоспаду, однак не варто псувати собі нерви, знущатися над автомобілем і над природою, адже дорога декілька разів перетинає річку. Тому краще в верхній точці села, трохи далі від крайньої зупинки автобуса, де дорога потихеньку починає спускатися в долину, припаркувати машину і далі рухатися пішки. До водоспада звідси – близько 3,5 км. Дорога красивим лісом збігає вниз, виходячи до річки та перетинаючи її, а потім веде вас каньйоном річки Манявка. Якщо б не натовпи туристів у вихідні дні (деякі з яких, до того ж, користуються послугами джиперів), то це був би ще один тихий атмосферний куточок Карпат, а так… з популярністю приходять і супутні негативні явища.
Сам водоспад варто розглянути з двох ракурсів – спустившись з дороги в долину річки в місці, де вона починає підніматися перед водоспадом вгору, та пройшовши 100 метрів, ви дістанетеся водоспаду в його нижній точці. І він прекрасний – масив води спадає з двадцятиметрової висоти підковоподібного схилу.
Якщо ви після цього повернетеся на дорогу, а далі пройшовши вище, підніметеся на невеликий пагорб (підйом крутий, але облаштований перилами), ви опинитеся у верхній точці водоспаду, яка є не менш мальовничою. Якщо ж ви плануєте прогулятися довше – ви можете піднятися на полонину Малиновище або відвідати схили хребта Чортки.
9. Водоспад Замлацький
Висота: 3 каскади загальною висотою 8 м
Однак долина Манявки показує простим відпочивальникам не всі свої таємниці. Недалеко від місця, де дорога на Манявський водоспад перетинає річку, в Манявку з долини праворуч вливається її притока – струмок Замлаки. 600 м руху долиною цієї притоки – і вам відкриється ще один прекрасний водоспад – Замлацький. Повінь 2019 року дещо завалила його деревами – але масштаб все одно проглядається – вода спадає крупними флішевими сходинками донизу. Цей водоспад можливо і менший від свого сусіда, однак для туристів, які не хочуть ходити натовпами, він буде справжньою знахідкою і приємним бонусом до відвідування Манявського водоспаду.
10. Мар’янчині водоспади
Висота: серія водоспадів сумарною висотою до 20 м, висота найвищого каскаду – 12 м
Завершує наш список група водоспадів, розташована неподалік від Маняви, в долині притоки Манявки – потоку Кобила, що витікає з-під гори Бзинковачка, або Кобила Мала. Маршрут до водоспадів розпочинається з тієї ж верхньої частини села Манява, звідки йде дорога до Манявського водоспаду. Тут вліво, в долину струмка вулицями села спускається жовте маркування. Пройшовши деякий час ним, виходимо до місця, де долини Кобили та Манявки сходяться. Тут проходить так звана “нижня” (як її називають місцеві мешканці) дорога – долиною річки. Жовте маркування піднімається вгору на протилежний бік долини і веде на полонину Монастирську, а ми переходимо Манявку і починаємо підніматися дорогою, що веде на відріг, який знаходиться між долиною двох річок. Пологий підйом виводить нас до перших будинків присілку Бойки – тихого та затишного місця в серці центральних Горган. Дорога рухається присілком, і незабаром заходить в ліс. Стан дороги доволі хороший. Через 3.5 кілометри від початку маршруту спускаємося в долину річки. Тут сходиться декілька доріг, однак нам не потрібно підніматися жодною з них. Ми заходимо в долину потоку Кобила і піднімаємося нею близько 400 метрів. Долина доволі широка, завалів у нижній частині потоку немає, тому рух є доволі простим. До основної долини потоку примикають справа дві долини приток, і після другої долини ви можете побачити початок водоспадів.
Комплекс Мар’янчиних водоспадів – це декілька ступенів що йдуть один за одним, причому кожен із них є більшим за попередній. На перші з них можна вибратися напряму – вони невеликі і до них є непогані підходи. Однак для того, щоб побачити найвищий каскад, треба вибратися на доволі високий, більш ніж двометровий ступінь, до якого немає хорошого підходу. Тут є можливість повернутися трохи назад і здійснити підйом дуже крутим схилом після чого пройти вздовж долини, оминувши цей ступінь і вийшовши у верхній його частині (будьте обережні).
Головний каскад водоспаду після повеней завалило величезним буком, що впав із самого верху долини, тому вид він має непрезентабельний, однак масштаби водоспаду в купі з виступами флішевих відкладів різного розміру, та дикість місця просто вражають.
Від основного ступеня водоспаду можна повернутися тією ж дорогою (схилом) і продовжити рух вгору крутим схилом, вибравшись на грунтову дорогу, після чого нею дійти до місця, де ви зайшли безпосередньо в долину струмка (точка 1). З дороги також проглядається верхня частина головного каскаду, однак вона не дуже презентабельна. Також, мережею доріг (непоганої якості) можна вийти до траверсу гори Бзинковачка. На питання “чому ж зразу не йти дорогою” відповідь проста – якщо піднятися до дороги на чотирьох, чіпляючись за дерева, ще реально, то спуск цим шляхом без страховки – це дуже ймовірний зрив в долину з абсолютно непередбачуваними наслідками. Не випробовуйте долю!
Мар’янчині водоспади є направду квінтесенцією цих місць – передгір’я та низькогір’я Центральних Горган та Богородчанщини зокрема. Мальовнича, дика місцина, хоч ніби й недалека від обласного центру, однак малоходжена і цим прекрасна. Хороші дороги, грунтовки та стежки з елементами лютого аутдору та випробування на міцність ваших кінцівок та нервів не залишать байдужими нікого. Відкривайте для себе Прикарпаття!
