У Турівці, що на Івано-Франківщині, залишилося восьмеро людей. З 23 хат заселені тільки п’ять. На хуторі немає газу, водопостачання, а за ліками й продуктами місцеві ходять у сусіднє село Ясень. Колись у Турівці діяли криївки Української повстанської армії, а у 2020 році в навколишніх лісах дослідники знайшли уламки німецького літака часів Другої світової війни.
Про минуле й сучасність покинутого хутора читайте в репортажі Суспільного.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Як на безлюдному острові
Уродженець Турівки Михайло Марчій веде нас до хати, де народилася його мама — найстарша жителька хутора, 92-річна Ганна Марчій.
Михайло Марчій. Суспільне Івано-Франківськ
Хата, де народилася найстарша жителька хутора Турівка, 92-річна Ганна Марчій. Суспільне Івано-Франківськ
Переважно хати у Турівці розкидані по всій території населеного пункту. Більшості з них — понад 100 років.
У Турівці з 23 хат заселені тільки п’ять. Суспільне Івано-Франківськ
Покинута хата на хуторі Турівка. Суспільне Івано-Франківськ
Михайло Марчій пояснює, як будували будинки.
“Вирубують кути, підганяють плиницю до плиниці — дерево до дерева, щоб щільно прилягали одне до одного. І дають такі дерев’яні цвяхи — тиблі називаються. І так воно тримається — в кутах і на цих тиблях. А потім, коли поставлять, то вже мшать по шпарах, де великі діри, мохом з лісу”, — пояснює Михайло Марчій.
У 2020 році в лісах навколо Турівки дослідники знайшли уламки німецького літака часів Другої світової війни. Суспільне Івано-Франківськ
До сусідніх покинутих хат потрібно добиратися через ліс і густі чагарники. Доки йдемо, Михайло розповідає, коли з хутора почали виїжджати люди.
“Напевно, після 1980-х років. Ось, навпроти в хатині було семеро дітей, і всі виїхали. Нас було троє, то одна сестра залишилася тут. Всі — хто в село, хто виїхав по Україні, хто — по світу”, — розповідає Михайло Марчій.
Мирослав Магас (зліва на фото). Суспільне Івано-Франківськ
Дорогою до наступної хати зустрічаємо кума Михайла — Мирослава Магаса. Чоловік розповідає нам, що на майже безлюдному хуторі йому живеться добре. Він часто ходить у ліс по білі гриби і ягоди.
“Я бачив по телевізору, що чоловік покинув сім’ю і пішов на безлюдний острів, і сам живе без вогню, без ножа — без нічого. Так само ми привикли на хуторі жити”, — каже Мирослав Магас.
На хуторі Турівка немає газу, водопостачання, а за ліками й продуктами місцеві ходять у сусіднє село Ясень. Суспільне Івано-Франківськ
Без газу та водопостачання
Ні газу, ні водопостачання в Турівці немає, говорить Михайло Марчій. Продукти й ліки місцеві купують у селі Ясень, а воду беруть зі зворів — так там кажуть на струмки. Колись на хуторі була кузня, а в одній з хат розміщувалася початкова школа. Ця хата збереглася донині.
Ідемо до рідного дому Михайла Марчія, де останні два роки живе його мама Ганна Марчій.
Дім Михайла Марчія у Турівці. Суспільне Івано-Франківськ
Михайло Марчій та його мати Ганна. Суспільне Івано-Франківськ
Усе дитинство і юність жінка випасала овець. Вона пригадує час, коли на хуторі жило більше людей.
“Тут тримали худобу: корови, вівці, були коні в ґаздів. Мій батько їздив у гори, возив ліс за Польщі. А вдома мама, поки ще дужа була, то тримала і по три, і по дві корови”, — розповідає Ганна Марчій.
У липні 2020 року в лісах Турівки група істориків знайшла уламки німецького літака з касетними бомбами часів Другої світової війни. Крім того, в середині XX століття на хуторі вели боротьбу українські повстанці.
