Війна без пафосу, Шевченко з креативом та створення нових кіногероїв
Ренесанс українського кіно продовжується – цього року на екрани вийде кілька десятків вітчизняних стрічок. Три з них вже зустрілися із глядачем, а одна навіть викликали неабиякий резонанс. “Пекельна Хоругва, або Різдво козацьке” – дитяча казка, яка відзначилася одразу за кількома пунктами: вихопила за вражаюче застарілі спецефекти, отримала похвалу за цікавий сюжет і спричинила правозахисне обговорення на тему “Є у фільми сексизм, чи ні”.
Нині стартував прокат одразу двох робіт – “Віддана” (екранізація роману Софії Андрухович “Фелікс Австрія”) та “Мої думки тихі”, смішний і сумний фільм про стосунки мами та сина. Обидві стрічки вже встигли отримати переважно позитивні відгуки, а то і радісні зойки: “ура, нарешті у нас є крута комедія”.
Далі – більше. У нашому анонсі розберемося спочатку із військовими стрічками.
“Наші котики”
реж. Володимир Тихий
Хто дописав на мавзолеї літеру “Ч” перед написом “Ленін”? Хто завалив проект “Новоросія”? Хто ліквідував елітний російський підрозділ? Відповідь є. Це – інженер, футбольний тренер, продавець квітів та актор. З ними – журналістка із секретним завданням. Вони – головні герої неполіткоректного комедійного екшену “Наші котики”.
З одного боку – комедія про війну може когось навіть обурити, але саме цей жанр має потенціал стати чи не найвдалішим. Висміювати ворога в українців у крові та й певний терапевтичний ефект гумору важно переоцінити. Справа лиш у тім – будуть “Наші котики” смішними чи ні. Але вже зараз є фішка. Серед продюсерів – не лише Уляна Супрун, що вже цікаво. Але і Степан Бандера.
“Атлантида”
реж. Валентин Васянович
2025-й, вже рік як Україна перемогла Росію і забрала свої території. Але жити на них неможливо – усе настільки зруйноване та спустошене, що Донбас стає мертвою зоною. Герої, про яких йде мова, займаються пошуком тіл та боротьбою з травмами, які не дають жити.Пропустить через 14
Валентин Васянович вже отримав за “Атлантиду” приз на Венеційському кінофестивалі. Після чого йому присвятили час російські федеральні канали, звинувачуючи журі у русофобії. А самого режисера у тім, що у нього “трясеться камера і трапляється розфокус”. Як бачите, точно треба йти. До слова, Васянович – один з найкращих українських операторів. І точно – один з режисерів, які ризикують увійти в історію вітчизняного кінопроцесу.
“Черкаси”
Тимур Ященко
Військова драма без шмарклів, ура-патріотизму та ідеальних героїв. Торік з “Черкасами” трапився конфуз – Петро Порошенко включив його у свій топ найкращих фільмів 2018-го. Хоча, прем’єра відбулася лиш півроку тому, а в прокат робота виходить 27 лютого.
2014 рік, триває анексія Криму, військовий тральщик “Черкаси” опиняється заблокованим та до останнього чинить опір російським військовим. Головні герої – досить різні і по-різному реагують на виклики. Один з них, наприклад, до служіння на флоті впевнено спивався, тому трансформація персонажів є і за нею цікаво стежити.
“Із зав’язаними очима”
Тарас Дронь
Головна героїня Юля втрачає на війні бойфренда. Та згодом його мама отримує повідомлення, що він живий і йому потрібно негайно зібрати гроші. Юля займається єдиноборствами і вже завершує кар’єру, але мусить зробити останній крок заради близької людини.
Ця історія не так про війну безпосередньо, як про її наслідки для психіки людини та про вади суспільства. Режисер Тарас Дронь навчався у престижній польській кіношколі у Лодзі, тому прихильники авторського кіно чекають на цей фільм із надією.
“Погані дороги”
реж: Наталія Ворожбит
Тут, безумовно, теж інтрига. Наталія Ворожбит – одна із найкращих українських драматургинь. За її сценаріями знято “Кіборгів”, “Дике поле”, вона співавторка “Театру переселенця”, а колись давно була авторкою сценарію до страшенно резонансного та популярного російського серіалу “Школа”.
“Погані дороги” – п’єса Ворожбит, за якою Тамара Трунова поставила виставу, її нині можна побачити в Театрі драми та комедії. Тепер буде ще й екранізація. Вона складатиметься із чотирьох новел про військових та мешканців Донбасу. Усе базовано на історіях реальних людей.
“Толока”
реж: Михайло Іллєнко
Про цю стрічку говорять вже багато років – ще у 2014-му вона мала вийти у прокат, але не склалося. Найбільші песимісти вже встигли поховати цю роботу, але поквапилися. “Толока” з’явиться у кінотеатрах 12 березня. І, судячи з трейлера, буде історією досить незвичною.
Загалом – це досить вільна екранізація шевченкової балади про Катерину, у яку закохалися троє козаків. Вона ж вирішила їх використати задля порятунку коханого. Дія розноситься на кілька століть і фактично показує історію України. Найвідомішою роботою Іллєнка, напевне, є “ТойХтоПройшовКрізьВогонь”, яка з’явилася світові у 2011 і викликала досить змішані реакції.
“Тарас Шевченко: перший самурай”
реж: Роман Перфільєв
Останні роки з Великого Кобзаря не втомлюються здирати бронзу. З ним роблять меми, зображають на футболках та приміряють різні образи. Вони викликають захоплення та агресію. Тому Шевченко-самурай – логічне продовження тенденції.
Тараса Григоровича зіграє зірка нашого кіно – Роман Луцький, який паралельно перевтілюється в Гамлета у досить неординарній постановці Познанського театру. Режисер Роман Перфілєв свій попередній фільм спродюсував сам і ставиться до нього досить критично, що якісно виділяє його з-поміж колег. Продюсер – Юрій Мінзянов, славиться чуттям на таланти. Тому “Тарас Шевченко: перший самурай” цілком може стати подією.
“Довбуш”
реж: Олесь Санін
Олекса Довбуш з’явиться в українському кіно не вперше. Про нього почав знімати Іван Кавалерідзе ще у 1941-му, але завадила Друга світова. Є фільм “Олекса Довбуш” 1959-го та, нарешті, “Легенда Карпат” з Валерієм Харчишиним, який вийшов два роки тому.
Олесь Санін свого часу зняв справжній хіт – “Поводиря”. Він полюбився безлічі глядачів і навіть подавався від України на Оскар, що викликало хвилю обурення у кіноспільноти. Ще раніше Санін зняв “Мамая”, це була значно більш авторська, складна та медитативна робота. Судячи за уривками, “Довбуш” буде чимось середнім між цими двома фільмами.
“Інший Франко”
реж: Ігор Висневський
Ще один потенційний кіногерой – Петро Франко, один із синів Каменяра. Цей персонаж цікавий своєю багатогранністю та вкладом в історичний контекст. Він був серед засновників Пласту та авіації Галицької армії. Працював інженером-хіміком, вчителем, авіатором, дипломатом, депутатом і ще багато ким.
У фільмі знялися одразу дві зірки – В’ячеслав Довженко та Ахтем Сеітаблаєв. “Інший Франко” розповідає про останні моменти життя Франка, складні стосунки з другом та компроміси із самим собою.
“Номери”
реж: Олег Сенцов, Ахтем Сеітаблаєв
Так, Олег Сенцов знімав з-за грат. Разом зі своїм колегою Ахтемом Сеітаблаєвим. Історія ця базована на антиутопічній п’єсі Сенцова, яка розповідає про невеличке суспільство, де у людей замість імен – номери.
Робота ця інтригує саме співпрацею цих двох режисерів, які мають досить різний почерк. Їхня аудиторія майже не пересікається між собою, тому багатьох здивувала поява такого тандему. Дата виходу “Номерів” поки невідома, але очікується, що його прем’єра може статися влітку на Одеському кінофестивалі.
“Я працюю на цвинтарі”
реж: Олексій Тараненко
Це екранізація однойменної книги блогера Павла Паштета Белянського. Головну роль виконує Віталій Салій, його ви могли бачити у ролі Муравйова у “Крутах 1918”. Глядачі часто його “критикували”, мовляв негативний персонаж для української історії, а образ вийшов найкрутіший.
В “Я працюю на цвинтарі” Салій гратиме персонажа, який колись був архітектором, але нині облаштувався серед мерців і робить їм пам’ятники. Відповідно, щодня має зустрічі з непростими клієнтами. А ще він зберігає страшну таємницю. Автори обіцяють чорний гумор і він проглядається ще у трейлері.
