Хеловін – свято, яке прийшло до нас із іноземних фільмів. Святкування Хеловіна жартома, все одно вважається грою зі злими силами.

«Несвяте свято» тепер має популярність і в Україні та нашому місті зокрема. Вітрини івано-франківських магазинів “вбирають” в павутину, на входах вішають павуків та кажанчиків. Заклади харчування прикрашають страхітливою символікою і навіть готують тематичні страви. У клубах проводять “хеловінські” вечірки, де молодь розважається у костюмах нечисті, і навіть для дітей дошкільного віку влаштовують свого роду святкування на хеловінську тематику.

Та що про це свято кажуть у церкві? Журналісти  поспілкувалися зі священником-екзорцистом Сергієм Знаком та дізналася, що варто робити в цей день та чи справді можна вважати Хеловін святом, пише Галка.

Сергій Знак – священник, екзорцист, який народився, проживав та навчався в Івано-Франківську, згодом переїхав до Італії, і пізніше – опинився на служінні для українців, що проживають у Барселоні. У франківській семінарії чоловік навчав основам екзорцизму та його принципам.

«Практичного досвіду було мало, але був і доволі моторошний. Наразі я маю дозвіл від єпископа, щоб проводити екзорцизм, але немає, дякувати Богу, багато випадків, щоб до нього звертатися”, – розпочинає священник.

– Чи можна вважати Хеловін святом?

– У Біблії немає жодного спогадування про Хеловін, і потрібно розуміти, що «свято» хеловіну повстало у ІХ-Х століттях після Христа, а Біблія має свій історичний фактор існування тисячоліть. Зате Біблія має багато розповідей-спогадів про загробне життя. Якщо брати з точки зору церковної, то хеловін не є церковним святом. Відноситься до язичницького святкування Кельтами, потім – переріс у розважально-культурну спадщину багатьох народів. Зараз перекинулося це святкування також до України та поширюється серед молоді.

– Що не варто робити у цей день?

– У сучасному світі я навіть не знаю, чи можна щось заборонити, що стосується культури. Але є якісь моральні принципи. Дякувати Богу, вони ще не вижили у людей. Добрий та практикуючий християнин ніколи не одягнеться у костюм нечисті і не казатиме страхітливих слів.

Вже у Кельтів це свято носило розуміння підтексту “світла і темноти”, а значить мало також і духовне значення. Пізніше воно набирає чітко вираженого характеру асоціації зі смертю та чимось надприродним. У Європі вже чітко окреслюється вірування, що в цей день відкриваються двері у потойбічний світ, а це вже пов’язується зі спіритизмом. Отже сам цей день через століття вірувань привязується до потойбічного світу. Тому багато чаклунів, магів, відьом, медіуми, сатаністи стараються використати цей день у своїх цілях, а як ми знаємо – в їхніх діях немає нічого доброго та корисного. А тим самим може мати і також негативні наслідки. Тому цей день вважається днем темних сил і зла.

– Чи можна одягати «хеловінські костюми»?

– Саме переодягання не має у собі якогось негативу чи злостливості, але дивлячись, з якою ціллю та наміром це робиться. Ось тут вже постає інше питання. Адже в такому костюмі можна доволі легко настрахати дорослу людину, я вже не говорю про дітей… А це також впливає на емоційний стан, нервовий, психологічний, відчуття постійного страху і в кінцевому випадку – втрата духовної рівноваги та спокою.

– Що варто зробити у цей день?

– У цей день дійсно, якщо ми переконані у потойбіччі та вічності життя, краще помолитися за своїх померлих з родини, друзів та знайомих, котрих вже більше немає з нами. І ми з любов’ю пам’ятаємо про них у наших серцях. Я думаю, у цьому плані буде більша користь для всіх: як живих, так і померлих.

– Чому Хеловін став таким популярним в Україні?

– У мене повстає питання, чому ми не є такими стійкими? Хеловін не є нашим святом, то чому ми повинні його дотримуватись!? Чому повинні шукати альтернативи!? Я би радше говорив про розрізнення культури та традиції! Культуру ми можемо переймати будь-звідки та будь від кого, а традиція є притаманна дійсно якійсь певній місцевості, навіть в межах території чи держави. Тоді, в такому разі, ми говоримо про те, чи нам подобається це, чи ні. І в контексті культури ми приймаємо, або відкидаємо. В контексті традиції я або цураюсь свого прадідового, або впевнено дотримуюсь. То навіщо тоді шукати альтернативи традиції, адже ми стільки маємо свого багатого, цікавого та шанобливого від наших прабатьків? Культура та традиція, ви можете сказати, є тісно переплетені, і я з цим погоджуся, але водночас є і відмінними. Тоді навіщо через чужу культуру «безчестити» свої традиції!?

– Тобто справжній християнин не святкуватиме Хеловін?

– Молодь завжди біжить за розвагами, і це їй притаманне. Але ці розваги можуть бути як безневинними, так і грішними. Ми хочемо знайти альтернативу на заміну тільки Хеловіну чи взагалі розвагам!?? Ми забули про добрі часи, коли молодь збиралася у будинках просвіти та представляла багато відомих вистав. А там вона розважалася, утверджувалася, формувалася, залишалася сама собою – цікавою та веселою.

Якщо робити оцінку на загал, для святкування Хеловіна, то можна зробити наступний висновок. Це святкування упродовж століть завжди пов’язувалося між світлим та темним, між смертю та потойбіччям, між світом духів померлих, а також зла. В цей день здійснюється багато злих намірів зі сторони чаклунів, ворожбитів, відьом, зі сторони медіумів, що викликають душі померлих, спірітуалістичних сеансів з викликання духів, чорних мес, які відслужують сатаністи. А тепер, як добрий християнин, я повинен зробити висновок для себе: чи повинен я приймати участь у цьому святкуванні? Чи часом не може відбитися на мені це святкування негативно? Чи не стану я під прикриттям просто культурного святкування, на сторону чогось потаємного та більшого понад людське розуміння, з чим не зможу впоратися??? Висновки робити кожному особисто.

Розмовляла Єва Жасминова