Операція «Монополізація»: як тютюнові концерни намагаються захопити український ринок. Пише Главком.
Один із героїв роману Крістофера Барклі «Тут курять» – «Капітан», великий тютюновий виробник Америки, всі проблеми у своїй галузі коментував досить просто: «Тютюн сам про себе подбає». Мовляв, люди як курили, так і будуть курити, щоб не робили ні держава, ні антитютюнові активісти. І це дійсно так. Попит на тютюнову продукцію так чи інакше буде завжди.
Інше питання, хто вироблятиме і продаватиме сигарети споживачам. Це вже багато в чому залежить від рішень і позиції влади, яка регулює продаж і виробництво.
Якщо повернутися з сатиричної атмосфери тютюнової Америки Барклі в українські реалії, то виявиться, що зараз просто на наших очах розгортається масштабна операція міжнародних табачників щодо монополізації українського ринку.
Нещодавно з подачі держсекретаря Мінфіну Євгена Капінуса у стінах відомства з’явився досить цікавий законопроект щодо підвищення акцизних зборів із сигарет. «Пікантність» цього документа полягає в тому, що «під удар» потраплять лише тютюнові вироби найнижчого цінового сегмента.
Якщо цей документ ухвалити у тому вигляді, в якому він є, в Україні де-факто буде встановлено мінімальну ціну на пачку сигарет – 26,8 грн. Сьогодні ж дешеві сигарети коштують у діапазоні 18-22 грн.
За даними учасників ринку, щорічні продажі сигарет нижчої цінової категорії становлять близько 600 мільйонів пачок. Якщо помножити цю цифру на 5 грн мінімального подорожчання, то отримаємо 3 млрд грн теоретичного додаткового доходу.
Постійні спроби держави поповнити казну через підвищення акцизів вже давно нікого не дивують: «тютюнники» поряд з енергетичними компаніями є найбільшими платниками податків у країні, і в чиновників завжди є спокуса отримати ще більше зборів.
Так відбувається не тільки в Україні, це загальносвітова практика. І всюди звучить одне й теж гасло: підвищення доходів бюджету і боротьба з курінням. Цілі, як то кажуть, благородні.
Але якщо детальніше розглянути останню ініціативу українського Мінфіну, може виникнути великий сумнів щодо істинних намірів українських чиновників.
Теоретично від підвищення «мінімалки» на сигарети до рівня сигарет середнього сегмента надходження у бюджет повинні зрости. Але це за умови, якщо у людей, які купують найдешевші сигарети, – у робітника, продавчині, селянина, військового або пенсіонера – раптом з’явиться 3 млрд зайвих доходів. В Україні з 7 млн курців 2-3 млн – споживачі найдешевших сигарет. Навіть за ціни у 18-22 грн багатьом доводиться економити, щоб дозволити собі таку «радість» як сигарети. Якщо ціни підскочуть, у них буде всього два вибори: або економити ще більше на харчах, або шукати дешевший контрафакт.
Про шкоду для здоров’я доречніше говорити з молоддю і споживачами середнього та дорогого сегмента сигарет, для яких куріння частіше атрибут розваги, ніж невід’ємна частина життя.
Ті ж, хто курить сигарети по 18-22 грн, навряд чи кинуть палити, вони будуть більше економити, купувати ще шкідливіший за дешеві сигарети контрафакт на ринку. Яка може бути вигода для держави від падіння купівельної спроможності або зростання «сірого» ринку сигарет?
Тим паче виробництвом бюджетних марок сигарет займаються невеликі вітчизняні виробники. Якщо закон ухвалять, їм доведеться підняти ціни до рівня дорогих конкурентів. Зрозуміло, які сигарети вибере споживач, якщо ціна на них буде однаковою. Як наслідок банкрутство і закриття заводів.
«Навіщо чіпати тільки низьку категорію сигарет, щоб їх зрівняти (в ціні) з продукцією транснаціональних компаній? Таким чином порушити конкуренцію і поховати вітчизняного виробника. Ті тютюнові фабрики, де працюють люди, сплачуються податки тощо. Це абсурд », – прокоментував в ефірі 112.uaнародний депутат, лідер партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов.
Ідея про сигаретну «мінімалку» у Мінфіні з’явилася не просто так, у березні з такою пропозицією виступили три великі міжнародні компанії: Брітіш Американ Тобакко, Філіп Морріс Україна, Джей Ті Інтернешнл Україна. Їхня продукція якраз і є в ціновій категорії 27 і вище. І підвищення нижнього порогу цін на сигарети до цього рівня автоматично перемкне на них споживачів дешевих сигарет.
Представники Imperial Tobacco і дрібні вітчизняні виробники, які брали участь у березневому обговоренні, виступили проти, але це не зупинило Міністерство фінансів. Хоча були розмови про компроміс між учасниками ринку, бутафорія зі створенням робочої групи, в якій учасники ринку і представники Мінфіну та Державної фіскальної служби нібито повинні були розробити спільно взаємоприйнятне рішення щодо підвищення акцизів.
Але думки глави Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва щодо такої не вельми прикритої змови окремих табачників з чиновниками до сих пір не прозвучало. Цікава оцінка того, що відбувається і голови комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, глави Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної, а також глав Мін’юсту та Мінагрополітики Павла Петренка і Максима Мартинюка.Парадокс у тому, що сьогодні різниця у ціні на пачку «Прими» і пачку «Мальборо» становить близько 15 гривень, але акцизний податок з них сплачується однаковий – 15,46 грн. Та це Мінфін якраз і не бентежить.
Тому, коли ми зазначаємо про 3 млрд доларів додаткового прибутку після підвищення «мінімалки», ми говоримо про додаткові доходи насамперед тих міжнародних компаній, які і лобіюють ухвалення нового законопроекту.
Також в плюсі виявиться дистриб’ютор сигарет «Тедіс» – від підвищення ціни зросте і прибуток. Це та скандальна компанія, що її пов’язують з російських олігархом Ігорем Кесаєвим, завод якого виробляє зброю для російської армії і бойовиків на Донбасі.
«Тедіс» неодноразово звинувачували в ухилянні від сплати податків і зловживанні монопольним становищем. Антимонопольний комітет України навіть оштрафував компанію на 481 млн грн. Але якщо ціни на сигарети піднімуть, «Тедіс» швидко поверне втрачене.
Складно уявити, що Мінфін і Державна фіскальна служба, яка, за чутками, вже підтримала законопроект, не розуміють, хто отримає нові прибутки, а хто може збанкрутувати, і яке соціальне напруження викличе подорожчання найдешевших сигарет.
Окреме питання – позиція СБУ. Українська влада фактично сприяє зростанню прибутку компанії, яку звинувачували у фінансуванні агресора.
В Україні вже не вперше намагаються ввести мінімальну ціну на сигарети. Хоча є й альтернативний значно вигідніший для бюджету спосіб поповнити скарбницю. Тоді було запропоновано два законопроекти. Один, як і нинішній документ, пропонував домогтися підвищення мінімальної ціни, а другий – підвищити адвалорну ставку.
Простими словами, адвалор – це частина акцизного податку, вона змінюється залежно від ціни на сигарети. Завдяки їй можна отримувати більше податку з дорогих сигарет і менше з дешевих: багатий, купуючи сигарети, платить більше податків, ніж бідний, купуючи продукцію нижчого цінового сегмента. Такий принцип діє в європейських країнах, де адвалорна ставка іноді досягає 52%.
У нашій країні адвалор зафіксовано на рівні 12%, і це впливає на величину акцизу тільки на сигарети вартістю понад 40 грн. Тобто фактично адвалорна ставка не бере участі в оподаткуванні сигарет.
Тоді як у Європі її нині дуже ефективно використовують як для підвищення зборів, так і для боротьби з курінням. У деяких країнах ставка адвалору досягає 52%. Той, хто курить сигарети за 40, навряд чи перейде на контрафакт, якщо вони подорожчають на 4-5 гривень, він або буде платити більше, або перейде на інші марки сигарет, доступні йому за ціною. Або ж доведеться просто кинути палити, оскільки це стане задорого.
Таким чином тютюновий податок платять усі, однак багаті більше, а бідні менше. Це загальноприйнята практика.
Так би це могло діяти і в Україні. «Мінімальним акцизом гарантуємо надходження в бюджет, ПДВ теж входить в базу, специфічною ставкою обкладається кількість випущених сигарет, а адвалорна частина зрізає преміальну маржу з тих споживачів, у яких, грубо кажучи, є гроші і які можуть це заплатити», – пояснює в інтерв’ю depo.ua загальноприйняту специфіку оподаткування тютюнової продукції директор з корпоративних і юридичних питань Imperial Tobacco в Україні Олег Стрекаль.
За оцінками експертів, введення ефективної адвалорної ставки може дати бюджету додатково до 8 млрд грн в рік, водночас немає загрози збільшення «сірого» ринку і зростання соціальної напруги. До слова, надходження в бюджет після встановлення де-факто мінімальної роздрібної ціни збільшаться лише на 500 млн.
Але подібні ініціативи щоразу блокують лобісти міжнародних тютюнових компаній, які не хочуть ділитися надприбутками.
«Боротьба за адвалор має сенс з точки зору ефективності фіскальної політики та наповнення держбюджету. Але цю позицію, схоже, здали лобістам з Philip Morris і Japan Tobacco», – так у блозі у Новий час. бізнескерівник Українського центру контролю над тютюном Андрій Скіпальський коментує ситуацію щодо тютюнових зборів в Україні.
А з новим законопроектом Мінфіну складається враження, що хтось просто вирішив забезпечити додаткові доходи для великих міжнародних компаній.
Інна Михайлівська, для «Главкома»
