В Обертинській громаді на Івано-Франківщині попрощалися з Русланом Атаманюком — військовослужбовцем 23-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Захисникові було 43 роки.
Руслан родом із села Яківка. Він став на захист України після початку повномасштабного вторгнення, попри хворобу, брав участь у важких боях на Донеччині. Тривалий час військовий вважався зниклим безвісти, а в жовтні 2026 року родина отримала звістку про його загибель.
Про це повідомляє Обертинська селищна територіальна громада, передає Правда.іф.
Став на захист України попри хворобу
В Обертинській селищній територіальній громаді розповіли, що односельці пам’ятатимуть Руслана Атаманюка як добру, щиру та скромну людину, яка завжди була готова допомогти іншим.
Для рідних він був опорою та підтримкою. Коли Україна зіткнулася з повномасштабним російським вторгненням, Руслан не залишився осторонь і долучився до захисту держави, незважаючи на проблеми зі здоров’ям.
Воїн пройшов важкі бої на Донеччині, боронячи українську землю від російських окупантів.
Тривале очікування завершилося трагічною звісткою
6 грудня 2024 року, на свято Миколая, у селі отримали звістку про те, що зв’язок із Русланом Атаманюком обірвався. Відтоді для його рідних розпочався важкий період невідомості, сповнений надії, молитов і очікування.
На жаль, у жовтні 2026 року сім’я отримала сповіщення про загибель захисника.
«Це важке слово, у якому все ж жевріє іскорка надії. І довге чекання. Молитва…» — йдеться у повідомленні громади.
Громада провела Героя в останню дорогу
Жителі Обертинської громади зі скорботою провели Руслана Атаманюка в останню земну дорогу. Його загибель стала непоправною втратою для родини, друзів, односельців і всієї громади.
«Кожен Герой — це не просто ім’я, фото у рамці, це чийсь син, брат, батько, чоловік, товариш, людина з мріями, планами, добрим серцем. Вони не думали про славу… Вони обрали захист — захист землі, яку називаємо Батьківщиною», — зазначили в Обертинській громаді.
Рідним і близьким Руслана Атаманюка висловили щирі співчуття з приводу непоправної втрати.
Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав життя за Україну!
Слава Україні! Героям слава!
