Резервне джерело живлення: що краще – генератор або зарядна станція? Пише Главком.
З 10 жовтня, дня, коли Росія масовано вдарила по нашій енергетиці, в Україні діє графік планового відключення електроенергії. Він потрібен для стабілізації енергетичної системи. Після ракетного обстрілу об’єктів критичної інфраструктури 15 листопада українська влада заговорила про те, що громадянам слід готуватися до тривалих відключень світла, і навряд чи вони будуть проводитись за розкладом, усі мають бути до аварійного вимкнення світла, тобто у будь-яку хвилину.
У ситуації, що склалася, виходом зі становища може стати придбання систем резервного живлення, які дозволять хоч якийсь час протриматися без централізованого електропостачання. Які прилади кращі і чому не варто сліпо довіряти масованій рекламі та замовним сюжетам і публікаціям продавців такої техніки, які заполонили ЗМІ.
Мінімальні потреби
Вибір джерела резервного живлення залежить насамперед від потреб кожної конкретної людини та кожної сім’ї. Безумовно, в будинку має бути хоч якесь освітлення, і бажано, щоб це були не стеаринові свічки та гасові лампи, а щось сучасне – таки вже минула п’ята частина ХХІ століття.
Вкрай необхідно, щоб працював комп’ютер або ноутбук – без них зараз немислима практично ніяка трудова діяльність, крім суто фізичної. Так, ноутбук має акумуляторну батарею, але якщо світло вимкнули надовго, вона не врятує. Повинні бути заряджені смартфони – без них, як без рук. Ці три складові: світло, комп’ютер та зв’язок – необхідний мінімум, який резервне джерело живлення має забезпечувати. Це, як кажуть, запити першої необхідності.
Але вимоги можуть бути й вищими. Треба підтримувати в робочому режимі холодильник, щоб не зіпсувалися продукти. Комусь необхідно щось розігріти на електроплитці або в мікрохвильовій печі. У приватному будинку треба включити насос, щоб накачати води зі свердловини.
Головна характеристика резервного джерела живлення – обсяг потужності. Потужність (виражається у ватах, Вт) – це сила струму (виражається в амперах, А), помножена на напругу (виражається у вольтах, В). Обсяг потужності, у свою чергу, виражається у ват-годинах (Вт-год). Ну, тобто – на який період часу цієї потужності може вистачити.
Для прикладу. Обсяг заряду у найпоширеніших портативних зарядних пристроїв (пауербанків), як правило – 10 ампер-год. Напруга для літій-іонних акумуляторів, які використовуються в мобільних телефонах – 3,7 В. Разом ми отримуємо об’єм потужності у ватах – 37 Вт-год. Середня потужність смартфону становить 15 Вт, тобто кишеньковий пауербанк за годину може повністю зарядити два телефони, і потужність ще залишиться.
А ось для зарядки ноутбука портативного пауербанку вже не вистачить: він віддаватиме накопичену енергію 45 хвилин і потім сам розрядиться. А кому потрібен ноутбук, який пропрацює лише три чверті години? Про зарядку стаціонарного комп’ютера у цьому випадку взагалі говорити не доводиться.
«Вибираючи резервне джерело живлення, необхідно для себе зрозуміти: які прилади ви будете до нього підключати в першу чергу. Потім – з’ясувати їхню пускову потужність», – розповідає у розмові з «Главкомом» проджект-менеджер компанії AltexSoft, до цього – інженер-електрик із десятирічним стажем Євген Овдіюк.
Пускова потужність приладу часто відрізняється від номінальної, яка зазвичай вказується і на упаковці, і на самому приладі. Як приклад, візьмемо холодильник. Там є мотор, ротор якого знаходиться в нерухомому стані, і щоб його запустити, потрібна набагато більша потужність – в 3,5 раза більша, ніж при роботі двигуна в робочому режимі. Це як зрушити з місця автомобіль – спочатку важко, а потім машина сама котиться, і великих зусиль докладати не потрібно. У побутових приладах, де двигуна немає, пускова потужність часто дорівнює номінальній.
Номінальні та пускові потужності побутових приладів (Вт)
Отже, для забезпечення першочергових потреб в електроенергії (ноутбук, освітлення, смартфон і, можливо, портативний пауербанк) вам знадобиться резервне джерело живлення загальною ємністю щонайменше 500 Вт-год – щоб ноутбук нормально працював хоча б вісім годин, та ще й інші гаджети можна було підзарядити. У принципі, ще й холодильник на пару годин можна увімкнути.
Автомобіль на допомогу
Найпростіший спосіб забезпечити себе резервним джерелом живлення – у автомобілістів: йдеш у гараж, виймаєш акумулятор, і проблема вирішена. Просто так, безпосередньо, ноутбук або ще щось підключити не можна, але, напевно, в машині має бути ще автомобільна зарядка, за допомогою якої сучасні водії заряджають ноутбуки та смартфони. Вона підключається до автомобільного адаптера (перехідник для автомобільного прикурювача), а той – вже до акумулятора.
«Обсяг заряду у свинцево-кислотних автомобільних акумуляторів – від 60 ампер-год (у бензинових авто) до 90 ампер-годин – у дизельних. Беремо в середньому 75, множимо на 12 – така напруга у автомобільних акумуляторів. Отримуємо обсяг потужності 900 Вт-год. А це вже 18 годин роботи ноутбука», – пояснює Євген Овдіюк.
Мінус подібної системи – до такого джерела резервного живлення можна підключити одночасно лише тільки ті побутові прилади, які мають USB-порти. Тобто ноутбук, смартфон чи пауербанк. Крім того, розряджений автомобільний акумулятор досить довго заряджається – до 10 годин.
Робіть зарядку!
Як джерело резервного живлення практично ідеальне рішення – переносна зарядна станція. Вона ж – портативна електростанція. Ці прилади, які спочатку призначалися для використання при виїздах на пікнік на природу, у відпустку «дикуном» на море, досить легкі – від 5 до 8 кг, мають від 6 до 9 слотів для підключення (як правило – дві розетки, кілька USB, прикурювач, плюс вбудований ліхтарик). Самі вони можуть заряджатися від розетки, автомобільного зарядного пристрою та сонячної панелі, при цьому час зарядки – дві години, завдяки літій-іонному акумулятору.
Але мінус таких систем – обмеження за обсягом потужності, яке рідко перевищує 800 Вт-год: інакше різко зростає вага зарядних станцій, що робить їх незручними для застосування за прямим призначенням – використання на відпочинку.
Другий недолік – зараз вони стали невиправдано дорогими. Якщо ще на початку жовтня портативні електростанції можна було знайти за 15 тис. грн, то зараз таких цін і близько немає. У спеціалізованих господарських супермаркетах та в інтернет-магазинах це пояснюють тим, що мовляв різко зріс попит, а також курс долара.
Вже після першого масованого ракетного удару по українській енергосистемі у жовтні деякі станції обсягом потужності 288 Вт-год стали коштувати 20 тис. грн, а їх потужніші варіанти на 576 Вт-год – 33 тис. грн.
Зараз цих портативних електростанцій у продажу практично не знайти – на сайтах, як правило, публікують оголошення «товар у продажу відсутній» або навіть «товар знятий з виробництва». Якщо вони є, то коштують вже відповідно 40 і 50 тис. грн, але найчастіше пропонуються моделі на 720 Вт-год за 65 тис. грн. При цьому закреслюється «стара» ціна 70 тис. грн – мовляв, налітай, подешевшало!
Але аналогічну зарядну станцію нескладно зробити самостійно. При цьому ціна буде меншою чи не на порядок. «У принципі, нічого складного, такий прилад мало чим відрізнятиметься від резервного джерела живлення, заснованого на акумуляторі. Просто туди ще треба додати інвертор, який перетворюватиме напругу акумулятора з 12 вольт в 220 вольт. Потім приєднати подовжувач, і включай одночасно, що тобі треба», – каже Євген Овдіюк.
За його словами, коли збираєш зарядну станцію самостійно, то на $1 виходить 8 Вт обсягу потужності. А у покупних приладів на долар – 0,6-08 Вт. Різниця – удесятеро.
«При цьому, – каже колишній інженер-електрик, – за потреби можна збільшити обсяг потужності приладу, просто додавши ще один акумулятор. А можна взагалі заморочитися, купити акумулятор для вантажівки, 24 вольт. Вони тяжкі, 80 кг. Ставиш на балконі, підключаєш 24-вольтний інвертор, зарядку. Вартість на $1 буде до 12 Вт. У результаті обсяг потужності вийде 2,5-3 кВт-год. Це вже як гарний генератор. Настільна електроплитка три години працюватиме. Холодильник – п’ятнадцять. Я вже не говорю про ноутбук».
На запитання «Главкома», чому ж в українських магазинах продають зарядні станції так дорого, Євген відповів просто: «Напевно, тому що можуть».
Особистий досвід
Самостійно зібрані зарядні станції не обов’язково мають виглядати, як купа різних приладів, переплетених з’єднувачами та подовжувачами. Цілком можна зробити так, що вони мало чим відрізнятимуться від фірмових аналогів.
Харків’янка Людмила Семиволос працює віддалено спеціалістом з контенту, і для роботи їй вкрай необхідний ноутбук. Зважаючи на постійні відключення світла, вона попросила знайомого зібрати їй зарядну станцію і результатами ділиться з «Главкомом»:
– Тепер у мене під столом живе унікальна скринька енергобезпеки «220 vam у хату». Вага – 12,5 кг. Габарити – 500×270×250 мм. Об’єм потужності – 600 Вт-год. Є вихід під розетку і USB, а ще гніздо прикурювача – можна встромити USB-зарядку для автомобіля, і сам прикурювач (не курю, але прикольно).
Під кришкою:
- Акумулятор кислотний Platin Silver (Туреччина), 42 ампер-год. Потім, якщо що, акумулятор можна буде поставити на мою Daewoo Matiz.
- Зарядний пристрій Winso (Польща), 6/12 вольт.
- Інвертор Su-Kam (Китай), вхідна напруга 12 вольт, вихідна – 220.
За всіма розрахунками, ця міжнародна «компанія» повинна забезпечити мені 14 годин безперервної роботи ноутбука. Усі компоненти знайдено за пів години на харківському авторинку «Лоск». А ось для того, щоб зібрати все разом, під’єднати, змонтувати та закріпити в контейнері для інструментів, знадобилося півдня копіткої роботи (не моєї, я тільки співчувала). Але всі підписи я сама вигадала і наклеїла.
Три основні компоненти – акумулятор, інвертор та зарядка коштували 5300 грн. Скринька – 650 грн. Різні там роз’єми, прикурювачі та USB – ще десь гривень на 400. Отже, тепер під час віялових відключень можна й попрацювати. А всю «схему» за потреби зручно тягати з кімнати в кімнату. Поки що незрозуміло, як поводитиметься вентилятор, що охолоджує інвертор. І чи не доведеться робити в ящику дірки. Але дуже не хочеться – без дірок красивіше!
Прилади для приватного сектору
Найпотужніші джерела резервного живлення – це, безумовно, бензинові чи дизельні переносні генератори. Їхня мінімальна потужність вища за найкрутіші магазинні портативні електростанції – від 1,5 кВт. Та й ціна прийнятна – нормальний генератор (де обмотка з мідного дроту, а не з алюмінієвого – це поганий провідник і швидко нагрівається) коштує від 18 тис. грн.
А гарні генератори видають 3,6 кВт. Тут все що завгодно можна підключити – і мікрохвильову піч, і плиту, і холодильник. У дорогих моделей за ціною від 35 тис. грн є зовнішній акумулятор, який підтримує роботу агрегату в той момент, коли закінчилося паливо – щоб була безперервна подача електроенергії.
Але тут треба наголосити, що електрогенератор – це прилад, призначений скоріше для власників приватних будинків. Він шумить, від згорілого палива вихлопи… У багатоповерхівці використання такого агрегату провокуватиме проблеми. Та й включати генератор у квартирі вкрай небезпечно – є небезпека отруїтися чадним газом. До речі, навіть на приватному подвір’ї генератори рекомендують встановлювати метрів за сім від будинку.
«Можна, звичайно, спробувати встановити генератор на балконі, – каже Євген Овдіюк, – але для цього там має бути хороша вентиляція, що б вихлопи не заходили на свою і сусідські квартири, а у дверях необхідно просвердлити отвір для прокладання кабелю». Про те, що робити з гулом, який супроводжує роботу такої техніки – тут рішення немає.
У вітчизняних магазинах ціни на генератори злетіли так само, як і на зарядні станції. Причини здорожчання аналогічні – «долар зріс», великий попит, суміжники не справляються з поставками.
«Буквально вчора взяв генератор через знайомих, вони з Китаю переслали. Loncin-3000, важить 27 кг, потужність 2,3 кВт, споживає за годину 500 грам бензину. У Києві такий коштує 46 тис. грн, мені обійшовся на 50% дешевше», – розповідає «Главкому» менеджер аграрної компанії Віталій.
Співрозмовник «Главкома» мешкає на четвертому поверсі, і на запитання – де встановлюватиме генератор, відповів чесно: «Поки не знаю. Калорифер до зарядної станції не підключиш – не потягне. Але треба, щоб узимку було тепло – у мене маленька дитина».
Андрій Кузьмін, «Главком»
Нагадаємо, У Франківську готуються до блекауту: облаштовують сотню пунктів обігріву
