Що уряд заклав у бюджет країни на наступний рік, які статті витрат урізали, звідки взяти трильйон на оборону і як планують наповнювати казну під час війни. Пише ЕП
Початок осені в Україні традиційно асоціюється з активною роботою над державним бюджетом.
Відповідно до закону, уряд має подати текст головного кошторису на розгляд парламенту до 15 вересня. Цьогоріч навіть війна не завадила Кабміну дотриматися цих строків.
Презентований урядом проєкт бюджету на 2023 рік виглядає як щось дуже умовне та незрозуміле.
Навіть автори документа визнають: прогнозувати державні фінанси на такий тривалий термін в умовах великої війни – майже те саме, що гадати на кавовій гущі.
У ході складання кошторису держави уряд розглядав 14 сценаріїв розвитку економіки та військової агресії і зупинився на “умовно-песимістичному”.
Що буде з економікою України у 2023 році за прогнозом уряду?
Напередодні затвердження бюджету на наступний рік уряд схвалює макропрогноз. У ньому Міністерство економіки викладає своє бачення основних показників, на підставі яких розраховується кошторис країни.
Макропрогнозу уряду немає в публічному доступі, однак з виступу прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відомі такі деталі.
◊ Реальне зростання ВВП – 4,6%.
◊ Інфляція – близько 30%.
◊ Середня зарплата – 18,5 тис грн.
◊ Курс валют – близько 42 грн за дол.
Раніше ЕП повідомляла попередні дані макропрогнозу уряду. Загалом вони збігаються з тими, які оприлюднив прем’єр.
Незначні розбіжності стосуються лише валютного курсу. До кінця 2023 року він, за прогнозами уряду, може зрости до 50 грн за дол, хоча середнє значення за рік становитиме 42 грн.
Команда Міністерства фінансів на чолі із Сергієм Марченком, яка працювала над бюджетом-2023
ДЖЕРЕЛО: FACEBOOK СЕРГІЯ МАРЧЕНКА
А що там з доходами бюджету, звідки вони візьмуться?
Уряд закладає у фінплан менші доходи та більші видатки і більший дефіцит, ніж у бюджеті-2022.
Від платників податків та з інших джерел (прибутки держкомпаній та НБУ) уряд планує зібрати 1,279 трлн грн (у бюджеті-2022 – 1,395 трлн грн).
Загальні видатки бюджету становитимуть 2,514 трлн грн проти 2,206 трлн грн у плані на 2022 рік. Дефіцит бюджету буде майже таким, як доходи, – 1,279 трлн грн, різниця – близько пів мільярда гривень.
Відносно ВВП країни бюджетний дефіцит становитиме близько 20%. У довоєнні роки Україна намагалася не допускати, аби дефіцит перевищував 2,3% ВВП.
Граничний розмір держборгу сягне рекордних 6,406 трлн грн і навіть дещо перевищить ВВП країни – 100,1% ВВП.
Мінімальна зарплата становитиме 6 700 грн на місяць або 40,46 грн на год, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2 684 грн на місяць.
То скільки грошей українці заплатять до бюджету?
Бюджет країни, що воює, громадяни та компанії зможуть наповнити лише наполовину. Загальний обсяг державних доходів у 2023 році становитиме 1,279 трлн грн, чого ледве вистачить для покриття видатків на оборону.
За розрахунками уряду, податкові надходження порівняно з планом на 2022 рік суттєво скоротяться. Не допоможе наповнити державну скарбницю навіть 30-відсоткова інфляція.
На державних доходах позначиться вимушена міграція мільйонів українців, внаслідок чого зменшиться обсяг споживання та, відповідно, непрямих податків.
Крім того, було знищено багато великих підприємств, через що знизяться надходження до бюджету від податку на прибуток.
Чи не єдина стаття доходів бюджету, яка у 2023 році суттєво виросте, – надходження від ренти на видобуток газу.
Її планують зібрати майже вдвічі більше, ніж закладено у плані на 2022 рік – понад 97 млрд грн. Усе через рекордні ринкові ціни на газ, від яких залежить розмір рентних платежів.
Звідки братимуть решту грошей?
Зібраних податкових та неподаткових надходжень державі вистачить, щоб покрити близько половини видатків. Іншу половину перекриватимуть за допомогою запозичень, обсяг яких у 2023 році наблизиться до 1,7 трлн грн.
Уряд планує суттєво збільшити зовнішні запозичення – до 1,6 трлн грн. З внутрішніх джерел хоче позичити лише близько 90 млрд грн. Як пояснив Шмигаль, Кабмін домовляється про фінансову підтримку із США, ЄС та МВФ.
За розрахунками Кабміну, у 2023 році ЄС та МВФ щомісяця переказуватимуть Україні по 1 млрд дол, а від Штатів державний бюджет розраховує отримувати по 1,5 млрд грн на місяць.
Якщо переговори з партнерами будуть успішними, то потреба у внутрішніх запозиченнях суттєво скоротиться.
Уряд вирішив не відмовлятися від звернень за фінансовою допомогою до Нацбанку. Обсяги таких запозичень не повинні перевищувати 30 млрд грн на місяць, аби країна не пішла шляхом гіперінфляції.
Наскільки зросте бюджет на оборону?
Презентуючи бюджет на 2023 рік, Шмигаль і Марченко назвали його “бюджетом воюючої країни”. Підтримка обороноздатності буде пріоритетом, а загальні видатки на оборону перевищать 1,1 трлн грн.
На цей сектор підуть майже всі зібрані державою податки та неподаткові доходи. На фінансування решти видатків Україна залучатиме кошти в партнерів.
Така ситуація спостерігається й зараз: усі зібрані податки уряд направляє на фінансування оборони, адже зовнішні партнери забороняють використовувати надані Україні кошти на потреби війни.
Видатки на Міноборони у 2023 році сягнуть небачених досі 850 млрд грн – удвічі більше, ніж у держбюджеті на 2022 рік до початку великої війни.
Більша частина цієї суми, 494,19 млрд грн, піде на забезпечення діяльності Збройних Сил, підготовку військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їх сімей.
Суттєво зростуть і видатки на купівлю, модернізацію та ремонт військової техніки – до 355,13 млрд грн. Менше пощастило Міністерству внутрішніх справ: видатки на нього уряд пропонує зменшити.
На розвідку та спецслужби уряд теж не шкодує грошей. Головному управлінню розвідки, яке прославилося гучними операціями в тилу противника, планують виділити 11,5 млрд грн – майже в півтора рази більше, ніж у 2022 році.
Більше перепаде і СБУ, а видатки на Службу зовнішньої розвідки несуттєво знизяться.
А як зміняться видатки на медицину та освіту?
Освіта та охорона здоров’я завжди були сферами, на які уряд не наважувався відкрито зменшувати видатки. Війна цю ситуацію змінила.
У 2022 році витрати на освіту зменшилися на 21 млрд грн або на 12%, скоротяться вони і у 2023 році – до 142,2 млрд грн.
Частково скорочення видатків можна пояснити тим, що у 2022 році держава виділила близько 4,7 млрд грн на компенсацію закладам освіти за те, що у їхніх спортзалах проживали тимчасові переселенці. Наступного року таких видатків не буде.
Частково менші видатки відображатимуть міграційні процеси, зокрема й серед студентів.
Водночас, у 2023 році уряд передбачив 1 млрд грн на закупівлю шкільних автобусів та 1,5 млрд грн на облаштування безпечних умов навчання у школах. Ймовірно, тут йдеться про облаштування сховищ).
Скоротяться у наступному році й видатки на охорону здоров’я – з майже 200 млрд грн цьогоріч до 176 млрд грн у 2023 році.
Уряд хоче зекономити шляхом зменшення видатків на 14,6 млрд грн на програму медичних гарантів. Інші медичні видатки скоротяться на 8,4 млрд грн.
Чи зміняться видатки на чиновницький апарат?
Інше джерело економії коштів – утримання держслужбовців та суддів. Утім, видатки на центральні органи влади – Верховну Раду, Кабмін та Офіс президента – у 2023 році зростуть.
Чи не найсуттєвіше зростання стосуватиметься уряду: із 7,1 млрд грн за уточненим планом 2022 року до 8,5 млрд грн у 2023 році.
Однак зради тут нема. Такий ріст став наслідком технічних змін у бюджеті: Кабміну підпорядкували Державну службу з питань безпечності харчових продуктів, видатки на яку у 2023 році зростуть на 1,5 млрд грн.
Видатки на Офіс президента і парламент майже не зміняться. Щоправда, суттєво зміниться перерозподіл коштів всередині цих відомств. Зокрема, на висвітлення роботи парламенту виділять 72 млн грн проти 407 млн грн у 2022 році.
Суттєво зекономити уряд хоче на суддях. На роботу місцевих, апеляційних, Верховного та Конституційного судів планують виділити 18,3 млрд грн проти 19,1 млрд грн в уточненому бюджеті на 2022 рік.
Ще більш відчутно можуть зекономити на антикорупційних органах. Уряд хоче скоротити фінансування НАЗК на 443 млн грн, дещо зменшаться видатки на НАБУ та Вищий антикорупційний суд.
Натомість зростуть видатки на Офіс генпрокурора та Державне бюро розслідувань: на 680 млн грн та 163 млн грн відповідно. Видатки на Бюро економічної безпеки майже не зміняться.
Загалом, за розрахунками Шмигаля, видатки на утримання чиновників мають скоротитися майже на 12 млрд грн.
“Головна стаття економії – зменшення видатків на органи державної влади. Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії, за винятком силових структур. Видатки на утримання органів державної влади будуть скорочені на 11,6 млрд грн”, – запевнив керівник уряду.
А програми на підтримку економіки та кредити для бізнесу?
У 2023 році уряд планує кардинально переглянути програми з підтримки економіки. Так, з бюджету планують прибрати видатки на програму “єПідтримка”, на яку у 2022 році планувалося витратити 32,15 млрд грн.
Натомість у бюджеті з’являться видатки на гранти для створення та розвитку бізнесу (1,37 млрд грн), на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (19,3 млрд грн), а також дотація деокупованим регіонам (майже 24 млрд грн).
Уряд планує розширити фінансування пільгових кредитів через Фонд розвитку підприємництва. Видатки на нього зростуть з 9,3 млрд грн до 16 млрд грн. Зокрема, коштом цього фонду фінансується програма “5-7-9%”.
А що там з “Великим будівництвом”?
Улюблена програма влади із стимулювання економіки – будівництво доріг – скоротиться на 39 млрд грн порівняно з планом на 2022 рік.
Загалом “Укравтодору” планують виділити 46,9 млрд грн, з яких 18,57 млрд грн – на обслуговування боргів відомства.
Що буде із соціальними видатками?
Соціальна підтримка населення – другий пріоритет бюджету. У 2023 році уряд планує змінити не лише обсяг видатків на цю сферу, а й порядок розподілу коштів.
У бюджеті також передбачені видатки на субсидії на житлово-комунальні послуги: 37,9 млрд грн проти 37,87 млрд грн у 2022 році.
У кошторисі з’явилися три великі програми: соціальний захист дітей та сім’ї (27,3 млрд грн), соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини (66,64 млрд грн), та підтримка малозабезпечених сімей (72,9 млрд грн).
Як працюватимуть ці програми, кому та на які цілі будуть виділятися кошти, невідомо.
Витрати бюджету на пенсії у 2023 році будуть такими ж, як у 2022 році. Якщо уряд захоче індексувати пенсії, додаткові видатки на це, очевидно, будуть фінансуватися власними доходами Пенсійного фонду.
Що буде з державним боргом, він же величезний?
Одним з найбільших викликів бюджету-2023 стане суттєве боргове навантаження. Обсяг держборгу у 2023 році очікується на рівні 100% від ВВП країни, що суттєво звузить можливості уряду у фінансуванні інших видатків.
Протягом 2022 року Україна суттєво наростила розмір боргу. Щомісяця дефіцит коштів у бюджеті сягав 5 млрд дол, які покривалися переважно запозиченнями.
Частину цих позик уряд взяв у Нацбанку, продавши йому ОВДП. У такий спосіб НБУ випустив в обіг “надруковані” кошти.
Ці борги повернуться до бюджету, коли Нацбанк буде платити свій прибуток. Проблема лише в тому, що це станеться через рік, коли Нацбанк підбиватиме підсумки 2023 року.
Саме тому у Мінфіні хотіли “обдурити систему” і намагалися через парламент узаконити автоматичний переказ Нацбанком купонів за ОВДП до бюджету.
Хоча цей крок знизив би боргове навантаження на уряд, проте порушив би ключові принципи операційної незалежності НБУ, що поставило б хрест на співпраці України з МВФ та русі до ЄС.
Уряд хоче, щоб НБУ друкував ще більше грошей та ще і щороку. Чим це загрожує?
Загалом у 2023 році державні видатки на обслуговування та погашення боргу перевищать 740 млрд грн, з яких майже половину – 326 млрд грн – доведеться виплатити у вигляді процентів.
Таким чином, видатки на обслуговування державного боргу у 2023 році зростуть удвічі.
Чим ще цей бюджет відрізняється від попередніх?
Відповідно до Конституції України, чергові парламентські вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради. Це означає, що наступні парламентські вибори мали би пройти в Україні у жовтні 2023 року.
Попри це, у законопроєкті про державний бюджет, який презентував уряд, не передбачено додаткових видатків на проведення виборів.
Водночас, у прикінцевих положеннях до бюджету дається доручення уряду розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який має передбачити видатки на парламентські вибори, щойно в Україні завершиться воєнний стан.
Тож можна припустити, що у разі, якщо війна та воєнний стан затягнуться до наступної осені, то парламентських виборів у 2023 році не буде – уряд просто не встигне підготувати відповідні зміни до бюджету, а ЦВК не встигне підготуватися до проведення голосування.
Ще один цікавий факт, який можна дізнатися з тексту законопроєкту про бюджет – уряд може викупити частину українських ВВП-варантів.
Попри те, що видатків на обслуговування державних деривативів у 2023 році не передбачено (у зв’язку з успішною реструктуризацією, яку уряд провів влітку), у тексті бюджету Мінфіну надається право на проведення операцій з деривативами, включно з їхнім викупом.
Ймовірно, після перемоги економіка України може продемонструвати достатньо високі темпи відновлення. Наслідок швидкого зростання ВВП – значні виплати за варантами, які можуть сягати кількох відсотків ВВП на рік. Операції з викупу цих інструментів дозволять Мінфіну мінімізувати цей ризик у майбутньому.
Нагадаємо Уряд ухвалив проєкт держбюджету на 2023 рік: попередні показники
