Факультет історії, політології і міжнародних відносин Карпатського національного університету імені Василя Стефаника — один із найперших, найбільших та найпотужніших структурних підрозділів університету. Протягом своєї багаторічної історії, яка розпочалася ще у 1940 році, факультет безперервно трансформувався, реагуючи на виклики часу та розширюючи коло освітніх можливостей: від підготовки виключно вчителів історії до виховання майбутніх дипломатів, фахівців із міжнародного бізнесу, політологів та спеціалістів із регіональної безпеки. Сучасне життя факультету — це синергія глибоких наукових традицій, масштабних міжнародних проєктів, активної інтернаціоналізації та програм подвійних дипломів із провідними європейськими вишами.
Про те, чим сьогодні живе факультет, як війна вплинула на вступну кампанію, які унікальні можливості мають студенти та як факультет підлаштовується під тенденції ринку праці, детально розповідає інформаційному ресурсу Правді.іф декан факультету, доцент Ігор Гурак.
Це один із перших факультетів в Карпатському національному університеті ім. Василя Стефаника? Розкажіть про його становлення та традиції
Наш факультет справді з’явився разом із постанням самого університету: у 1940 році в тодішньому Станіславі було відкрито Станіславський учительський інститут. У рамках цього інституту функціонувало три факультети, і одним із них був історичний. Надалі ми пережили багато трансформацій та змін. Починаючи з 1950 року, коли учительський інститут реорганізували в педагогічний, ми увійшли до складу історико-філологічного факультету. Наприкінці 60-х років назва змінилася на історико-педагогічний факультет, а пізніше ми знову повернулися до назви історичний факультет. У 2005 році підрозділ трансформувався в Інститут історії і політології, а з 2016 року ми маємо остаточну сучасну назву — факультет історії, політології і міжнародних відносин.
Таким чином, ми є одним із найстарших і найбільших факультетів у структурі Карпатського університету як у плані архітектури, так і за кількістю студентів. Я є керівником великого факультету, який складається з восьми кафедр. В університеті загалом 16 структурних підрозділів, і поряд із нами лише Навчально-науковий Інститут мистецтв, який має таку ж кількість кафедр, інші ж мають менше. Вісім кафедр — це геть багато, оскільки тільки на рівні бакалаврату ми забезпечуємо підготовку студентів на базі восьми освітніх програм. Наші традиції дуже глибокі, і ми активно працюємо над їхнім збереженням. Зокрема, починаючи з кінця 2024 року, предметно ведемо роботу над фундаментальною працею під назвою «Факультет історії, політології і міжнародних відносин. 85 років поступу». Це масштабне фактично енциклопедичне видання приблизно на 800 сторінок, у якому на високому фаховому рівні силами наших викладачів систематизуємо процес змін на факультеті з 1940 року та розкриваємо біографічні дані сотень цікавих людей, які тут навчалися й працювали. Це буде чудова збірка для нинішнього та майбутніх поколінь, щоб вони розуміли, як відбувалося наше зростання від факультету, який спочатку готував лише вчителів історії, до сучасної диверсифікованої структури.
Чим зараз живе факультет з такою славною історією?
Попри свою поважну 85-річну історію, факультет сьогодні живе насамперед майбутнім. Ми намагаємося поєднати повагу до академічних традицій із постійним оновленням змісту освіти, розвитком науки та активною міжнародною співпрацею. Приємно, що кожна кафедра має власне академічне обличчя і водночас працює на спільний результат.
Кафедра історії України і методики викладання історії продовжує традиції відомих наукових шкіл професорів Володимира Грабовецького та Олександра Карпенка. Сьогодні вона не лише проводить ґрунтовні дослідження історії України, історичного краєзнавства, Української революції та історії Церкви, а й готує нове покоління вчителів історії та громадянської освіти, поєднуючи фундаментальну науку із сучасними методиками викладання. Кафедра етнології і археології відома своїми археологічними експедиціями, етнологічними дослідженнями та роботою зі збереження культурної спадщини Карпатського регіону. Її студенти мають можливість отримувати унікальний польовий досвід, безпосередньо долучаючись до наукових відкриттів.
Кафедри всесвітньої історії та історії Центральної та Східної Європи забезпечують нашим студентам широкий європейський контекст історичних досліджень. Їхні викладачі активно співпрацюють із закордонними університетами (в тому числі шляхом реалізації програми подвійних дипломів із Поморським університетом у Слупську), розвивають міжнародні наукові контакти та реалізують спільні дослідницькі проєкти, що особливо важливо в умовах сучасних суспільних трансформацій. Винятково перспективним сегментом їхнього напрямку досліджень нам видається ґрунтовне вивчення історії середньовіччя, яке концентрується навколо структурного елементу кафедри всесвітньої історії – Центру медієвістичних студій.
Кафедра політичних наук сьогодні переживає надзвичайно динамічний етап розвитку. Поряд із класичною політологією вона активно розвиває нові напрями – політичні комунікації та безпековий блок. Її викладачі підтримують широкі міжнародні контакти, беруть участь у науково-просвітницьких проєктах, а освітні програми постійно оновлюються відповідно до сучасних потреб держави та суспільства.
Нашим лідерів за міжнародною активністю є кафедра міжнародних відносин. Їх характеризує академічна мобільність, програма подвійних дипломів із Варшавським університетом, міжнародні англомовні конференції, співпраця з структурами Міністерством закордонних справ України та численними закордонними університетами. Наші студенти вже під час навчання отримують реальний досвід міжнародної діяльності.
Надзвичайно активно розвивається й кафедра міжнародних економічних відносин. Вона поєднує економіку, міжнародний бізнес, економічну дипломатію, мовну підготовку та тісну співпрацю з бізнесом, органами влади й міжнародними партнерами. Це дозволяє студентам не лише здобувати знання, а й працювати над реальними проєктами ще під час навчання.
Кафедра іноземних мов і перекладу створює необхідне мовне підґрунтя для всіх міжнародних проєктів факультету. Саме вона забезпечує високий рівень мовної підготовки наших студентів, без якого сьогодні неможливо говорити про успішну кар’єру.
Розкажіть про зміни та досягнення на факультеті від того часу, як Ви стали деканом.
Я прийшов на посаду керівника факультету, коли він уже перебував у дуже добрій формі — як потужний науковий центр із міцною освітньою базою та розвиненими міжнародними контактами. Оскільки в минулому я очолював відділ міжнародного співробітництва університету, а згодом завідував кафедрою міжнародних відносин, своїм головним завданням на посаді декана визначив поглиблення та посилення саме міжнародного напрямку, розширення інтернаціоналізації навчального процесу та наукових досліджень.
За підтримки колег нам вдалося збільшити кількість англомовних дисциплін, які викладаються на факультеті. Ми розширили коло іноземних партнерів як для спільних наукових проєктів, так і для академічних обмінів. Завдяки цьому наші студенти мають можливість виїжджати на короткотермінове або семестрове навчання в закордонні партнерські університети, щоб на власні очі побачити, як організовано освітній процес в інших країнах. Ми є цікавими й для іноземних дослідників: попри умови війни, приблизно раз на місяць ми приймаємо іноземних учених, які приїжджають до України. Крім того, на факультеті діє практика відкритих лекцій. Наприклад, на спеціальності «Міжнародні відносини» реалізується системний проєкт зустрічей із практикуючими дипломатами, послами та генеральними консулами. Вони діляться зі студентами безцінним практичним досвідом та розповідають, які навички потрібні для майбутньої кар’єри в Міністерстві закордонних справ України.
Окрім Польщі, університети якої є нашими найактивнішими партнерами, ми тісно співпрацюємо з німецькими вишами. Також на постійній основі взаємодіємо з колегами зі США. Яскравим прикладом у цьому контексті є Карпатський молодіжний форум (цього року відбувся вже 30-й такий захід), який ми проводимо з 2013 року. Це англомовний майданчик для молодих вчених, аспірантів та студентів, де традиційними учасниками поряд із нашими молодими дослідниками є наші колеги із Польщі, США та Туреччини. До останнього форуму також долучався професор із Ірландії. В різні роки участь у конференціях також брали науковці із Азербайджану, Великобританії, Грузії, Німеччини, Словаччини та Угорщини.
Вагомим результатом зусиль, спрямованих на інтернаціоналізації навчального процесу на моєму факультету, є можливості для наших студентів у плані академічної мобільності та програми подвійних дипломів. У поточному семестрі студенти навчалися у трьох закордонних університетах (двох у Польщі та одному в Німеччині). Крім того, у нас успішно діють програми подвійних дипломів. Найдавніша з них — із Варшавським університетом на рівні магістратури (реалізується з 2011 року). Її унікальність полягає в тому, що під час навчання у Польщі студенти отримують фінансову підтримку та стипендію від Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету, яка є досить суттєвою. Навчання побудоване так: три семестри магістранти вчаться у нас, а на четвертий семестр виїжджають до Польщі за спеціально узгодженою інтегрованою програмою. Також у нас діє програма подвійних дипломів для істориків (спеціальність «Історія та археологія») з Поморським університетом у Слупську, ініційована завідувачем кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки, професором Володимиром Комаром. Студенти рік навчаються у нас і рік у Слупську, отримуючи в результаті дипломи обох вишів.
У науковій сфері результатом співпраці є спільні публікації. Зокрема від 2015 року факультет співпрацює із Державною вищою професійною школою в м. Холм. Для нас вже стало нормою проведення спільних конференцій, за результатами яких видаються монографії. З 2024 року ми маємо офіційну угоду з Жешувським університетом щодо проведення спільних досліджень, пов’язаних із війною в Україні та її впливом на суспільство і сусідні країни. У рамках цієї взаємодії я нещодавно брав участь у VI Міжнародному форумі прав людини в Жешуві, який зібрав представників 22 країн світу.
Скільки студентів наразі навчається на факультеті і які тут є спеціальності?
Станом на 1 червня (коли ще навчалися слухачі останнього курсу бакалаврату), на факультеті навчалося 1167 студентів, а разом з аспірантами (здобувачами наукового ступеня доктора філософії) загальна чисельність перевищувала 1200 осіб. Для порівняння, у грудні попереднього року, коли на навчанні перебувало одночасно два курси магістратури, ми налічували понад 1300 студентів.
Щодо структури підготовки, то історичний напрямок, з якого колись починався факультет, трансформувався у дві великі освітні програми:
- «Історія та археологія» — програма, зорієнтована на підготовку майбутніх працівників музеїв, архівів, науковців дослідницьких інституцій.
- «Середня освіта (Історія. Громадянська освіта)» — педагогічна спеціальність, спрямована на підготовку фахових учителів для середніх шкіл (а після здобуття ступеня доктора філософії — і для вищих навчальних закладів).
Політологічний сегмент бере свій початок з 2000 року і сьогодні на рівні бакалаврату представлений трьома програмами:
3. «Політологія» — класичний напрямок вивчення політичного життя та державних інститутів.
4. «Політичні комунікації та публічна політика» — програма з акцентом на вироблення у студентів навичок формування політичних рішень та ефективної комунікації із суспільством.
5. «Безпека регіонів та територіальних громад» — нова освітня програма, яку ми запускаємо цього року на зміну колишній програмі «Національна безпека».
Міжнародний та економічний блоки, які були започатковані у 2007 та 2017 рока включають такі напрямки:
6. «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» — підготовка фахівців для сфери дипломатії та органів державної влади різного рівня (від ОДА до територіальних громад).
7. «Міжнародні економічні відносини» та
8. «Управління міжнародним бізнесом» — програми з акцентом на економічну складову світових процесів та відкриття власної справи.
Разом ми маємо 8 освітніх програм на бакалавраті.
Чи є Ваш факультет наразі популярним у КНУВС у порівнянні із іншими факультетами?
Так, наш факультет є дуже популярним. За загальною кількістю студентів ми посідаємо четверте місце в університеті, поступаючись лише економічному факультету, факультету психології та факультету іноземних мов. Протягом останніх чотирьох років факультет демонструє стійку позитивну динаміку до зростання загальної кількості здобувачів освіти. Звичайно, рік у рік ситуація на окремих спеціальностях може дещо коливатися (одного року набираємо трохи більше, іншого — на кілька людей менше), але загальний тренд для факультету залишається позитивним. Наші освітні програми викликають непідробний інтерес в абітурієнтів.
Чи плануєте найближчим часом відкривати нові спеціальності?
Як я вже зазначав, саме цього року ми відкрили та запустили нову актуальну освітню програму — «Безпека регіонів та територіальних громад». Вона прийшла на зміну «Національній безпеці», з якої ми попереднього року не мали можливості провести набір через зміни в законодавстві про вищу освіту. Цей безпековий сегмент є безпосередньою вимогою часу. В умовах війни, коли виникають не лише військові загрози, а й серйозні економічні, енергетичні та інформаційні виклики, фахівці цієї спеціальності зможуть давати предметні відповіді на запити суспільства. Попередня програма була дуже популярною, і ми впевнені, що нова безпекова програма матиме аналогічний успіх у наших абітурієнтів.
Якщо говорити про працевлаштування ваших випускників. Яка наразі ситуація?
Наші випускники мають широкий спектр можливостей для працевлаштування залежно від обраного профілю. Історики-педагоги традиційно затребувані у середній школі. Випускники програми «Історія та археологія» знаходять себе в музеях, архівах, аналітичних та експертних центрах. Класичні політологи та фахівці з безпеки територіальних громад орієнтовані на роботу в органах державної влади, місцевого самоврядування, політичних партіях та аналітичних структурах. Що стосується міжнародників та фахівців з міжнародного бізнесу, то, з одного боку, вони успішно реалізують себе в дипломатичній сфері та відділах міжнародного співробітництва адміністрацій різних рівнів. З іншого боку, володіючи значним багажем знань та іноземних мов, багато з них не зв’язують себе з державними структурами, а започатковують власний успішний бізнес в економічній сфері, ефективно використовуючи міжнародні контакти. У питанні, що стосується працевлаштування я з одного боку бачу тенденцію до зростання інтересу до наших студентів з боку роботодавців, що дозволяє їм набувати важливих практичних навичок ще під час навчання. Водночас усвідомлюю, що ситуація коли слухачі старших курсів працюють, не дозволяє їм взяти зі студентського життя все те, що вони мали б взяти, концентруючись виключно на навчальному процесі.
Чи відслідковуєте Ви з командою сучасні тенденції на ринку праці і чи намагаєтесь під них підлаштовуватись?
Безумовно, ми робимо це перманентно. Ми постійно змінюємо та модернізуємо наші освітні програми, оскільки зобов’язані гнучко підлаштовуватися під динамічні зміни на ринку праці. Факультет підтримує дуже тісні взаємини з роботодавцями. У процесі формування та оновлення кожної освітньої програми обов’язково беруть участь стейкхолдери — представники бізнесу, державних установ, аналітичних центрів чи шкіл, тобто ті особи, які вже є або в майбутньому стануть потенційними працедавцями для наших випускників. Вони висловлюють свої конкретні пропозиції та побажання щодо наповнення програм. Ми завжди уважно прислухаємося до їхньої думки і робимо на це серйозний акцент під час ліцензування та акредитації наших курсів.
Розкажіть про вплив повномасштабної війни на вступну кампанію на факультеті?
Хочу підкреслити, що впродовж останніх років повномасштабного вторгнення і наш факультет, і Карпатський національний університет загалом суттєво додали в показниках. Університет демонструє впевнене зростання та збільшив кількість вступників порівняно з минулими роками. На мою думку, причиною цього є те, що, попри відтік частини молоді до закордонних вишів сусідніх країн, величезний відсоток абітурієнтів з Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Львівської областей обирають для навчання саме нас. Ба більше, з’явилася чітка тенденція: до нас дедалі частіше приходять навчатися випускники шкіл з віддаленіших регіонів України, починаючи від прифронтових зон.
Попереду на вищу освіту чекають великі реформи — зокрема, у 2028 році ми очікуємо на результати масштабної реформи середньої школи, яка зумовить тимчасовий мінімальний випуск учнів і, відповідно, певний загальний спад кількості вступників в усіх університетах країни. Проте я з оптимізмом дивлюся у майбутнє і сподіваюся, що в найближчі роки ми збережемо позитивну динаміку. Ми маємо міцну репутацію, сильні наукові традиції, потужні міжнародні зв’язки та значну кількість державних місць (останнє насамперед стосується освітніх програм «Середня освіта (історія)» та «Історія і археологія»). Наша політологічна школа впевнено входить в число найпотужніших в Україні. Стабільно зростаючу динаміку демонструють освітні програми, пов’язані із міжнародними відносинами. Усе це дає нам підстави впевнено розвиватися далі й виховувати нову українську еліту.
Фотографії Богдана Савлюка
