За даними Нафтогазової асоціації України, на території Івано-Франківської області працює 82 нелегальні заправки.
Насправді ж їх значно більше, і знають про них лише водії, які на свій страх і ризик купують там пальне, пише «Репортер».
«Я ж людям добре роблю»
Сьогодні на Прикарпатті, як і в Україні загалом, є два види нелегальних заправок. «Чорні» – це ті, що працюють без жодних документів: ні на землю, ні на обладнання, ні на товар. Та «сірі» – ті, що назбирали частину документів, але офіційно АЗС зареєструвати не спромоглися.
Підприємець Андрій (прізвища чоловік просив не згадувати) розповідає, що, аби вести легальний бізнес, треба спершу пройти дев’ять кіл бюрократичного пекла. І найскладніше – отримати дозвіл від Держархбудконтролю (ДАБІ).
«Хоч у мене є касовий апарат, оформлені працівники та ліцензійний бензин, я працюю нелегально, – розповідає чоловік. – Вже три роки я не можу отримати сертифікат від ДАБІ. Але й без роботи я стільки часу сидіти не можу. Зараз, наприклад, купую бензин оптом на заправці WOG, а в себе ставлю невелику націнку. Різниця йде на податки та зарплату. Ну, а щоб до мене менше претензій було, уклав три договори з іншими фірмами на зберігання пального».
Далі каже, що головне у цій справі – не втратити довіру клієнта, тому пальне «не бадяжить».
«Я купую офіційно, тож в мене такий самий бензин, як на WOG, лиш трохи дешевше, бо ж беру оптом, – говорить чоловік. – Я людям добре роблю. Податки теж вчасно плачу. Ви ж розумієте – щоб заплатити ті податки, я мушу щось заробити?».
Дешево, але без чеку
Серед клієнтів нелегальних заправок є чимало таксистів. Адже їздять вони багато, от і з’являється спокуса зекономити на пальному. Дізнаються про «точки» один від одного під час перекурів.
«Досвід у мене невеликий, але кілька разів було, – розповідає водій Володимир (прізвища тут теж не буде). – Я ж раніше таксував і дізнався про цю заправку від іншого таксиста. Він підвозив пасажира, який залишив йому кілька візиток. На них була рекламка з номерами телефонів і написано «білоруський дизель та бензин». Яких марок, не знаю, бо я тоді їздив на дизелі».
Сама заправка стояла на вулиці Макухи. Володимир каже, що брав пальне на 5-6 грн дешевше, ніж воно коштувало на легальних АЗС. Тож «якщо заправляти повний бак, то можна добре зекономити». Чеків, звісно, ніхто не давав, а заправник був і оператором, і касиром.
«Та й зовні воно симпатично виглядало, – розповідає водій. – Стояли дві бочки – одна дизельна, одна бензинова. Десь по 10 тонн, може, більше. Нові бочки. Ще були два фільтри очищення. З вигляду все гарно, а от по якості сказати нічого не можу. В принципі, було непогано. Але раз чи два в мене машина заглохла, то я перестав туди їздити».
Під час розмови чоловік «здає» ще одну точку – біля Чернієва:
«Знаю, зараз є заправка, але не знаю, чи працює вона легально. На об’їзній, як повертати на Марківці, є вивіска: «дизпаливо і бензин». Там є опт, тобто для фур – одні ціни, а для звичайних автомобілів – інші. Але менші, ніж на звичайній заправці. Там є також бочка, пістолет, каса та заправник».
Борються всі
Нелегальних заправок в області не бракує, і їх можна знайти на інтерактивній карті, яку створили активісти в рамках проєкту Рerevirazs. А от як з ними боротися, поки що ніхто не придумав, хоча спроби є.
Торік міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків дав вказівку створити спеціальну комісію, яку мав очолити тодішній заступник Богдан Білик. І та комісія разом з «Муніципальною вартою» мала перевіряти наявність паперів у торговців пальним. Щоправда, рейди по нелегальних заправках «вартові» влаштовували і до того.
«Виявляти нелегальні заправки ми почали у 2017 році, – розповідає інспектор КП «Муніципальна варта» Андрій Кабанов. – Збирали матеріали, які в подальшому відправляли у фіскальну службу. Бо ж адміністративний протокол, за яким нелегалів можна притягнути до відповідальності, можуть складати лише вони. Минулого року ми передали їм матеріали по 29 заправках, які ми виявили в місті, – адреси, фотографії. Також фіскали кілька разів залучали нас до спільних перевірок».
За словами вартового, як правило, нелегальні заправки встановлюють на об’їзних, між гаражами та житловими будинками.
«Вони є на Надрічній, Набережній, Довженка, – каже він. – Вивісок там нема. Але їх видають автомобілі, які шикуються в чергу до цистерни, біля якої стоїть маленький апарат для заправки. Об’єми можуть бути різні – від 400 літрів до двох тонн».
У фіскальній службі на звернення «Муніципальної варти» реагують. Однак подають геть інші цифри. Так, за даними ДФС, у 2018 році податкова міліція на території області виявила 12 пунктів, де незаконно торгували пальним. Відповідно склади 12 адміністративних протоколів за частиною першою статті 164 КУпАП (порушення порядку провадження господарської діяльності). Крім того, вилучили 123,4 тонни пального на суму 4 713 600 грн. Також податківці знайшли сім АЗС, де реалізовували пальне з «порушенням вимог чинного законодавства». В результаті вилучили 39,44 тонни пального на суму 1 745 800 грн.
Цьогоріч теж без діла не сиділи. З січня по вересень склали аж два протоколи та забрали 13,3 тонни пального на 425 400 грн. Також зафіксували 11 фактів «реалізації та виробництва паливно-мастильних матеріалів з порушенням вимог чинного законодавства». Відповідно вилучили 1170,7 тонни пального на суму 26 182 400 грн.
«Крім цього, за 9 місяців 2019 року в ході проведення фактичних перевірок працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області встановлено 4 факти роздрібної торгівлі пальним без наявної ліцензії. За результатами даних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано фінансові санкції в сумі 1 млн грн», – йдеться у відповіді ДФС на інформаційний запит «Репортера».
Власне, штрафувати за «роздрібну торгівлю пальним без ліцензії» почали з 1 липня 2019 року, після внесення змін до Податкового кодексу. І якщо досі підприємці могли якось обходити закон, то тепер мусять ліцензувати навіть діжку з соляркою, яка стоїть на їхньому подвір’ї.
Вказівку «ліквідувати нелегальну торгівлю нафтопродуктами» від міністерства енергетики та захисту довкілля також днями отримала Івано-Франківська ОДА. Для цього в облдержадміністрації мають створити спеціальну робочу групу, яка буде виявляти порушників. Також Міненергетики рекомендувало створити при ОДА «гарячу лінію», аби прикарпатці могли скаржитись чиновникам. Про кількість незаконних АЗС та притягнення винних до відповідальності ОДА має звітувати міністерству щомісяця. Але поки це лише на стадії паперів, доручень та обговорень.
А щодо легальних заправок, то станом на 1 жовтня в області видали 205 ліцензій на роздрібну торгівлю пальним і 33 ліцензії – на зберігання пального. Ці підприємці вже сплатили до бюджету 410 тис грн та 25,7 тис грн відповідно. Але цікаво, скільки область могла б заробити, якби всі працювали чесно.
