У парламенті зареєстрували законопроєкт, яким пропонують списати борги за комунальні послуги населення, які накопичились станом на 1 січня 2020 року.
Які саме борги пропонують списувати українцям та чи має шанси така законодавча ініціатива бути ухваленою, – в матеріалі сайту 24 каналу.
Що пропонує законопроєкт
Днями, на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт “Про списання заборгованості населення за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії, що сформувалась станом на 1 січня 2020 року”.
Автори такої законодавчої ініціативи пропонують списати заборгованості населення за такі види послуг:
- за природний газ перед постачальниками природного газу для потреб побутових споживачів;
- за централізоване опалення і постачання гарячої води, послуг населенню суб’єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг;
- за постачання електричної енергії для кожного класу споживачів перед відповідними постачальниками послуг.
Про сплату комунальних послуг в карантин, дивіться тут:
Списання заборгованості, відповідно до цього проєкту закону, здійснюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Заборгованість за газ, централізоване опалення та постачання гарячої води пропонують списувати шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед Нафтогазом України. Борги за електроенергію, на думку авторів новації депутатів від ОПЗЖ, повинні погасити з Держбюджету.
За даними Державної служби статистики станом на 1 січня 2020 року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги сягнула 63,7 мільярдів гривень.
Зокрема, українці заборгували за:
- постачання природного газу – 27,9 мільярдів гривень;
- централізоване опалення та постачання гарячої води – 20,4 мільярдів гривень;
- утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 5,1 мільярдів гривень;
- централізоване постачання холодної води та водовідведення – 4,1 мільярди гривень;
- вивезення побутових відходів – 0,8 мільярдів гривень;
- постачання електричної енергії – 5,4 мільярдів гривень.
Захист чи диверсія?
На переконання авторів законопроєкту, він має захисти українців від стрімкого зростання цін і тарифів на комунальні послуги. Вони вважають, що зростання цін на комунальні послуги у 2015 – 2019 роках не відповідає реальним доходам та платоспроможності українців.
Так, за підрахунками співавтора законопроєкту Наталії Королевської, з Держбюджету потрібно буде виділити 5,4 мільярдів гривень для покриття заборгованості населення за спожиту електроенергію.
Збільшення на 2020 рік видатків в рамках списання заборгованості населення за електроенергію пропонується за рахунок економії, яка буде отримана за іншими бюджетними програмами, а також коригування окремих бюджетних програм з метою сприяння подолання наслідків пандемії COVID-19, – зазначає в пояснювальній записці до документу Наталія Королевська.
Щоправда, аналізуючи цей документ більшість експертів сходяться на думці, що він немає жодних перспектив бути ухваленим.
Адвокат, кандидат юридичних наук Денис Головін вважає, що вірогідність ухвалення цього законопроєкту вкрай низька, оскільки він популістичний, а не реалістичний.
Не думаю, що держава готова надрукувати 50 мільярдів гривень та витратити їх на компенсацію цих послуг. Якщо не компенсувати ці витрати постачальникам послуг, настане комунальний колапс. Власне, у світі подібної практики немає,
– переконує адвокат Головін.
У директора Інституту міста Олександра Сергієнко виникає логічне запитання до авторів новації – хто компенсує підприємствам понесені ними витрати.
Може пані Королевська компенсує витрати підприємств? Якщо так, тоді ця ініціатива добра. В партії ОПЗЖ люди не бідні, тож можуть собі це дозволити. Нехай вони повернуть підприємствам ці борги і тоді можна закрити питання”, – зазначає Олександр Сергієнко.
На переконання експерта це не те що піар, а економічна диверсія. Адже теплокомуненерго, водоканали – всі вони працюють і витрачають кошти для того, щоб у нас була вода, тепло і вивозилось сміття. У випадку ухвалення такого закону вийде, що вони працювали задарма.
Постає ще одне питання – як почуватимуть люди, які справно платили за комуналку? Адже у чесних платників виникне логічне питання – навіщо ми платили коли рано чи пізно з’явиться хтось, як пані Королевська, і спише ці борги.
Так речі категорично неможна робити. Хоч подібні ініціативи й були на початку 1990-х років. Тоді була ще гірша ніж зараз кризова ситуація, тоді думки як експертів, так і чиновників були єдині – цього не можна робити,
– резюмує Олександр Сергієнко.
Тож українцям потрібно сплачувати рахунки за надання комунальних послуг, оскільки їх ніхто не списуватиме.
Автор: Ірина Поліщук
