Івано-Франківський міський суд виніс вирок щодо уродженця села Гнильче Тернопільської області, який зарізав співмешканку.
Злочин стався 31 травня 2016 року близько 14.30 хв. біля будинку між обвинувачуваним та потерпілою, під час розпивання алкогольних напоїв, виник конфлікт на побутовому грунті, пише Галичина.
Під час даного конфлікту, обвинувачений одним ударом ножа спричинив тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючої, колото-різаної рани в життєво важливу ділянку грудної клітки та перелом другого ребра справа, з ушкодженням пристінкової плеври та легені, що ускладнилась масивною внутрішньою та зовнішньою крововтратою.
Дане тілесне ушкодження є небезпечним для життя в момент спричинення, та в проміжку часу після його заподіяння призвело до смерті потерпілої.
Читайте також: Прикарпатець, який зарізав сина, отримав умовний термін
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 31.05.2016 року, протягом доби, він разом з співмешканкою та ще двома особами розпивали спиртні напої. Особисто обвинувачений того дня випив близько однієї літри горілки, дещо пізніше потерпіла пішла в невідомому напрямку, а він залишився. Через деякий час, у вечірню пору доби, від працівників поліції, під час затримання, йому стало відомо про те, що співмешканку було вбито, та при цьому їй завдано ряд тілесних ушкоджень. Заперечив свою причетність до спричинення тілесних ушкоджень, ствердив, що жодного доказу, який вказував би на причетність його до вчинення злочину в матеріалах справи не має. Вважає показання свідка , які вона надала під час проведення слідчого експерименту неправдивими. Просить суд його виправдати.
Один зі свідків повідомив, що бачив чоловіка в той день, коли він листям трави витирав кров з ножа.
Окрім того, вина обвинуваченого вчиненні злочину доведена іншими письмовими доказами кримінального провадження.
Відповідно до даних протоколу проведення слідчого експерименту від 01.06.2016 року, свідок детально показала та розповіла про обставини перебування обвинуваченого та загиблої по вул.Молодіжній в м.Івано-Франківську 31.05.2016 року. Свідок розповіла, що чоловік та жінка сварилися. В один момент вона побачила, що жінка лежить спиною на землі, а в руках в обвинуваченого знаходився ніж, який був у крові. Кров також була на його руках.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №124 від 31.08.2016 року, зокрема описової частини, зазначено, що в період часу з 1996 по 2007 роки, обвинувачений три рази перебував на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківській ОПНЛ № 3, так, востаннє був доставлений в лікарню швидкою допомогою після того, як в стані сп`яніння дебоширив перебуваючи у співжительки, при цьому вказав, що чотири дні вживав алкоголь. В розмові виявляв ознаки неврівноваженості, дратівливості. Над значенням своїх вчинків, задумуватись не схильний.
Після звільнення з місць позбавлення волі в січні 2016 року, зі слів самого обвинуваченого, “гуляв та крав”, визначеного місця проживання не мав. Часто вживав спиртні напої. В медичних установах наркологічного профілю не лікувався. Себе характеризував нервовим та дратівливим. Зі школи був виключений за те, що вдарив вчителя. З підліткового віку виявляв поведінкові емоційно-вольові порушення, під час лікування в Івано-Франківській ОПНЛ в 1996, 1997 та 2007 роках у нього було діагностовано легку розумову відсталість в степені легкої дебільності.
В дорослому віці схильний до алкоголізації, антисоціального способу життя, при проведенні еспертизи виявляв грубість, зверхність, зухвалість, нестійкість настрою, підвищену подразливість. Перебування обвинуваченого під час вчинення злочину в стані сильного алкогольного сп`яніння (а.с.70), через що він не може пригадати всіх детальних обставин нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерілій 31.05.2016 року, не спростовує висунуте йому обвинувачення, а навпаки вказує на підвищену суспільну небезпеку вчиненого, що цілком зумовлено з його способом життя та певними звичками, що в порядку ст.88 ч.3 КПК України, є допустимим доказом, та доводить його поведінку, звички життя, що як наслідок і призвело до даного кримінального правопорушення.
Наявний у обвинуваченого психічний розлад виражений не глибоко, рівня хворобливого розладу психічної діяльності не досягає. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину він перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.114-116 т.2).
Суд визнав обвинуваченого винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
