Посеред епідемії коронавірусу на Прикарпатті закрили відділення однієї з лікарень. Бо там нікому працювати. За чотири тисячі гривень в місяць охочих не знайшлося. Втім, як кажуть чинні співробітники закладу, низка зарплата – не єдина причина.
До Отинійської районної лікарні пані Галина приходить мало не щотижня. У жінки варикоз, потрібна допомога хірурга. Каже: планувала зробити операцію в місцевій лікарні. Та відділення зачинене. Жінці порадили звертатися в район або область, але через пандемію потрапити туди нині ніяк, пишуть Подробности.
Галина Поважна, жителька смт Отинія:
Нащо мені їхати хто-зна куди, якщо я маю тут свою лікарню під боком. І знаю що тут дуже хороші працівники, дуже хороші хірурги.
Михайло Володимирович травмував ногу, на місці йому наклали пов’язку, і відправили в районну лікарню.
Михайло Гайструк, житель смт Отинія:
Ну не можуть всі ринутися в Коломийську районну лікарню, там можна сидіти від рання до вечора і не попасти до лікаря у звязку із тим що велика черга.
Вхід в хірургічне відділення. Замок на дверях тут висить вже чотири місяці. Приміщення законсервоване, пацієнтів тут давно не приймають.
Закрити були змушені, тому що НСЗУ не підписала з ними контракт про надання послуг, пояснює головний лікар. Відповідно до медреформи, для укладення угоди всі медзаклади мають відповідати низці вимог – матеріального-технічного та кадрового забезпечення. Якщо з першим пунктом в цій лікарні впоралися, то другий виконати не змогли.
Віктор Кульчицький, головний лікар Отинійської районної лікарні:
Для того щоб існував хірургічний відділ має бути не менше двох посад лікарів анестезіологів, в Отинії знайти двох лікарів анестезіологів, які б пішли до нас працювати за таку зарплату за чотири тисячі гривень немає.
Немає контракту, немає й фінансування. Хірургічне відділення закрили, працівників перевели до інших. Роман Жиляк єдиний лікар травматолог на всю лікарню. Приймає пацієнтів у поліклініці. Надає лише першу невідкладну допомогу.
Роман Жиляк, лікар-травматолог:
Люди є, але на жаль не можемо надавати їм допомогу яку вони потребують. мусимо скеровувати в інші заклади. усі переломи, травми які потребували стаціонарного лікування, оперативного втручання вони змушені їхати у великі лікарні
Отинійська лікарня обслуговує майже тридцять тисяч люду. Хірургічне відділення було невелике, на двадцять ліжок, і завжди заповнене, каже тепер уже колишній його завідувач. І додає, імовірно на приміщення просто хтось поклав око, і головний лікар лише цьому сприяє.
Ілля Босович, колишній завдувач хірургічого відідлення:
Ми зробили тут ремонти проведена тепла вода якої тут ніколи не було. І це взяти все і закрити. Це абсурд. Чи хоче хтось забрати, чи приватне зробити чи взагалі закрити заклад і віддати в оренду.
Та поки люди гадають, як за необхідності хірургічної допомоги діститися до різних районних лікарень – в Отинії закритися може ще й терапевтичне відділення. Там також не вистачає двох анестезіологів. Звільнилися фіброгастроскопіст і лікар-інфекціоніст. Люди остерігаються, що невдовзі закриють усю лікарню.
Для Українського народу-телемедицина! А для декого-Шаріте.