Олександр Денисенко, режисер фільму «Тарас. Повернення», розповів про свою матір, талановиту актрису, котра родом з Івано-Франківщини.
«Вчора, 14.01 був “совдепівський” день народження моєї мами – відомої української артистки Наталії Наум. Ми в родині ніколи не святкували цю дату. Так мамі записали неправильну дату її народження в дитдомі, встановивши її по зубах. І вона все життя боялася її змінити, бо була німкенею по своїй мамі і мала братів в УПА і родичів в США і Канаді. Її двоюрідна бабця Марія Наум, яка була розвідницею в УПА і відсиділа 15 років в сталінських таборах, вже як була звільнена, щороку на 7 листопада прилюдно зривала совєтський прапор з сільради, рвала його і топтала ногами. А коли їй зі США прийшов відкритий КГБ лист з 20 долярами, вона його відвезла у Франківськ і відіслала назад в Штати, дописавши на тих 20 долярах “Ми не за це в Україні боролися, вмирали і перемагали.” Тому мама – Народна артистка УРСР боялася, що її, як і батька, піддаватимуть комуняки репресіям, і не хотіла ворушити своє минуле, тому й не йшла до архівів і не виявляла документів про себе і своїх родичів. Ми в родині відзначали іншу дату: 14 жовтня 1933 р. Таку дату мамі сказали її старші брати і сестри, які самі точно не пам’ятали коли. Приміром, найстарший мамин брат – мій вуйко Василь був старший за маму на 32 роки і як й інші старші брати і сестри жив вже своєю родиною. Тому вони не дуже запам’ятовували, коли те найменше 13-е в родині Науменя побачило світ. Насправді, мама народилася 23 листопада 1932 р. в родині селянина Наума Михайла Васильовича та Гелени Кароль Майєр – доньки швабського інженера-залізничника Кароля Альберта Майєра, який працював у лісо-переробному господарстві в м. Вигоді австрійського підприємця барона Леопольда фон Поппер Подгарі з 1880 р. Про це ми з дружиною дізналися у 2012 р. з запису в актовій книзі церкви Воздвиження Чесного Хреста в с. Старий Мізунь. І так записано в книзі реєстрації цивільних станів в м. Долина за 1932 р. Те, що дата і рік народження у мами цілковито інакші, я неодноразово говорив в Спілці кінематографістів. Але в Спілки багацько інших великих справ, і малі справи вона не помічає чи просто про них забуває. Я б не писав про це на ФБ, якби ця “совєтська” фальшива дата народження моєї мами не була рокованою і підмінною. Важко мені синові щороку читати чергове “славословіє” матері за 14.01, хоч, звісно, мама заслужила на такі, а може ще й пишніші і щиріші слова, однак не в цей день. І підміна дати, якої сама мама цуралася за життя, хрестом лягла на її долю. Бо прихованою від неї була не лише дата її народження, але й невідомі широкому загалу були важкі обставини її дитинства, сирітства, поневірянь. І ми, всі її родичі, і вона святкували її народження 14 жовтня, але точно на знали самі, коли воно було, і жили в вимірі нетями. Все відбувалося в умовному способі і віри не годному чині. І врешті, я вирішив виправити цей перекрут дат і нумерологічну хибність її буття, бодай, для початку на стоклятому ФБ і напівфантастичній Вікіпедії. Бо тривожко чути красиві слова про маму в позичений/призначений совітами для неї день появи на світ. Хай простять мені мама і Господь Бог!», – йдеться в дописі.
Довідково.
Наталія Михайлівна Наум (23 листопада 1932, с. Старий Мізунь, Долинський повіт, Станіславське воєводство — 22 березня 2004, Київ) — українська актриса театру і кіно, народна артистка УРСР (1974).
Дружина українського кінорежисера Володимира Денисенка. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків.
Народилася 23 листопада 1932 року в селі Старий Мізунь, Станіславського воєводства Польської республіки в родині селянина Наума Михайла Васильовича та Гелени Кароль Майєр – доньки швабського інженера-залізничника Кароля Альберта Майєра, який працював у лісо-переробному господарстві в м. Вигоді австрійського підприємця барона Леопольда фон Поппер Подгарі з 1880 р.
У період з 1950 по 1953 рр. Наталія працювала на швейній фабриці, а також грала в Чернівецькому українському драмтеатрі імені Ольги Кобилянської.
У 1958 році закінчила КДІТМ імені Івана Карпенка-Карого (курс М.Верхацького) та була зарахована акторкою в штат Київської кіностудії імені О.Довженка.
Наталія Наум мешкала на вул. Михайла Грушевського у центрі Києва. 6 березня 2004 року у квартирі актриси прорвало трубу центрального опалення і їй довелося дві доби перебувати в помешканні, яке заливало окропом. Столичний ЖЕК аварію ліквідувати не поспішав; у цей же час занедужала на астматичний бронхіт онука Наталія, яка проживала в цій горезвісній квартирі разом із бабусею. На додачу до всіх цих бід сама Наталія Михайлівна була хвора на поліартрит. Серце актриси не витримало таких життєвих проблем і вона померла в міській лікарні 22 березня (за іншими даними 24 березня) 2004 року.
Похована на Байковому цвинтарі поряд із чоловіком — Володимиром Денисенком.