Тренінги для постраждалих від домашнього насильства розпочала у Верховині громадська організація “Д.О.М.48.24”. Основи самозахисту, психологічної підтримки та розуміння юридичних прав – це ті знання, які зможуть отримати жінки, що потерпіли від сімейної тиранії. Про це Суспільному Карпати розповіла організаторка Наталія Вишневецька.
“Діяльність нашої громадської організації спрямована на те, щоб допомагати жінкам у кризових ситуаціях. Насамперед, ми проводимо реактивні заходи, які сприяють вирішенню ситуації, що вже склалася. Але є величезне поле діяльності, спрямованої на профілактику насильства. Тому ми починаємо до цього підходити. Ті жінки, які потрапляли у насильство, кажуть про те, що дівчатам потрібно розуміти, хто такі кривдники, що таке токсичні стосунки і як не потрапляти у них. Тому наші подальші дії повинні стосуватися виховання суспільства і навчання, як не потрапляти у насильницькі стосунки, і як підтримувати людей, які вже там опинилися”, – зазначає керівниця ГО “Д.О.М.48.24”.
За словами Наталії Вишневецької, жінки, якими опікується їхня організація, отримують психологічну, юридичну та соціальну допомогу.
“У ситуації насильства жінка повинна заручитися підтримкою юриста, – каже юристка Ольга Попова. – Чому жінки часто бояться звертатися за допомогою? Якщо жінка матеріально залежить від чоловіка, то вона боїться, що не зможе забезпечити дітей, або що чоловік забере їх. Такі жінки довго терплять насильство, бо бояться втратити дітей. Насправді, жінки, які, наприклад, знаходяться у декреті, мають рівні майнові права з чоловіками, які працюють. На тренінгах ми будемо обговорювати усі юридичні аспекти при розлученні, розподілі майна, розподілі аліментів. Тобто, жертви насильства можуть розраховувати на юридичну підтримку”.
Не менш важливою для постраждалих від сімейної тиранії є і психологічна допомога. За словами психологині Аліни Касілової, не всі жертви здатні усвідомлювати, що у їхньому житті щось не так, а також часто бояться осуду з боку рідних і близьких.
“На жаль, у нашому суспільстві досі існує стереотип: “Б’є – значить, любить”. І якщо бабуся, мама терпіли насильство у сім’ї, то це норма. Насправді це не так. Тому ми повинні показувати, що є інше життя. І що насильство – це погано. Існують певні маркери, за якими можна розпізнати потенційного кривдника. Насильство, як правило, розпочинається з психологічного та економічного – приниження, певних заборон, контролю, фінансового обмеження. Тут важливо не переплутати контроль над людиною з турботою про неї. Адже коли про людину турбуються – їй комфортно. Коли контролюють – це переходить особисті межі”, – зазначає Касілова.
За її словами, потенційні кривдники часто обмежують коло спілкування жертви, проявляють агресію, наполягають тільки на своєму і не сприймають іншої точки зору. А коли вчиняють фізичне насильство, кажуть: “Ти сама винна”.
На думку Касілової, щоб убезпечити себе від насильницьких ситуацій, насамперед, потрібен діалог. Людина, якій некомфортно, завжди повинна сказати іншій, що їй це не подобається, що з нею так не можна. Якщо ж це не допомагає, такі стосунки краще припинити. На переконання Ольги Попової, якщо чоловік все ж таки підняв руку, потрібно викликати поліцію.
У випадку фізичного насильства поліція може накласти заборонний припис на 10 днів, який дозволить ізолювати кривдника, навіть якщо житло належить йому. За цей час жінка може отримати необхідну допомогу.
