У надзвичайників, як і в силових структур, є вивчені та дресировані собаки для пошуку людей. Їх підготовка та тренування займають не один рік, зате результат не заставляє себе чекати.
Вони можуть взяти слід без жодного запаху, не відволікаються на їжу та можуть працювати за будь-яких умов, пише Репортер.
Найголовніше – дисципліна
«Наше кінологічне відділення Івано-Франківської області є структурним підрозділом аварійно-рятувального загону спецпризначення ДСНС, – говорить Ярослав Ласиця, начальник кінологічної служби рятувальників. – Наш штат в області нараховує п’ять рятувальників та чотири службові собаки, дві з яких – ще цуценята. Одного ми вже готуємо для пошуку постраждалих у природному середовищі. Найкраще для цього підійде лабрадор, бо ці собаки, порівняно з багатьма іншими породами, при пошуках не відволікаються на запах їжі і не є спритними, щоб десь не оступитися при завалах».
В ДСНС створили кінологічне відділення ще в 2013 році. Протягом семи років, до 2020, кінологи проходили навчання у Міжрегіональному центрі швидкого реагування в місті Ромни Сумської області. Там вони склали державний кваліфікаційний іспит – успішно.
«Міжнародна атестація – це перше, що потрібно для залучення собак та інструкторів до нашого складу, такий собі старт, – каже кінолог. – Є дві частини тесту. Перша – слухняність, коли собака безвідмовно виконує всі задачі, завжди в контакті з провідником. Наприклад, він просто йде, а він за ним слідом, незважаючи на перешкоди, постійно підтримує зоровий контакт. У цій вправі є вісім елементів. Якщо собака набрала 70 балів, тоді її допускають до наступного тесту – пошук потерпілого».
За його словами, цей тест ділиться на дві частини – пошук у природних умовах та пошук в гірській місцевості. Після успішної здачі собак разом з кінологом атестовують. Тоді їх дозволяють залучати до операцій з пошуку людей.
«Взагалі в світі є дев’ять категорій собак, які поділені на різні групи – охоронні, декоративні тощо. Для цієї роботи підходять здебільшого пастуші – всі вівчарки, лабрадори та бордер-колі, – пояснює Ласиця. – У нас зараз є одна німецька вівчарка, а ще дві бельгійські малінуа – мама й син. Знаєте, вони показали себе з найкращої сторони по витривалості – худі, спритні й нюх у них, відповідно, дуже розвинений. Собака не повинен відволікатися на їжу, і якщо для неї зробити єдиним кайфом пробіжку по стадіону, тоді вона на всі 100 % буде вас слухати й не матиме жодної іншої мотивації у житті. Вона готова віддати все заради господаря».
Елементарне дресирування починається з чотирьох місяців. Ці тренування відбуваються без команд – тільки жестами рук, вправо, вверх, вліво тощо. Приблизно в півторарічному віці собак можна здавати на перші тести. Кожного року вони разом з провідниками повинні проходити атестацію, де їх перевіряють на спроможність працювати. Зазвичай вони придатні для служби не більше восьми років. А далі залишаються з господарем, а за його бажанням тренування продовжуються, але вдома, для себе.
«Всі собаки, що зараз у нас на службі – особисті кожного кінолога, бо ми з ними працюємо по договору, – розказує Ярослав Ласиця. – Ми виплачуємо їм зарплати, даємо гроші на корм та догляд, на ветеринарні відвідування, й відповідно, коли потрібна їхня допомога – викликаємо. Знаєте, коли ви дресирували, наприклад, бабусю чи дідуся собачки, а потім тата чи маму, воно все передається по генах й з цуценям легше працювати. Ці ж собаки постійно їздять на різні міжнародні чемпіонати по слухняності, спритності й пошуках людей».
На виклики, за словами кінолога, собак у 2021 році ще не залучали. Останній раз виклик був 30 грудня 2020 року. У селі Загвізді Тисменицького району хлопець вийшов з будинку на вулицю й не повернувся. Тоді до ДСНС для допомоги в пошуках зверталася місцева поліція. Зробили все, що могли, шукали кілька днів, але безуспішно.
«Зі всіх викликів по нашій області найчастіше нас «турбують» з Долинського району, села Вигода, – говорить Ласиця. – Воно межує вже зі Львівською областю, селом Шевченкове, тому там часто влітку блудять грибники. Мобільного зв’язку там практично немає, до того ж, ніхто не реєструється. Нас туди часто викликають, бо наші собаки навчені працювати без жодних слідів чи запахів – по квадратах. Вони в нас знаходять і сліди кабана, і козулі, і зайця, і людини – при тому розрізняють і не фокусуються на зайві запахи».
Був випадок, каже кінолог, коли одна собака під час пошуку травмувалася. Вівчарка почула запах зайця і скочила в гору зі сміттям, а там було скло – порізалась. Це сталося років п’ять тому, і з того часу таких випадків під час пошуку більше не траплялося.
Собак треба любити
«Я займаюсь із собаками в підрозділі з 2014 року, – говорить інструктор службового собаківництва Микола Здерка. – Я навчався в місті Ромни, тоді ж і придбав собачку – бельгійську вівчарку малінуа. В січні їй минуло вже сім років. За цей час ми постійно з нею виїжджаємо на різні операції з пошуку, постійно тренуємося на заняттях. Кожного дня для таких собак потрібно приділяти мінімум 30 хвилин часу, без жодних вихідних».
За його словами, він придбав собаку за свій кошт виключно для роботи в пошукових цілях. Займається нею від маленької й до сьогодні, а ціль – для роботи переросла в дружбу.
«Ми з нею щороку їздимо на атестації, проходимо тести, завжди успішно, – хвалиться інструктор. – У 2017 році, наприклад, ми зайняли друге місце з пошуку людей в лісовому масиві в класі А. Вже у 2019 році проходив міжнародний тест – найвища кваліфікація, де ми зайняли перше місце з пошуку людей та слухняності. Тоді в нас було 40 конкурентів, але собака зміг всіх обігнати по очках».
Усі собаки, яких беруть на службу до ДСНС, мають ледь не цілий родовід. Так, наприклад, чотирьох собак, яких зараз утримує управління, звати Корса, Давід, Волмарт і Хоф. Якщо раптом хтось із них не слухається або ж погано працював на операції, інструктори залишають їх без їжі, буває, на цілий день. Так вони дають їм час переосмислити свою поведінку й більше мотивують до плідної роботи.
За даними ДСНС області, протягом 2020 року кінологи 21 раз залучалися для проведення пошуково-рятувальних робіт. Під час чотирьох операцій вдалося знайти та врятувати заблукалих людей.
