В Україні з квітня 2019 року діє закон, який дозволяє пересадку органів від мертвого донора. Тепер трансплантацію можуть робити і в Івано-Франківську: дві лікарні вже отримали ліцензію на проведення таких операцій.
Це полегшить життя пацієнтам, які роками чекають свого шансу, пише Репортер.
Має бути сумісність
Раніше в Україні було дозволена лише трансплантація від донорів-родичів. Закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», який легалізував і трупне донорство, почав діяти з 2019. Наприкінці 2019 року в Києві провели першу пересадку серця. Але тільки з 1 січня 2021 запрацювала Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ).
«Уже є пацієнти, які є зареєстровані в системі, – говорить головний спеціаліст з хірургії та трансплантології департаменту охорони здоров’я ІФ ОДА Петро Соломчак. – Також зареєстровані трансплантант-координатори, зокрема з нашої області, з більшості закладів, у яких є реанімаційне відділення. На жаль, поки що в нас не було жодної трансплантації, триває підготовка. Єдина проблема, що стримує, – коронавірус».
У ЄДІСТ зібрана база донорів, реципієнтів (тих, кому потрібен орган), трансплантант-координаторів (лікарів, які керуватимуть забором органів у донора і пересадкою реципієнту), анатомічних матеріалів і лікарень.
Ліцензію на проведення операції з пересадки органів у Франківську отримали обласна клінічна лікарня та центральна міська клінічна лікарні. Інші заклади в області поки що не готують до таких операцій – два франківські мають справлятися з потребою.
«На базі обласної лікарні була двічі діагностована смерть мозку, – каже Петро Соломчак. – Родині пропонували здійснити трансплантацію від цих людей, які могли б бути потенційними донорами. На жаль, рідні відмовилися. Напевно, суспільство ще не готове».
Зараз пацієнтів, яким потрібна пересадка органів, уже не направляють за кордон, всі операції роблять в Україні. З Івано-Франківська найближче – у клінічну лікарню швидкої медичної допомоги у Львові, яка вже провела багато пересадок як від живих, так і від мертвих донорів.
Для того, щоб отримати новий орган, потрібно записатися в лист очікування. Це можна зробити як одразу в лікувальному закладі, так і в департаменті охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА. Втім, доведеться почекати.
«Між трупним донором і реципієнтом має бути сумісність. Наприклад, якщо в донора четверта плюс група крові, він може бути сумісним лише з людьми, які мають таку саму групу крові, – пояснює Петро Соломчак. – У нас є багато людей, які мають першу мінус групу крові й довго перебувають у листі очікування, бо для них немає підходящого донора. Є пацієнти, які очікують 2-3 роки не тільки в Україні, а і в Білорусі, хоч ця країна робить дуже багато трансплантацій. Тому це питання часу, у певній мірі – лотерея».
За словами Соломчака, в департаменті охорони здоров’я уже формують список пацієнтів по групах. Потім у цих людей будуть брати забір плазми крові. Далі ця плазма зберігатиметься в лікарні й чекатиме можливої сумісності з донором.
Перші – безкоштовно
За словами головного лікаря Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Тараса Масляка, їхні спеціалісти готові проводити операції з трансплантації. Але стримує ситуація з коронавірусом.
«У нас є донор, є реципієнт, є вся документальна база. Ми поїхали до наших колег у Львів, зараз поїдемо в Київ. Лікарі готові, – каже
Тарас Масляк. – Але зараз лікарня заповнена «ковідними» хворими – майже 400 пацієнтів. Якщо буде покращення ситуації з коронавірусом, то одразу почнемо робити операції з трансплантації».
За словами Масляка, такі операції дорогі, але скільки конкретно вони будуть коштувати у Франківську, говорити ще зарано. А перші проведуть практично безкоштовно.
«До нас звернулися люди, які не мають грошей на пересадку. Ми спробуємо це зробити за мінімальну ціну, – пояснює головний лікар. – Для початку проведемо декілька безкоштовних трансплантацій, щоб до нас пішов пацієнт. Ми хочемо зробити це доступним для всіх верств населення».
Операції з пересадки органів у лікарні робитимуть 12 лікарів – чотири бригади по три спеціалісти – лікарі, медсестри, анестезіологи. Поки що операцію проводитимуть у профільних відділеннях, залежно від того, який орган пересаджуватимуть. А згодом планують окреме відділення. Для початку пацієнтами будуть лише дорослі, але у планах розвивати і педіатричну трансплантологію.
«Ми десь п’ять років готували документи, працівників, юридичну й матеріальну базу. Має бути відповідне наркозне та хірургічне обладнання, щоб зробити все якісно, – каже Тарас Масляк. – На майбутнє спробуємо побудувати корпус, може, окреме відділення на кілька ліжок, де будуть робити тільки трансплантацію».
Тих, кому потрібно отримати пересадку органів, запрошують звертатися у лікарню. Там уже є список охочих.
Лікування все життя
Франківський художник Михайло Тимчук народився з однією ниркою, а з часом і вона почала не справлятися з навантаженням. У 2015 році Михайлові була потрібна пересадка. Допоміг брат, який віддав свою нирку.
Операцію робили при Національному інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова у Києві.
«Бюрократії великої не було. Спочатку треба було здати тест на сумісність. Якщо підходить, тоді перевіряють, чи людина, яка здає свій орган, здорова, – розповідає Тимчук. – Тоді треба йти до юриста, який підтверджує, що це дійсно родич, що віддає орган добровільно. Перед операцією перевіряють здоров’я: наприклад, якщо у крові є цукор, то організм може зробити відторгнення, і людина ще більше постраждає».
За словами Михайла, те, що тепер дозволене й трупне донорство – дуже добра новина. Він сам має знайомих за кордоном, які отримали пересадку від померлої людини, навіть не довелося дуже довго чекати.
Короноване Прикарпаття: про блок-пости, мобільний госпіталь та червону зону (ФОТО)
«Тоді операція коштувала десь до 200 тис грн. Це на двох, бо братові теж була потрібна реабілітація, – каже Михайло Тимчук. – Причина такої суми – у дорогих ліках. Є один медикамент, який коштував до 80 тис грн: його колять до і після операції для пригнічення імунної системи, щоб не було відторгнення. Також недешеві ліки, імунодепресанти, які потім постійно приймає людина, що мала пересадку. У нас зараз держава частково виділяє ці препарати, але тоді купував за власні кошти. Виходить десь близько 30 тис грн на місяць».
Після пересадки лікування не закінчується – воно триває все життя. Ліки, які треба приймати двічі на день, пригнічують імунну систему, тому треба слідкувати, щоб не підчепити вірус. Також від великої кількості медикаментів страждає шлунок та інші органи. Але, за словами Михайла Тимчука, все життя на гемодіалізі – гірша перспектива, там організм ще більше зношується. Тож трансплантація – все-таки шанс на нормальне життя.
