Посадити мільярд дерев. Запропонував цього тижня Президент на екологічному форумі Україна-тридцять. Ця ініціатива наробила чимало галасу. Бо де ж взяти стільки саджанців, людей і місця?
Натомість у Карпатах іде справжня війна за ліс. Зі стріляниною та кримінальними справами. Наша Жанна Дутчак вирушила в самісіньке лігво браконьєрів, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
Тут на цьому місці кілька днів назад проїхали чорні лісоруби, десь щось вичислили в лісі, десь дуба і вкрали і сюди їхали в цьому напрямку, свіжі сліди…
Свіжі пеньки та пошматовані лісові дороги. На такі варварські сліди господарювання “чорних лісорубів” у Карпатах Петро натрапляє постійно. Чоловік живе в гірському селі Уторопи, за кілька десятків метрів від лісу. Каже: практично щоночі чує звідти нестихаюче ревіння бензопил і стукіт сокир.
Петро, житель села Уторопи:
Вони працюють до п’яти ранку, по ночам переважно, коли місяць є деревину вони зрубують низько, і разом тягнуть верхом от сюди на поле на людські поля.
Крадену деревину лісоруби часто “розпотрошують” просто біля людських хат. В одній із них посеред лісу – майже все життя прожила Ганна Пасічна. Під шум бензопил жінці доводилося засинати і прокидатися. Врешті не витримала. І три роки тому покинула хату й перебралася в село. Пустують нині й решта осель по сусідству.
Ганна Пасічна, жителька села Уторопи:
Ходили, нападали, гриміли в двері. Щоднини рубали, як не на досвітку, то вночі. Попри хату тягали.
За покинутими хатами наглядав Петро. Охороняв від грабіжників. Про всяк випадок інколи носив із собою мисливську рушницю. Під час одного з таких патрулювань чоловік випадково натрапив на лісорубів.
Петро, житель села Уторопи:
Вони зупинились тут внизу і почали рубати березу і ясень. Я достав телефон і почав шукати номер участкового, телефон засвітився в темноті, вони побачили це і почали стріляти.
Петру довелося відстрілюватися. Влучив у “чорних лісорубів”.
Володимир Мамчук, хірург Косівської центральної районної лікарні:
У м’яких тканинах є шроти, видно вогнепальне поранення.
Лісорубами виявилися двоє чоловіків із сусіднього села. Вони проходять у справі як потерпілі. Петро ж – під домашнім арештом. Йому інкримінують хуліганство й напад. А це щонайменше три роки тюрми. Чи шкодує, що так вчинив? Каже, що так, але інакше просто не міг.
Петро, житель села Уторопи:
Чорні лісоруби вони між собою з лісниками це все пов’язано. У них йде дільошка, от вони діляться то що вони беруть лісники на це закривають очі і потому вони це ділять то що вони продали.
І це тільки цьогоріч і лише в цьому лісі. А рубають скрізь. Причому лісоруби настільки знахабніли, що дісталися вже навіть до карпатських заповідників. Хоча тут, аби зрубати бодай одне, навіть старе сухе дерево, потрібен дозвіл Міністерства захисту довкілля. Щоб побачити все на власні очі – вирушаємо туди.
Зараз ми будемо підніматися в урочище Хоминське, там масово вирубують. Як зараз вийдете на верх будете бачите що там масово вирубують суцільні вирубки лісу…
Провести нашу знімальну групу погодилися працівники національного парку. Він розташований по сусідству з лісами, де масово вирубують Карпати. Перший сюрприз на нас чекав уже за пів годин в дорозі.
Машини ми були змушені залишити, тому що тут не проїхати. Тут навіть важко йти. Зараз нам до вирубок хвилин сорок, близько години часу. В кілометрах це три-чотири ось таким бездоріжжям. Чесно, добре, що я взяла гумаки, бо багнюки тут просто по вуха…
Дорогу розбили лісовози, які курсують тут, здається, без упину. І що далі в ліс, то глибші траншеї.
Сліди від лісовозів свіжі – помітно, що вони тут їздять щодня і то не один, не два, а десятки. От бачите глибина траншеї сягає пів метра…
Ми зараз на межі національного парку й лісгоспу. І цю межу можна побачити навіть неозброєним оком. Ось ліс і ось територія лісгоспу – пустка.
Масштаби вирубування вражають. І ось просто серед лісу чуємо шум машин. Швидко прямуємо туди, звідки долинає гул. Побачивши камери, лісоруби ховаються.
– Можете розказати що рубаєте? А може якісь документи покажете. У вас мають біля себе бути. Чому ви від мене обертаєтесь?
Більш балакучим виявися ось цей чоловік, він тут за старшого. Запевняє – вони співробітники місцевого Куцького лісництва. І спилюють, мовляв, лише дерева, які повалив сильний вітер.
Петро Кіщук, майстер лісу:
Де ці дерева биті, покажіть мені? – У верху? -(ж). Я не бачу…можете показати.
Коли від дерев залишилися самі колоди та пеньки, довести, що замість вітру їх знищила людська нажива, майже неможливо.
Іван Копчук, головний природознавець Національного природного парку “Гуцульщина”:
Бачите забрали самі кращі дерева, самі по діаметру товстіші, а залишили тонкі.
Одна доросла товста смерека або ялиця коштують близько двох з половиною тисяч гривень. Бук – щонайменше 15-ть. Найдорожчий дуб. Його можна продати навіть за 50 тисяч.
Андрій Матійчук, начальник відділу служби державної охорони:
На цій ділянці можемо спостерігати рубку того року, вирубали найгрубіші дерева бука, один пень, другий, третій.
Згідно із законом, за все, що відбувається в лісі, відповідають лісгоспи. Саме вони мали б першими ловити “чорних лісорубів”. А щоб лісники самі не крали, їх перевіряє екоінспекція. Це на папері. А в реальності є безліч схем, як оминути закон. Найпоширеніша, коли замість хворих дерев, які придатні лише на дрова, рубають у кілька разів дорожчі – здорові дерева.
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України:
Остання перевірка Куцького лісгоспу держекоінспекцію була в минулому році, в 2020-му році в січні, було нараховано 600 тисяч гривень збитків нанесених довкіллю, в цьому році на жаль до перевірки лісгосп не допустив, мотивуючи епідемію коронавірусу.
А от до їхніх сусідів, Косівського райагролісу, днями навідалися правоохоронці. На незаконному вирубуванні тут “погоріла” вся верхівка.
Олександр Грушко, керівник управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області:
Механізм їхній полягав у підробці документів, які вони видавали за дійсне.
За підробними документами підприємство зрубало дерев на понад мільйон гривень.
Олександр Грушко, керівник управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області:
Вони рубали в природно-заповідній зоні не рубали виключно на ділянках які безпосередньо виписувалися лісорубні квитки де їхня територія для очистки, зачищення.
Нині керівництво під домашнім арештом.
Лише за офіційною статистикою Держекоінспекції, цьогоріч в Україні “чорні лісоруби” вже зрубали дерев на 130 мільйонів гривень. Неофіційно в рази більше. Бо, за словами пана Петра, браконьєри й лісгоспи навчилися замітати сліди своїх злочинів.
Петро, житель села Уторопи:
Низько пня рубають, потім затирають землею або заливають маслом, який до бензину і пень виглядає вже старий такий який би йому було років п’ять.
З кожним роком Карпати дедалі більше лисіють. І як наслідок, зараз практично кожна сильна гроза – мініапокаліпсис для гірських сіл. Паводки щороку знищують дороги, мости й людські хати. Це розуміють усі. Але гроші й надалі беруть гору над здоровим глуздом.