З 20 по 25 липня в урочищі Бовкоти Витвицької сільської територіальної громади пройшов табір “Чорний ліс імені Степана Бандери”, який традиційно організовує Калуська міська громадська молодіжна організація “Молодий Рух”.
Незабутні 6 днів провели 25 учасників таборування — діти та молодь віком від 7 до 16 років. Захід відбувся за підтримки Калуської міської ради.
Програма табору була досить насиченою і включала заняття з основ військово-тактичної справи та надання першої домедичної допомоги, цікавих гутірок на історичні та філософські тематики, теренової гри, походів в гори. Зокрема, учасники табору відвідали відомий бункер Роберта та піднялися на гору Яворину, інформує Нафтохімік.
За словами голови КМГМО “Молодий Рух” Марії Лаврук, минулого року у зв’язку з карантинними обмеженнями організація табір не проводила, а тому цього року до планування програми та власне проведення табору молодорухівці підійшли з подвійним завзяттям:
“Скажу відверто, з кожним роком все важче знайти молодь, якій буде цікавим такий вид відпочинку. Та, незважаючи на не дуже хороші погодні умови, нам вдалося зібрати 25 учасників таборування. Вже з перших годин знайомства з юнацтвом я зрозуміла, що наступні 6 днів пройдуть максимально насичено.
Похід на гору Яворину, відвідування бункера Роберта, теренова гра, пейнтбол, заняття з тактичної медицини та військової справи, співи біля вогнища та не менш цікаві нічні чергування — це тільки частинка програми таборування, яку ми старалися зробити такою, щоб кожен учасник зміг знайти для себе щось цікаве і корисне.
Бачити задоволені обличчя дітей та їх небажання повертатися додому — найбільша похвала для нас!”
З захопленням про “Чорний ліс” відгукується 14-річний калушанин Віктор Ковальчук, який вже не вперше бере участь у молодорухівських таборах:
“Хочу зазначити, що цей табір вийшов дещо скромнішим, ніж у попередні роки, але навіть попри порівняно невелику кількість людей було весело. У таборі проводили цікаві історичні гутірки. Ми відвідали криївки. Теренова гра, пейнтбол, короткий курс військової медицини та тактики проведення військових операцій із звільнення заручника чи займання вигідної позиції стали тими елементами програми, на яких ми здобували практичні навички.
Особливо мені сподобалася смачна таборова їжа. Кожного вечора були співи біля вогню, а також запам’ятався один нічний алярм та три крадіжки прапора. Загалом табір пройшов весело. Всім рекомендую відвідати його наступного разу”.
Зарни́ца — советская и российская молодёжная военно-спортивная игра. В игре принимают участие сборные команды молодёжных общественных объединений и учащихся образовательных организаций. Участвуют дети от 6 лет и старше.
Обычно играющие в «Зарницу» участники делились на две команды, арбитра и нескольких нейтральных наблюдающих. Затем, пока команды вырабатывают тактику, арбитр определяет местоположение баз обоих лагерей противников; меткой базы является какой-то достаточно заметный предмет, например, флаг. Целью обеих команд является захват флага противника. У каждого из участвующих есть индикатор жизни/здоровья — погоны: каждому человеку наклеиваются или пришиваются по два погона на плечи; у капитана их четыре. Для того, чтобы «убить» человека, надо сорвать с него погоны; если сорвана только половина, то человек не может бегать и просто ходит. Чаще всего победитель определялся по сумме набранных им баллов: за захват флагов и уничтожение противников баллы начисляются, за нечестную игру уменьшаются. Иногда победителем считали первого, добывшего флаг противника
Пионерская военно-спортивная игра в СССР представляла собой имитацию боевых действий, похожую на военные учения. В ходе игры пионеры делились на команды и соревновались в различных военно-прикладных видах спорта с игровыми элементами. Игра являлась частью системы начальной военной подготовки школьников в СССР .