У реанімаційних палатах центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська у важкому стані перебувають семеро пацієнтів з COVID-19. Усі вони невакциновані. У Міжнародний день лікаря Суспільне розповідає про лікарку-анестезіологиню Іванну Дидик, яка від початку епідемії працює з хворими на коронавірусну інфекцію.
Іванна Дидик працює в Івано-Франківській міській центральній лікарні 7 років. Півтора із них — лікує хворих із COVID-19. Лікарка пригадує, першого пацієнта з коронавірусною інфекцією, із яким вона працювала, привезли у медзаклад 19 березня 2020 року.
“Я дуже добре пам’ятаю свої відчуття. Це був страх, була невідомість. Перші пацієнти для нас були важкими з усякого погляду — в плані діагностики, лікування, ставлення. Ми всі, як весь світ, училися, як боротися з цією хворобою. Це сьогодні ми “знаємо ворога в лице”, як з ним боротися. У нас є протоколи, є оснащення, а тоді ми були беззахисними перед COVID-19, ми втратили багато хворих”, — розповідає Іванна Дидик.
Пацієнтів із підтвердженим COVID-19 та підозрою на нього, які потрапляють у центральну міську лікарню у важкому стані, розміщують у реанімаційних палатах відділення екстреної медичної допомоги. Зараз тут перебуває семеро таких хворих, розповідає Іванна Дидик.
“У нас є додатковий ліжкофонд, який ми розгорнули. Відділення систематично заповнене на 50-70%, інколи й більше. У нас завжди є важкі пацієнти. Маємо ще проблему з вакцинацією. На жаль, вона у нас проходить, але не з такими темпами, як би хотілося. 99,9% пацієнтів, які потрапляють, є невакцинованими”, — розповідає лікарка.
За півтора року роботи з пацієнтами, хворими на COVID-19, усі колеги Іванни та й сама лікарка перехворіли на коронавірусну інфекцію. Ніхто із лікарів відділення за цей час не звільнився.
“Мені хотілося б, щоб наша праця гідно оцінювалася з боку держави. Не тільки в “ковідні часи”, але в будь-які часи. І лікарі, і середній, і молодший медичний персонал працюють понаднормово, титанічну роботу роблять. Це питання більше до держави. А збоку пацієнтів я б хотіла більшої довіри до лікарів. Мене болить, коли люди звертаються у Facebook, Google, до сусідів, родичів. Доводять до таких станів, що потім важко їм допомогти. Мене це ображає як лікаря”, — каже Іванна Дидик.
Упродовж ранку 4 жовтня у реанімаційній палаті відділення екстреної медичної допомоги померли двоє пацієнтів з COVID-19. Іванна Дидик розповідає, що хворі на коронавірусну інфекцію досі пізно звертаються за допомогою до медиків. Це і є однією із найпоширеніших причин смерті.
“Неможливо звикнути до того, що ти втрачаєш людей, особливо молодих, у розквіті життя, без супутніх патологій. Я навчилася працювати в дуже екстремальних умовах. Працювати у реанімації було важко й до епідемії. Зараз я навчилася стійкості, резистентності, опорності. Я знаю, що здоров’я – це важливо, але я на собі відчула, що немає нічого кращого, аніж подихати свіжим повітрям, зустрітися з родичами, знайомими та відчувати себе фізично добре. Це — найважливіше, чого я навчилася за час пандемії”, — каже Іванна Дидик.
