На Прикарпатті популяризують регулярне безоплатне донорство.
“Здай кров – врятуй життя. Додай червоного”.
Це гасло ДонорUA – всеукраїнської ініціативи, яка популяризує добровільне та безоплатне донорство крові та її компонентів. Один із перших її осередків з 2012 працює в Івано-Франківську.
Керівниця служби підтримки донорів та реципієнтів, координаторка проєкту в Івано-Франківську Людмила Лінник розповіла для читачів ПІК:
- чому варто стати донором
- як до цього підготуватися
- чи можна здавати кров під час пандемії.
За регулярне донорство
Ініціатива співпрацює з центрами переливання крові. Медики інформують про запаси крові та її компонентів й про нагальні потреби. Зазвичай в Івано-Франківську є достатня кількість донорського матеріалу. Та є періоди, коли його менше чи потрібні рідкісні групи крові. Тож час від часу донорів шукають терміново, про що пишуть на сторінці ДонорUA Прикарпаття у Фейсбуці (https://www.facebook.com/donorua.if)
Мета ініціативи – підвищити рівень культури донорства в Україні та збільшити кількість регулярних донорів.
“Зараз переважна кількість людей здає кров тільки раз, бо потрібно для хворого родича чи дружина готується до пологів. Таке ситуативне, родинне донорство не є хорошим, бо людина, яка приходить тільки раз, грубо кажучи, невідомо хто. Ми прагнемо, щоб донорство перейшло із так званого добровільно-примусового в добровільно-регулярне. Регулярний донор – це людина, яка здає кров один-чотири рази на рік, слідкує за своїм здоров’ям, без шкідливих звичок та регулярно обстежується”, – зауважує Людмила.
Супергерої
Донорство треба розглядати як акт милосердя. Кров однієї людини може врятувати не одне життя. Її розділяють на плазму, тромбоцити та еритроцити, які переливають трьом різним людям.
“Донація триває десять хвилин. У світі, коли кожен кудись спішить, варто трошки загальмувати й усвідомити, що за ці хвилини ти станеш супергероєм, ти врятуєш три життя. Це психологічний аспект, чому варто стати донором”, – каже активістка.
Свідомі регулярні донори дбають про своє здоров’я, обстежуються, а після кроводачі їм за це віддячує організм.
“Втрата крові для організму здорової людини – це позитивний стрес. Це змушує органи кровотворення інтенсивно працювати, утворювати нові клітини крові, а це омолоджує організм і сприяє його пробудженню. Організм розуміє, що потрібно відновлюватися, рятувати самого себе, що позитивно впливає на здоров’я. Це й профілактика серцево-судинних захворювань, “зашлакованості” організму”, – каже Людмила Лінник.
Донори тільки здорові
Донорами крові можуть бути не всі. Є тимчасові протипоказання, коли має пройти певний час після певної хвороби, та абсолютні, як от серцево-судинні захворювання, деякі інфекції тощо. Якщо людина сумнівається, чи не зашкодить собі через кроводачу, то їй це підкаже фахівець. Перед кожною донацією людину мають оглянути, опитати, зробити аналізи й висновок, чи можна здавати кров.
“Шанси, що допустять в донори нездорового мінімальні. Наші медики перестраховуються й швидше не допустять здорову людину, ніж допустять хвору”, – наголошує Людмила Лінник.
Крові треба щодня
До речі, ті, хто хворів на коронавірус можуть здавати кров через місяць після повного одужання. Донором можуть бути й після щеплення: одразу, якщо це “нежива” вакцина, через два тижні, якщо “жива”. У центрах переливання не запитують, чи є сертифікати про вакцинацію та ПЛР-тести.
“Чи можна здавати кров у червоній зоні? Можна. Рак, хвороби, ускладнені пологи, аварії, побутові та виробничі травми не пішли на карантин. Крові треба, і щодня”, – зауважує активістка.
Потрібно готуватися
Майбутніх донорів попереджають, що під час процедури може стати погано. Буває запаморочення, слабкість. Зле може стати й регулярному донору умовно на 21 раз, хоча попередні 20 разів здавав кров без проблем. Та це одиничні випадки. Через це перейматися не варто, бо донація відбувається у присутності медиків, які знають, як допомогти. Наприклад, зроблять масаж шиї, піднімуть людині ноги чи дадуть ліки. Після кроводачі людина може відпочити у залі очікування станції переливання крові.
Щоб не стало погано людині варто підготуватися. За два дні до кроводачі слід дотримуватися режиму дня, достатньо спати, якісно харчуватися, пити багато води, чаю чи фруктового морсу, щоб уникнути зневоднення. Хоча ми звикли аналізи здавати наще, перед кроводачею обов’язково треба поснідати. Це може бути сухе печиво з чаєм, каша на воді.
Івано-Франківська обласна станція переливання крові працює у режимі живої черги. Якщо ви зовсім нічого не знаєте про донорство, то можете зателефонувати на гарячу лінію ДонорUA або у станцію переливання крові для консультації. На сайті ініціативи у розділі Кровопедія (https://donor.ua/pages) є детальні відповіді на всі запитання: як здати кров, кому цього не можна робити, як підготуватися та як відновитися після донації тощо.
Творці змін
ДонорUA підіймає культуру донорства не тільки закликами про допомогу та інформативними дописами у соцмережах, а й під час акцій. Наприклад, у серпні в Івано-Франківську провели захід “Мистецтво донорства”. Донори здавали кров під музику, дивлячись на картини. На жаль, через карантин схожих заходів тимчасово поменшало.
Також нещодавно ДонорUA в рамках поєкту “Творці змін” Bendukidze Free Market Center номінували у сфері “Охорона здоров’я”. Організатори створюють електронний довідник з ініціативами, які вирішують важливі проблеми суспільства.
Людмила Лінник каже, що для них це нагода вкотре розповісти про важливість донорства й проблеми тих, хто потребує переливання крові. До слова, така потреба хоча б раз за життя є у кожного третього жителя світу.
“Україна – країна з низькою донорською культурою. Ми цікавимось донорством, коли півень у чоло клюне. Немає загальнодержавної освітньої компанії, не розповідають про це в садках, школах, університетах. Це треба змінити, започаткувати уроки. ДонорUA робить речі, щоб донорство було зрозумілим як похід у магазин і зовсім не страшним”, – додає Людмила Лінник.
2friesland