29 січня народився Герой Небесної Сотні, Герой України Богдан Калиняк. Національний Музей Революції Гідності підготував біографічну довідку про Героя.
Богдан Михайлович Калиняк народився 29 січня 1961 року в селі Велика Кам’янка Коломийського району Івано-Франківської області. Батько Богдана був заарештований у 1948 році як розвідник ОУН і реабілітований після смерті Сталіна. Родина матері також зазнала репресій та була вивезена до Сибіру в 1939 році. Лише з хрущовською відлигою батьки Богдана змогли налагодити своє життя. Він був молодшою дитиною у сім’ї, мав сестру Марію, інформує Національний Музей Революції Гідності, пише Правда іф
У дитинстві та юності Богдан Калиняк любив доглядати за кіньми, а вечорами слухав спогади дідуся, зокрема й про роки заслання у Сибіру. Після закінчення школи навчався у Коломийському технікумі механічної обробки деревини (тепер Коломийський політехнічний коледж). Отримав спеціальність техніка-механіка. Два роки відслужив під Мінськом у залізничних військах.
Працював слюсарем-ремонтником на Коломийському заводі сільськогосподарського машинобудування, їздив на заробітки до Польщі, згодом відкрив магазин з продажу та ремонту побутової техніки.
Разом з дружиною Ольгою виховали двох дітей: доньку Ірину та сина Володимира. Родина брала активну участь у Помаранчевій революції.
На дозвіллі чоловік любив подорожувати горами, їздити верхи. Планував продовжувати розвивати родинний бізнес та скласти генеалогічне дерево свого роду.
Участь у Революції Гідності. З початком протестів у листопаді 2013 року Богдан Калиняк став учасником акцій у Коломиї, а у грудні виїхав до Києва. У столиці отаборився на Майдані у наметі земляків, долучився до 14-ї сотні Самооборони Майдану “Вільні люди”. Розповідав рідним, що почувався там, наче в рідному місті. Разом із родиною допомагав протестувальникам харчами, підвозив дрова.
Після свят удома Богдан Калиняк по Різдві повернувся до Києва. За свідченнями побратимів, чоловік спав дуже мало. Допомагав пораненим, пильнував за чистотою у наметі. Часто повторював:
“Якщо не відстоїмо цього разу, то, мабуть, вже ніколи”.
Після ухвалення “диктаторських законів” 16 січня 2014 року брав участь у сутичках зі спецпризначенцями на вулиці Грушевського. 19 січня силовики, порушивши міжнародні норми, почали використовувати водомети при мінусовій температурі. Богдан Калиняк двічі потрапляв під крижаний струмінь. Був виснажений, захворів, але до останнього не хотів іти з Майдану та звертатися до лікарів. Адже на той час майданівців уже не раз викрадали з лікарень тітушки та міліція. Однак 26 січня побратими наполягли і він таки повернувся додому — у важкому стані, з підозрою на двостороннє запалення легень. Рідні доправили його до лікарні. Не доживши добу до свого п’ятдесят третього дня народження, він помер 28 січня в Івано-Франківській обласній лікарні о 01:30.
Богдану Калиняку було 52 роки.
Пошанування. Богдана Калиняка поховали 30 січня у рідному селі Велика Кам’янка на Івано-Франківщині. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Богдану Калиняку присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно), а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Героя викарбувані на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, що на алеї Героїв Небесної Сотні, та на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. 25 квітня 2015 року на фасаді Коломийського політехнічного коледжу, де навчався герой, було встановлено меморіальну дошку. 15 травня 2016 року у селі Велика Кам’янка встановили меморіальний знак, а на фасаді місцевого ліцею – пам’ятну дошку. Також на честь Богдана Калиняка у селі Велика Кам’янка та місті Коломия названо вулиці.
